Еспресо

Дуже багато подій відбулося останнім часом в Україні та в світі, особливо у США. Я пропоную в такому трошечки хронологічному порядку пробігтися зараз по тому, що сталося і спробувати відтворити картину дня і реакцію на неї.Безумовно, тим більше, що на мій погляд і внутрішні і зовнішні події пов'язані з одним і тим самим: Карфаген має бути зруйнований, забагато Росії і в Америці, і тут куди не ткнешся. Ну нібито там вибори, там Трамп, його гроші, тут у нас своє якесь кіно, проте раз і знову Росія, і знову вона.А це дивовижно насправді — маючи 130 млн населення, маючи бюджет менший, ніж бюджет Техасу, як їм це вдається бути в усіх новинах і соцмережах?Знаєте, я, напевно, вас здивую, але в Росії менше 130 млн. Тому що російські соціологи, ті, які незалежні з московської економічної школи, наприклад, які виїхали за кордон. То вони рахували альтернативними способами, по хлібу, по продуктах, і вони вважають, що менше 100. Або 100 з натяжкою. Тобто їх ще менше. І отут питання: а як вони примудряються? В мене є теорія такої бацили, коли є слабкість інституцій і там з'являється хтось, хто абсолютно дисонує з декларованими правилами, з ієрархічними моментами. Є певна будь-яка інституція, візьмемо, до прикладу, монастир: всі все розуміють. Є мати-настоятельниця, є монашки, приходить священник, хтось привозить їжу, тобто от воно живе. Але якщо оця інституція згодом втрачає свій дух, і з'являється умовна вавілонська блудниця, вона ж може зруйнувати цей монастир. Вона ніби сама, вона ніби дисонує з цієї системи, але декларативна система, сама інституція здатна просто настільки бути зараженою цією людиною, її тим, що вона несе, що в результаті за кілька років ми можемо там побачити цінник на дверях.Розумієте? В цьому в цьому в принципі візуально це ще монастир, а всередині вже бордель. Ми бачимо, що те, що відбувається, чому Росія скрізь — тому що інституції скрізь у світі не працюють. Правила відмерли, вони стають декларативні. Це те, про що говорив канадський прем'єр-міністр на Мюнхенській конференції. Пам'ятаєте, коли він сказав про великі країни, які кажуть: "Ніби є світ, світ правил", але вони брехали завжди. Це завжди був світ правил, в якому їм було можна все. І він сказав, що треба якось об'єднуватися середнім і маленьким країнам, тому що інакше не вижити. Зараз не світ, в якому впали правила, просто ілюзія впала. І тепер цінник з'явився на дверях нашої церкви, умовно кажучи. І Росія заходить через якогось дрібних клерків. Тут, наприклад, скандал колосальний: процедура імпічменту в першій каденції Дональда Трампа почалася з чого? Під час виборчої кампанії із Трампом-молодшим якось зв'язалися через соцмережі. Російський ніби посол запропонував цікаву інформація. Трамп-молодший вирішим, що самому страшно йти і бере із собою на зустріч з послом Кушнера. Вони обидва про це потім доповідали під час розслідування перед великим журі. Вони приходять, там якась дама говорить про те, що чи то вона з ФСБ, чи то пов'язана з кимось із ФСБ. І от у неї є флешка, на якій зламані дані із Держдепу через ноутбук Хілларі Клінтон, через її пошту. Це потім використовується у виборчій кампанії, це призводить до імпічменту, як наслідок пів країни дають покази, а політтехнолог Трампа Пол Манафорт по-справжньому сідає в тюрму. Можливо буде цікаво, чому ці хлопці йдуть до російського посла і спілкуються з дамою з ФСБ?Отак це виглядає. Це і є оцей захід там, де слабкі інституції. Колись, якщо твій батько балотується на посаду президента, то ти не можеш дозволити собі чихнути, бо це буде використано проти нього. А тепер можна все. Виборці євангельської партії, які настільки завзято релігійні — взагалі євангельська партія це ж нова течія, і як нова течія вона доволі фанатична в своїй вірі. Ну, до прикладу, у євангелістів є правило: такі спільноти живуть громадами, вони можуть керуватися неписаними правилами. Тобто там потиснути один одному руку або дати зарок перед громадою — це більш вагоме, ніж підписатися у нотаріуса. Це є умовний документ для таких громад. Так от, у євангельських постулатах, до прикладу, брехня вважається не просто одним з 10 гріхів. Вони вважають, що людина, яка бреше, вона в цей момент проговорення своєї брехні служить темно-чорну месу, бо нечистий — він же батько брехні.І одночасно у них є Трамп, який бреше. Розумієте? Їм по постулатах це не можна, це ідолопоклонство, і вони всі це сприймають. Ми бачимо, як все це. І через все це заходить Росія. І тому найцікавіше: а як повертатися? Повертатися через інститут репутації, повертатися до моралі. Як це не дивно, світ політики "аs usuаl" закінчився. Якщо ми не повернемося до моральних постулатів як до якоїсь константи, ми загинемо, це очевидно.Чи пройшли ми вже ті потрясіння, щоб усвідомити, наскільки важливо це повернення? В Тоні Джадта, в його цій величезній монографії про Другу світову війну, зокрема є цей момент, коли після 45-го року суспільства деморалізовані, суспільства знищені, кожен пішов на якісь речі, які йому соромно згадувати потім все життя для того, щоб просто вижити в тих умовах, в яких він опинився (там, де була окупація, там, де були дуже жорстокі бомбардування, як у Лондоні наприклад і так далі). Але після цього всі йдуть на виборчі дільниці, на перші вибори, і всі голосують за християнських демократів, за самих нудних, за самих неяскравих, які читають з листочка промови і цитують Біблію. І вони обирають зовсім іншу владу на всьому континенті, тому що вони побачили ціну.Багато хто ще не бачить ціни. Більше того, навіть коли ми зараз обговорюємо це у своїх ефірах, ми говоримо про катастрофу оцю моральну, яка скрізь, вона суцільна. Навіть те, що робить зараз Трамп — це нічого нового, просто він робить це відкрито. А оця зрада Сполученими Штатами своїх союзників, коли вони розторговують свого союзника з ворогом — це настільки типово для них, що я не можу пригадати, коли було би по-іншому. Проте зараз це відкрито стає. І коли ми говоримо про наслідки, але ж їх ще ніхто не бачить. Ми ж говоримо про майбутнє. На жаль, дуже не хочеться дійти до цього морального очищення після колосальної катастрофи, тому що зараз ми не відбудемося простором і нацією континенту або кількох континентів. Ми розуміємо, що ціна може бути виживання людства. Що врятуватися може... Ну, якщо це буде прогресувати: умовний президент один, який каже про ядерну бомбу через слово, другий, який за словами цього Карлсона нібито подумає, і ми дивимося на Трампа і розуміємо, що йому таке в голову може прийти, ми ж не сумніваємося. Тобто це жахає, але все це про майбутнє. І зараз наша задача — не допустити цього майбутнього.Повне інтерв'ю дивіться тут: