Еспресо

Європу дедалі сильніше лихоманить. Франція переживає масштабні протести, які почалися із цілком зрозумілих соціальних вимог, але подекуди переросли в насильство, погроми, підпали та зіткнення з поліцією.24 жовтня французька влада мобілізувала до 70 тисяч правоохоронців. Причина — заворушення попередніх вихідних, під час яких, за повідомленнями ЗМІ, пошкодили або пограбували близько трьох тисяч магазинів.І тут виникає питання, яке має цікавити не лише французьких правоохоронців, а й усі європейські спецслужби: хто використовує соціальне невдоволення для дестабілізації держави?Історія повторюється?У 2018 році Франція вже пережила подібне потрясіння — рух "жовтих жилетів". Протести проти подорожчання пального переросли у масштабну політичну кризу.Тоді серед протестувальників фіксували проросійських радикалів, зокрема осіб, пов’язаних із незаконними збройними формуваннями на окупованому Донбасі. Водночас доказів того, що весь рух організувала Москва, немає.І це принциповий момент. Спецслужбам Росії не обов’язково створювати протест із нуля. Значно ефективніше використати справжнє суспільне невдоволення, посилити радикальні настрої, інформаційно роздмухати конфлікт і спрямувати його наслідки проти державних інституцій.Читайте також: Як Росія використовує українсько-польські історичні суперечки для поширення дезінформаціїВід припущень до підтверджених фактівСьогодні існування російських мереж дестабілізації в Європі — не теорія змови, а документально підтверджена реальність.Французька служба VІGІNUМ задокументувала діяльність мереж Dорреlgängеr і Роrtаl Коmbаt, які поширювали кремлівські наративи, імітували інформаційні ресурси та поляризували суспільні дискусії.Показовий випадок — антисемітські провокації в Парижі 2023 року. VІGІNUМ встановила, що пов’язана з російською операцією інформаційна мережа використала 1095 бот-акаунтів для поширення матеріалів про написи із зірками Давида. Хто саме замовив нанесення написів, було предметом окремого розслідування.Ще серйозніша ситуація з диверсіями. У вересні 2026 року міжнародне журналістське розслідування за координації Європейської мовної спілки розкрило механізми вербування так званих "одноразових агентів" для диверсій у Польщі, Чехії, Литві та Румунії. Розслідувані епізоди стосувалися 2024 року; правоохоронні органи пов’язували мережу з російською військовою розвідкою.Польська контррозвідка також попереджає про перехід російських структур від разових виконавців до підготовлених диверсійних мереж із залученням організованої злочинності.8 жовтня 2026 року Рада ЄС продовжила санкції за російську дестабілізаційну діяльність. Під обмеженнями перебувають 80 фізичних осіб і 20 організацій.Як працює російська система впливу?За моєю оцінкою, її основу становлять чотири взаємопов’язані механізми.Перший — агентура впливу: окремі представники та мережі в політичному, громадському, медійному й експертному середовищах, через які просуваються вигідні Москві рішення та наративи.Другий — інформаційні операції: фальшиві повідомлення, мережі ботів, маніпуляції протестною тематикою, штучне протиставлення громадян і держави.Третій — вербування виконавців: використання кримінальних зв’язків, фінансово вразливих осіб, радикальних середовищ і посередників для розвідки, провокацій та диверсій.Четвертий — політична експлуатація суспільних конфліктів: міграційних проблем, соціальної нерівності, війни в Україні, релігійних та етнічних суперечностей.Водночас належність до мігрантських громад, антифашистських або пропалестинських рухів сама собою не свідчить про зв’язки з російськими спецслужбами. Такі зв’язки потрібно доводити, а не припускати.Проросійські мережі поширюють маніпулятивні повідомлення про нинішні французькі протести, однак доказів того, що саме Росія організувала ці виступи, немає.Читайте також: Мета війни — кращий мир, ніж був до неї, коли ворог не здатен диктувати, в яку гру нам гратиКому вигідна дестабілізація?Політична криза у Франції впливає на суспільні настрої напередодні президентських виборів 2027 року. "Національне об’єднання" Марін Ле Пен використовує теми безпеки й громадського порядку у своїй риториці.Відомий і факт отримання партією кредиту приблизно на 9 мільйонів євро від російського банку у 2014 році, який було погашено у 2023-му. Але ця історія не доводить причетності партії до організації нинішніх заворушень.Для Кремля важливіший загальний результат: ослаблення європейської єдності, зниження довіри до інституцій, посилення внутрішньої конфронтації та скорочення підтримки України.Чи готується Росія до військового вторгнення?У вересні 2026 року данська військова розвідка попередила про невисокий, але наростальний ризик обмеженої російської атаки проти країн НАТО, які межують з Росією. Водночас 14 жовтня керівництво НАТО заявило, що не бачить ознак неминучого нападу на територію Альянсу. Ці оцінки не суперечать одна одній.На мою думку, найближча загроза — не повномасштабне вторгнення, а обмежена військова провокація під прикриттям гібридних операцій: диверсія, порушення кордону, атака безпілотниками або спроба перевірити готовність НАТО до колективної відповіді.Для Москви внутрішня дестабілізація європейських держав може стати сприятливою умовою для таких дій. Але це аналітичний сценарій, а не підтверджений оперативний план.Читайте також: Російська армія ботів: від України до Ізраїлю, США та ЄвропиМій висновокРосія вже веде проти Європи системну гібридну кампанію. Її інструменти — агентура впливу, інформаційні операції, диверсійні мережі, кібернапади та військовий шантаж.У найближчі місяці слід очікувати спроб використати соціальні протести, атакувати критичну інфраструктуру та об’єкти, пов’язані з допомогою Україні, а також здійснювати провокації на східному фланзі НАТО.Особливо небезпечний індикатор — поєднання внутрішньої дестабілізації з нарощуванням російських військових сил поблизу кордонів ЄС.Європа повинна усвідомити просту річ: її внутрішня безпека, стійкість демократичних інституцій та обороноздатність більше не існують окремо від війни Росії проти України.Україна сьогодні стримує не лише російську армію. Вона стримує розширення простору, у якому Кремль намагатиметься силою змінити європейський порядок безпеки.І чим довше Європа недооцінюватиме цю реальність, тим вищою може виявитися ціна її запізнілих рішень.ДжерелоПро автора. Віктор Ягун, директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.