Еспресо

Про це повідомляє Еспресо.У Києві біля Офісу Президента протестували працівники брухтозаготівельних підприємств. Це уже друга акція протесту менш як за місяць. Попередній мітинг був біля Кабінету Міністрів, оскільки саме урядова постанова встановила 0 квоту на експорт брухту на 2026 рік. Це рішення було ухвалене з міркувань підтримки українських меткомбінатів, які є великими платниками податків. Однак, за даними учасників ринку, на сьогодні українські меткомбінати скоротили закупівлі до мінімум."Коли ухвалювали рішення про заборону експорту, суспільству пояснювали, що весь брухт необхідно залишити українській металургії, бо їй начебто бракуватиме сировини. Але сьогодні ми бачимо інше: одні підприємства скорочують закупівлі, інші зупиняються через війну, внутрішній попит падає, а заготівельникам усе одно заборонено продавати свій товар будь-кому іншому. Це вже не захист внутрішнього ринку. Це пастка, в яку держава власноруч загнала цілу галузь", — пояснює координатор акції, директор з розвитку бізнесу ТОВ "Міртен" Микола Климович.Українські меткомбінати практично зупинили закупівліЗа його словами, через наслідки російських атак, дефіцит електроенергії та вимушене обмеження виробництва низка великих споживачів ще з другої половини серпня припинила приймання брухту, а обсяги закупівель на вересень у багатьох випадках досі не підтверджені.Зокрема, за даними учасників ринку, "Інтерпайп" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 18 серпня фактично припинили закупівлі металобрухту. Підприємства групи "Метінвест" ще до останніх російських атак підтвердили на вересень обсяги закупівель приблизно на 40% нижчі, ніж були на серпень. Однак після ракетного удару по "Каметсталі" у Кам’янському комбінат повністю зупинив роботу. За словами Миколи Климовича, при такому скороченні виробництва питання вже полягає в тому, що робити з надлишковою сировиною та як зберегти брухтозаготівельну галузь, оскільки у ній задіяно багато людей.  "Сотні підприємств припиняють закупівлю брухту, закривають майданчики, зупиняють техніку та звільняють людей. За кожним таким підприємством — працівники та їхні родини, які в умовах війни залишаються без стабільного доходу. Якщо систему заготівлі буде зруйновано сьогодні, завтра, після відновлення металургійних потужностей, у державі може не залишитися достатньої кількості спеціалізованих підприємств, здатних збирати, демонтувати, сортувати, переробляти та доставляти металобрухт", — йдеться у зверненні до президента.Підприємства, які зазнали атак, не можуть продати брухтДругий момент, на якому наголошують учасники протесту, тонни брухту, які накопичуються після російських атак."Після обстрілів залишаються зруйновані будівлі, обладнання, металеві конструкції та сотні тонн пошкодженого металу, які необхідно терміново демонтувати й вивезти, щоб підприємства могли розпочати відновлення. Раніше металобрухт після демонтажу мав ринкову вартість: постраждале підприємство отримувало за нього кошти й могло хоча б частково спрямувати їх на розчищення території. Тепер через відсутність покупця власник зруйнованого об’єкта не лише втратив будівлі, обладнання та можливість працювати — він ще й змушений власним коштом оплачувати демонтаж, завантаження, вивезення, сортування та зберігання металу", - зазначають заготівельники у зверненні до президента.У такій же ситуацію опиняються  підприємства оборонно-промислового комплексу, оскільки під час виробництва також утворюються обрізки, стружка, залишки металу, списане обладнання та інші металеві відходи. Раніше вони системно вивозилися й поверталися у промисловий обіг як вторинна сировина. Тепер вони накопичуються на територіях підприємств, займають виробничі та складські площі.У 2025 році Україна експортувала 448,68 тис. тонн металобрухту та отримала 131,9 млн доларів США валютної виручки. У 2026 році це джерело надходжень практично втрачено. За оцінками учасників ринку, щомісячний обсяг недоотриманих податкових надходжень унаслідок падіння ділової активності може становити 200–250 млн грн, а за вісім місяців — 1,6–2,0 млрд грн. "Від нульової квоти не виграв ніхто: металургія не збільшила споживання, заготівельна галузь зупиняється, постраждалі підприємства не можуть розчищати руйнування, оборонні виробництва накопичують відходи, а держава втрачає податки та валюту", - йдеться у зверненні.