Еспресо

Участь у ній взяли відомі інтелектуали, політики та громадські діячі: Мирослав Маринович, Микола Княжицький, Ізабелла Хруслінська та Петро Тима. Зібрали головні думки спікерів про те, що заважає польсько-українському порозумінню та як подолати історичні суперечності заради спільного майбутнього.Дисидент і правозахисник Мирослав Маринович відзначив, що Україна та Польща вже пройшли тривалий шлях до примирення, який не можна перекреслювати через нинішні політичні суперечки. Важливу роль у цьому процесі відіграли церкви та спільні ініціативи, зокрема молитви за загиблих на Личаківському цвинтарі у Львові. На його думку, формула “Прощаємо і просимо пробачення” залишається актуальною, адже минулого вже не змінити, але можна разом будувати краще майбутнє.Мирослав Маринович, фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького“Проблема непорозуміння між народами ширша, ніж здається, адже у сучасному світі мова цінностей взагалі втрачає вагу. Останнім часом демократичні принципи сильно підважилися, і це впливає на стосунки між країнами”, – резюмував Маринович. Водночас він закликав не судити про всю Польщу за заявами окремих політиків чи повідомленнями медіа. Адже в польському суспільстві залишається чимало людей, які підтримують Україну. Тому, попри нинішні суперечності, важливо зберігати діалог і працювати заради спільного майбутнього.Співголова групи з міжпарламентських звʼязків з Польщею Микола Княжицький висловив спостереження, що втрата цінностей відбувається і в Польщі, і в Україні. Це створює нові виклики для відносин обох країн.Микола Княжицький, фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. ВозницькогоПарламентар вважає, що для примирення та порозуміння важливо засудити вбивства цивільних і вшанувати кожну жертву, незалежно від її національності.“Це не означає, що ми маємо забути чи закрити очі, чи пробачити смерть цивільних поляків. Ні. Я тому й кажу, що ми маємо на Волині поставити пам'ятник, де були б прізвища кожного вбитого поляка. Але так само — і вбитих українців. [...] Владика Борис Ґудзяк каже: це все наші жертви, ми не маємо їх ділити. Вони наші, тому що ми тут жили в цьому просторі. Але для Польщі вони ще й польські, бо були громадянами Польщі”, – наголосив Княжицький.Польська журналістка Ізабелла Хруслінська наголосила, що головна проблема польсько-українських відносин – брак взаємного розуміння та знань про історичний досвід одне одного. Причому, на її думку, особливо гостро ця проблема проявляється в польському суспільстві.Ізабелла Хруслінська, фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. ВозницькогоНа думку Хруслінської, поляки досі недостатньо знають не лише історію України, а й те, чим живе українське суспільство сьогодні. Зокрема, не завжди розуміють, як війна змінила життя українців після 2014 року, що переживають військові та їхні родини. Навіть уявлення про Волинську трагедію часто формуються під впливом медіа та позицій окремих істориків, тоді як інші дослідження й погляди залишаються маловідомими.“Більшість поляків не знають реальної історії українців і країни загалом і сприймають її лише через медіа. Ми можемо не погоджуватися з інтерпретацією нашої історії: поляки з українцями, а українці з поляками. Але ми маємо зрозуміти одне одного: і ті, й інші мають право на власну історичну пам'ять. Не можна нав'язувати свою історичну пам'ять іншим, особливо коли ти недостатньо знаєш їхню історію”, – розповіла Хруслінська, відома своїми статтями та книгами присвяченими Україні та українсько-польським відносинам.Водночас вона зауважила, що українцям також важливо розуміти відмінності польського історичного досвіду та не сприймати польське суспільство як однорідне. Попри політичні суперечки, чимало поляків продовжують підтримувати Україну не лише словами, а й конкретними діями.Голова Об'єднання українців у Польщі Петро Тима підкреслив, що Росія використовує історичні суперечності між українцями та поляками у своїй гібридній війні. Зокрема, йдеться про конфлікти навколо місць пам'яті та маніпуляції історичними подіями.Петро Тима, фото: Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. ВозницькогоВін згадав урок відомого польського діяча Яцека Куроня, який наголошував на необхідності розмовляти навіть із тими, хто не готовий чути іншу позицію. За словами Тими, діалог неможливий, коли кожна сторона згадує лише вигідні їй сторінки історії та не хоче бачити ширшого контексту.Також він висловив думку про важливість спільних історичних досліджень. Зокрема, йдеться про роботу зі встановлення імен польських та українських жертв конфлікту. На його думку, важливо вшанувати кожну людину, яка загинула, а не використовувати трагедії минулого для політичних суперечок.Учасники дискусії погодилися, що історичні суперечності не повинні ставати перешкодою для спільного майбутнього України та Польщі. Серед важливих кроків до порозуміння вони називали взаємну повагу до історичної пам'яті, спільне вшанування жертв, відкритий діалог і продовження співпраці навіть у періоди політичного напруження.Більше у відео:  Авторка: Іванна Якимів