Еспресо

Про це розповів речник морської піхоти Павло Дрогаль у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.За його словами, українські підрозділи Сил оборони дотримуються режиму припинення вогню та виконують домовленості."Наразі режим припинення вогню діє, він є чинний. Підрозділи Сил оборони України і, зокрема, підрозділи морської піхоти дотримуються цього режиму. Тобто з нашого боку порушень немає, ми виконуємо домовленості у повному обсязі. Натомість противник використовував режим припинення вогню у своїх військових цілях. Він проводив певні логістичні заходи, ротував свої підрозділи, евакуював убитих своїх та поранених, так само займався забезпеченням своїх підрозділів, укріпленням своїх позицій, тощо", - розповів Павло Дрогаль.Він зазначив, що прогнозувати дії російських військ після завершення режиму тиші складно. Однак, зважаючи на тактику окупантів до його запровадження, не виключено відновлення ударів по цивільному населенню, критичній інфраструктурі та енергетичних об'єктах."Вона була терористична, тобто вона характеризувалась великою кількістю обстрілів. У першу чергу - це цивільного населення, цивільного сектору, критичної інфраструктури, об'єктів енергетики. Тому дуже ймовірно, що вони будуть відновлювати свої удари саме по критичній інфраструктурі і взагалі по правобережжю Херсонщини і Нікопольщини", - сказав речник морської піхоти.Також, за його словами, росіяни можуть продовжити спроби висування в острівну зону та закріплення там, зокрема шляхом інфільтрації особового складу на острови, щоб створювати загрозу правому берегу.У Херсоні залишається небезпечно через дистанційне мінуванняОкремо Павло Дрогаль попередив про мінну небезпеку в Херсоні. Російські військові здійснювали дистанційне мінування території ще до початку режиму припинення вогню. Тому навіть кілька днів без обстрілів не означають, що перебувати в місті безпечно."Росіяни до початку режиму припинення вогню здійснювали дистанційне мінування і наразі навіть у Херсоні, який не обстрілювався кілька днів, все одно знаходитись небезпечно, особливо у червоній зоні, тому що там найбільше відбувалось дистанційне мінування і треба бути дуже обережними", - наголосив речник морської піхоти.Гуманітарна місія в Олешках: що відомоПро гуманітарну кризу в Олешках Україна нагадувала світу з кінця лютого 2026 року. Омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що писав десятки листів і зустрічався з міжнародними делегаціями, але без результату. Прорив, за його словами, стався після того, як лідерство виявила Меланія Трамп: у вересні 2026 року запустили тристоронній формат переговорів України, США та РФ. Підсумковий документ про гуманітарну місію підписали Лубінець і Лантратова.24 жовтня Лубінець описав етапи домовленості. Спершу режим тиші, щоб розмінувати дорогу до Олешків, потім доставка їжі, води, ліків та обладнання для лікарні, а далі вільний виїзд, коли кожен сам обирає Україну або РФ. За виконанням домовленостей має стежити новий механізм контролю за участі США.27 жовтня о 03:00 в районі окупованих Олешків почав діяти режим тиші. Про це повідомив Лубінець, режим підтвердили в Міноборони РФ, а Генштаб ЗСУ заявив, що Сили оборони виконуватимуть рішення Верховного головнокомандувача щодо місії. Давид Арахамія наголошував, що мета – створити постійні гуманітарні коридори для безпечної евакуації та доставки допомоги.29 жовтня Лубінець повідомив, що режим тиші триває 54 години без порушень, розмінування визначених маршрутів завершено, а гуманітарний конвой сформований. Доставку допомоги в Олешки планували на 30 жовтня, а виїхати охочі могли до 14:00.30 жовтня Лубінець розповів, що режим тиші триває вже 87 годин і жодних порушень не зафіксовано. Для евакуації підготували 25 автобусів на 750 місць та машини швидкої допомоги для маломобільних людей. Українська делегація з евакуйованими виїхала до російської Анапи, звідки їх мали літаками доправити до Білорусі, а далі автобусами в Україну.31 жовтня евакуйовані жителі Олешок прибули на вільну територію України. Найстаршій людині серед них 94 роки, наймолодшій – рік.