Еспресо

За опитуванням телеканалу Сhаnnеl 13 табір опозиції міг отримати 54 місця, блок Нетаньягу — 50, а арабські партії — 16. Жоден із двох основних блоків може не досягти необхідних для більшості 61 місця. Водночас інші опитування показували інший розподіл. За даними, оприлюдненими Мааrіv, блок Нетаньягу міг отримати 48 місць, а єврейські опозиційні партії — 54.Нетаньягу очолює праву партію "Лікуд" і спирається на ультраправі та ультраортодоксальні політичні сили. Його головний суперник — колишній начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкот, який очолює центристську партію "Яшар". Серед інших опонентів — колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет, який об’єднався з Яїром Лапідом у партії "Разом", лідер правої партії "Наш дім Ізраїль" Авігдор Ліберман і керівник лівоцентристських "Демократів" Яїр Голан. Усі п’ять опозиційних лідерів домовилися координувати дії, щоб усунути Нетаньягу від влади, але мають суттєві ідеологічні розбіжності.Вибори відбуваються на тлі війни з ХАМАС, напружених відносин Ізраїлю з частиною західних партнерів і протистояння з Іраном. Тому для виборців важливі не лише питання безпеки, а й відповідальність влади за напад 2023 року, майбутнє Гази та відносини зі США.Правління Нетаньягу: війна, стратегічний союз із США та конфлікт із ЗаходомСлабкі сторони нинішнього прем’єр-міністраОдин із найсерйозніших ударів по репутації Нетаньягу — напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Бойовики прорвалися на територію Ізраїлю, вбили цивільних і військових та захопили заручників. Атака продемонструвала провал системи безпеки, за яку відповідала влада Нетаньягу. Відтоді прем’єр зіткнувся з критикою через те, що уряд не зміг запобігти нападу, а також через перебіг війни та відсутність загальноприйнятої відповіді на питання про післявоєнне управління Газою.Рятувальники працюють серед уламків будівель після удару іранської ракети по ізраїльському місту Бат-Ям, на південь від Тель-Авіва, вранці 15 червня 2025 року, фото: Gеtty ІmаgеsТакож над Нетаньягу проходить судовий процес в Ізраїлі за звинуваченнями в корупції, які він заперечує. Критики прем’єра вважають, що його особисті юридичні інтереси впливають на державні рішення, тоді як прихильники сприймають переслідування як спробу політичних опонентів усунути його від влади.Підтримка ТрампаПрем’єр давно позиціонує себе як політик, здатний забезпечити Ізраїлю підтримку Вашингтона. За президентства Дональда Трампа ця співпраця стала одним із головних елементів його політичної кампанії. За дев’ять днів до виборів, Трамп публічно підтримав переобрання ізраїльського прем’єра, назвавши його "великим прем’єр-міністром-воїном" і заявивши про свою "повну й беззастережну підтримку". Американський президент також стверджував, що за іншого ізраїльського лідера США довелося б самостійно протистояти Ірану.Беньямін Нетаньягу та Дональд Трампа у Білому домі 28 липня, фото: Тhе Whіtе НоusеУ відповідь опонент Айзенкот заявив, що поважає Трампа, але наголосив, що саме громадяни Ізраїлю мають вирішувати, хто очолюватиме країну.Однак підтримка Трампа не означає, що між політиками не було суперечностей. Напередодні виборів американський президент не відразу погодився підтримати Нетаньягу. За даними Rеutеrs, Трамп раніше уникав прямої відповіді щодо підтримки його кампанії, а між Вашингтоном і Єрусалимом виникали розбіжності. Зокрема, Нетаньягу прагнув продовжувати війну, тоді як Трамп був зацікавлений у її завершенні й переговорах.Напружені відносини із ЗаходомСоюз із США не врятував прем’єра від погіршення відносин Ізраїлю з частиною західних партнерів через війну в секторі Гази та відмову уряду Нетаньягу підтримати створення незалежної палестинської держави. Якщо раніше суперечки переважно стосувалися дипломатичних заяв і закликів припинити бойові дії, то тепер окремі країни переходять до практичних обмежень.У вересні 2026 року Велика Британія, Франція та Канада оголосили про намір обмежити імпорт товарів з ізраїльських поселень на окупованому Західному березі. Ще 12 країн, серед яких Іспанія, Норвегія, Польща та Швеція, заявили про готовність запроваджувати або підтримувати подібні торговельні заходи.Ще один фактор, що послаблює позиції Нетаньягу у міжнародній політиці – рішення Міжнародного кримінального суду у листопаді 2024 року видати ордери на арешт прем’єра та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта. Суд вказав, що вони можуть нести відповідальність за ймовірні воєнні злочини та злочини проти людяності, зокрема використання голоду як методу ведення війни.Попри це, така заява МКС зміцнює позиції Нетаньягу в Ізраїлі, який відстоює національні інтереси на тлі боротьби із ХАМАС.Якою була політика Нетаньягу щодо УкраїниУ питанні підтримки України Ізраїль за часів Нетаньягу дотримувався обережної політики. Єрусалим надавав Україні гуманітарну допомогу та окрему підтримку, але не погодився на постачання озброєння, на які розраховував Київ.Володимир Зеленський та Беньямін Нетаньягу, фото: відкриті джерелаВодночас Україна пропонувала Ізраїлю співпрацю у протидії іранським безпілотникам, якими Росія атакує українські міста. У лютому 2023 року український посол в Ізраїлі Євген Корнійчук передав представникам ізраїльської влади уламки такого дрона й попередив, що Ізраїль також може зіткнутися з подібними атаками. Однак, за словами дипломата, ізраїльська сторона не прийняла пропозицію про військово-технічну співпрацю. У червні того ж року Нетаньягу також виключив передання Україні системи протиповітряної оборони “Залізний купол”, пояснивши це ризиком потрапляння чутливих технологій до Ірану.Опоненти Нетаньягу: чи здатні вони змінити курс ІзраїлюОпозиція об’єдналася навколо необхідності змінити владу, але не навколо єдиної програми щодо палестинців, війни та зовнішньої політики. П’ятеро опозиційних політиків — Гаді Айзенкот, Нафталі Беннет, Яїр Лапід, Авігдор Ліберман і Яїр Голан — домовилися координувати кампанії та не атакувати одне одного. Вони назвали спільною метою формування "сіоністського, державницького уряду", який має відновити країну після криз останніх років. Проте їхні погляди коливаються від правих до лівоцентристських, а отже, після виборів їм доведеться узгоджувати позиції щодо безпеки і відносин із арабськими партіями. Айзенкот і Ліберман дотримуються жорсткого безпекового курсу й наполягають на роззброєнні ХАМАС та не підтримують створення Палестинської держави за нинішніх умов. Беннет і Лапід намагаються об’єднати ширше коло виборців, не пропонуючи єдиної позиції щодо палестинського питання.Голан, який представляє лівіше крило опозиції, більш відкритий до дипломатичного врегулювання та створення демілітаризованої Палестинської держави в перспективі. Водночас він також наголошує на пріоритеті безпеки Ізраїлю.Для України важлива позиція Лапіда. У вересні він пообіцяв активніше допомагати Києву в разі повернення до влади, зокрема з огляду на зближення Росії з Іраном. Водночас конкретних видів озброєння він не назвав. На відміну від Нетаньягу, якого критикують через погіршення відносин Ізраїлю з частиною західних союзників, Яїр Лапід і Нафталі Беннет виступають за зміну дипломатичного підходу. Вони вважають, що Ізраїлю потрібно відновлювати довіру США та європейських країн. Водночас опозиція загалом не готова йти на поступки, які вважатиме загрозою безпеці країни.Що буде після виборів: три сценаріїЗа ізраїльською виборчою системою громадяни голосують за партійні списки, а прем’єр-міністром стає політик, який здатний сформувати уряд із підтримкою більшості Кнесету. Для цього потрібно щонайменше 61 голос зі 120. Сценарій 1. Нетаньягу зберігає владуЯкщо "Лікуд" і союзні праві, ультраправі та ультраортодоксальні партії зможуть зібрати 61 голос, Нетаньягу матиме змогу залишитися прем’єром. Йому допоможе підтримка Трампа, а також позиція виборців, які вважають, що під час війни країні потрібен досвідчений і жорсткий керівник. Напередодні виборів Нетаньягу представив відносини з Трампом і спільні дії проти Ірану як один із головних аргументів на свою користь. За такого сценарію значних змін у зовнішній та внутрішній політиці очікувати не варто. У відносинах з Україною також не буде підстав очікувати різкого повороту.Сценарій 2. Опозиція формує урядДругий варіант — опозиційні сили домовляються про коаліцію та усувають Нетаньягу від влади. Для цього їм потрібно не лише отримати достатньо місць, а й узгодити кандидатуру прем’єра та програму майбутнього уряду. У таборі є політики з різними поглядами — від правого Беннета й Лібермана до центриста Айзенкота та лівоцентриста Голана. Тому коаліція, ймовірно, буде змушена шукати компроміси.У такому разі можливі зміни у внутрішній політиці, розслідування подій 7 жовтня та обмеження впливу ультраправих союзників Нетаньягу. Також може з’явитися більше простору для військової співпраці з Україною, якщо до уряду увійде Лапід і він зможе реалізувати свою обіцянку. Проте навіть опозиційний уряд, найімовірніше, продовжить вимагати роззброєння ХАМАС і не погодиться на швидке створення Палестинської держави.Сценарій 3. Політичний глухий кут і нові вибориМоже статися таке, що жоден табір не буде здатний сформувати стійку більшість. Навіть якщо опозиційні партії сумарно отримають більше місць, їм може забракнути партнерів для коаліції. Аналогічна проблема виникне і в Нетаньягу, якщо його праві союзники не матимуть достатньої кількості голосів. У такому разі переговори можуть затягнутися, а Нетаньягу залишатиметься прем’єром перехідного уряду до формування нового кабінету або проведення повторних виборів.