Еспресо

Про це в програмі "Тепер головне" на Еспресо заявив голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, ексміністр енергетики Іван Плачков.Він прокоментував заяву прем'єр-міністра Сергія Корецького про те, що в Україні вже працюють 87% котелень, а решта перебувають на етапі ремонтів або їхню роботу вирішили не афішувати, щоб не привертати увагу російських військових.За словами Плачкова, сама кількість запущених котелень не є показником готовності до опалювального сезону, адже вони суттєво відрізняються за потужністю."Котельні є потужністю 10 Гкал і є потужністю 1000 Гкал. Вони різні. І можна характеризувати, наскільки за кількістю увімкнених котелень. А якщо в основному увімкнені ті, що по 10, 15, по 20 Гкал, а потужні не працюють, це ж не характеризує опалювальний сезон", – пояснив він.Ексміністр наголосив, що початок опалювального сезону потрібно оцінювати за кількістю підключених споживачів: житлових будинків, об'єктів соціальної інфраструктури, а також інших будівель.Плачков також назвав надто оптимістичним твердження про те, що тепло отримають абсолютно всі споживачі. За його словами, навіть у мирний час під час запуску опалення виникають аварійні ситуації та пошкодження тепломереж."Коли починається опалювальний сезон, з'являється дуже багато пошкоджень, тому що тепломагістралі влітку були на низькому тиску, вони не були на високій температурі. І коли починається опалювальний сезон, одразу з'являється лавина пошкоджень по тепломагістралях у містах", – зазначив експерт.Він додав, що нині ситуацію ускладнюють раптові відключення електроенергії. Через зупинку насосного обладнання та подальше відновлення живлення порушується гідравлічний режим тепломереж, виникають гідроудари, які спричиняють нові пошкодження.За оцінкою Плачкова, через це входження в опалювальний сезон може супроводжуватися перебоями: тепло в будинках з'являтиметься, але в окремих випадках його доведеться тимчасово вимикати для проведення ремонтів.Окремо ексміністр звернув увагу на те, що підготовку енергетичної інфраструктури до роботи в умовах війни потрібно було розпочинати раніше. Він поставив під сумнів пріоритети, якими керувалася галузь у 2023–2025 роках, зокрема масштабні плани будівництва нових атомних реакторів і малих модульних реакторів.Натомість, на його думку, більше уваги слід було приділяти резервним потужностям та посиленню стійкості енергетичної системи. Частину запланованих проєктів, за словами Плачкова, досі не завершили."Ми вирішили таку кількість їх побудувати, що зараз десь менше 50% вони не добудовані. Ну, на жаль, така ситуація. Але енергетики роблять все можливе і неможливе", – сказав він.Водночас Плачков зазначив, що енергетики створили резервні потужності на випадок пошкодження частини енергетичного обладнання. Однак подальша ситуація взимку залежатиме передусім від двох чинників: ефективності протиповітряної оборони та температури повітря."Якщо зима буде дуже холодна, складніше. Якщо вона буде там 0–5, -7 максимум, то ситуація буде набагато краща. Але протиповітряна оборона сьогодні – це фактор номер один", – підсумував ексміністр.