Еспресо

Подаємо текст зверненняВоїни Самостійного центру спеціальних операцій "Північ" Сил оборони України щодня проливають кров і гинуть героїчною смертю на українсько-російському фронті. І продовжуватимуть гинути в цій боротьбі. Це не залежить від того, що про присвоєне їм ім’я "Героїв УПА" скаже будь-хто з представників польської влади, і як це вплине на ставлення поляків до українців, яке вимірюється соціологічними опитуваннями.Так само президент Володимир Зеленський залишатиметься незламним лідером країни, що веде героїчну й криваву оборонну війну, результат якої визначить майбутнє нашого континенту, а не лише майбутнє України. Цих фактів не змінить ні те, чи збереже він польський Орден Білого Орла, ні те, чи буде позбавлений його як покарання за образу почуттів і пам’яті поляків. Їх не змінить жодна палка промова, виголошена у Варшаві, жодна стаття, написана для польської преси, і жодне опитування напередодні польських виборів.Не потрібно пояснювати — хоча, можливо, декому це все ж потрібно, — наскільки велике значення мають ці факти.Українці та поляки мають за собою багатовікову історію взаємних кривд. Величезних і досі не осмислених. Не розв’язаних і таких, що їх неможливо повністю розв’язати. Ми не воскресимо вбитих, не маємо наміру переглядати кордони, із попелу не постануть спалені костели й церкви.Обидва наші народи охоче міфологізують власну історію, вшановують своїх героїв, забуваючи або витісняючи з пам’яті зло, яке вони чинили. Нас не дивує українська пам’ять про "героїв УПА" та забуття злочинів, яких вони припустилися щодо наших предків. Поляки так само охоче забувають про власні злочини — зокрема й ті, що були скоєні проти українців.Із соромом спостерігаємо за публічними висловлюваннями представників польського політичного класу, які нарікають на "фатальну помилку Зеленського" та повчають українців "справжньої історії", кричать про наругу над польською пам’яттю й підігрівають пробуджені від сну антиукраїнські фобії.Ми намагаємося не обирати з власної історії лише славні сторінки. Пам’ятаймо також про темні й робімо з них висновки, особливо актуальні сьогодні, коли в нашій батьківщині посилюється примітивний націоналізм.Зі збентеженням дивимося на обличчя людей, які прикриваються псевдопатріотичними гаслами, вшановують польських націоналістів із фашистськими поглядами та героїзують злочини так званих "проклятих солдатів". Ми бачимо марші відвертих фашистів найгіршого ґатунку, що відбуваються в Польщі без перешкод і без осуду з боку тих самих польських лідерів, які сьогодні не шкодують слів осуду для українців, що гинуть на фронті жорстокої війни."Ми — Польща й Україна — повинні досягти порозуміння, щоб протистояти Росії. Посилання на польсько-українські непорозуміння минулого не є аргументом для сучасного реального політика", — писав понад сто років тому український отаман Симон Петлюра на порозі війни, яку в Польщі пам’ятають як польсько-більшовицьку. При цьому забувають про Україну, її участь і її державність. Так само як про неї забули під час Ризького миру, який відроджена Польща уклала з більшовицькою Росією."Я дуже перепрошую вас, панове, але так не мало бути", — сказав тоді Юзеф Пілсудський, вже знаючи, що тодішня польська влада вирішила покинути українців, які боролися. Якщо сьогодні ми сподіваємося не повторювати цих гірких слів, то не тому, що в Польщі ніхто не хоче віддати Україну на поталу загарбникам, а радше тому, що цього разу Україна переможе.Закликаємо політиків з усіх політичних таборів схаменутися. І пам’ятати про історію. Адже завжди варто пам’ятати, де є порядність, де є державний інтерес, а де — мудрість і майбутнє, не затьмарене привидами сфальсифікованої історії.Збігнєв Буяк — польський профспілковий діяч і політик, один з лідерів руху "Солідарність";Владислав Фрасинюк — польський політик і підприємець, колишній голова Унії Свободи та Демократичної партії, входив до Сейму; Павел Каспржак — громадський діяч і політичний публіцист;Антоні Александер Комаса-Лазаркевич — композитор і кіноактор;Пйотр Нємчик — польський політик і підприємець; Анджей Теодор Северин — польський актор і кінорежисер