Еспресо

29 жовтня російські удари по Дніпру, Чернігову та Кременчуку забрали життя щонайменше 20 людей, десятки отримали поранення. Серед загиблих – діти. У Дніпрі російський безпілотник атакував залізничний вокзал, коли там перебували пасажири.У відповідь Україна ініціює екстрене засідання Ради Безпеки ООН. Про це 30 жовтня заявив постійний представник України при ООН Андрій Мельник. Він також закликав остаточно виключити Росію з міжнародної організації.Це звернення пролунало буквально через кілька днів після оприлюднення нового висновку Незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування порушень в Україні. Комісія встановила, що систематичні російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру становлять воєнні злочини – умисне спрямування нападів на цивільні об'єкти, а також злочини проти людяності у формі інших нелюдських діянь. Йдеться не про окремі пошкоджені електростанції. Комісія дійшла висновку, що атаки здійснювалися відповідно до державної політики, спрямованої на позбавлення цивільного населення електроенергії та інших життєво необхідних послуг. Висновки ґрунтуються, зокрема, на свідченнях 255 людей, які пережили енергетичну кризу взимку 2025-2026 років.Отже, міжнародна організація не просто отримує чергові українські звернення. Її власна слідча комісія документує злочини, які Росія продовжує чинити.Читайте також: Ніякого "світу на трьох" не буде. Колонка Віталія ПортниковаЩо далі?За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, лише за перші дев'ять місяців 2026 року в Україні загинули 2570 цивільних, ще понад 15 тисяч отримали поранення. Це підтверджені жертви, реальні масштаби втрат можуть бути значно більшими.Але скільки ще засідань має провести Рада Безпеки ООН, щоб її постійний член перестав убивати людей у країні, проти якої веде війну?Проблема закладена в самій конструкції Ради Безпеки. Росія має право вето – і може блокувати рішення, спрямовані проти неї. Так, Статут ООН передбачає відповідальність Ради за підтримання міжнародного миру та безпеки. Проте механізм ухвалення рішень дозволяє одному постійному члену фактично паралізувати її роботу з принципових питань. Це не означає, що ООН не має інших інструментів. Генеральна Асамблея може розглядати питання міжнародного миру та безпеки, ухвалювати резолюції й рекомендувати колективні заходи. Механізм "Єдність заради миру" дозволяє їй діяти, коли Радбез заблокований внаслідок вето постійного члена. Однак рекомендації Генасамблеї не мають  обов'язкової сили, як рішення Ради Безпеки.Показова й інша обставина. Заклик Андрія Мельника виключити Росію з ООН наштовхується на юридичну перешкоду: відповідно до статті 6 Статуту, для виключення держави потрібна рекомендація Ради Безпеки, а вже потім рішення Генеральної Асамблеї. Тобто Росія потенційно може заблокувати навіть процедуру власного виключення.Чи може змінитися ситуація з початком листопада?Головування в Раді Безпеки переходить до Латвії. Для України це важлива дипломатична обставина. Латвія вперше у своїй історії стала непостійним членом Радбезу, а серед її пріоритетів – підтримка справедливого миру в Україні, привернення уваги до російських злочинів та забезпечення відповідальності агресора. Головуюча держава може формувати порядок денний, організовувати роботу Ради, надавати важливим питанням додаткову увагу. Але навіть найпослідовніший друг України не може скасувати право російського вето. Латвійське головування – це можливість активізувати дипломатичну роботу, а не гарантія ухвалення необхідних рішень.Тим часом загроза виходить далеко за межі України. Росія веде гібридну війну проти європейських держав, погрожує НАТО та намагається поставити під сумнів усю післявоєнну систему безпеки. 29 жовтня Володимир Путін заявив, що Росія готова до війни з Європою, хоча нібито не хоче її, і пригрозив, що в разі масштабного конфлікту переможців не буде.Сьогодні питання стоїть не лише в тому, що може зробити ООН для України. Питання в тому, чи здатен світ захистити самі принципи, на яких побудована система міжнародної безпеки.Росія порушує Статут ООН і водночас використовує своє місце в Раді Безпеки, щоб блокувати рішення проти себе. Якщо ця суперечність залишатиметься нерозв'язаною, міжнародна система ризикує перетворитися на механізм фіксації злочинів замість їхнього унеможливлення.І якщо світ не знайде відповіді на цей виклик, наступною жертвою безсилля міжнародної безпеки може стати не лише Україна.Спеціально для ЕспресоПро автора. Володимир Кравченко, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.