Еспресо

Про це в проєкті "Український фокус. Ранок" на Slаwа.ТV та "Еспресо" сказав виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов."Чесно кажучи, я мало вірю в якісь серйозні досягнення переговорів в Абу-Дабі. І тут є цікавий момент: фактично Путін відмовив Трампу в допомозі, адже Трампу було б потрібно, щоб ця зустріч відбулася до 3 листопада", – зазначив експерт.За словами Леонова, після цієї дати ситуація може розвиватися інакше. Він звернув увагу на те, що в Кремлі також говорять про необхідність оцінити результати виборів та подальший розвиток подій у Сполучених Штатах."Той же Віткофф, Кушнер – вони навіть до того, як у Конгресі може з'явитися нова більшість і в Сенаті нова більшість, уже зараз перебувають під розслідуваннями та серйозними підозрами", – сказав Леонов.На думку експерта, зміна політичної ситуації у США може суттєво обмежити можливості представників Трампа щодо обговорення з Росією економічних проєктів і послаблення санкцій."Вочевидь, ситуація може кардинально змінитися, і їхні повноваження, наприклад, щодо розмов про якісь економічні проєкти, про послаблення санкцій, фактично можуть зійти нанівець", – пояснив він.Леонов також згадав оприлюднені записи розмов, пов'язані з Ушаковим, які, за його словами, раніше стали приводом для вимог провести серйозне розслідування в Конгресі США."І тому я думаю, що може статися так, що навіть ці люди вже не будуть настільки залучені в цей процес. Вони можуть бути зайняті своїми особистими справами", – підсумував експерт. Трамп і Путін: Від перших контактів до особистих переговорів11 лютого 2025 року Дональд Трамп публічно визнав, що контактував із Володимиром Путіним, однак не розкрив подробиць цих розмов. 12 лютого відбулася перша підтверджена обома сторонами телефонна розмова президентів. Уже 18 лютого у Саудівській Аравії пройшли майже п'ятигодинні переговори держсекретаря США Марка Рубіо з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Сторони обговорювали відновлення двосторонніх відносин та припинення війни в Україні. 19 березня Трамп і Путін провели ще одну, майже двогодинну телефонну розмову, під час якої домовилися про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, але Москва висунула додаткові вимоги до України. Після наступної розмови 19 травня Трамп заявив, що Росія зацікавлена у масштабній торгівлі зі Сполученими Штатами, а також говорив про величезні економічні можливості для обох країн після завершення війни.Аляска та економічний пакет для Вашингтона15 серпня 2025 року Трамп і Путін зустрілися на військовій базі поблизу Анкориджа на Алясці. Саміт завершився без конкретних домовленостей щодо припинення війни, однак став важливим символом відновлення прямого діалогу між Вашингтоном і Москвою. Підсумки зустрічі засвідчили, що Кремль отримав можливість повернутися до переговорів на найвищому рівні. Надалі економічний напрям став одним із ключових у контактах сторін. 8 лютого 2026 року Володимир Зеленський заявив, що російський спецпосланець Кирило Дмитрієв представив американській стороні так званий економічний пакет співпраці на $12 трлн. Він, за словами президента України, охоплював масштабні двосторонні бізнесові та економічні домовленості. 12 березня у Флориді відбулася зустріч американської делегації Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з представниками РФ на чолі з Дмитрієвим. Сторони обговорили низку питань і домовилися залишатися на зв'язку."Лукойл", дизель та новий етап економічних домовленостейВосени 2026 року переговори щодо економічної співпраці набули конкретніших обрисів. 12 жовтня президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар розповів про можливі домовленості щодо закордонних активів "Лукойлу", які могли б дозволити пов'язаним із Трампом бізнесменам придбати російські активи та отримувати прибутки після зняття санкцій. 9 жовтня після телефонної розмови з Путіним Трамп оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Наступного дня Росія достроково скасувала обмеження на експорт дизелю. Водночас домовленість викликала дискусії щодо її реальної економічної вигоди для США. Зокрема, Микола Княжицький звернув увагу, що американський ринок не потребує російського дизелю, а угода могла мати передусім політичне значення напередодні проміжних виборів до Конгресу.