Еспресо

Фракція оприлюднила заяву, де оголосила про виключення свого члена через ідеологічні розбіжності "щодо базових цінностей та стратегічного курсу країни". Нагадаю, що цього тижня Гончаренко оприлюднив свій так званий "мирний план", де закликав визнати, що Україна програє війну і слід чимшвидше шукати компроміс з агресором. включно з територіальними, політичними та економічними поступками. Відверто кажучи, Олексій Гончаренко від самого початку був у фракції "ЄС" радше "чужорідним тілом". З 2005 по 2014 рік — тобто весь період між майданами двох українських революцій — Помаранчевої та Гідності — Гончаренко був в "Партії регіонів" Віктора Януковича. У 2014 він раптом, як кажуть в народі, радикально "перевзувся": перейшов на українську мову, вдягнув вишиванку і примкнув до тодішнього провладного Блоку Петра Порошенка. Власне, за списками БПП, під 40-м номером, він тоді й пройшов до парламенту. А у 2019 він знову переміг на виборах, але вже в мажоритарному окрузі як самовисуванець — в рідній Одесі. В парламенті він приєднався до фракції "ЄС". Утім, у теперішній каденції він був радше самостійним гравцем. Його загравання з так званою "партією ухилянтів" і тими приблизно 15% українців, які, за даними соціологів, готові до "миру на будь-яких умовах", дуже контрастували з офіційною позицією фракції "Армія — Мова — Віра". Поза тим, колеги воліли заплющувати  очі на ці незручні моменти, бо гострий на язик медійний Гончаренко, з мільйонною авдиторією підписників в соцмережах і впливом на Одещині був, мабуть, корисним для "Євросолідарності". Але останні кроки зробили його занадто токсичним як для фракції з її іміджем головної проєвропейської консервативної сили в парламенті, так і особисто для 5-го президента Петра Порошенка. Так що, можемо сказати, фракція нарешті позбулася своєї "чорної вівці". Читайте також: "Мирний план" Гончаренка: обман або самообманАле ж, умовно кажучи, поголів'я чорних овець у Верховній Раді від цього не зменшилося. Буквально вчора депутатка Анна Скороход, яка потрапила до парламенту за списками "Слуг", зареєструвала законопроєкт, яким вона пропонує викреслити з Конституції рядки про курс на вступ до НАТО. Це буквально пункт гончаренківського "мирного плану"!Нагадаю, в нас у 2019 році були обрані 44 колишні члени ОПЗЖ. Більшість з них тепер у двох депутатських групах "Відновлення України" та "Платформа за життя та мир". Як гадаєте, вона за "мирний план" Гончаренка чи проти?А скільки таких "чорних овець" в інших фракціях? Тут знаковим, як на мене, є результат голосування за Закон про заборону московської церкви в Україні. Її не підтримали:70 "Слуг народу", зокрема одіозний Максим Бужанський, утікач Дмитрук і так далі;39 колишніх ОПЗЖешників на чолі з Бойком;половина позафракційних, половина "За Майбутнє". Загалом понад 130 "гончаренків". Разом — чи не найбільша неформальна фракція без назви. Але можна було назвати їх "Партією Миру". Хоча правильно було б - "Капітуляції".Так чому вони не викликають резонансу? Чому про них ніхто не кричить: "коли нарешті..."? Чому ми воліємо не бачити цієї проблеми, яка є насправді величезною? Спеціально для ЕспресоПро автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучийРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів