Еспресо

Про це та більше він сказав в інтерв’ю для преслужби Повітряних Сил ЗСУ.Винищувачі, які стали бомбардувальникамиГоловна трансформація останніх років – функціональна. Літаки, які створювалися для одного завдання, освоюють зовсім інші."Якщо зараз можна сказати про літак МіГ-29, що це по своєму функціоналу в основному винищувач, то зараз це фактично багатоцільовий літак. Він працює і по повітрю, і по землі", – пояснює командувач. Те саме, за його словами, відбулося із Су-24: "Ніхто не думав, що літак Су-24 стане потужним ракетоносцем, який засвоїв Stоrm Shаdоw, SСАLР, виконуючи вогневі задачі на хорошу глибину".Дяків наголошує, що це не разова адаптація, а безперервний процес: пілотована авіація розвивається так само, як і всі інші роди військ, і нарощує спроможності разом з освоєнням нових типів озброєння.Чи залишилось місце для Су-25?Штурмовик Су-25, який часто вважають застарілим, за словами командувача, і досі виконує серйозні бойові завдання. "На цих літаках виконувалось дуже багато завдань. Є багато героїв, які виконували ці задачі, на жаль, є загиблі, але це війна", – каже Дяків.При цьому він натякає, що можливості цієї платформи ще не вичерпані:"Він ще себе покаже, тому що у нас є задумки, у нас є розробки і ми працюємо на це".Дяків підтверджує, що йдеться про нові типи озброєння, які вже проходять військові випробування: "У нас є сюрпризи для наших сусідів... вони починають працювати, вони проходять військові випробування, і я не даремно говорю про те, що ці літаки вступлять в бій".Авіаційна коаліція: не ініціатор, а реалізаторОкремий блок розмови – робота авіаційної коаліції, створеної для підтримки української авіації. За словами Дяківа, формат співпраці з партнерами змінився принципово: рішення про те, яка техніка потрібна Україні, ухвалюють українські військові, а не донори."Авіаційна коаліція – в них більше позиція не ініціатора, а реалізатора наших ініціатив, тому що тільки ми розуміємо, чому потрібен нам саме цей вид літак, саме ця платформ", – підкреслює командувач. За його словами, процес інтеграції нових розробок іде активно: "Нас чують, з нами працюють, нам допомагають". Три платформи майбутнього: "Гріпен", Rаfаlе, F-16Вибір нових типів літаків для Повітряних Сил, за словами Дяківа, був результатом ґрунтовного аналізу спільно з Міністерством оборони – враховували ціну озброєння, вартість інфраструктури й експлуатації, логістику, наявність запчастин, швидкість ремонту й усунення бойових пошкоджень. "Ми прийшли до того, що Україна може з максимальною ефективністю використовувати три платформи. Це "Гріпен", це Rаfаlе і F-16", – заявляє командувач. F-16 у цьому переліку — вже освоєна платформа: "У нас вже є, і ми знаємо, що робити з цим літаком, ми досить непогано на ньому працюємо".За його словами, наявний досвід підготовленого персоналу – льотчиків, техніків, обслуговуючого складу – дає впевненість, що так само вдасться освоїти і два інші типи.Дяків окремо звертає увагу на шведський "Гріпен":"Історично сам "Гріпен" створювався саме для боротьби з літаками радянського парку".Це багатоцільова машина, яка несе ракету класу "повітря-повітря" "Метеор" з дальністю понад 200 км, а також Stоrm Shаdоw і SСАLР, здатна злітати з непідготовлених ділянок доріг і потребує мінімум персоналу – одну-дві людини – для підготовки до повторного вильоту за 15–20 хвилин.Досвід не купишОдна з наскрізних тез Дяківа – цінність бойового досвіду, який неможливо придбати разом із технікою. "Літак можна купити, можна купити ракету, можна купити бомбу, але досвід не купиш", – каже він. За його словами, з українськими льотчиками, техніками й офіцерами бойового управління постійно працюють групи іноземних адвайзерів, які не лише допомагають, а й самі навчаються.Цей досвід, зазначає командувач, підвищує попит на техніку, яку використовує Україна: "Кожна країна, кожен постачальник отримав фідбек, причому дуже хороший. На цьому, звичайно, зростає різко попит на цю зброю".Новий навчальний центр і структурна реформаОсвоєння нових платформ, каже Дяків, тягне за собою паралельну трансформацію системи підготовки кадрів. Планується створення навчального центру, який передаватиме напрацьований досвід – спочатку молодим українським пілотам, а згодом і партнерам. Підготовка вже відбувається у співпраці з Харківським національним університетом Повітряних Сил та з льотними школами й центрами за кордоном – в Європі та за океаном.Змінюється й структура самих Повітряних Сил. За словами командувача, авіаційне крило – формат, який уже діє в Україні, – довело свою ефективність у плануванні місій і аналізі бойового досвіду. Тому авіаційні бригади поступово переводитимуть на структуру авіаційних крил, а забезпечувальні підрозділи – на авіаційні бази, здатні обслуговувати будь-який тип літака на будь-якому аеродромі.Водночас Дяків застерігає від різких кроків: "Можна побудувати нову систему, але тоді треба змінити або, вибачте, зламати стару... Зламати те, що працює, а ми бачимо, що воно 5 рік працює, і не мати нового – ну це було би неправильно".Темп переходу, за його словами, залежить насамперед від кількості підготовлених людей і від того, наскільки плавно надходить нова техніка.Читайте також: Остання битва за Донеччину: на що вказують призначення Прокопенка і Білецького