Еспресо

Про це свідчать результати дослідження "Українські медіа: споживання новин і довіра у 2026 році", яке провела ГО "Інтерньюз-Україна" спільно з дослідницькою компанією ІnМіnd.Звідки українці дізнаються новиниСоціальні мережі залишаються найпопулярнішим каналом отримання інформації. За даними дослідження, за рік частка людей, які споживають новини тільки із соцмереж, збільшилася на 17 відсоткових пунктів – із 37% у 2025 році до 54% у 2026-му.Натомість телебачення та онлайн-медіа як типи джерел новин використовують по 22% опитаних. Радіо слухають 9% респондентів, а друковані видання читають лише 3%.Водночас 73% учасників опитування повідомили, що отримують новини виключно з онлайн-джерел і не дивляться телебачення. Поєднують інтернет і телебачення для отримання інформації 17%.Серед платформ для споживання новин лідирують Теlеgrаm-канали – за ними стежать 82% опитаних. Далі йдуть YоuТubе-канали (55%) та сторінки у Fасеbооk (40%). До штучного інтелекту по новини звертаються 22% респондентів – стільки ж, скільки використовують для цього сайти новин та онлайн-медіа.Яким новинам віддають перевагу українціПід час вибору джерела інформації для українців найважливішими є швидкість появи новин та зручність їх споживання. Ці критерії назвали відповідно 39% та 36% опитаних. Ще 30% звертають увагу на зрозумілість подання матеріалу та цікаві для них теми.Водночас достовірність інформації як причину вибору джерела назвали лише 24% респондентів.У щоденному споживанні переважають короткі формати: 58% опитаних щодня читають короткі текстові новини, 44% дивляться короткі вертикальні відео, а 42% використовують візуальні формати. Водночас довгі тексти також залишаються затребуваними: 44% читають їх щодня, а 71% – щотижня.Дослідники також з'ясували, що люди найчастіше переглядають новини у каналах і спільнотах, на які підписані (60%), або у стрічці соціальних мереж (50%). Пригадуючи нещодавно побачені повідомлення, 59% респондентів найкраще пам'ятали їхню тему, 28% – емоції, які вони викликали. Водночас назву джерела могли пригадати лише 16%.Більшість українців знають про фейки, але не завжди можуть їх розпізнатиПро існування неправдивих і фейкових публікацій у мережі знають 85% опитаних. Із них 74% вважають, що здатні розпізнавати дезінформацію. Однак під час перевірки трьох новинних повідомлень лише 10% респондентів правильно визначили правдивість усіх трьох.Серед маніпулятивних тверджень, які дослідники запропонували оцінити учасникам опитування, найчастіше траплялося повідомлення про нібито підготовку в Україні до зниження мобілізаційного віку. Про нього чули 64% респондентів, які брали участь в опитуванні. Серед тих, хто стикався з цим твердженням, 56% вважали його правдивим.Також поширеними були твердження "Мігранти заберуть роботу в українців" (із ним стикалися 62% опитаних) та "Лише влада хоче продовження війни" (57%).Майже третина респондентів, які зустрічали маніпулятивні твердження, поширювали їх далі. Найчастіше це відбувалося під час особистих розмов – люди використовували такі повідомлення як привід для обговорення або щоб дізнатися думку оточення.Чи готові українці платити за новиниДослідження також показало, що чверть опитаних готова оплачувати підписку на улюблені онлайн-медіа. У 2025 році таких респондентів було 22%, а у 2024-му – 20%.Найприйнятнішою для більшості потенційних підписників є вартість до 80 грн на місяць – приблизно ціна двох чашок еспресо. Водночас 57% опитаних узагалі не розглядають можливості платити за доступ до онлайн-медіа.Фінансово підтримують онлайн-медіа або окремих авторів 12% респондентів. Найчастіше вони роблять разові донати (8%), тоді як платну підписку оформлюють 2% опитаних.Дослідження провела компанія ІnМіnd на замовлення ГО "Інтерньюз-Україна". У липні – серпні 2026 року опитали 2520 респондентів у містах України з населенням понад 50 тис. осіб. Похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 1,95%.Російські інформаційні атаки в соцмережахРосія використовує соціальні мережі та месенджери не лише для поширення окремих фейків, а й для масштабних скоординованих інформаційних кампаній. Зокрема, Кремль залучає анонімні телеграм-канали, блогерів і псевдоекспертів, щоб поширювати маніпулятивні повідомлення та впливати на ставлення українців і європейців до євроінтеграції України.