Еспресо

Про це заявив релігієзнавець Олександр Бродецький в інтерв’ю Еспресо. За його словами, йдеться не про обмеження свободи віросповідання, а про політико-правові рішення щодо людей, які мали співпрацю з ідеологічними структурами держави-агресора."Ця людина співпрацювала з агресором"Бродецький вважає, що держава могла б застосовувати обмеження до єпископів, які після початку російської агресії продовжували працювати у синодах та архієрейських соборах РПЦ."В умовах війни можливе політико-правове рішення повністю унеможливити вплив конкретних єпископів на громаду. Логіка проста: якщо людина після 2014-го працювала в синодах і архієрейських соборах російської церкви, тоді з погляду держави, яка перебуває у стані війни проти агресора, ця людина співпрацювала з агресором", – сказав релігієзнавець.На його переконання, у такому випадку церковний сан не повинен автоматично давати людині можливість здійснювати публічний вплив."А отже, не мала би права, попри свій сан, мати доступ до різноманітного публічного впливу", – зазначив Бродецький.Він наголосив, що йдеться саме про досвід роботи у російських церковних структурах уже після початку російської агресії проти України.Приклад митрополита ІонафанаЯк аргумент Бродецький навів історію митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких), якого в Україні засудили, а у 2024 році обміняли на українських військовополонених.Релігієзнавець звернув увагу, що представники керівництва УПЦ, зокрема митрополит Онуфрій, раніше публічно заперечували звинувачення проти Іонафана."Онуфрій та інші в УПЦ прямо висловлювалися, писали: мовляв, кримінал щодо нього за підтримку агресора – неправда", – розповів він.За словами Бродецького, після обміну Іонафан опинився в Росії та долучився до російської пропагандистської діяльності. Водночас він поставив питання щодо інших представників єпископату УПЦ, які підтримували Іонафана."Чому я повинен вірити, що й ті, хто захищали Іонафана з єпископів УПЦ, не такі самі?" – сказав Бродецький."На Заході таке рішення критикуватимуть"Релігієзнавець визнає, що запропонований підхід може викликати критику з боку західних партнерів України."На Заході таке рішення можуть критикувати як порушення свободи віросповідання, совісті тощо, не вникаючи в наші тонкощі", – зазначив він.На його думку, західні країни особливо чутливі до питань свободи совісті та релігії й не завжди розрізняють захист релігійних прав та діяльність структур, які можуть мати проросійський характер."Тож, ймовірно, українській владі неодноразово натякали: будьте менш напористими, інакше можуть виникнути проблеми з фінансуванням, зокрема військовим", – припустив релігієзнавець.Водночас Бродецький вважає, що в умовах війни держава може бути змушена застосовувати жорсткіші механізми."Можливо, в умовах війни іноді треба вдаватися до таких кроків – тим більше, коли йдеться про досвід роботи вже під час агресії в структурах, що, повторюю, зрадили місію церкви і є ідеологічним апаратом держави-агресора", – заявив релігієзнавець."Бракує політичної волі"На думку Бродецького, українська влада поки не готова до системних рішень щодо представників УПЦ."Наша держава наразі до таких кроків не готова. Вона поодиноко оголошує підозри чи вироки окремим, уже явно засвіченим діячам УПЦ, але більшість лишається на плаву", – сказав він.Він навів як приклад митрополита Запорізького і Мелітопольського Луку (Коваленка), який перебуває під судом, але не заарештований.За словами релігієзнавця, у 2024–2025 роках Лука неодноразово онлайн долучався до конференцій у Сербії, організованих проросійськими структурами.Бродецький стверджує, що на цих заходах митрополит критикував Вселенський патріархат, католицизм та українську владу, але не висловлював засудження російської агресії."На подіях цього центру митрополит Лука – справжня зірка: йому дають слово, на нього посилаються як на авторитет. І він там ні слова не говорить про осуд війни і агресора, а тільки критикує Вселенський патріархат і католицизм. А ще – українську владу. Це теж багато про що свідчить", – заявив релігієзнавець.На його думку, однією з причин повільного просування процесу є відсутність політичної волі."Бракує політичної волі, і, гадаю, ні для кого не секрет: серед представників влади також є люди, чиї родичі, друзі або й вони самі симпатизують УПЦ", – сказав Бродецький.Він також припускає, що частина впливових українців зацікавлена у збереженні нинішньої структури УПЦ (МП).Водночас він визнав, що держава все ж таки проводить певну роботу щодо обмеження російського впливу в релігійному середовищі."Єпархії й парафії отримують приписи ДЕСС про усунення російських впливів, а коли не виконують їх, проти них подають позови. Просто на рівні судових структур усе відбувається дуже повільно", – підсумував Бродецький.Повне інтерв’ю з релігієзнавцем Олександром Бродецьким – читайте на сайті Еспресо.