Еспресо

Мало хто знає, що збереглися унікальні кінокадри прощання з ним: на них можна побачити відкриту труну, церковну відправу, похоронну процесію та численних людей, які прийшли віддати останню шану українському політичному діячеві. Цей фільм – не просто документальна хроніка події 1959 року, а й свідчення того, яким було українське еміграційне середовище, що продовжувало боротьбу за незалежність далеко від батьківщини. Більше про це розповість Еспресо. Похорон, який зафіксували на кіноплівку20 жовтня 1959 року в Мюнхені відбувся похорон Степана Бандери, який за п'ять днів до того загинув унаслідок замаху, організованого радянськими спецслужбами. Провідника ОУН поховали на міському цвинтарі Вальдфрідгоф, а його прощання зібрало численних представників української еміграції.Про цю подію нагадують не лише фотографії та спогади очевидців, а й кінокадри, що збереглися до наших днів. Запис похорону оприлюднив Архів ОУН, завдяки чому побачити події майже семидесятирічної давнини може кожен охочий.Особливість цих кадрів у тому, що вони дають змогу побачити похорон не лише як історичний факт, а і як масштабну подію, на яку зібралося багато людей. На плівці зафіксовані церковна відправа, труна з тілом Бандери, учасники процесії, вінки та натовп, який супроводжував похоронну колону. Для сучасного глядача це можливість зазирнути в минуле безпосередньо – побачити обличчя людей, їхній одяг, церемонію прощання та атмосферу події, про яку зазвичай розповідають у підручниках або історичних статтях.Хто зняв фільм про похорон Бандерипохорон Бандери, фото: скрін з відеоІсторія самої кіноплівки не менш цікава, ніж подія, яку вона зафіксувала.У мережі є інформація, що на коробці з однією зі стрічок зберігся напис про те, що фільм із похорону Бандери виготовила східнонімецька кіноагенція DЕFА. На коробці також зазначені ім'я Sujеk і прізвище Бандери.Водночас на бобіні іншої копії є опис "Фільмовий репортаж, озвучений з похорону сл. п. Степана Бандери". У ньому вказані оператор Тарас Процик, людина, яка опрацювала матеріал,  Борель, а також спікер Дебрицький, якого в окремих джерелах ідентифікують як Романа Дебрицького – діяча української еміграції та колишнього голову Крайової управи Спілки української молоді в Німеччині.Ці написи свідчать, що могли існувати різні матеріали або версії похоронної хроніки. Тому не варто автоматично вважати, що всі копії мають однакове походження. Оригінал однієї з кіноплівок зберігався в Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери в Лондоні. Оцифрування здійснив Роман Павлюк.Найранніше відео у Ютуб цього похорону опублікував історик Геннадій Іванущенко у 2015 році. Також відео завантажене у 2020 році на сторінку Архів ОУН.Відкрита труна, церковна відправа і тисячі людейСтепан Бандера загинув 15 жовтня 1959 року в Мюнхені. Його вбив радянський агент Богдан Сташинський, який застосував спеціальну зброю з отруйною речовиною. Обставини злочину згодом стали предметом судового розгляду у Західній Німеччині.Похорон відбувся через п'ять днів, 20 жовтня, у греко-католицькому соборі Івана Хрестителя в Мюнхені. Богослужіння очолив владика Платон. На церемонії були присутні родина Бандери, найближчі соратники та представники українського духовенства Західної Німеччини.За даними Українського інституту національної пам'яті, обличчя померлого залишили відкритим, щоб охочі могли попрощатися з ним.похорон Бандери, фото: скрін з відеоСаме цей момент згадував і його вбивця Сташинський. У матеріалі Українського інституту національної пам'яті про загибель Бандери наведено його свідчення про те, як він побачив кадри похорону в кінохроніці. Агент розповідав, що найбільше його вразило зображення Бандери у відкритій труні серед людей. За його словами, побачене стало для нього безпосереднім усвідомленням наслідків власного злочину. Тому коли він втік на Захід і почався судовий процес, він зізнався у скоєному наприкінці 1962 року.  Цей епізод додає історії кіноплівки особливого виміру: документальні кадри не лише зберегли пам'ять про похорон, а й стали частиною історії самого вбивці.Після завершення церковної відправи труну винесли з храму під спів "Вічная пам'ять" і накрили українським синьо-жовтим прапором. Далі похоронна процесія рушила до цвинтаря Вальдфрідгоф.похорон Бандери, фото: скрін з відеоНа відео можна роздивитися, як люди йдуть за труною, несуть квіти та вінки. Учасники процесії рухаються організованими групами, а за ними тягнеться велика кількість людей. Навіть без точного підрахунку учасників зрозуміло, що мова може йти про тисячі людей. В цьому й полягає цінність хроніки, адже вона дозволяє побачити масштаб події.Чому ці кадри важливі для історії української еміграціїПохорон Бандери відбувався в Західній Німеччині, за межами України, яка тоді перебувала під владою СРСР. Для української політичної еміграції Мюнхен був одним із важливих центрів діяльності, а вбивство провідника ОУН стало подією, що сколихнула українські громади за кордоном.У цьому контексті похоронна хроніка показує більше, ніж прощання з конкретним політичним діячем. Вона фіксує середовище, в якому зберігали українську національну символіку, релігійні традиції та пам'ять про боротьбу за державну незалежність. Синьо-жовтий прапор на труні, вінки, церковна відправа українською та довга процесія – деталі, які дозволяють зрозуміти символічне значення похорону для присутніх.Особливо емоційними є останні слова диктора, який у відео розповідає про похорон, він каже:"Прапороносець упав у бою, але прапор боротьби підхоплює ціла нація і понесе його далі, вірна заповітам свого Великого Сина, вірна тому, що Він проповідував і правду чого освятив власною кров’ю. Як останній наш салют складаємо на твоїй домовині воду з Чорного моря, а поруч неї грудку землі з України".Після цього учасники прощання з Бандерою заспівали гімн України.Де поховали Степана Бандеру і чим можуть перенести в пантеон до столиціпохорон Бандери, фото: скрін з відеоПісля похоронної процесії Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф, на 43-му полі. Могила згодом стала місцем вшанування пам'яті українського діяча. Водночас вона неодноразово зазнавала актів вандалізму.В Україні вже обговорюють можливість перепоховання Степана Бандери в Києві – в Українському національному пантеоні. У травні 2026 року голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив про плани перепоховати провідника ОУН в Україні. За повідомленнями медіа, родина Бандери не заперечує проти такого рішення, однак залишаються питання щодо організації перепоховання.Сьогодні, через 67 років після похорону, архівні кадри з похорону Бандери залишаються одним із найнаочніших свідчень тієї події. Ця кіноплівка повертає історію з площини дат і прізвищ у площину людських облич, жестів і вчинків. А заодно нагадує, що навіть події, які відбулися далеко від України, стали частиною її складної історії боротьби за незалежність.Читайте також: Вбитий кілером-шпигуном з Львівщини: роковини трагічної смерті Степана Бандери