Наша стратегія тягне більше на мантру, аніж на планЦе б дуже допомогло якось відокремлювати зерно від полови й розуміти, хто плаває в межах дозволених місць для купання, а хто вже заплив за червоні буйки та заслуговує на строгий свисток рятувальника або удар веслом по голові.У планувально-перемагально-війнозавершувальній сфері з українського боку вже давно панує повний хаос. Ніхто не знає, що відбувається, суспільство взагалі відсунули від цих процесів і навіть не завжди повідомляють про подробиці зустрічей і тих домовленостей, що вже були.У результаті з'являються якісь мутні ініціативи від приватних осіб, на яких ми гуртом налітаємо і кричимо, що це зрада і зашквар, і капітулювати ніхто не буде і взагалі з Росією ніяких перемовин вести не треба, бо угоди не варті паперу і далі по тексту. І взагалі Путіну неінтересні ніякі перемовини. Що може і навіть абсолютно правда. Але навіщо тоді були ті всі зустрічі в Дубаях і так далі? У відпустку злітати?Якщо перемовини це зашквар, а Зеленський регулярно каже про те, що треба примусити Путіна сісти за стіл перемовин і він готовий з ним зустрітись навіть завтра, окрім Росії та Білорусі, то це як поєднується? Він хоче зустрітись і мовчки дивитись із люттю тому в очі? Щоб побачити в очах Путіна готовність віддати Крим і перепрошувати, як і планував перед виборами? Чи що вони будуть робити на тій гіпотетичній зустрічі?Бо станом на зараз в актуальному пулі планів на майбутнє вариться одразу декілька крупних гіпотетичних стратегій, і в кожної є величезна маса прихильників, яка це підтримує. Але витягувати якусь окрему стратегію із цього варива не можна, бо тоді прихильники решти стратегій залишаються завжди в більшості й кричать: "То не то! Шо за зраду витягнули, кидай назад!".Читайте також: Без політики ніякДва роки тому Зеленський презентував у Раді план перемоги. Він все ще актуальний? Може, є якісь оновлення системи, хай скаже що змінилось і чи все в силі. Просто щоб розуміти.Наразі найбільш реалістичний і актуальний план дій, як на мене – це отой про "протриматись на один день більше, аніж вони". Але це взагалі концепція народжена у фейсбуці! І тягне більше на мантру, аніж на план. Чи ми вже настільки досягли дзену, що нам лише мантри й працюють? Цілком може буть.Хоч якась ясність була на початку — ніяких перемовин після Бучі, закон про зупинку будь-яких перемовин, кордони 91-го, розвал Росії. Хай навіть станом на зараз це були очевидно дуже оптимістичні та інфантильні цілі — але це хоча б були цілі. А зараз, через 5 років — яка стратегія? Щоб точно могти впізнати погані, зрадливі й неправильні стратегії — треба мати правильну як лекало. Бо коли озвучуються лише усі неправильні стратегії — таке буває лише в одній ситуації, коли виходу нема. Тоді та, що б не запропонував — нічого не підходить.Дуже сподіваємось, що це не наша ситуація.ДжерелоПро автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогерРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.