Еспресо - we.ua

Еспресо

we:@espreso.tv
20.6 thous. of news
Еспресо on espreso.tv
Гітлер не добудував, Сталін не вберіг, Путін не захистив: історія невдач Кримського моста
В ніч на 16–17 листопада Сили оборони вдруге за добу вдарили по Кримському мосту. За даними СБУ та Генштабу ЗСУ, одна з арок і частина автомобільного полотна впала в море, а сама операція готувалася близько місяця й складалася із семи етапів. Російська влада визнала удар, зупинила рух і заговорила про "терористичний акт" та майбутню відбудову. Для Керченської протоки це не вперше: кожен, хто намагався її перекрити, рано чи пізно програвав.Початок ХХ ст.: міст на папері, якого поховала війнаІдея збудувати міст через Керченську протоку, який з'єднав би Крим із Таманським півостровом, виникла ще за часів Російської імперії. На межі ХІХ–ХХ століть нею цікавилися іноземні інженери, зокрема британці, які розглядали можливість прокласти залізничний маршрут між Європою та Індією через Крим. Однак до практичної реалізації справа не дійшла. Натомість на початку ХХ століття зацікавився цією ідеєю російський імператор Микола ІІ. У 1903–1906 роках провели перші інженерні дослідження, а згодом розробили два можливі маршрути переправи. Північний мав пролягати від Єнікале через косу Чушка, південний – від станції Багерове через найвужчу частину протоки та косу Тузла. У 1910 році імператор особисто дав дозвіл на подальші дослідження південного варіанта.Але була проблема – складність будівництва та висока вартість. Протока має складне дно зі значним шаром мулу, а взимку крига, що дрейфує з Азовського моря, створює величезне навантаження на опори. Технологій та фінансів для надійного спорудження такого об'єкта на початку ХХ століття бракувало. Тай грандіозним планам завадили історичні обставини. Спочатку почалася Перша світова війна, яка відсунула цивільні інфраструктурні проєкти на другий план, а після неї Російську імперію охопили революція та громадянська війна, яка й поховала ідею моста на дно. 1943: німецький міст, якого так і недобудувалиНавесні 1943 року Гітлер, який не відмовився від мрії прорватися через Кавказ, наказав звести через протоку комбінований залізнично-автомобільний міст – і то за півроку. Роботи почала організація Тодта. Поки готували головний міст, німці швидко збудували підвісну канатну дорогу: з 14 червня 1943 року вона перевозила до тисячі тонн вантажів на добу. Цього вистачало, щоб утримувати оборону 17-ї армії на Кубанському плацдармі.Але з вересня 1943 року радянські війська почали тиснути на плацдарм, і німці відступили. Міст на той час був готовий приблизно на третину. Відходячи, вермахт підірвав уже збудоване й знищив канатну дорогу.1944–1945: радянський міст, який з'їв лідфото: ВікіпедіяЗалишки нацистського "спадку" – потужні сталеві балки та палі – радянські будівельники пустили в діло. Рішення про тимчасовий залізничний міст ухвалили 25 січня 1944 року, а вже 3 листопада 1944-го по ньому пройшов перший потяг. Міст завдовжки близько 4,5 км був найдовшим у СРСР. Але будували його поспіхом, а захист опор від криги не встигли завершити: до зими були готові лише п'ять льодорізів.Грудневі шторми 1944 року зупинили роботи. А в лютому 1945-го, коли по мосту ще проїжджав поїзд із делегацією, що поверталася з Ялтинської конференції, на нього насунувся дрейфуючий лід Азовського моря. 18–20 лютого крига зруйнувала десятки опор: станом на 20 лютого – 42 опори й 48 прогонів. 31 травня 1945 року Державний комітет оборони визнав, що відновлювати міст недоцільно. Після цього понад пів століття протоку перетинали поромами.2018: путінська "перлина"Ідею мосту через Керч Росія реалізувала вже після захоплення Криму. Міст відкрили в 2018 році (автомобільну частину) та 2019–2020-го (залізничну). Для Путіна це був не просто транспорт, а символ: "воз'єднання" з півостровом, доказ, що Росія вміє те, чого не вдавалося царям, Гітлеру й Сталіну.Саме тому кожен удар по ньому такий болісний. Після вибуху 8 жовтня 2022 року міст ремонтували кілька місяців, після атаки морських дронів 17 липня 2023-го Путін скликав нараду й вимагав "конкретних пропозицій" щодо захисту. Він же запевняв, що міст "давно не використовується для військових перевезень", тоді як всім відомо, що це головна військова артерія, якою до Криму й далі на південь йдуть пальне, боєприпаси, техніка й люди. Окупанти навіть ставили на південь від мосту баржі як "барикади" проти морських дронів. Однак і це не допомогло. Війна мостівфото: соцмережіТеперішній листопадовий удар – частина ширшої історії. Донедавна мости вважали своєрідною "червоною лінією". АджеУкраїна довгий час не чіпала Керченського, Росія – переправ через Дніпро. Цю негласну домовленість Росія порушила першою. 1 жовтня 2026 року дрони вдарили по Південному мосту в Києві, далі постраждали міст Патона, Північний і міст Метро: їх перекривали, маршрути міняли. 6 жовтня удар прийшов по мосту в Запоріжжі, а за словами голови ОВА Михайла Семікіна, три дні поспіль росіяни били по переправах. 13 листопада запорізька влада попередила, що мости й греблю ДніпроГЕС можуть тимчасово перекривати. В ІSW вважають, що Москва таким чином пробує розхитати український тил і створити політичну кризу взимку.Україна відповідає дзеркально: ще влітку пошкодили Чонгарський міст, а тепер вдарили по головній ланці зв'язку з Кримом. Різниця принципова. Мости Києва й Запоріжжя щодня потрібні цивільним містянам, а Керченський і Чонгарський – логістичні артерії окупаційної армії.Тож, історія повторюється з іронією: німці не встигли добудувати міст через війну, СРСР втратив свій через лід, а Росія тепер втрачає "перлину" через те, що не змогла її захистити. Лід 1945 року не питав дозволу в Москви – і українські дрони та ракети його теж не питають.Нагадаємо, унаслідок численних влучань ракет і дронів обвалився арковий проліт автомобільної частини Керченського мосту довжиною понад 270 метрів. Він впав у воду та зупинив судноплавство. Залізничний міст також пошкоджено
Go to all channel news
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Читайте онлайн останні новини України і світу на сайті телеканалу Еспресо. ᐈ Найважливіші новини дня, свіжа інформація про війну з Росією, події на фронті. Новини політики та економіки. Відео, аналітика, коментарі експертів.

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site espreso.tv.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization