Еспресо

Страсна п’ятниця, яку також називають Стражденною, Великою або Святою, згідно з християнським віровченням день розп’яття Ісуса Христа. Для вірян це  – найскорботніший день. Вона передує головному святу –  Великодню, що символізує відродження життя та перемогу над смертю. В Україні цей період поєднує давні релігійні традиції з народними звичаями, які формувалися ще здавна. У інших країнах світу Великдень набув власних унікальних обрядів та символів.Про це читайте в огляді Еспресо.Страсна п’ятниця  –  день розп’яття ХристаХристияни присвячують цей день згадці про страждання і смерть Ісуса на хресті, а також його зняття з хреста та поховання.Розп’яття на хресті вважалося однією з найганебніших страт. Так карали розбійників, убивць, бунтівників і рабів. Окрім нестерпного болю, розп’яті страждали від сильної спраги та виснаження.Коли Ісуса розіп’яли, він молився за своїх мучителів, промовляючи: "Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять".Під час розп’яття, за Євангелієм, сталося знамення, землю огорнула темрява, яка тривала до самої смерті Христа. У Євангелії від Івана сказано: "Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне".У Велику п’ятницю Божественна літургія не правиться. Натомість у храмах читають Євангеліє про Страсті Христові. Опівдні відбувається вечірня з виносом плащаниці, а ввечері утреня Великої суботи з чином її поховання.Цей день є часом суворого посту. Існує традиція не вживати їжі до винесення плащаниці, після чого дозволяється лише хліб і вода.В українській культурі Страсна п’ятниця супроводжується численними звичаями та обмеженнями.Зокрема, на Галичині в цей день замовкають дзвони. Замість них використовують дерев’яну дошку — дзвонар "виклепує" по ній спеціальними молотками, сповіщаючи про службу. Діти також користуються ручними калатальцями.Існував звичай обносити плащаницю тричі навколо церкви. Після повернення з церкви родина сідала до пісного обіду. У цей день не вживали навіть риби, харчі були простими і складались переважно з овочів – капусти, картоплі, огірків. Також існували суворі заборони. Не можна шити, рубати дрова чи виконувати важку роботу. Вважалося гріхом співати. Казали, хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень плакатиме.Водночас дозволялося пекти паски та садити капусту, ці роботи не вважалися гріховними.Поховання Ісуса ХристаВелика субота, або Тиха субота, присвячена спогаду про поховання Ісуса Христа."Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосиф і Никодим поклали Пречисте тіло Господа в новому кам'яному гробі в саду Йосифовому, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина й Марія, мати Якова та Іосії.Первосвященики і фарисеї знали, що Ісус Христос пророкував про своє воскресіння, але не вірячи цьому пророцтву і побоюючись, щоб апостоли не викрали тіла Ісуса Христа і не сказали народові: воскрес із мертвих, - в Суботу випросили у Пілата військову варту, приставили до гробу і сам гріб запечатали і тим надали істині нове підтвердження", – писав у статті протоієрей Миколай Капітула.Великдень в Україні: історія та символиУ неділю настає – Великдень, найбільше свято християнського світу. В Україні його почали відзначати ще наприкінці першого тисячоліття разом із запровадженням християнства.Існують різні легенди про походження назви свята. За однією з них, "Великдень" означає "Великий день", коли колись тривали надзвичайно довгі дні.Свято збіглося з давніми язичницькими обрядами весняного рівнодення, які символізували відродження життя. З часом вони переплелися з християнською традицією. За біблійним сюжетом, Ісус воскрес рано-вранці, і це супроводжувалося великим землетрусом, бо ангел відвалив камінь від гробу.У побуті українців Великдень зберіг чимало давніх традицій  – фарбування яєць, випікання пасок, весняні ігри та гаївки. Цікаві обряди пов’язані з освяченою їжею. Господар спершу йшов до худоби і вітав її словами: "Христос воскрес!", отримуючи відповідь: "Воістину воскрес!". Після цього він торкався тварин свяченим і промовляв побажання добробуту. Потім обходив господарство  – сад, город, пасіку.У хаті господар благословляв дітей: "Аби вам розум так скоро розв’язувався, як ці бесаги розв’язуються". Дівчатам клали паску на голову зі словами – "Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична".Після святкового сніданку молодь збиралася біля церкви на гаївки  –  весняні пісні, ігри та танці, які відкривали сезон гулянь. фото: Андріана Стахів Як святкують Великдень у світіУ різних країнах світу існують власні великодні традиції. У Німеччині та Австрії під час жалоби, у Страсну п'ятницю, не дзвонять у дзвони, їх замінюють дерев’яними тріщалками. Перша письмова згадка про цей звичай датована 1482 роком. Існує також легенда, що дзвони у цей час летять на посвяту до Риму. У Франції після святкових дзвонів прийнято обійматися та цілуватися. Популярною є традиція ховати розфарбовані яйця, які діти шукають у саду. За легендами, яйця приносить великодній кролик або дзвони, що "повертаються з Риму".У "Католицькій енциклопедії" зазначається – Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв… Яйце є символом відродження життя… Кролик — символ родючості".У Фінляндії у Велику суботу розпалюють багаття, щоб відлякати злих духів. Святкування Великодня починається в багатьох сім'ях у Великий четвер зі слухання "Страстей" Баха у виконанні професійних хорів, телебачення організовує прямі трансляції з гельсінкських церков.