Букви

<р dаtа-stаrt="155" dаtа-еnd="755">Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “<а hrеf="httрs://www.рrаvdа.соm.uа/соlumns/2026/01/27/8018100/">Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.
<р dаtа-stаrt="757" dаtа-еnd="1230">Богатир звертає увагу на дві події, які безпосередньо впливають на підготовку до виборів. Перша з них – відновлення з 1 січня 2026 року роботи автоматизованої системи “Державний реєстр виборців” відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 23 грудня 2025 року №73. Це рішення, за оцінкою юриста, відкриває можливість перейти до активної верифікації даних і розпочати масштабний аудит електорального ресурсу в умовах частково зруйнованої виборчої інфраструктури.
<р dаtа-stаrt="1232" dаtа-еnd="2013">За офіційними даними Реєстру, станом на кінець 2025 року в Україні нараховується 34,19 млн виборців. Водночас автор підкреслює, що за зовнішньою стабільністю цифр приховується серйозна криза обліку: мільйони громадян фактично перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, але де-юре залишаються прив’язаними до зруйнованих населених пунктів чи дільниць у зоні бойових дій. Офіційний статус “вибуття” мають лише близько 1,4 млн осіб, що, за словами Богатиря, різко контрастує з даними ООН і оцінками омбудсмена, який говорить про 11 млн українців за кордоном та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. “Відновлення роботи Реєстру – це лише спроба первинного аудиту, який, імовірно, продемонструє ще більший розрив між обліковими даними та реальністю”, – зазначає він.
<р dаtа-stаrt="2015" dаtа-еnd="2692">Другою ключовою подією автор називає створення Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо проведення виборів і референдумів в особливий або повоєнний період відповідно до розпорядження голови Верховної Ради від 22 грудня 2025 року №1993. Водночас Богатир критично оцінює формат її створення, звертаючи увагу, що рішення ухвалене розпорядженням спікера, а не постановою парламенту, що, на його думку, знижує інституційний статус напрацьованих документів і виводить процес з-під повноцінного парламентського контролю. Він також вказує на концентрацію керівних позицій у групі за представниками партії “Слуга народу”, що забезпечує владі контроль над порядком денним.
<р dаtа-stаrt="2694" dаtа-еnd="3196">Окремо автор акцентує на структурному дисбалансі складу Робочої групи, зокрема через участь представників силових органів, судової та виконавчої влади. На його переконання, це створює ризик порушення принципу поділу влади й ситуацію, коли “арбітри та контролери фактично пишуть правила, які згодом самі ж і тлумачитимуть”. Богатир нагадує позицію Консультативної ради європейських суддів, яка застерігає суддів від участі у політичних робочих групах, що можуть поставити під сумнів їхню безсторонність.
<р dаtа-stаrt="3198" dаtа-еnd="3659">Юрист також вбачає ознаки домінування політичної доцільності над правовою визначеністю, зокрема у постанові ЦВК від 7 січня 2026 року №1, якою комісія фактично запропонувала власне бачення спеціального виборчого закону. За його оцінкою, документ містить низку суперечливих новел, що можуть призвести до дискримінації, запровадження додаткових адміністративних бар’єрів і звуження пасивного виборчого права, що суперечить міжнародним стандартам рівності виборів.
<р dаtа-stаrt="3661" dаtа-еnd="4063">Окрему увагу Богатир приділяє правовій колізії навколо поняття “особливий період”. Він наголошує, що будь-які електоральні процедури під час дії воєнного стану є неконституційними, а спеціальне законодавство не може підміняти конституційну вимогу його припинення. “Легітимність підтримується не фактом голосування, а дотриманням процедур, правовою визначеністю та конституційністю”, – підкреслює автор.
<р dаtа-stаrt="4065" dаtа-еnd="4501">За його словами, для опозиції Робоча група є інструментом стримування потенційної узурпації влади, тоді як для чинної влади – способом розподілу відповідальності та зниження тиску з боку міжнародних партнерів. Водночас Україна перебуває між суперечливими очікуваннями: з одного боку – вимогами партнерів щодо оновлення демократичного мандату, з іншого – реальними безпековими й організаційними ризиками проведення виборів під час війни.
<р dаtа-stаrt="4503" dаtа-еnd="4993" dаtа-іs-lаst-nоdе="" dаtа-іs-оnly-nоdе="">Підсумовуючи, Володимир Богатир зазначає, що повоєнні вибори стануть найскладнішим і найдорожчим адміністративно-політичним проєктом в історії незалежної України. Простих рішень не існує, а правила виборів мають бути результатом широкого суспільного та політичного консенсусу. В іншому разі, застерігає автор, поспішні вибори можуть стати не актом відновлення демократії, а фактором внутрішньої дестабілізації та ризиком делегітимації влади як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

Президент Володимир Зеленський заявив, що <а hrеf="httрs://bukvy.оrg/zеlеnskyj-рrо-vybоry-tа-rеfеrеndum-bеz-gаrаntіj-bеzреky-nеmоzhlyvо-rоbyty-nаstuрnі-krоky/">Україна готова до проведення виборів навіть під час війни, однак це можливо лише за умови забезпечення безпеки та технічної підтримки з боку партнерів.

<р>Запис <а hrеf="httрs://bukvy.оrg/аdvоkаt-vоlоdymyr-bоgаtyr-аnаtоmіyа-vybоrсhyh-vyklykіv-u-stаnі-nеvyznасhеnоstі/">Адвокат Володимир Богатир: Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності спершу з'явиться на <а hrеf="httрs://bukvy.оrg">Букви.