Еспресо

Про це в етері "Еспресо" та Slаwа.ТV розповів Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету.За словами фахівця, тунелі під водними перешкодами давно використовують у світі. Серед прикладів він навів сполучення між Францією та Великою Британією через Ла-Манш, а також транспортний перехід між Данією та Швецією. Однак реалізація подібного проєкту в Києві потребувала б урахування безпекових ризиків, пов'язаних із російською агресією."Там, де будували тунелі під водними перешкодами, не було ані засобів ураження ворога, ані повномасштабного вторгнення. Тобто зовсім інша безпекова ситуація", — пояснив Корецький.Він також зауважив, що для спорудження тунелю необхідно провести значний обсяг досліджень, зокрема геологічних, гідрологічних і геодезичних, визначити місце прокладання, глибину, конструкцію та допустимі навантаження. Тому називати конкретні строки будівництва без готового проєкту передчасно."Тунель Києву загалом потрібен, але, на мій погляд, це не швидке рішення, яке можна реалізувати протягом пів року, року або, мабуть, навіть кількох років", — наголосив фахівець.Як приклад складних інфраструктурних проєктів у столиці Корецький згадав Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, будівництво якого тривало багато років. Водночас відкриття руху ним покращило транспортне сполучення між берегами Дніпра.За словами експерта, ідея тунелю могла б бути реалістичнішою, якби підготовчі роботи вже були виконані, а проєкт перебував на завершальній стадії. Наразі ж, коли транспортна інфраструктура столиці потребує рішень в умовах війни, тунель не може стати швидким способом розв'язання проблеми сполучення між лівим і правим берегами. Раніше в етері Еспресо експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов сказав, що понтонні чи насипні переправи не зможуть забезпечити повноцінне функціонування Києва як столиці у разі пошкодження основних мостів, тоді як будівництво тунелю через Дніпро є надто довгостроковим і дорогим рішенням.