Еспресо

Таку думку висловила проєктна менеджерка Центру прав людини ZМІNА Ірина Юзик у програмі "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Slаwа ТV та Еспресо."Цей Цивільний кодекс взагалі нас тягне назад, тому що він має дуже багато консервативних, архаїчних норм. І це не тільки моя думка, насправді такої думки дотримуються майже всі правозахисники.Це величезний комплексний документ, колись такий затверджував Наполеон і наша теперішня влада. Руслан Стефанчук теж настільки хотів, можливо, ввійти в історію якимось таким епохальним документом, що дуже-дуже на цьому акцентував свою увагу: що треба його написати, треба його прийняти.Коли ми бачимо, як важко працює Верховна Рада, не приймаються потрібні закони — закони, які чекають від нас європартнери для того, щоб ми отримали кредити, допомогу, що стосується ЗСУ, економіки, бюджету, — і тут ні з того ні з сього ми пішли реформувати нашу мораль.До чого ця мораль? Чи був запит суспільства на редакцію цього Цивільного кодексу? Та не був, але хтось над ним працював місяцями, вкладав туди дуже багато ресурсів, написали 800 сторінок, написавши їх архаїчно, консервативно. Воно нас тягне взагалі назад", - наголосила Юзик.За словами проєктної менеджерки Центру прав людини ZМІNА, під час поправок з Цивільного кодексу забрали саму страшну, дражливу норму, де є згода відпускати заміж дівчаток за рішенням суду, але в 14 років.Паралельно розробляється Кримінальний кодекс, і ходять чутки, що там буде зниження віку згоди до 14 років. Тобто воно з Цивільним кодексом усе дуже перегукувалось. Це було жахливо. До Кримінального кодексу як дійде, то будемо ще це бороти. 14 років побороли, але дух закону залишився.У кодексі залишилася "доброзвичайність", про яку всі говорять. Це моральні критерії, у перекладі "добрий звичай". Наразі моральні критерії ми тягнемо в законодавство, а потім будемо нав'язувати їх усім."На практиці це означає, що той, хто має більше владних повноважень і можливостей, і визначатиме ці владні критерії. Йдеться передусім про чиновників високого рівня та суддів, адже саме вони зможуть трактувати ці норми максимально широко — відповідно до власних переконань. Якщо це суддя з прогресивними поглядами — окей, нам пощастило, але якщо його позиція консервативна.Наразі можна спостерігати, що уряд у певній мірі орієнтується на євроінтеграційний напрям і усвідомлює міжнародні зобов’язання. Водночас депутатський корпус значною мірою зберігає консервативний підхід. І це не єдина проблема", - зазначила Юзик.Проєктна менеджерка Центру прав людини ZМІNА також додала, що у визначенні шлюбу закріплюється формула: "сімейний союз чоловіка і жінки". Водночас Україна декларує рух до євроінтеграції та багато років обговорює запровадження зареєстрованих партнерств. Закріплення виключно такої моделі шлюбу фактично унеможливлює розвиток цивільних партнерств у майбутньому. Це означає, що люди не зможуть захищати такі відносини навіть у суді."Зареєстровані цивільні партнерства стосуються не лише ЛГБТ-спільноти. Наприклад, це можуть бути дві жінки-компаньйонки, які вирішили на старості жити разом. Саме такі відносини мав би врегульовувати Цивільний кодекс, однак про це забули.Окремо варто звернути увагу на норму про те, що суд зобов'язаний вживати заходів для примирення подружжя. У результаті суддя може вважати, що розлучення є небажаним і наполягати на примиренні сторін. Такий процес може затягуватися, створюючи додаткові фінансові та емоційні витрати для учасників справи.Якщо в шлюбі є діти, заходи примирення стають обов'язковими, навіть за наявності домашнього насильства чи інших серйозних причин для розірвання шлюбу. І норма сформульована настільки широко, що тут можна як завгодно це трактувати.І це реально нас тягне назад. Тому що це дух закону, який побудований на моралі, а не на праві. Є правничі норми, юриспруденція, а є мораль - "доброзвичайність". Цим духом "доброзвичайності" наповнили весь Цивільний кодекс", - резюмувала Юзик.28 квітня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 15150, який передбачає масштабне оновлення та системний перегляд цивільного права України.5 травня віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка сказав, що нову редакцію Цивільного кодексу допрацюють до другого читання, однак попереду очікуються складні дискусії.