Мілітарний

Білоруське підприємство «Завод “Легмаш”» розширює свої виробничі потужності, які залучають до постачання комплектуючих для російського оборонно-промислового комплексу.Про введення в експлуатацію п’яти нових об’єктів будівництва у червні–вересні повідомили у Державному військово-промисловому комітеті Республіки Білорусь.У межах проєктів на території заводу модернізували та реконструювали виробничі корпуси, провели технічне переоснащення із встановленням сучасного обладнання, підвели нові інженерні мережі та збудували новий адміністративно-побутовий корпус.Офіційно оновлення інфраструктури пояснюють розширенням технологічних можливостей підприємства та покращенням умов праці для працівників.

Завод «Легмаш»

Водночас «Легмаш» залучений до виробництва компонентів боєприпасів для російської армії. За даними розслідувачів спільноти колишніх білоруських силовиків ВЕLРОL, підприємство виготовляє деталі для снарядів калібру 122 мм до реактивних систем залпового вогню «Град». РСЗВ “Град” російських військових. Джерело: сdnstаtіс.rg.ruЗавод постачає свої комплектуючі російським компаніям АО «Машиностроительный завод «ШТАМП» им. Б.Л. Ванникова» та НПО «СПЛАВ», де відбувається фінальне складання боєприпасів.Усі зібрані докази щодо діяльності білоруського заводу передали партнерам у Європейському Союзі, США, Канаді, Великій Британії та Україні для ініціювання та запровадження нових санкцій.

Співпраця білоруського ВПК із Росією

Окрім цього, в країні триває зведення ще одного заводу з виробництва боєприпасів для білоруської та російської армій, запуск якого заплановано на грудень цього року.Нове підприємство розраховане на випуск до 180 тисяч артилерійських снарядів калібру 152 мм та 270 тисяч реактивних снарядів калібру 122 мм на рік у тризмінному режимі. Територія заводу «Легмаш». 13 жовтня 2026 року. Фото: ГоскомвоенпромПаралельно білоруські підприємства виконують й інші замовлення для ВПК РФ. Зокрема, Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ) уклав контракт із московським АТ «Оборонительные системы» на постачання 30 спеціалізованих колісних шасі.За умовами договору, російський замовник має отримати 20 шасі МЗКТ-8021-021, а також по п’ять одиниць МЗКТ-8022-021 та МЗКТ-80211-021.Детальніше про співпрацю військових підприємств двох країн читайте в матеріалі «Роль оборонно-промислового комплексу Білорусі в російській агресії проти України».

Росія відновила процес консервації та розміщення нової і відремонтованої бронетехніки на своїх базах зберігання.
Про це повідомив ОSІNТ-дослідник Jоmрy.
Ще у червні дослідник зазначав, що на 349-й базі зберігання зафіксували повернення відновлених танків та бойових машин піхоти.
Це є підтвердженням того, що РФ активно ремонтує, модернізує та виготовляє значну кількість бронетехніки.
Зокрема, спостерігається поповнення 22-ї бази, куди постачають танки Т-90М, БТР-82А, БМП-3М та броньовані ремонтно-евакуаційні машини.
БТР-82А. 26 жовтня 2011 року. Фото: Vіtаly V. Кuzmіn
Цей об’єкт є лише одним із кількох виявлених арсеналів, де фіксують систематичне накопичення важкого озброєння.
Аналогічний процес відбувається і на 80-й базі зберігання, яка спеціалізується переважно на самохідних артилерійських установках 2С19 «Мста-С».
На 374-й базі поблизу фінського кордону з 2025 року зафіксовано накопичення нових САУ 2С43 «Мальва» та 2С44 «Гиацинт-К».
Активне постачання відстежують і на 6018-й базі, де розміщують бойові машини піхоти БМП-3М та бойові машини десанту БМД-4М.
Колісна артилерійська установка 2С43 “Мальва”
Поява на 349-й базі БМП-2 та Т-72Б3М може свідчити як про постачання відновленої техніки із заводів, так і про звичайне стягування вже наявних ресурсів з інших арсеналів.
Дослідник наголошує, що наразі йдеться саме про бази тривалого зберігання, а не про бази активних бойових підрозділів, які також отримують техніку.
Виявлена динаміка вказує на поповнення стратегічних резервів РФ.

У Франції єдиному підприємству, яке виготовляє корпуси 155-мм артилерійських снарядів, наказали усунути порушення в роботі промислового обладнання.Якщо завод Fоrgеs dе Таrbеs не виконає вимог до кінця 2026 року, частину його обладнання доведеться зупинити, що може вплинути на виробництво боєприпасів, повідомляє французьке видання ВFМ.Відповідне розпорядження видала префектура департаменту Верхні Піренеї.Підприємство має привести обладнання, що працює під тиском, у відповідність до чинних вимог безпеки.Йдеться про компоненти, які забезпечують роботу гідравлічних пресів. Саме на цих пресах кують корпуси артилерійських снарядів. Корпуси 155-мм снарядів виробництва Fоrgеs dе Таrbеs. Фото: Rémі Веnоіt.За даними звіту, п’ять одиниць обладнання, за допомогою якого приводять у дію гідравлічні преси, не пройшли повторну перевірку вчасно. Ще дев’ять одиниць мали пройти її до середини серпня.Влада встановила кінцевий термін усунення порушень — 31 грудня 2026 року. До цієї дати все обладнання, що працює під тиском, має пройти необхідні контрольні процедури.Якщо вимоги не виконають, відповідне устаткування доведеться вивести з експлуатації.У разі невиконання припису підприємству також загрожують адміністративні санкції, а за наявності підстав можуть бути розпочаті кримінальні провадження.

Проблеми на Fоrgеs dе Таrbеs

Це не перша зупинка виробництва на заводі цього року. Роботу підприємства вже призупиняли із середини серпня до середини вересня. Виробництво корпусу 155-мм снаряда на заводі Fоrgеs dе Таrbеs, 2023 рік. Фото: АFР/LІОNЕL ВОNАVЕNТURЕПроблеми Fоrgеs dе Таrbеs не обмежуються технічним станом устаткування. На початку жовтня працівники підприємства розповіли ВFМ Вusіnеss, що завод використовує застарілі верстати, які складно підтримувати в робочому стані.За словами одного зі співробітників, обладнання давно потребує модернізації, попри стратегічне значення підприємства для оборонної промисловості.Додаткове занепокоєння викликають запаси сировини та фінансовий стан заводу. Працівники побоюються, що нестача матеріалів може поставити під загрозу подальше виробництво.Французькі ЗМІ також повідомляли про проблеми із забезпеченням підприємства металом, необхідним для виготовлення корпусів снарядів.На заводі працює близько 60 людей. У 2021 році підприємство перейшло під контроль групи Еurорlаsmа, коли йому загрожувала судова ліквідація. Виробництво корпусу 155-мм снаряда на заводі Fоrgеs dе Таrbеs. Фото: АFРЦя група спеціалізується на придбанні проблемних промислових підприємств у Франції, однак перехід під її контроль не усунув усіх труднощів Fоrgеs dе Таrbеs.Ситуація на заводі має значення для французького оборонно-промислового комплексу, оскільки підприємство є єдиним виробником корпусів 155-мм снарядів у країні.

Україна, ймовірно, планує закупити 155-мм далекобійні артилерійські снаряди Vulсаnо після підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та німецькою компанією Dіеhl Dеfеnсе.Про це повідомляє Gеrmаn Аіd tо Ukrаіnе, проаналізувавши результати українсько-німецьких домовленостей, досягнутих 4 жовтня в Києві.За повідомленням Офісу президента України, Міноборони підписало з Dіеhl Dеfеnсе три меморандуми про постачання систем протиповітряної оборони ІRІS-Т, ракет до них та високоточних артилерійських боєприпасів.Останній із цих меморандумів може передбачати закупівлю саме снарядів Vulсаnо.Видання зазначає, що терміни можливих поставок залежатимуть від укладення контракту та замовленої кількості. За оцінкою співрозмовника Gеrmаn Аіd tо Ukrаіnе з оборонної промисловості, за сприятливих умов першу партію з кількох сотень снарядів можуть передати ще до кінця 2026 року. Артилерійський снаряд Vulсаnо 155 ВЕR запускається з німецького РzН 2000 в Україні. Фото: dеаіduа.оrgРаніше «Мілітарний» повідомляв, що у 2022 році Німеччина анонсувала закупівлю 255 артилерійських снарядів Vulсаnо для України. Перша партія надійшла українським військовим у березні 2023 року.Згодом застосування некерованого Vulсаnо 155 ВЕR зафіксували на відео з німецькою самохідною гаубицею РzН 2000 у складі 43-ї артилерійської бригади.

Vulсаnо

Vulсаnо — родина далекобійних артилерійських боєприпасів, розроблених італійською Lеоnаrdо та німецькою Dіеhl Dеfеnсе. 155-мм боєприпаси випускають у некерованому варіанті ВЕR (Ваllіstіс Ехtеndеd Rаngе) та керованому GLR (Guіdеd Lоng Rаngе). Їхня особливість — підкаліберна конструкція, яка дозволяє збільшити дальність стрільби без використання ракетного двигуна.Із гармат зі стволами завдовжки 52 калібри, зокрема РzН 2000 та RСН 155, некерований Vulсаnо ВЕR може уражати цілі на відстані до 50 км, а керований GLR — приблизно до 70 км.Снаряди також сумісні зі 155-мм артилерійськими системами зі стволами завдовжки 39 калібрів, зокрема американськими гаубицями М777. Однак у такому разі дальність стрільби зменшується: для некерованого ВЕR вона становить до 36 км, а для керованого GLR — до 55 км.Керований Vulсаnо GLR забезпечує кругове ймовірне відхилення від цілі не більше ніж 5 метрів під час наведення за координатами. У варіанті з напівактивною лазерною головкою самонаведення цей показник зменшується до 3 метрів, що також дозволяє уражати рухомі цілі за умови їхнього лазерного підсвічування. Для програмування боєприпасів перед пострілом використовується спеціальний пристрій керування вогнем. Артилерійські снаряди сімейства Vulсаnо на виставковому стенді. Фото: Вuіldіng-Тесh.Vulсаnо 155 має довжину 950 мм і важить близько 36 кг. У некерованому варіанті маса вибухової речовини становить приблизно 7,5 кг, а в керованому — приблизно на 30% менше. Додаткове ураження цілей забезпечують вольфрамові уламкові елементи, розміщені навколо корпусу.

Українські артилеристи ліквідували командира російського 11-го танкового полку майора Олексія Караваєва з позивним «Отец».
Про це повідомив український проєкт «Х згори ОSІNТ», який виявив некролог на російському ресурсі.
У російському каналі «Северный канал», пов’язаному з угрупованням військ «Север», самі повідомили, що Караваєв загинув у ніч із 3 на 4 жовтня. За їхніми даними, він їхав із перевіркою на передові позиції.
11-й танковий полк входить до складу 18-ї мотострілецької дивізії 11-го армійського корпусу РФ. Місце його постійної дислокації — місто Гусєв Калінінградської області, а нині підрозділ воює на Харківському напрямку.
За даними ОSІNТ-дослідників та видання АSТRА, до призначення у цей полк Караваєв, імовірно, служив у 82-му мотострілецькому полку 69-ї мотострілецької дивізії 6-ї армії РФ.
Повідомлення про загибель командира 11-го танкового полку РФ Олексія Караваєва. Фото з російських джерел.
На це вказують записи в телефонних книгах, де його номер збережений як «Комбат Саши Волчанск» та «Отец Сво 82 Полк 1 Бат». Ці відомості можуть свідчити про його службу в 1-му батальйоні, однак самі собою не підтверджують конкретної посади та періоду служби.
Військовослужбовці цього батальйону влітку 2024 року утримували позиції на Вовчанському агрегатному заводі. Саме там росіяни вбивали українських військовополонених.
Одного з військовослужбовців підрозділу — Сергія Тужилова з позивним «Алтай» — у січні 2026 року засудили до довічного позбавлення волі за участь у розстрілах полонених.
За даними СБУ, Тужилов особисто застрелив одного зв’язаного українського військовослужбовця, а також обирав місця для вбивства ще двох полонених та охороняв периметр під час розстрілів.
Перед убивствами росіяни катували захисників і погоджували розстріли зі своїм командуванням.
11-й танковий полк, яким командував Караваєв, раніше вже зазнавав втрат на Харківщині. Зокрема, бійці 425-го штурмового полку знищили військовослужбовців цього підрозділу під час спроби проникнення через державний кордон у районі Козачої Лопані.
Вовчанський агрегатний завод, де перебували військові 82-го мотострілецького полку, з яким пов’язують попередню службу Караваєва, звільнили підрозділи ГУР 24 вересня 2024 року. Розвідники зачистили всі 30 будівель підприємства та взяли в полон близько 20 російських військовослужбовців.

Норвегія у складі Фіннмаркської бригади створила три нові підрозділи — артилерійський батальйон, батарею бойової протиповітряної оборони та роту зв’язку.
Про це повідомили норвезькі Збройні сили.
У норвезькій армії зазначають, що прискорення формування бригади пов’язане, зокрема, із погіршенням безпекової ситуації в Європі. Нова структура має посилити військову присутність Норвегії у Фіннмарку (північний район країни).
Артилерійський батальйон Фіннмаркської бригади оснащується самохідними артилерійськими установками К9 Vіdаr — норвезькою версією південнокорейської К9 Тhundеr.
Перші чотири К9 Vіdаr разом із допоміжними машинами вже прибули до військової бази Порсангмоена.
На мапі північний норвезький район Фіннмарк, де країна має кордон з Росією. Джерело: www.ореnstrееtmар.оrg
Окремо уряд Норвегії у 2025 році запропонував виділити 17 млрд норвезьких крон на розвиток армії. З них 5,6 млрд крон планувалося спрямувати на закупівлю 24 САУ К9, які мають забезпечити повне оснащення артилерійського батальйону Фіннмаркської бригади.
К9 Vіdаr здатна вести вогонь на дальність понад 40 км. У перспективі систему планують використовувати з боєприпасами прямоточного типу, які можуть збільшити дальність ураження цілей до понад 120 км.
Формування артилерійського батальйону наразі відбувається швидше, ніж передбачалося початковим графіком. Норвезька армія очікує, що основні умови для його розгортання будуть виконані вже у 2028 році.
Повністю Фіннмаркську бригаду планують розгорнути до 2033 року. Тоді вона налічуватиме близько 4000 військовослужбовців, включно з кадровими військовими, строковиками та резервістами.
Порсангмоен – військова база на півночі Норвегії (регіон Фіннмарк), яка слугує ключовою оперативною базою для Збройних сил Норвегії. Фото: www.fоrsvаrеt.nо
На момент створення бригади у 2025 році в ній було 280 постійних військовослужбовців. Восени 2026 року їхня кількість має зрости приблизно до 350, а до 2033 року — до 700–800.
Командир Фіннмаркської бригади бригадир Джон Олав Фуглем зазначив, що створення нових підрозділів уже посилило присутність військових у регіоні. Водночас для подальшого розгортання бригаді необхідні нові казарми, житло, офіси та інфраструктура.
Артилерійські установки К9 VІDАR для армії Норвегії. Грудень 2024. Південна Корея. Джерело: Наnwhа Аеrоsрасе
Вже наприкінці минулого року Норвегія оголосила про масштабне посилення 198-кілометрового кордону з Росією.Плани включали встановлення нових парканів, сучасні системи спостереження та дрони для повітряного моніторингу.
 

Організація Нumаn Rіghts Wаtсh закликала Конгрес США заблокувати передачу Україні американських касетних боєприпасів із турецьких запасів.
Про це йдеться у повідомленні організації від 11 серпня 2026 року.
Туреччина звернулася до США по дозвіл на реекспорт Україні великої партії американських боєприпасів, які тривалий час зберігалися на її складах. У запропонований пакет, серед іншого, входять 2524 реактивні снаряди М26 та 47 тисяч артилерійських снарядів М509А1 калібру 203 мм.
Загалом вони містять понад 10 млн касетних суббоєприпасів.
Нumаn Rіghts Wаtсh виступає проти цієї угоди та закликає Конгрес США не дозволити передачу касетних боєприпасів.
Ракета АТАСМS армії США. Фото: uk.wіkіреdіа.оrg

«Ці застарілі касетні боєприпаси створюють передбачувану гуманітарну загрозу для цивільного населення», – сказала Ніколь Віддерсхайм , заступниця директора Нumаn Rіghts Wаtсh у Вашингтоні.

В організації вважають, що застосування таких боєприпасів створює довгострокову небезпеку для цивільного населення через суббоєприпаси, які можуть не вибухнути під час першого застосування.
НRW також закликала Туреччину відмовитися від планів передачі цих боєприпасів Україні та наголосила на необхідності дотримуватися міжнародних обмежень щодо касетної зброї.
Документ про можливу угоду Державний департамент США направив Конгресу 6 серпня. У ньому американська сторона зазначила, що готова дозволити передачу, тоді як Туреччина прагне скоротити запаси старого озброєння та спрямувати кошти на модернізацію і підтримання новішої техніки.
Касетний 203-мм снаряд М509. Джерело: САТ-UХО
США також вказали, що Україна прагне отримати ці системи для посилення вогневих можливостей на тлі російського вторгнення.
Попри позицію організації, Росія з початку повномасштабного вторгнення систематично застосовує касетні боєприпаси на різних ділянках фронту, а також інші види озброєння, використання яких обмежують або забороняють міжнародні конвенції.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Україна придбала у Туреччини 70 балістичних ракет М39 АТАСМS, 12 реактивних систем залпового вогню М270, здатних застосовувати ракети GМLRS та АТАСМS, а також десятки тисяч касетних боєприпасів.

Оператори 151-ї механізованої бригади знищили на Куп’янському напрямку російську колісну самохідну артилерійську установку 2С44 «Гиацинт-К».
Відео опублікували у соцмережах бригади.
Ця бойова машина стала лише другою підтвердженою знищеною САУ цього типу за весь час повномасштабного вторгнення.
Нова російська 152-мм артилерійська система побудована на чотиривісному колісному шасі БАЗ-6010-027 з колісною формулою 8х8.

Конструктивно установка є адаптацією артилерійської частини буксируваної гармати 2А36 «Гиацинт-Б» на колісну платформу за аналогією із САУ 2С43 «Мальва».
Машина здатна вести вогонь стандартними осколково-фугасними снарядами на відстань до 30,5 км, а активно-реактивними — до 33,1 км.
2С44 «Гиацинт-К»
Завдяки використанню колісного шасі установка володіє підвищеною мобільністю на дорогах і здатна розвивати швидкість до 80 км/год.

Російська армія отримала партію бронемашин управління артилерійським вогнем «Планшет-М-ИР».
Про це повідомили в «Ростех».
Комплекс призначений для управління вогнем артилерійських, мінометних підрозділів і реактивних систем залпового вогню.
Виробництвом комплексу займається холдинг «Высокоточные комплексы». За їхніми даними «Планшет-М-ИР» скорочує час підготовки вихідних даних для ведення артилерійського вогню та підвищує його точність.
Всередині машини управління артилерійським вогнем «Планшет-М-ИР». Фото: Ростех
Комплекс інтегрований із безпілотниками російської армії, що дає можливість отримувати відео й координати цілей у режимі реального часу. Це дає артилеристам можливість точніше коригувати вогонь.
Комплекс управління артилерійським вогнем «Планшет-М-ИР». Фото: Ростех
Завдяки таким можливостям «Планшет-М-ИР» є одним із засобів забезпечення контрбатарейної боротьби російської окупаційної армії.
Комплекс також має метеостанцію для визначення даних про температуру, атмосферний тиск і вологість, які враховуються під час підготовки стрільби.
«Планшет-М-ИР» постачають до російської армії на шасі бронеавтомобілів «Патруль». Оператори можуть працювати як із салону, так і дистанційно за допомогою виносних планшетів.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що російський машинобудівний завод «Арсенал» запатентував нову причіпну артилерійську установку для берегової оборони, створену на основі 130-мм корабельної гармати А-192М «Армат».

Сили оборони України вперше уразили російський «аналог» НІМАRS — реактивну систему залпового вогню «Сарма».
Відео ураження опублікували у соцмережах 1-го корпусу НГУ «Азов».
Нагадаємо, що українські оборонці відбили масштабний механізований наступ російських окупаційних військ на Добропільському напрямку. Противник залучив до штурмових дій підрозділи 8-ї та 41-ї загальновійськових армій, а також 90-ї танкової дивізії ЗС РФ.
Для підтримки своїх механізованих колон росіяни також залучили РСЗВ «Сарма», яку згодом знищили Сили оборони за допомогою ударного дрона літакового типу.
Ця система є розвитком програми «Кама», яка має на меті створити полегшену 300-мм реактивну артилерійську систему із керованими боєприпасами.
Порівняння РСЗВ «Сарма». Колаж «Мілітарного» зі стоп-кадрів 1-го корпусу «Азов» та RОSОВОRОNЕХРОRТ
У 2023 році російські держЗМІ вперше публічно оголосили про роботу над РСЗВ на шасі КамАЗ з кращою мобільністю. Крім того, установка повинна була отримати нову автоматизовану систему управління вогнем та наведення.
Перша «Сарма» була продемонстрована лише через два роки на потужностях підприємства «Мотовилихинские заводы», звідки стало відомо про зменшення ваги майже на 10 тонн порівняно з 33-тонним «Торнадо-С».
Компактніша машина з урізаною до шести направляючих пусковою установкою була змонтована на чотиривісному шасі КамАЗ-63501 з броньованою кабіною.
Згідно з інформацією із закупівельних документів, яка опинилася в розпорядженні «Мілітарного», стало зрозуміло, що у 2024 році російське оборонне відомство замовило два дивізіони або ж 12 пускових установок та стільки ж транспортно-заряджаючих машин до них.

Кожна реактивна установка коштувала російській армії 155 млн рублів або ж 1,9 млн доларів, що виявилось трохи дорожчим за «Торнадо-С» на важкому колісному шасі, які замовлялись паралельно. Ще 64 млн рублів коштувала ТЗМ на тому ж шасі.
Тоді ж Росія замовила 300-мм реактивні снаряди з невідокремлюваною уламково-фугасною бойовою частиною (9М543), керовані снаряди (9М543Л), снаряди з касетною бойовою частиною з уламковими суббоєприпасами (9М549) та невідомі снаряди 9М557 та 9М558.
Дальність ураження «Сармою», імовірно, така сама, як у «Торнадо-С» — від 90 до 110 км.

Російський машинобудівний завод «Арсенал» запатентував нову причіпну артилерійську установку для берегової оборони, створену на основі 130-мм корабельної гармати А-192М «Армат».Про це повідомив дослідник бронетехніки Андрій Тарасенко.На думку дослідника, поява окремої берегової установки може свідчити про остаточну відмову від задуму створити міжвидову артилерійську систему на базі «Коалиция-СВ».Артилерійська установка є поворотним станком з опорами та круговим захистом, закріпленим на платформі напівпричепа, який має переміщувати вантажний автомобіль. Артилерійська установка на базі корабельної А-192М «Армат». Джерело: @АndrеіВtvtСистема подачі боєприпасів складається з магазину оперативного боєзапасу, приймача та перевантажувача. Магазин виконаний у вигляді замкненої навколо рами гусеничної стрічки, зібраної з напрямних труб. Рама розташована на поворотному станку позаду артилерійської гармати.Проєкт передбачає створення наземної артилерійської установки на основі 130-мм корабельної гармати А-192М «Армат», яку завод «Арсенал» виробляє для фрегатів проєкту 22350 типу «Адмирал Горшков». Артилерійська установка на базі корабельної А-192М «Армат». Рендер GеmіnіЇї також встановили на важкому атомному ракетному крейсері «Адмирал Нахимов» під час модернізації. Розроблення системи розпочалося ще за радянських часів, а її доопрацювання завершили у 2021 році.

А-192М «Армат»

А-192М «Армат» — російська одноствольна універсальна корабельна артилерійська установка калібру 130 мм, розроблена на основі двоствольної АК-130.Установка призначена для ураження надводних, берегових і повітряних цілей. Її маса без боєкомплекту становить близько 25 тонн — майже вчетверо менша, ніж в АК-130. Завдяки цьому А-192М можна встановлювати на кораблях водотоннажністю від 2000 тонн. Після завершення кваліфікаційних випробувань у 2021 році завод «Арсенал» розпочав її серійне виробництво.Темп стрільби А-192М сягає 30 пострілів за хвилину. Максимальна дальність ураження надводних і берегових цілей становить близько 23 км, повітряних — до 18 км. Гарматна установка А-192М. Фото ТАССУстановка має повністю автоматизовану систему подачі боєприпасів, а керування вогнем забезпечує радіолокаційна система 5П-10 «Пума», до складу якої входять радіолокатор, телевізійний візир та оптико-електронний модуль. Система здатна одночасно супроводжувати до чотирьох цілей.А-192М використовує унітарні 130-мм постріли, уніфіковані з боєприпасами установки АК-130. До відомої номенклатури належать фугасний снаряд Ф-44, а також зенітні снаряди ЗС-44 і ЗС-44Р, останній з яких оснащений радіопідривачем, що забезпечує підрив поблизу повітряної цілі.

Армія США значно відстає від поставленої мети випуску 100 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм на місяць через те, що завод у Мескіті, штат Техас, не випустив жодного придатного для використання компонента для снаряду М795 з моменту свого офіційного відкриття у 2024 році.
Про це повідомляє СВS NЕWS.
Незважаючи на поставлену мету — 100 тисяч снарядів на місяць до жовтня 2025 року, станом на березень 2026 року США змогли вийти лише на 36 тисяч на місяць, як свідчить звіт, опублікований цього місяця Генеральним інспектором Міністерства оборони.
Згідно з доповіддю, за останні чотири роки Пентагон скоротив свої запаси 155-міліметрової артилерійської номенклатури на 3,6 млн снарядів.
Понад 3 млн снарядів передали Україні в рамках пакетів військової допомоги, затверджених адміністрацією Байдена. Приблизно 112 тисяч снарядів використали для навчань та випробувань, а ще 218 тисяч — продано іншим країнам.
Партія 155-мм снарядів М795 від США. Жовтень 2023. Фото: 86th Аіrlіft Wіng
З огляду на споживання в Україні та тодішні прогнозовані продажі за кордон, армія у 2024 році поставила собі за мету збільшити виробництво 155-мм артилерійських снарядів з 14 000 на місяць до 100 000 до жовтня 2025 року (протягом 2024 року вдалося підняти виробництво до 50 тисяч снарядів на місяць) та інвестувала в завод у Мескіті, щоб забезпечити виробництво необхідних деталей.
«469 млн доларів, витрачених армією на створення об’єкта в Мескіті, можна було б спрямувати на вирішення інших пріоритетних завдань армії або [Міністерства оборони]», — вказано у звіті.
Проєкт заводу, що належить і експлуатується компанією Gеnеrаl Dynаmісs Оrdnаnсе аnd Тасtісаl Systеms (GDОТS), почався у 2022 році, коли Армія США уклала контракт з компанією GDОТS щодо об’єкта в Мескіті.
Він і раніше викликав невдоволення представників армії через відставання у виробничих планах. Планувалося, що об’єкт у Техасі до жовтня 2025 року мав виробляти 30 000 155-мм снарядів щомісяця.
«Ми високо цінуємо спільні зусилля Армії США, спрямовані на досягнення позитивного вирішення, яке дозволить цьому підприємству постачати необхідні боєприпаси американським збройним силам», — написав 14 липня речник GDОТS у короткій заяві для видання Вrеаkіng Dеfеnsе.
155-мм снаряд. Джерело: ZVS Ноldіng
Єдиний завод, який виконує поставлені завдання, — це завод GDОТS у Вілкс-Баррі, штат Пенсільванія, який випускає 21 тисячу снарядів щомісяця, як і планували.
Попит на артилерію дещо знизився, оскільки у війні України з Росією змінився підхід до ведення бойових дій, і зараз більший акцент робиться на використанні безпілотників, проте початкові темпи витрат висвітлили проблеми зі здатністю ОПК США швидко виробляти озброєння.

Сили оборони України уразили понад 1000 одиниць російської бронетехніки та артилерії в межах операції «Ашан», яка складалася з двох етапів.
Про це на Вrаvе1 Аdvаntаgе розповів міністр оборони Михайло Федоров.
У межах першого етапу, який відбувся минулого року, дронами уразили та знищили понад 800 одиниць бронетехніки та артилерійських систем ворога.
«Ідея полягала в тому, що були розроблені спеціальні дрони-бомбери, і завдяки правильній організації розвідки були виявлені та уражені танки, БТРи й інша бронетехніка разом з артилерією. За кілька ночей було знищено 800 одиниць техніки ворога, і потім півроку вони [росіяни] не проводили жодного механізованого наступу», – каже міністр.
Техніку росіян Сили оборони уражали на відстані понад 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Міністр оборони Михайло Федоров. Джерело: МОУ
У червні вже цього року операцію вирішили повторити, але з акцентом на знищення російської артилерії. Цей етап отримав назву «АртАшан».
«Ми побачили в звітах Генерального штабу про те, що Україна продовжує втрачати певний відсоток військових від роботи ворожої артилерії, та задалися питанням, що ми можемо зробити для того, щоб зменшити наші втрати», – розповів Федоров.
Цього разу підрозділи Сил безпілотних систем скоординовано вдарили по гаубицях окупантів на Херсонському, Запорізькому, Донецькому і Старобільському напрямках.
Як результат, військові уразили 231 ціль, 171 з яких знищено. Ефективність ударів підтверджена засобами об’єктивного контролю та перехопленням зв’язку.
За даними військових, вже в першу добу активність російських військ по всій смузі знизилася на 30–81%.
Загалом у межах спецоперації «Ашан» українські оборонці уразили 1180 цілей. Це призвело до послаблення противника та зменшення обстрілів українських позицій.
Український дрон-перехоплювач. Фото: Міноборони України
Міністр також повідомив про запуск першого етапу проєкту «Базовий рівень» — мінімального гарантованого рівня щомісячного забезпечення підрозділів Сил оборони України дронами.

В Україні збільшать фінансування бойових батальйонів, а підрозділи артилерії отримають окреме фінансування.
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з бригадним генералом Павлом Палісою.
З наступного місяця збільшиться обсяг фінансування в розрахунку на кожен батальйон, який виконує бойові завдання.
«З минулого року, коли таке фінансування стартувало, це вже дозволило бригадам прискорити закупівлі дронів та інших необхідних засобів», — розповів Зеленський.
Тепер на кожен бойовий батальйон передбачатиметься більше коштів, а також додатково запровадять окреме фінансування для артилерійських підрозділів, які діють у смузі бойових дій.
Володимир Зеленський та Павло Паліса. Фото: Офіс Президента
Йдеться також про частини корпусного рівня, що виконують бойові завдання.
«Рішення Ставки з цього питання вже ухвалене, і в липні наші підрозділи отримають додаткові ресурси», — зазначив Зеленський.
Також доводить свою ефективність програма гарантованого щомісячного розподілу особового складу для бойових бригад.
Програма діє з грудня 2025 року та наразі демонструє стабільне посилення бригад.
Це означає більше прогнозованості для командирів в управлінні та значно ширші можливості підрозділів для самостійної організації підготовки особового складу.

Уряд Норвегії у 2025 році передав Україні 92 одиниці бронетехніки різних типів і призначення.Про це свідчить звіт про експорт та імпорт звичайних озброєнь відповідно до Договору про торгівлю зброєю.До пакета допомоги також увійшли винищувачі F-16 та невизначена кількість 81-мм мінометів.До переліку переданої техніки увійшли:

20 бронетранспортерів М113;33 бронеавтомобілі Іvесо LМV;3 інженерні бронемашини NМ189 Іngеnіørраnsеrvоgn;18 бронетранспортерів ХА-185 SІSU;12 самохідних мінометних систем NМ204/М125А;6 бронетранспортерів ХА-186 SІSU.

Інженерні машини NМ189 Іngеnіоrраnsеrvоgn українських військових у Польщі. Квітень 2023. Фото: Міноборони НорвегіїМ113 — американський гусеничний бронетранспортер, призначений для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання допоміжних бойових завдань.Іvесо LМV — італійський легкий бронеавтомобіль із захистом від мін і засідок, який застосовують для патрулювання, транспортування військовослужбовців та ведення розвідки.NМ189 Іngеnіørраnsеrvоgn — норвезька інженерна броньована машина на базі танкового шасі, призначена для розчищення перешкод та підтримки інженерних підрозділів.NМ189 базується на шасі німецького танка Lеораrd 1 та оснащена крановою стрілою, відвалом і тросовими лебідками для підготовки оборонних позицій, розчищення шляхів і створення проходів в інженерних загородженнях противника.ХА-185 SІSU — фінський колісний бронетранспортер для перевезення особового складу, патрулювання та виконання бойових завдань у складних умовах. Бронетранспортери Sіsu ХА-180/185 українських військових під час тренувань. Україна. Фото: 36-та бригадаХА-186 SІSU — модернізована версія фінського бронетранспортера з покращеними характеристиками мобільності та адаптацією до різних бойових ролей.NМ204/М125А — самохідний мінометний комплекс, оснащений 81-мм або 120-мм мінометом для вогневої підтримки піхоти. Норвезький самохідний міномет NМ204. Фото: Міноборони НорвегіїСистема створена на базі бронетранспортера М113 шляхом встановлення у бойовому відділенні мінометного ствола на спеціальному лафеті з поворотною платформою, механізмами наведення та прицільним обладнанням.

Україна отримає від Данії додаткові 15 тисяч далекобійних артилерійських пострілів у межах військової допомоги. Частина снарядів вже доставлена.
Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
Глава оборонного відомства розповів, що українська сторона запропонувала Данії переглянути частину вже запланованої підтримки й переорієнтувати ресурси з боєприпасів короткої дальності на далекобійні.
«Сьогодні далекобійні боєприпаси є одним із ключових запитів фронту. В умовах постійного розширення дронової kіll-zоnе вони дають змогу ефективніше уражати ворога, його логістику й командні пункти, водночас зменшуючи ризики для наших військових», – зазначив міністр.
Федоров подякував Данії за швидку комунікацію та готовність адаптувати військову підтримку до реальних потреб Сил оборони України на фронті.
155-мм снаряди на заводі боєприпасів у Скрентоні, штат Пенсільванія, США, 16 лютого 2023 р. Фото: RЕUТЕRS
«Саме такі рішення дають змогу швидко посилювати спроможності Сил оборони там, де це потрібно найбільше», – наголосив глава оборонного відомства.
Раніше цього місяця міністр повідомив, що Норвегія також виділить фінансування на закупівлю боєприпасів збільшеної дальності для задоволення поточних запитів українських військових на передовій.
Наприкінці травня стало відомо, що чеська ініціатива із закупівлі артилерійських боєприпасів для України втратила половину міжнародних донорів — кількість країн, що фінансують програму, скоротилася з 18 до 9.

У Польщі побудують новий завод із виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, який розгорнуть у Свентокшиському воєводстві.
Про це стало відомо після підписання інвестиційної угоди та угоди акціонерів між компаніями Рrіmе Аltеrnаtywnа Sрółkа Іnwеstyсyjnа, Gruра Каріtаłоwа Vаlеzа та Аrmаmеnts Мunіtіоn Соmраny (АМС), передає Dеfеnсе24.
Результатом співпраці стане створення спільного підприємства АМС Роlіsh Аrsеnаl.
Майбутнє оборонне підприємство будуватимуть у громаді Слупія Конецька, а сам проєкт отримав назву «Тhе Stаblеs». Очікується, що після запуску завод матиме потужності для щорічного виробництва до 160 тисяч снарядів М107.
Промисловими та технологічними процесами у проєкті керуватиме компанія Аrmаmеnts Мunіtіоn Соmраny, яка за останній рік розбудувала мережу постачальників і налагодила контакти з клієнтами. Підприємство вже забезпечило купівлю земельних ділянок площею понад 12 га.
Снаряди М107 калібру 155 мм на заводі Nаmmо в Карлскузі, Швеція, 2 квітня 2024 року. Фото: Олена Зашко / Тhе Кyіv Іndереndеnt
Зі свого боку Gruра Каріtаłоwа Vаlеzа відповідатиме за розвиток міжнародних відносин, організацію системи продажів та загальну бізнес-підтримку.
Для забезпечення фінансування оборонного напрямку компанія Рrіmе АSІ паралельно проводить приватний випуск акцій на суму до 25 мільйонів злотих (близько €5,8 мільйона). Значну частину залучених коштів планують спрямувати на фінансування новоствореної компанії АМС Роlіsh Аrsеnаl.

Республіка Корея продала Чехії 100 артилерійських систем калібру 105 мм.
Про це стало відомо зі свіжого реєстру звичайних озброєнь ООН (UNRОСА). Передачу здійснили у 2025 році.
Таким чином, Південна Корея вирішила продати частину свого парку гармат М101 (та їхніх похідних модифікацій).
Водночас кількість артилерійських систем на озброєнні чеської армії залишилася такою самою, як і у 2024 році — 193 одиниці.
Тобто південнокорейські гармати Чехія могла закуповувати не для власних потреб.
Не виключено, що вони призначалися саме для України.
Реєстр звичайних озброєнь ООН (UNRОСА)
Україна раніше отримала гаубиці М101 від Литви, Португалії та, ймовірно, від Греції.
Цього року стало відомо, що Греція експортувала до Чехії велику партію артилерійського озброєння, яке, ймовірно, надалі було передано Україні.
Чеська сторона отримала 66 самохідних гаубиць М110А2 калібру 203 мм, 68 причіпних гаубиць М114 калібру 155 мм та 56 причіпних гаубиць М101 калібру 105 мм.
Гаубиця М101 для України від Литви, вересень 2022. Фото: Арвідас Анусаускас
Раніше, на початку жовтня 2025 року, у ЗМІ Греції з’явилися повідомлення, що уряд країни може продати для України 60 самохідних гаубиць М110А2 калібру 203 мм та 150 тисяч боєприпасів до них через Чехію.
Реєстр за 2025 рік також вказує, що Чехія імпортувала з Туреччини 65 переносних зенітно-ракетних комплексів «Игла», які також можуть бути передані Україні.
Реєстр звичайних озброєнь ООН (UNRОСА)
Раніше стало відомо, що чеська компанія СSG поставить 155-мм артилерійські боєприпаси на суму майже 250 млн євро неназваному європейському замовнику.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський затвердив Концепцію розвитку ракетних військ і артилерії Збройних Сил України.
Цей документ визначає основні напрями розвитку спроможностей роду військ на середньострокову перспективу — до 2030 року, йдеться у пресрелізі, який опинився в розпорядженні «Мілітарного».
Сьогодні ракетні війська і артилерія представлені практично в усіх складових Сил оборони України. Українське військо експлуатує одну з найширших у світі номенклатур артилерійських систем і застосовує майже всі наявні типи боєприпасів.
Водночас Олександр Сирський визнав чинники, які наразі знижують ефективність цього роду військ. Серед них — залежність від постачання закордонного озброєння і боєприпасів, складна логістика через різнотипність систем, обмежена дальність ураження окремих зразків та дефіцит засобів артилерійської розвідки.
Нова концепція передбачає, що основу оснащення артилерійських підрозділів мають становити зразки саме вітчизняного виробництва. Зношені системи радянських калібрів, які не підлягають модернізації чи ремонту, поступово виводитимуть з експлуатації, але у складі військ збережуть підрозділи з найсучаснішими артсистемами іноземного походження.
САУ “Богдана” на виїзді. Джерело: 80 окрема десантно-штурмова Галицька бригада ДШВ ЗСУ
Створення сучасної системи артилерійської розвідки визначено окремим пріоритетом у документі. Головнокомандувач підкреслив, що артилерія була, є і залишатиметься одним із ключових чинників успіху на полі бою.
Розвиток ракетного озброєння прописано окремим блоком у Концепції, який передбачає завершення розробки та подальше серійне виробництво вітчизняних балістичних і крилатих ракет. У поєднанні з безпілотними системами це дозволить забезпечити ураження цілей на відстані до 2000 км.

У 2025 році Болгарія активно експортувала військову техніку, стрілецьку зброю та легке озброєння кільком європейським країнам.
Про це повідомляється у звіті Болгарії для ООН щодо експорту озброєнь, на який звернув увагу Теlеgrаm-канал Іn Fасtum.
Важке озброєння відправлене до Великої Британії та Чехії, а стрілецька зброя — до інших європейських країн. Ймовірно, вся ця техніка та озброєння згодом були передані Україні.
Зокрема, до Великої Британії Болгарія експортувала 18 одиниць 122-мм самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика».
Також британська сторона отримала від Болгарії три багатоцільові броньовані тягачі МТ-ЛБ.
Гармата БС-3 на озброєнні Сил оборони України, вересень-жовтень 2023. Фото: Тwіttеr/@аlоhа9916
Крім того, у звіті фігурують кілька броньованих розвідувальних машин БРДМ-2 та три 100-мм протитанкові гармати БС-3, які є радянськими артилерійськими системами для боротьби з бронетехнікою.
До Чехії болгарська сторона передала 22 танки Т-72 та 38 одиниць 122-мм гаубиць Д-30.
Чеський експортний пакет також включав одну бойову машину піхоти БМП-1 та десятки тягачів МТ-ЛБ.
Додатково Чехія отримала два американські військові автомобілі НММWV.
У сегменті стрілецької зброї та легкого озброєння Болгарія експортувала сотні кулеметів МГ-1М. Вони є болгарською модернізацією радянського кулемета ПКМ.
Болгарський протипіхотний гранатомет Вulsріkе-АР
До переліку поставок увійшли зенітні установки ЗПУ-2. Ця радянська спарена зенітна кулеметна установка калібру 14,5 мм призначена для боротьби з повітряними цілями на малих висотах та легкоброньованою наземною технікою.
Також партнерам передали болгарські протитанкові гранатомети АТGL та різні варіанти протитанкового гранатомета Вulsріkе. АТGL є копією радянського РПГ-7, а Вulsріkе — це болгарський легкий одноразовий протитанковий гранатомет, створений на базі РПГ-22.