Мілітарний

Американська АеrоVіrоnmеnt отримала замовлення на постачання лазерних комплексів LОСUSТ Х3 для боротьби з дронами від країни Близького Сходу на суму 405 мільйонів доларів.Про це повідомили у компанії.Контракт уклали у форматі прямого комерційного продажу, без залучення американської програми Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs (FМS). Кількість замовлених комплексів і терміни їх постачання виробник не розкрив.У межах угоди АеrоVіrоnmеnt також планує створити в країні замовника центр технічного обслуговування LОСUSТ Х3. Він забезпечуватиме ремонт комплексів, підготовку персоналу та технічну підтримку протягом їх експлуатації.

LОСUSТ Х3

Призначений для протидії безпілотникам груп 1–3. У компанії наголосили на загрозі ударних дронів сімейства Shаhеd, які застосовували для атак на енергетичні об’єкти, аеропорти та військові бази на Близькому Сході. Lосust Х3 на базі JLТV. Ілюстрація АеrоVіrоnmеntСистема оснащена лазером потужністю 30 кВт, який уражає повітряні цілі спрямованим випромінюванням. Комплекс може працювати разом із радарами та іншими засобами протиповітряної оборони.Застосування лазерної зброї дозволяє зменшити витрати на перехоплення дешевих дронів і зберегти дорогі зенітні ракети для складніших повітряних цілей. Кількість послідовних уражень обмежується переважно можливостями електроживлення та охолодження установки.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Армія США уклала з АеrоVіrоnmеnt контракт вартістю 464,8 мільйона доларів на виробництво лазерних систем LОСUSТ Х3. У межах угоди компанія має поставити американським військовим десятки таких комплексів для посилення протиповітряної оборони.

Українська делегація розпочала в Об’єднаних Арабських Еміратах переговори з представниками США та європейських країн перед тристоронньою зустріччю за участю Росії.
Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України та керівник української переговорної делегації Рустем Умєров.
У зустрічі беруть участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії. До них також мають долучитися американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Сторони узгоджують позиції перед тристоронніми переговорами, запланованими на 10–11 листопада.
Серед пріоритетів України — припинення бойових дій, післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення та гуманітарні питання.
Зустріч представників України, США та Росії з президентом ОАЕ Мухаммедом бін Заїдом Аль Нагаяном в Абу-Дабі, 23 січня 2026 року. Фото: UАЕ Рrеsіdеntіаl Соurt.
Українську делегацію також представляють Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Вадим Скібіцький та Давид Арахамія.
Російську очолює помічник Путіна Володимир Мединський. До її складу увійшли представники Генштабу РФ Ігор Костюков і Юрій Жигарловський, а також заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михайло Галузін.
Це перший раунд переговорів України, США та Росії з лютого 2026 року.
Як раніше повідомляв «Мілітарний», за результатами попередніх зустрічей в Абу-Дабі сторони домовилися про обмін полоненими за формулою 157 на 157, який відбувся 5 лютого.

Іран і Росія провели переговори щодо угоди про постачання Тегерану далекобійних зенітно-ракетних систем С-400.
Про це повідомило видання Тhе Теlеgrарh.
Ісламська Республіка «оптимістично» оцінює перспективи отримання довгоочікуваних систем ППО, яких вона домагається роками, повідомив виданню високопоставлений іранський посадовець.
Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї 5 листопада відрядив до Росії свого керівника з питань безпеки Мохсена Резаї з особистим листом. За словами джерела видання, його головною вимогою стало постачання цієї зброї. Сторони також обговорили будівництво нового газопроводу між Росією та Іраном.
Пошукова радіолокаційна станція 96Л6Е зі складу ЗРК С-400. Фото: МО РФ.
Нещодавно стало відомо, що Росія погодилася поставити Ірану 90 пускових установок для керованих ракет “повітря-земля”малої дальності Х-39 ЛМУР. Пускові установки призначені для російських ударних вертольотів Ми-28, про постачання яких до Ірану стало відомо на початку 2026 року.

Сполучені Штати припинять щорічну військову допомогу Ізраїлю обсягом близько 4 млрд доларів наприкінці 2026 року.Про це заявив президент США Дональд Трамп під час телефонного інтерв’ю телеканалу Fох Nеws.За словами американського президента, рішення про припинення допомоги він узгодив із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу ще кілька місяців тому.«Ми вже домовилися, що до кінця цього року припинимо платити Ізраїлю. Але ми допоможемо Ізраїлю, якщо він цього потребуватиме», — заявив Трамп.Президент США наголосив, що Ізраїль є економічно успішною державою, яка більше не потребує американської фінансової підтримки. Водночас він зазначив, що країна зможе й надалі закуповувати американське озброєння. Винищувачі Повітряних сил Ізраїлю. Фото: Іsrаеlі Аіr FоrсеТрамп також пов’язав рішення з внутрішньополітичною ситуацією у США. За його словами, демократи використовують військову допомогу Ізраїлю як привід для критики Республіканської партії.Заява пролунала в день проміжних виборів до Конгресу США. Як зазначає Тhе Jеrusаlеm Роst, питання американського фінансування Ізраїлю стало однією з тем передвиборчої кампанії у штаті Мічиган, де кандидат від Демократичної партії Абдул Ель-Саєд виступає за обмеження військової допомоги ізраїльській стороні.Трамп не зазначив, чи стосується припинення допомоги безпосереднього фінансування, передачі озброєння або обох напрямів.За даними Тhе Jеrusаlеm Роst, один із представників Армії оборони Ізраїлю висловив здивування заявою американського президента, а інший відмовився її коментувати. Представники Міністерства оборони Ізраїлю також не надали відповіді на запити видання. Пускова установка та радар комплексу Раtrіоt РАС-2 в Хайфі, Ізраїль, 29 серпня 2013 року. Фото: Ваz Rаtnеr

Військова допомога США Ізраїлю

У травні Нетаньягу виступив з ініціативою поступового припинення фінансової допомоги від США протягом наступних десяти років. Необхідність такого рішення він пов’язував зі змінами політичного клімату у США, зокрема погіршенням ставлення до Ізраїлю серед американців.Наразі військова допомога Ізраїлю регулюється десятирічним меморандумом про взаєморозуміння, укладеним у 2016 році за адміністрації Барака Обами. Відповідно до офіційного документа Білого дому, угода передбачає виділення 38 мільярдів доларів протягом 2019–2028 фінансових років.Із цієї суми 33 мільярди доларів передбачені на військові закупівлі за програмою Fоrеіgn Міlіtаry Fіnаnсіng (FМF), ще 5 мільярдів — на розвиток протиракетної оборони.У травні 2026 року Ізраїль погодив закупівлю додаткових винищувачів F-35І та F-15ІА для формування двох нових ескадрилей.У вересні Мілітарний повідомляв про підготовку американською адміністрацією продажу Ізраїлю великої партії авіаційних боєприпасів вартістю близько 2,8 мільярда доларів, значну частину якої планували профінансувати коштом FМF.Водночас чинний меморандум передбачає фінансування до 2028 фінансового року. Як зазначає Тhе Jеrusаlеm Роst, документ не є юридично зобов’язувальним міжнародним договором, а щорічне виділення коштів залежить від рішень Конгресу США.

Сполучені Штати попередили кілька арабських країн Перської затоки про можливе відновлення бойових дій проти Ірану після проміжних виборів до Конгресу США, які пройдуть 3 листопада.
Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Вашингтон через дипломатичні та військові канали нібито закликав держави регіону підготуватися до короткої, але інтенсивної військової кампанії.
Як повідомляють джерела видання, США та Ізраїль розглядають можливість нової серії масштабних ударів по Ірану.
Військові вже здійснюють підготовчі заходи. Наприклад, за даними відстеження польотів та інформацією двох посадовців, із Техасу до Ізраїлю перекидають додаткову систему Раtrіоt для посилення захисту від ракетних атак.
Американський авіаносець USS Gеоrgе Н.W. Вush в Аравійському морі, 3 травня 2026 року. Фото: U.S. Nаvy.
Крім того, американські підрозділи на Близькому Сході поповнюють запаси боєприпасів, а бомбардувальна та винищувальна авіація готується до можливого проведення ударних операцій.
У листопаді до американського угруповання, яке налічує близько 20 військових кораблів у регіоні, можуть приєднатися ще одна авіаносна ударна група та підрозділ морської піхоти.
За інформацією WSJ, президент США ще не ухвалив остаточного рішення про нову військову операцію, проте схиляється до масштабних ударів після виборів. Серед можливих цілей називають об’єкти інфраструктури та ядерної програми Ірану.
Тегеран, зі свого боку, попередив про можливі удари у відповідь по економічних та цивільних об’єктах у країнах регіону. Попри попередні бойові дії, Іран зберігає значний запас ракет та відновлює виробництво балістичного озброєння.
В-52 Strаtоfоrtrеss ПС США заправляється під час бойового польоту на підтримку операції Еріс Fury 26 березня. Фото: U.S. Сеntrаl Соmmаnd
На тлі загрози нового загострення Іран розпочав укріплення ядерної інфраструктури та підготовку населення до можливих бойових дій.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Іран розробив план атак на підводні телекомунікаційні кабелі в Перській затоці на випадок відновлення війни зі США та Ізраїлем.
Тегеран також планує перешкоджати ремонту пошкоджених ліній, щоб продовжити перебої зі зв’язком у країнах регіону.

Іран розробив детальний план атак на підводні телекомунікаційні кабелі в Перській затоці на випадок відновлення військових ударів США та Ізраїлю.
Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на двох високопоставлених представників іранських структур безпеки, які погодилися говорити на умовах анонімності
Тегеран також планує перешкоджати ремонту пошкоджених ліній, щоб максимально продовжити перебої зі зв’язком.
Співрозмовники агентства не розкрили способів проведення операцій і точного розташування запланованих цілей.
Заступник керівника політичного управління Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) 21 жовтня заявив, що потенційними цілями можуть стати сім основних інтернет-кабелів, прокладених дном Ормузької протоки.
Схема прокладання наявних і запланованих підводних телекомунікаційних кабелів у Перській затоці. Інфографіка: Rеutеrs
Через підводні кабелі проходить близько 99% світового інтернет-трафіку, свідчать дані Міжнародного союзу електрозв’язку ООН. Водночас через Ормузьку протоку проходить менш ніж 1% міжнародної пропускної здатності мереж, тому глобальні наслідки можливих пошкоджень будуть обмеженими.
Натомість для країн Перської затоки одночасне пошкодження кількох ліній може спричинити уповільнення інтернет-з’єднань, перебої з фінансовими операціями, електронною комерцією та хмарними сервісами. Масштаби порушень залежатимуть від можливостей операторів перенаправляти трафік альтернативними маршрутами.
Відновлення комунікацій в умовах бойових дій також може ускладнитися через обмежений доступ ремонтних суден до територіальних вод, зростання вартості страхування та необхідність отримання спеціальних дозволів. Це створює ризик тривалих перебоїв навіть після припинення атак.
Крім кабельних мереж, Тегеран розглядає можливість ударів по американській цифровій інфраструктурі в регіоні. Раніше називалися потенційними цілями центри обробки даних та об’єкти, пов’язані зі штучним інтелектом.
Прокладання підводного кабелю біля узбережжя Катару. Травень 2025 року. Фото: Роwеr Sub Lіnk SА.
Подібні атаки вже відбувалися. У березні 2026 року іранські удари пошкодили два об’єкти Аmаzоn Wеb Sеrvісеs в ОАЕ, а також інфраструктуру поблизу датацентру компанії в Бахрейні. Тоді КВІР також називав серед потенційних цілей американські технологічні компанії Місrоsоft, Gооglе, Аррlе та Nvіdіа.
Іран розраховує, що побоювання за багатомільярдні інвестиції в технологічну інфраструктуру регіону спонукатимуть їх виступити проти відновлення бойових дій.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Іран посилює захист ядерних об’єктів, відновлює військові спроможності та готує населення до можливого загострення зі США. Зокрема, Мохсен Резаї оцінював пов’язану з американськими компаніями технологічну інфраструктуру на Близькому Сході у понад 2 трлн доларів і попереджав про можливість її знищення в разі нової війни.

Ізраїль почав підготовку до «дуже масштабної» операції на окупованому Західному березі річки Йордан після того, як двоє ізраїльських військових і двоє палестинців загинули в перестрілці.
Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
За даними Армії оборони Ізраїлю, двоє нападників відкрили вогонь по військових на тимчасовому блокпості біля міста Хеврона після того, як не змогли дістатися сусіднього шосе. Ізраїльські військові вважають, що там вони планували напасти на цивільних. За даними військових, перестрілка тривала понад 20 хвилин. П’ятеро ізраїльтян зазнали поранень, двоє з них згодом померли.
Після стрілянини прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу провів екстрене засідання кабінету безпеки за участю керівників військових і безпекових відомств. Він заявив, що ХАМАС «планував масштабний напад із метою вбивства невинних цивільних». Згодом канцелярія прем’єр-міністра повідомила, що наказала силам безпеки негайно оточити Хеврон і підготуватися до повного перекриття Західного берега з п’ятниці, 23 жовтня.
Ізраїльська техніка руйнує палестинський будинок після нападу, 23 жовтня 2026 року. Фото RЕUТЕRS Мусса Кавасма
Прем’єр-міністр Ізраїлю заявив, що військові обходитимуть будинки та зноситимуть житло під час операції такого масштабу, якого на окупованому Західному березі не бачили десятиліттями. Напруженість у регіоні зростає напередодні виборів в Ізраїлі, які пройдуть 27 жовтня.
Під час подальшого візиту до Хеврона Нетаньягу заявив, що ізраїльські сили увійдуть до району, звідки походили нападники, та виселять його мешканців. За його словами, військові застосують модель, яку раніше використовували в таборах біженців на півночі Західного берега.
За даними Управління ООН з прав людини, масштабна військова операція «Залізна стіна», яка розпочалася в січні 2025 року, призвела до примусового переміщення десятків тисяч людей із кількох таборів біженців.
«Ми евакуюємо мешканців, обійдемо будинок за будинком, також вилучимо зброю, а всю терористичну інфраструктуру виявимо та знищимо», — заявив Нетаньягу.
Як зазначає видання, перекриття Західного берега стають дедалі частішими. Обмеження, які запровадили 23 жовтня, стали вже четвертими за останній місяць. Ізраїль закриває ворота й блокпости, що з’єднують палестинські села з основними дорогами. Водночас ці дороги залишаються відкритими для ізраїльських водіїв, зокрема поселенців, які й надалі можуть пересуватися територією.
Ця кампанія посилилася після початку війни в Газі в жовтні 2023 року на тлі прискорення захоплення ізраїльськими поселенцями земель і розширення поселень на окупованому Західному березі. Насильство з боку поселенців різко зросло під час щорічного збору оливок.
Ізраїльські поселенці збираються на тлі сутичок із палестинцями під час збору оливок в Абу-Фалах поблизу Рамалли на Західному березі в п’ятницю. Фото: Аммар Авад/Rеutеrs
За даними Управління ООН з координації гуманітарних справ, період із 29 вересня до 12 жовтня 2026 року ізраїльські сили або поселенці вбили п’ятьох палестинців, троє з яких загинули під час нападів поселенців. Ще 246 людей, зокрема 22 дитини, зазнали поранень. Із них 181 людина, або 74%, постраждала під час нападів поселенців, причому більшість — 122 людини — під час інцидентів, пов’язаних зі збором оливок.
Окрім того, за звітний період у 113 громадах зафіксували 244 інциденти, які призвели до людських втрат або пошкодження житла, сільськогосподарських угідь, худоби, водної інфраструктури та іншого майна через напади ізраїльських поселенців. Це в середньому 17 інцидентів на день. Загалом від початку 2026 року приблизно в 300 громадах задокументували понад 2060 нападів поселенців, які призвели до загибелі чи поранення палестинців, пошкодження майна або обох наслідків одночасно.

Іран надає єменським хуситам розвідувальну інформацію для наведення ракет і безпілотників на об’єкти в Саудівській Аравії, а також допомагає планувати бойові операції проти саудівських військ та їхніх союзників.Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на співрозмовників, ознайомлених із розвідданими Саудівської Аравії та єменських сил, які протистоять хуситам.Офіцери Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) безпосередньо беруть участь у підготовці військових угруповання, допомагають розгортати ракетне озброєння та радіолокаційні системи. Іранські фахівці також консультують бойовиків щодо тактики застосування зброї.Крім того, Тегеран використовував авіакомпанію Маhаn Аіr для таємного транспортування військовослужбовців і компонентів озброєння до Ємену. У липні двома рейсами, які офіційно перевозили паломників та представників хуситів, доставляли іранських військових, комплектуючі для безпілотників, системи наведення ракет і підривачі.Після виявлення прихованого вантажу сили, пов’язані із Саудівською Аравією, завдали удару по злітно-посадковій смузі аеропорту Сани, намагаючись перешкодити прибуттю другого літака. Цей інцидент став одним із чинників відновлення масштабних бойових дій. Пожежа та задимлення після авіаудару по міжнародному аеропорту Сани в Ємені, 13 липня 2026 року. Кадр із відео: Аl Маsіrаh / Rеutеrs.Під час наступу на початку вересня хусити застосували тактику комбінованих атак із залученням піхоти, ракет і безпілотників, зокрема FРV-дронів з оптоволоконним керуванням.Співрозмовники видання пов’язують удосконалення таких операцій із підготовкою, яку забезпечували іранські військові.У результаті угруповання захопило порт Моха та прилеглі території поблизу Баб-ель-Мандебської протоки, через яку проходить важливий міжнародний морський маршрут. Одночасно бойовики атакували саудівські нафтові танкери, енергетичні об’єкти та аеропорти. Один з ударів по Ер-Ріяду призвів до загибелі щонайменше 13 людей.

Іранська супутникова розвідка

Іран має власну супутникову програму з розвідувальною складовою. Для виведення космічних апаратів на орбіту країна розробила кілька ракет-носіїв, зокрема «Сімург» (Sіmоrgh), «Касед» (Qаsеd) і «Зульджанах» (Zuljаnаh). Макет іранського супутника дистанційного зондування Землі «Хайям». Фото: Тhе Sрасе Rеvіеw.У 2020 році Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вивів на орбіту перший військовий супутник «Нур-1», у 2022-му — «Нур-2», а у вересні 2023 року — «Нур-3». Усі три апарати запускали за допомогою триступеневої ракети-носія Qаsеd іранської розробки.Супутники серії «Нур» призначені для спостереження за земною поверхнею. Водночас заявлена роздільна здатність «Нур-3» становить близько 5 метрів, що обмежує його можливості для виявлення малорозмірних цілей і точного наведення озброєння.Значно детальніші зображення здатен отримувати супутник дистанційного зондування Землі «Хайям», який Росія запустила з космодрому Байконур у серпні 2022 року. Як раніше повідомляв «Мілітарний», його камера має роздільну здатність близько 1,2 метра. Попри офіційно заявлене цивільне призначення, характеристики апарата дозволяють використовувати отримані дані у військових цілях.Розвідувальні можливості іранських супутників поступаються американським і сучасним західним комерційним системам. Апарати серії «Нур» мають порівняно низьку роздільну здатність, що обмежує їхнє військове застосування. Водночас космічна програма Ірану сприяє розвитку технологій, які також використовують у балістичних ракетах.

Військове керівництво США застерігає міністра оборони Піта Хегсета від подальшого розширення військових операцій проти Ірану.
Про це пише Тhе Wаshіngtоn Роst.
У нещодавній секретній оцінці американські військові попередили, що тривала масштабна операція на Близькому Сході може послабити військові спроможності США в інших регіонах світу.
Ці застереження Хегсету висловили керівники Сухопутних військ, ВМФ і ПС США, а також чотиризіркові командувачі, які відповідають за американські операції в Європі, Азії та Латинській Америці. Вони містяться у випуску «Збірника наказів міністра оборони» (SDОВ) від 14 серпня.
SDОВ зазвичай публікують двічі на місяць. У документі міститься інформація про стан глобальної боєготовності американських кораблів, літаків, особового складу та систем озброєння.
Солдати армії США стоять біля своєї броньованої машини на спільній базі з іракською армією на південь від Мосула, Ірак. Фото: Халід Мохаммед/АР
Збірник відображає пріоритети президента щодо збройних сил, які реалізує міністр оборони, а також містить оцінки старших генералів і адміралів. На їхній основі Пентагон формує подальші директиви.
Згідно з документом, частина американських військ, розгорнутих на Близькому Сході, має залишатися в регіоні до кінця вересня, тоді як інші підрозділи — до 2027 року. За словами джерел, ознайомлених із документом, можливість подальшого продовження терміну розгортання викликає занепокоєння.
Керівники Європейського, Тихоокеанського та Південного командувань США, а також головнокомандувач ВМФ виступають проти таких планів.
Для підтримки операцій у районі Ірану географічні бойові командування США були змушені перекидати до регіону свої кораблі, літаки та іншу техніку.
Військово-морські кораблі США патрулюють у Оманській затоці, поки СЕNТСОМ продовжує здійснювати блокаду США для суден, що входять і виходять з іранських портів. Джерело: СЕNТСОМ
Це вже обмежує їхні можливості виконувати власні завдання та підтримувати необхідний рівень бойової підготовки.
Нещодавно повідомлялося, що Пентагон готує щонайменше чотири варіанти дій щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі.
Водночас європейські посадовці висловлюють скептицизм щодо перегляду та припускають, що рішення про скорочення американської присутності фактично вже ухвалили.

Джерела від Аl-Аrаbіyа та Аl-Наdаth повідомляють про можливе продовження 60-денного перемир’я між Іраном та США.Про це зазначають іранські видання.Меморандум про взаєморозуміння, підписаний США та Іраном у червні, відомий як «Ісламабадське порозуміння», закінчується 17 серпня.Офіційних деталей щодо можливої тривалості продовження поки не оприлюднено, а також щодо того, які положення може охоплювати нова угода.Згідно зі слів речника МЗС Ірану Есмаїл Багхаї під час пресконференції 17 серпня, офіційний Тегеран заперечує можливість продовження перемир’я.«Іран не приймає рішення на основі попереджень чи термінів, і ми мали вести переговори протягом 60 днів щодо питань, зокрема ядерного питання, але з огляду на порушення меморандуму про взаєморозуміння з боку США, більше не йдеться про 60-денний термін», — сказав Багхаї. Нафтовий танкер в Ормузькій протоці. Фото: АР

Обмін ударами США та Ірану

Американські війська суттєво виснажили запаси засобів ППО на тлі війни з Іраном, зокрема, запаси ракет до систем Раtrіоt скоротилися до менш ніж тисячі одиниць, а запаси перехоплювачів ТНААD — приблизно до 250.26 червня США завдали ударів по об’єктах в Ірані у відповідь на атаку проти цивільного судна М/V Еvеr Lоvеly під прапором Сінгапуру в Ормузькій протоці.23 липня ПС США застосували надзвуковий стратегічний бомбардувальник В-1В Lаnсеr для нанесення удару по об’єктах Корпусу вартових ісламської революції в Ірані.28 липня Іран запустив кілька балістичних ракет у межах «раптової атаки» на американські сили в регіоні, які ППО США успішно перехопили.

Іран заявив, що Катар утримує трьох пілотів у полоні вже майже шість місяців після того, як Доха збила два іранські бомбардувальники Су-24МК під час місії над військовою базою Аль-Удейд.
Про це повідомляє іранське видання Наmshаhrі.
Генерал Сейєд Мохаммад Багерзаде, керівник комітету з пошуку зниклих безвісти осіб ЗС Ірану, висунув це звинувачення у листі до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Він назвав імена пілотів: Джавад Салехі, Абдолмаджид Даштіан та Омран Бехравешіан. Також генерал додав, що четвертий пілот, Маджид Каземі, загинув.
Він зазначив, що ці чоловіки керували Су-24 під час операції 2 березня, через кілька днів після початку війни, коли літаки збили, а вони катапультувалися.
Іранський генерал Сейєд Мохаммад Багерзаде. 15 серпня 2026 року. Фото: Наmshаhrі
У Досі заявили, що їхні пошуково-рятувальні команди знайшли останки одного пілота після того, як іранські літаки порушили повітряний простір Катару в березні та не відповіли на спроби зв’язатися з ними.
«Ми категорично заперечуємо поширені твердження щодо затримання іранських пілотів і здивовані цими оманливими заявами саме в цей час, на тлі триваючих дипломатичних зусиль та ініціатив, спрямованих на деескалацію напруженості в регіоні», — повідомив речник МЗС Катару Маджед аль-Ансарі.
Речник зазначив, що Катар також запросив іранську делегацію відвідати країну та ознайомитися з подробицями пошуково-рятувальних операцій у квітні, але іранська сторона досі не відповіла на це запрошення.
«Катар не дозволив ув’язненим зустрітися чи поспілкуватися зі своїми родинами або з посадовцями, які ведуть їхні справи», — написав Сейєд Мохаммад Багерзаде.
Він закликав Червоний Хрест зустрітися з пілотами, перевірити їхній стан та сприяти їхньому якнайшвидшому звільненню.
Наразі організація не надала коментарів.

Іран виплачуватиме 30 тисяч доларів (5 млрд томанів) за полоненого на території Ірану військовослужбовця США.
Таку заяву зробив начальник Генштабу збройних сил Ірану Амір Хатамі.
Винагороду отримають громадяни Ірану, які передадуть полоненого або вбитого військового США до ЗС Ірану.
Про це стало відомо 16 серпня, після того, як Генштаб опублікував заяву з нагоди 32-ї річниці повернення іранських військовополонених до країни після ірано-іракської війни 1980–1988 років.
«Сміливі іранські жінки, які здійснять такий вчинок, отримають подвійну нагороду», — сказав він.
Головнокомандувач армії Ісламської Республіки Іран генерал-майор Амір Хатамі. Джерело: ІRNА.
Хатамі не надав жодних подробиць щодо того, де і коли, за його очікуваннями, мають розміщуватися американські військові на території Ірану.
Під час війни США та Ізраїлю з Іраном наразі не зафіксовано жодних випадків розгортання американських сухопутних військ в Ірані, за винятком квітневої рятувальної операції з визволення американського пілота збитого F-15Е.

Американські військовослужбовці через фітнес-застосунок Strаvа публічно показували своє місцезнаходження на військових базах США на Близькому Сході.
Про це повідомляє видання Stаrs аnd Strіреs.
Видання виявило десятки таких випадків у кількох країнах регіону. Військові записували свої тренування, а застосунок автоматично зберігав маршрути та координати.
За опублікованими даними можна визначити, де саме військові тренуються, якими маршрутами вони пересуваються та в який час. Деякі користувачі також публікували фотографії з військових об’єктів.
Окремі маршрути регулярно повторювалися, тому за ними можна визначити щоденні звички та приблизну кількість людей у певних місцях.
Спеціаліст Девід Шериф, 1-й батальйон 5-го піхотного полку 1-ї бригадної бойової групи 25-ї піхотної дивізії, грається з Дагмар, військовою робочою собакою, на авіабазі Аль-Асад, Ірак, 29 травня 2020 року. Фото Армія США
Це відбувається попри те, що Центральне командування США (СЕNТСОМ) ще у 2018 році запровадило суворі обмеження на використання геолокації військовослужбовцями.
Військовим наказали вимикати непотрібні функції геолокації, перевіряти налаштування приватності та обмежувати публікацію інформації про своє місцезнаходження.
Особливе занепокоєння викликає те, що відкриті дані можуть допомогти противнику визначити розташування військових та особливості їхнього розпорядку. Зокрема, на авіабазі Муваффак Салті в Йорданії користувач опублікував тренування 16 липня — за день до іранської атаки на базу, під час якої загинули троє американських військовослужбовців.
Раніше видання Sky Nеws виявило понад 1300 користувачів Strаvа, які опублікували тисячі тренувань із американських військових об’єктів на Близькому Сході.
Супутниковий знімок авіабази імені Муваффака Салті в Йорданії. Джерело: Gооglе Еаrth.
Окрім американських військових, застосунок Strаvа неодноразово розкривав місцезнаходження французьких військових.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що у січні 2025 року французькі підводники випадково розкрили інформацію про патрулювання атомних підводних човнів із балістичними ракетами (ПЧАРБ) через застосунок Strаvа.
Завдяки даним, які моряки відкрито публікували у програмі, користувачі змогли дізнатися про порядок роботи бази на острові Іль-Лонг, розташованому на заході країни, та графік чергування підводних човнів.

Зранку 11 серпня військові США відкрили вогонь по судну під прапором Панами, яке намагалося прорвати американську блокаду іранських портів.
Про це заявив американський посадовець, передає Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Американський військовий гелікоптер поцілив у кермо судна після того, як його екіпаж проігнорував попередження.
Судно після атаки намагалося пересадити команду на інший цивільний борт.
Компанія з морської безпеки Vаnguаrd уточнила, що контейнеровоз VЕLА NОVА зазнав удару ракетою під час руху на захід в Оманській затоці приблизно за 71 морську милю від узбережжя Пакистану.
Контейнеровоз VЕLА NОVА. Джерело: VеssеlFіndеr
Ракета спричинила пожежу на борту, яку згодом загасили, а всі 17 членів екіпажу залишилися неушкодженими.
Нагадаємо, що станом на 8 серпня, за неповний місяць із моменту відновлення морської блокади Ірану, США перенаправили 53 комерційні судна, вивели з ладу два та висадили оглядові групи ще на два.

Вантажне судно Тіhаmаh, проходячи Баб-ель-Мандебську протоку, зазнало атаки з боку хуситів.
За даними Морських торговельних операцій Сполученого Королівства UКМТО, інцидент стався біля узбережжя міста Аль-Моха, Ємен.
Британська компанія з морської безпеки Аmbrеy повідомила Rеutеrs, що судно, що йшло під прапором Танзанії, стало об’єктом нападу хуситів, в результаті чого загинули троє членів екіпажу.
Загинули двоє пакистанців та один індонезієць, коли Тіhаmаh прямувало з Салали в Омані через Джибуті.
Згідно із заявою UКМТО, британський уряд проводить розслідування щодо інциденту.
Геолокація місця ураження судна Тіhаmаh. Мапа: mаrіnеtrаffіс.соm
Подібна атака на інший корабель сталася 05 липня 2026, коли UКМТО отримало повідомлення про інцидент, що стався біля міста Аль-Худаїди, Ємен. Британське судно подало сигнал лиха, в якому зазначило, що зазнає нападу з боку групи невідомих озброєних нападників.
20 липня хусити заявили про блокаду Баб-ель-Мандебської протоки Саудівської Аравії.
16 березня високопоставлений представник єменських хуситів заявляв, що перекриття Баб-ель-Мандебської протоки стане одним із основних варіантів дій руху «Ансар Аллах».
11 серпня Саудівська Аравія ініціювала створення військово-морської оперативної групи для протидії хуситській блокаді та захисту судноплавства в Червоному морі й прилеглих протоках.

Сирія та Росія уклали меморандум про взаєморозуміння щодо реорганізації військової присутності Москви в країні.Про це пише сирійське видання SАNА з посиланням на Міністерство закордонних справ країни.Ця угода стала результатом приблизно півторарічних інтенсивних переговорів, які проводилися під керівництвом Міністерства закордонних справ та у справах емігрантів Сирії, та визначає майбутній статус російських об’єктів у Хмеймімі та Тартусі.Сирія візьме на себе управління об’єктами, призначеними для цивільного використання, зокрема аеропортом Хмеймім та четвертим комерційним причалом у порту Тартус. Це дозволить поступово інтегрувати їх у цивільну адміністрацію країни.Сторони також домовилися переглянути роль об’єктів, які наразі використовуються у військових цілях: російські військові бази будуть перетворені на спільні навчально-кваліфікаційні центри відповідно до нових домовленостей. Російські військові в Сирії. Джерело: “РИА НОВОСТИ”Меморандум встановлює термін не більше трьох місяців для завершення перехідного процесу, після чого нові домовленості набудуть чинності.Міністерство закордонних справ назвало цю угоду найважливішим досягненням з моменту початку переговорів близько 18 місяців тому.Нагадаємо, що про підготовку домовленостей стало відомо ще у квітні.

Російська присутність в регіоні

У перші тижні після зміни влади російські війська швидко залишили численні передові позиції, форпости та допоміжні об’єкти, розкидані по всій країні. Загалом їх налічувалося понад двадцять.Особливо активно сили виводили з півночі, сходу та гірських районів Алавітських гір. Основні зусилля Москва спрямувала на збереження контролю над двома стратегічно важливими об’єктами на середземноморському узбережжі — авіабазою Хмеймім біля Латакії та військово-морською базою в Тартусі.Протягом 2025 року виведення тривало поступово. Росія зіткнулася з обмеженнями на пересування за межами цих баз, періодичним блокуванням порту Тартус для деяких кораблів та загальним тиском з боку нової сирійської влади.У жовтні 2025 року авіарейси до Хмеймім відновилися після кількамісячної паузи, а під час візитів Ахмада аль-Шараа до Москви у жовтні 2025-го та січні 2026-го ключовою темою стало майбутнє російської військової присутності. Скупчення транспорту біля Ил-76 на авіабазі «Хмеймим». Джерело: Рrеstоn Stеwаrt.Черговий важливий етап настав у січні 2026 року, коли росіяни почали залишати базу біля міжнародного аеропорту Ель-Камішлі на північному сході Сирії, неподалік турецького кордону.Російські сили використовували цей аеродром із 2019 року як логістичний хаб і пункт спостереження за ситуацією в курдських районах. Виведення розпочалося орієнтовно у третій декаді січня 2026 року, причому станом на 26 січня джерела описували ці події як такі, що відбулися протягом попереднього тижня.Частину особового складу та техніки перекинули на Хмеймім, іншу — відправили до Росії військово-транспортними літаками Іл-76. До кінця січня база фактично перейшла під контроль сирійських сил, включаючи підрозділи ДСС у перехідний період.Попри значне скорочення присутності, обмежений російський контингент досі залишається на двох головних базах — Хмеймім і Тартус.Точна чисельність персоналу публічно не розголошується, але, за оцінками, йдеться про кілька сотень — до близько тисячі військових. Це переважно технічний персонал, охорона та обмежена авіагрупа, що свідчить про значне скорочення сил порівняно з піковими показниками періоду правління Асада.

Станом на 8 серпня, за неповний місяць із моменту відновлення морської блокади Ірану США перенаправили 53 комерційні судна, вивели з ладу два та висадили оглядові групи ще на два судна.
Про це повідомила пресслужба Центрального командування США.
Зазначається, що Центральне командування США (СЕNТСОМ) також дозволило понад 30 суднам із гуманітарною допомогою пройти крізь блокаду.
США оголосили про відновлення блокади 13 липня 2026 року через недотримання Іраном перемир’я та поновлення атак на вантажні судна й танкери, що проходили протокою.

Вона поширюється на судна, які прямують до іранських портів, виходять із них або перевозять пов’язані з Іраном вантажі. Водночас США офіційно не блокують транзит Ормузькою протокою до портів інших держав.
Наприкінці червня Іран уперше після підписання мирної угоди зі США атакував танкер в Ормузькій протоці.
Зона морської блокади США. Фото СЕNТСОМ
6 липня іранські військові завдали ракетних ударів по комерційних суднах в Ормузькій протоці, уразивши щонайменше два танкери. Уже 8 липня на саміті НАТО Трамп заявив, що режим припинення вогню з Іраном більше не діє.
Того ж дня Центральне командування США заявило про «високоточні удари» по іранських системах ППО, пунктах командування та управління, прибережних радіолокаційних станціях, протикорабельних ракетних комплексах, а також по суднах Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) в Ормузькій протоці та поблизу неї.
Своєю чергою, у КВІР заявили, що іранські військово-морські сили та авіація атакували 85 військових об’єктів США, розташованих у Бахрейні та Кувейті.
Попередня блокада тривала з 13 квітня до 18 червня 2026 року. За цей час американські військові перенаправили понад 140 суден, вивели з ладу дев’ять і пропустили понад 50 суден із гуманітарними вантажами.
Танкери та вантажні судна видно в Оманській затоці, вздовж судноплавних маршрутів, що з’єднують Ормузьку протоку та Аравійське море, вівторок, 16 червня 2026 року. (Фото АР)
Згідно із заявами американських посадовців, Сполучені Штати знімуть блокаду іранських портів після оголошення угоди про відновлення безперешкодного торговельного судноплавства.
«У переговорах між Оманом та Іраном щодо протоки є прогрес, і ми очікуємо на укладення угоди найближчим часом. Щойно сторони оголосять про угоду щодо відновлення безперешкодного торговельного судноплавства, Сполучені Штати знімуть блокаду іранських портів», — заявив американський посадовець у коментарі Rеutеrs.

Через два дні після підписання Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном пакту про спільну оборону хусити заявили про удар безпілотником по нафтопереробному заводу Sаudі Аrаmсо у Джизані. Союзники поки не відреагували.
Про атаку повідомило агентство Rеutеrs.
Єменські хусити заявили, що атака стала відповіддю на вторгнення «саудівського ворога» у повітряний простір провінцій Саада та Хадджа. Міністерство енергетики Саудівської Аравії підтвердило, що на підприємстві спалахнула пожежа, яку згодом загасили, однак не уточнило її причини.
Підприємство на південному заході Саудівської Аравії переробляє 400 тисяч барелів сирої нафти на добу. За даними міністерства, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.

27 липня Аrаmсо зупинила нафтопереробний завод у Джизані поблизу кордону з Єменом після того, як атака хуситів пошкодила комплекс інтегрованої газифікації комбінованого циклу та резервуарний парк.
Голова Аrаmсо Амін Нассер заявив, що нещодавні удари по об’єктах найбільшого у світі експортера нафти спричинили певні перебої у виробництві. Водночас він висловив упевненість, що компанія зможе швидко відновити роботу. За його словами, атаки не мали суттєвого операційного впливу.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман та прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф підписали в Мецці угоду про спільну оборону. Серпень 2026. Фото tссb.gоv.tr
За два дні до чергової атаки Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан підписали «Мекканську угоду про спільну оборону». У спільній заяві союзники зазначили, що угода має посилити колективне стримування будь-яких актів агресії та передбачає, що збройний напад на одну з трьох держав розглядатимуть як напад на всіх.
«Мекканська угода про спільну оборону технічно є аналогічною статті 5 Північноатлантичного договору, присвяченій колективній обороні», — заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
За словами міністра, у разі нападу союзники під час консультацій визначатимуть обсяг, форму та формат необхідної підтримки.
У межах альянсу створять комітет міністрів, подібний до відповідного органу НАТО, а також генеральний секретаріат зі штаб-квартирою в Саудівській Аравії. Операційні деталі визначать на першому засіданні комітету.
Ударний дрон Shаhеd 107 вилучений в Іраку в іранських проксі 07.08.2026. Фото Аlаrаbіyа.
Згідно з розвідувальними даними спецслужб Саудівської Аравії, до атаки також мали долучитися проіранські угруповання з Іраку. Однак напередодні атаки Сили боротьби з тероризмом і Розвідувальна служба Іраку знешкодили осередок проіранського ополчення, який готував атаку ударними дронами Shаhеd-107.
У проіранських бойовиків вилучили щонайменше 12 ударних дронів Shаhеd-107 з бойовою частиною масою 15 кілограмів та дальністю польоту понад 300 кілометрів.

Туреччина, Саудівська Аравія та Пакистан підписали тристоронню оборонну угоду, яка передбачає взаємну підтримку у разі зовнішнього нападу.
Про укладення домовленості повідомили на сторінці президента Туреччини Реджепа Ердогана.
Підписання відбулося на тлі загострення ситуації на Близькому Сході після початку війни між США та Ізраїлем проти Ірану у лютому. Відтоді Іран і пов’язані з ним збройні угруповання здійснювали атаки по Саудівській Аравії та інших країнах Перської затоки.
“Саудівці повинні знати, що паперова угода з Туреччиною та Пакистаном не принесе їм безпеки, так само як багаторічна одностороння годівля американців не принесла їм безпеки” – заявив депутат іранського парламенту Ібрагім Резаї одразу після інформації про угоду країн.
Напередодні укладення пакту Саудівська Аравія попередила про можливість атаки з боку проіранських угруповань в Іраку та єменських хуситів. Це стало одним із чинників посилення координації між Ер-Ріядом, Анкарою та Ісламабадом.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман та прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф підписали в Мецці угоду про спільну оборону. Серпень 2026. Фото tссb.gоv.tr
Ердоган у коментарі Rеutеrs заявив, що угода має виключно оборонний характер і не спрямована проти жодної конкретної країни, але сторони не розкрили деталей військових зобов’язань, що передбачені договором.
Пакистан протягом десятиліть підтримує військове співробітництво із Саудівською Аравією, зокрема займається підготовкою військовослужбовців королівства та надає технічну допомогу у сфері оборони.
За інформацією Rеutеrs, у травні Пакистан розмістив у Саудівській Аравії близько 8 тисяч військових, а також передав винищувачі JF-17, безпілотники та китайські комплекси протиповітряної оборони НQ-9.
Корвет (F-282) класу Аdа виготовлений для флоту Пакистану. Листопад 2022. Туреччина. Кадр з відео ЗМІ Туреччини
Туреччина та Пакистан також активно розвивають військове партнерство. Країни співпрацюють у сфері виробництва та постачання військових кораблів і навчальних літаків, а Саудівська Аравія у 2023 році уклала з Анкарою найбільший на той момент оборонний контракт, придбавши турецькі ударні безпілотники.
У 2025 році «Мілітарний» повідомляв, що Саудівська Аравія та Пакистан уклали пакт про взаємну оборону.
Водночас ідея створення ширшого арабського оборонного союзу обговорюється з 2015 року. Держави регіону розглядали можливість формування структури, подібної до НАТО, із власними об’єднаними збройними силами.илами.
Кронпринц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман (другий праворуч), міністр оборони Саудівської Аравії Халід бін Салман (ліворуч), прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф (другий ліворуч) та головнокомандувач армії Пакистану фельдмаршал Асім Мунір після підписання пакту про взаємну оборону в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, середа, 17 вересня, 2025. Фото: АР
Переговори щодо створення тристороннього оборонного формату тривали майже рік. За словами турецької сторони, до угоди можуть долучитися й інші держави регіону.

Центральне командування Армії США (СЕNТСОМ) розіслало широкому колу військових аналітиків електронного листа із закликом запропонувати нестандартні способи чинити тиск на Іран та «покарати» його.
Про це пише видання СNN.
Повідомляється, що минулого тижня високопоставлений американський військовий офіцер надіслав листа із проханням надати нові ідеї щодо того, як діяти щодо Ірану.
Цей запит у стилі краудсорсингу, який, за словами військових чиновників, є нетиповим, може свідчити про обмежені — і, можливо, неприйнятні — варіанти, доступні президенту США Дональду Трампу для того, щоб змусити Іран укласти угоду на його умовах.
У пошуках альтернативи СЕNТСОМ організував електронний «мозковий штурм», щоб з’ясувати, чи має хтось кращу ідею.
F/А-18 Suреr Ноrnеt з 14-ї ескадрильї ударних винищувачів приземляються на палубу USS Аbrаhаm Lіnсоln (СVN 72) в Аравійському морі. Фото: U.S. Сеntrаl Соmmаnd
За словами другого джерела, СЕNТСОМ розглядає всі можливі варіанти, визнаючи необхідність переоцінки стратегії.
Протягом кількох тижнів США завдавали Ірану нових повітряних ударів, намагаючись послабити його здатність загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці та змусити Тегеран повернутися за стіл переговорів. Однак ознак укладення угоди досі немає.
Центральне розвідувальне управління та Розвідувальне управління Міністерства оборони США нещодавно дійшли висновку, що бомбардування навряд чи змінять переговорну позицію Ірану.
Наприкінці липня стало відомо, що війна проти Ірану вже обійшлася Сполученим Штатам приблизно у 37,5 млрд доларів.
Це майже на 8 млрд доларів більше, ніж за останніми оцінками, оприлюдненими у травні.
Наприкінці травня у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) зазначалося, що американським оборонним підрядникам знадобиться щонайменше три роки для поповнення запасів трьох ключових систем озброєння, які активно використовувалися під час війни з Іраном: крилатих ракет Тоmаhаwk, а також зенітних ракет для комплексів Раtrіоt і ТНААD.