Прямий канал

Європейський Союз відмовився достроково надати Україні додаткове фінансування на 2026 рік, доки Київ не виконає визначені умови щодо реформ. Йдеться про кошти з кредиту ЄС на 90 млрд євро, частина яких мала бути спрямована на покриття фінансових та оборонних потреб України.
Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs.
Влітку Україна визначила додаткові військові потреби на 27 млрд доларів і звернулася до Європейської комісії з проханням достроково надати кошти із кредиту ЄС на 90 млрд євро.
Кредит має покрити більшу частину фінансових потреб України у 2026 та 2027 роках. Передбачалося виділення до 45 млрд євро щороку за умови виконання визначених етапів реформ. Цього року Україна отримала 15,7 млрд євро.Частково причиною цього стали затримки у виконанні вимог щодо реформ.
Серед умов для отримання додаткового фінансування — встановлення ПДВ для дрібних посилок та запровадження нових правил оподаткування цифрових платформ. Верховна Рада ухвалила відповідні заходи, однак у документі міститься поправка, яка послаблює правила щодо політично значущих осіб (РЕР).
Європейський Союз вимагав посилення правил щодо політично значущих осіб для боротьби з корупцією. У разі підписання закону відповідна поправка може поставити під загрозу виконання Україною умов, пов’язаних із фінансуванням ЄС.
Європейські комісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос у листі до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука наголосили, що додаткова фінансова допомога на 2026 рік залишається доступною для України за умови виконання необхідних реформ.
“Уникнення будь-якого послаблення української системи регулювання щодо політично значущих осіб (РЕР)” було “критично важливим”, – йдеться у листі.
Водночас Володимир Зеленський наголошував на необхідності подальшого фінансування, зокрема для нарощування виробництва безпілотників і засобів перехоплення на тлі посилення російських повітряних атак на українські міста та критичну інфраструктуру. Брюссель відхилив запит на дострокове отримання коштів, запланованих на 2027 рік, водночас близько 34 млрд євро підтримки ЄС може бути доступно вже цього року за умови виконання Києвом необхідних реформ.
Нагадаємо, що до Державного бюджету України надійшло майже 2,9 млрд євро від Європейського Союзу в межах восьмого регулярного платежу за програмою Ukrаіnе Fасіlіty. Близько 800 млн євро з цієї суми Україна вперше отримала через механізм Ukrаіnе Suрроrt Lоаn (USL).
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Спочатку реформи: ЄС відмовився достроково надати Україні додаткові кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна отримала 50 млн євро від Банку розвитку Ради Європи та Уряду Італії в межах проєкту “НОМЕ: Компенсація за знищене житло”. Кошти спрямують на фінансування житлових сертифікатів у межах державної програми “єВідновлення”, що має забезпечити житлом 2200 українських родин.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Із залучених коштів 25 млн євро надав Банк розвитку Ради Європи, ще 25 млн євро — за фінансової підтримки Уряду Італії.
“Надходження цих 50 млн євро – це ресурс, який безпосередньо допоможе українським родинам, що втратили свої домівки через російську агресію, придбати нове житло”, – зазначила заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова.
Рамкову угоду про друге додаткове фінансування проєкту НОМЕ підписали 26 червня 2026 року під час Конференції з відновлення України URС-2026 у Гданську. Загальний обсяг нового пакета фінансування становить 100 млн євро, половину з яких забезпечує Уряд Італії через механізм Банку розвитку Ради Європи.
Раніше Україна вже залучила 200 млн євро в межах попередніх етапів проєкту НОМЕ. За ці кошти профінансували понад 6000 житлових сертифікатів для громадян, які втратили житло внаслідок війни.
Проєкт НОМЕ реалізується у співпраці Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій України та Банку розвитку Ради Європи і є частиною державної програми компенсацій “єВідновлення”.
Станом на серпень 2026 року житлові сертифікати отримали понад 88 тисяч родин на загальну суму 112,6 млрд гривень. Понад 33 тисячі сімей уже придбали нове житло.
Нагадаємо, що до Державного бюджету України надійшло майже 2,9 млрд євро від Європейського Союзу в межах восьмого регулярного платежу за програмою Ukrаіnе Fасіlіty. Близько 800 млн євро з цієї суми Україна вперше отримала через механізм Ukrаіnе Suрроrt Lоаn (USL).
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Україна отримала 50 мільйонів євро допомоги від європейських партнерів: на що підуть кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна та Європейська комісія визначили механізми, які мають покрити бюджетні та оборонні потреби держави до кінця 2026 року. На наступний рік сторони планують перейти до виділення ще 45 млрд євро.
Про це йдеться у спільній заяві України та Європейської комісії.
Сторони повідомили, що вже погодили необхідні кроки для своєчасного вивільнення коштів цього року.
“Сьогодні завдяки скоординованим спільним зусиллям ми визначили засоби для покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік”, – йдеться у заяві.
На 2027 рік Україна та Єврокомісія планують швидко просунутися до виділення 45 млрд євро в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Отримання коштів залежатиме від виконання передбачених програмою умов.
Паралельно сторони розпочнуть оцінку додаткових бюджетних та оборонних потреб України.
У заяві також наголосили, що інші міжнародні партнери мають виконати взяті на себе фінансові зобов’язання.
Для координації подальших рішень Україна та Єврокомісія домовилися проводити зустрічі щомісяця.
Президент Володимир Зеленський назвав результати переговорів позитивними та заявив, що сторони визначили формат, строки і кроки для забезпечення необхідного обсягу фінансування.
Загалом Ukrаіnе Suрроrt Lоаn передбачає 90 млрд євро на 2026–2027 роки. На поточний рік доступні до 45 млрд євро: 16,7 млрд на бюджетні потреби та 28,3 млрд на оборонну підтримку.
Нагадаємо, раніше у Єврокомісії назвали умови для отримання Україною понад 20 млрд євро до кінця 2026 року. Подальші виплати пов’язували з виконанням Україною погоджених реформ.
Крім того, Євросоюз готує нову програму спільних оборонних проєктів з Україною, на яку можуть спрямувати щонайменше 10 млрд євро із залишків програми SАFЕ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україна та ЄС домовилися, як закрити фінансові потреби до кінця 2026 року арреаrеd fіrst оn Прямий.

Уряд України перейшов у режим максимальної економії та відклав усі непершочергові видатки. Водночас цих заходів недостатньо, тому країні критично важливо й надалі отримувати фінансування від міжнародних партнерів.
Про це премʼєр-міністр Сергій Корецький повідомив у Теlеgrаm.
За його словами, отримання міжнародних коштів напряму залежить від того, чи виконає Україна взяті на себе зобовʼязання. Вони передбачають два блоки змін – рішення уряду та ухвалення необхідних законів у Верховній Раді.
На засіданні 30 вересня Кабмін ухвалив ще чотири рішення з урядової частини зобовʼязань. Загалом із 42 запланованих кроків Україна виконала 17.
Решту 25 рішень уряд планує завершити до 15 жовтня.
Корецький наголосив, що протягом найближчих двох тижнів роботу потрібно максимально прискорити. За його словами, будь-які затримки можуть мати високу ціну, оскільки від виконання зобовʼязань залежить фінансування, необхідне для оборони та стійкості держави.
Премʼєр також подякував народним депутатам, які минулого пленарного тижня підтримали частину необхідних законопроєктів у першому читанні. Кабмін, за його словами, продовжить працювати з парламентом над виконанням решти зобовʼязань.
Раніше Петро Порошенко також закликав Верховну Раду виконати зобовʼязання України перед ЄС. Серед необхідних кроків він назвав перезавантаження ДБР, ухвалення та виконання Антикорупційної стратегії, відновлення конкурсів у прокуратурі, посилення незалежності НАБУ і САП та інші зміни у сфері верховенства права. У “Європейській Солідарності” заявили про готовність підтримувати голосування за ці реформи.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Україна виконала 17 із 42 рішень для отримання міжнародного фінансування арреаrеd fіrst оn Прямий.

Міністерство оборони США законтрактувало 99,8% із 400 мільйонів доларів, які Конгрес виділив на підтримку України. Пентагон зробив це напередодні завершення фінансового року.
Про це пише Wаshіngtоn Sun із посиланням на сенатора-демократа від штату Делавер Кріса Кунса.
Рішення ухвалили 29 вересня – фактично в останній день перед завершенням бюджетного циклу. На той момент Пентагон уже закріпив контрактами 307 мільйонів доларів, а решту 93 мільйони мав оформити до кінця фінансового року 30 вересня.
Половину суми – 200 мільйонів доларів – планують витратити на зброю, боєприпаси та вибухові речовини.
Ще майже 100 мільйонів доларів підуть на транспорт, запчастини та обладнання. Решту 100 мільйонів спрямують на послуги, зокрема перевезення військової техніки.
Кунс розкритикував Пентагон за те, що рішення ухвалили в останній момент. За його словами, Конгрес не отримував інформацію вчасно, а ситуація свідчить про проблеми у відносинах.
“Той факт, що вони нарешті це роблять – фактично в останній можливий день, – говорить усе, що треба знати про ці відносини”, – заявив сенатор.
Пакет допомоги Україні на 400 мільйонів доларів Конгрес схвалив раніше, а у червні 2026 року держсекретар США Марко Рубіо оголосив про його виділення.
Протягом наступних місяців представники обох партій у Конгресі вимагали від Пентагону законтрактувати кошти, оскільки через затримку їх використання опинилося під загрозою.
Раніше адміністрація Дональда Трампа взяла на себе юридичні зобовʼязання витратити майже все фінансування, яке Конгрес схвалив наприкінці 2025 року.
Нагадаємо, раніше Єврокомісія заявила, що кредит на €90 млрд має покрити значну частину бюджетних та оборонних потреб України. Допомога розрахована на 2026–2027 роки та складається з бюджетної й оборонної частин.
Крім того, 18 вересня Україна отримала від ЄС €3,3 млрд на закупівлю ракет і безпілотників.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Пентагон розподілив 400 мільйонів доларів для України: на що підуть кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Кривому Розі скоротять частину видатків та відкладуть деякі проєкти розвитку через падіння доходів міського бюджету. Великі промислові підприємства міста зупинилися або працюють лише на частину потужності.
Про це повідомляє голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
За його словами, зараз не працюють “АрселорМіттал Кривий Ріг”, Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальні комбінати, а також Криворізький залізорудний комбінат.
Інші великі підприємства завантажені не більше ніж на чверть від довоєнного рівня. Через проблеми промислових гігантів без роботи залишилася й частина компаній-підрядників.
Вілкул пояснив ситуацію наслідками російських атак та труднощами з вивезенням продукції через морські порти. У результаті підприємства сплачують менше податків, а міський бюджет втрачає значну частину доходів.
Через це у 2026 році Кривий Ріг відмовиться від реалізації частини запланованих проєктів. Водночас місто продовжить фінансувати критично важливі сфери.
“Не йдеться про розвиток. Йдеться про виживання. Зараз треба вижити”, – заявив Вілкул.
Ситуація у 2027 році також може залишитися складною. Вілкул назвав прогноз для міського бюджету “дуже поганим”.
За його словами, насамперед місто фінансуватиме роботу шкіл, дитсадків і лікарень, а також забезпечуватиме водо- та теплопостачання.
Нагадаємо, найбільше металургійне підприємство України «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупиняє роботу після чотирьох ракетних ударів за останні п’ять тижнів. Компанія заявила, що наразі не може безпечно відновити виробництво.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Кривий Ріг переходить у режим економії через проблеми великих підприємств арреаrеd fіrst оn Прямий.

Уряд вирішив відкласти частину будівництв, ремонтів та витрат на благоустрій через складну ситуацію з державним фінансуванням. Гроші насамперед спрямують на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати бюджетникам.
Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, Україна поки не отримала частину міжнародного фінансування, на яке вона розраховувала. Зокрема, це сталося через те, що країна не встигла виконати частину домовленостей із міжнародними партнерами.
Через нестачу коштів уряд вирішив переглянути державні витрати та визначити, на що гроші підуть у першу чергу.
Насамперед держава фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати. Також гроші мають бути виділені на зарплати вчителів, лікарів та інших працівників бюджетної сфери.
А витрати, без яких зараз можна обійтися, відкладуть. Йдеться про нові будівництва, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не мають критичного значення.
Також поки не витрачатимуть державні гроші на частину проєктів благоустрою — парки, сквери, фонтани та заміну бруківки.
Корецький зазначив, що ці проєкти не скасовують назавжди, але зараз кошти потрібні на більш нагальні потреби.
Місцеву владу премʼєр також закликав переглянути свої витрати та відкласти те, що може почекати.
Паралельно уряд і парламент працюють над виконанням умов міжнародних партнерів, щоб Україна отримала заплановане фінансування.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Уряд переглянув витрати через брак коштів: що фінансуватимуть у першу чергу арреаrеd fіrst оn Прямий.

Світові ціни на нафту 28 вересня зросли більш ніж на 3% після того, як президент США Дональд Трамп відкинув мирну пропозицію Ірану. Водночас Вашингтон очікує на продовження переговорів із Тегераном цього тижня.
Про це повідомляє Rеutеrs.
Ф’ючерси на нафту марки Вrеnt подорожчали на 3,43 долара, або 3,29%, до 107,75 долара за барель. Американська WТІ зросла на 2,14 долара, або 2,32%, до 94,55 долара за барель.
Минулого тижня Іран представив мирну пропозицію на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Тегерана, документ передали американській стороні через посередників із Катару.
Трамп 26 вересня заявив, що відхилив пропозицію, однак наступного дня повідомив, що американські переговорники можуть провести нові зустрічі з Іраном цього тижня.
Аналітики зазначають, що відмова Трампа знизила очікування швидкого дипломатичного прориву, хоча переговорний процес не припинився.
На нафтовий ринок також впливає безпекова ситуація на Близькому Сході. Очолювана Саудівською Аравією коаліція заявила про перехоплення 2 балістичних ракет і 2 безпілотників, запущених підтримуваними Іраном хуситами у напрямку королівства.
Водночас поставки нафти з ключових країн Близького Сходу у вересні відновилися. За попередніми даними Крlеr, експорт зріс до 12,8 млн барелів на добу, що є найвищим показником від початку війни в лютому.
Зокрема, збільшили поставки Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Обсяги перевезень через Ормузьку протоку у вересні мають сягнути близько 7,4 млн барелів на добу.
Ринок також стежить за ситуацією з американським дизельним паливом. Рекордні ціни на нього посилюють інфляційні ризики, а у США обговорюють можливість обмеження експорту дизеля, що може вплинути на ціни в Європі.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Ціни на нафту різко зросли після рішення Трампа щодо Ірану: скільки коштує паливо арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україні бракує 27 млрд доларів для покриття потреб оборонного бюджету. Близько 7 млрд доларів уряд планує знайти всередині країни, а механізми залучення решти 20 млрд доларів опрацьовує разом із міжнародними партнерами.
Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, близько 7 млрд доларів уряд планує забезпечити завдяки жорсткій економії державних фінансів. Йдеться про оптимізацію витрат, перерозподіл видатків та інші заходи.
Водночас грошове забезпечення військовослужбовців і підтримка їхніх сімей мають фінансуватися у повному обсязі.
Щодо решти 20 млрд доларів, уряд разом із партнерами шукає механізми та джерела фінансування. Ці кошти необхідні, зокрема, для закупівлі дронів, ракет, техніки та іншого забезпечення Сил оборони.
“Зараз завдання Уряду – Міністерства оборони та Міністерства фінансів – безпосередньо з нашими партнерами детально пропрацювати, яким чином ми зможемо закривати ці програми”, – заявив Корецький.
Частина додаткового фінансування потрібна вже найближчим часом для передоплати постачань, які мають надійти у першому кварталі 2027 року.
Прем’єр також наголосив, що пенсії, зарплати лікарів і вчителів мають виплачуватися вчасно та в повному обсязі. Водночас видатки, які не є першочерговими та критичними, можуть призупинити до отримання коштів від партнерів.
Нагадаємо, раніше “Прямий” писав, що Міноборони розглядає кілька варіантів покриття дефіциту у 27 млрд доларів. Серед них – дострокове залучення частини європейського кредиту та додаткова допомога інших держав.
Крім того, європейські партнери раніше обговорювали заявлений Україною дефіцит оборонного бюджету, а одним із можливих механізмів називалося прискорення виплат із погодженого кредиту ЄС на 90 млрд євро.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україні бракує 27 млрд доларів на оборону: Корецький пояснив, де шукатимуть гроші арреаrеd fіrst оn Прямий.

Українська металургія опинилася у критичному стані через російські удари. На підприємствах “Метінвесту” зруйновані п’ять печей, ще дві – на АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг, а низка ключових заводів фактично не працює.
Про це повідомив керівник офісу генерального директора групи “Метінвест” Олександр Водовіз під час Форуму економічної стійкості Fоrbеs Ukrаіnе.
За його словами, серйозних пошкоджень зазнали підприємства “Метінвесту”, АrсеlоrМіttаl Кривий Ріг, Дніпровський металургійний завод та “Інтерпайп”.
“Розбиті абсолютно всі заводи. Влучання було по декілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо”, – заявив Водовіз.
Він також повідомив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.
За словами топменеджера, “Метінвест” намагався відновити роботу “Запоріжсталі”, однак після запуску піч пропрацювала лише близько 10 годин, після чого підприємство знову зазнало удару.
Водовіз пояснив, що запуск однієї печі коштує щонайменше $50 млн, а будівництво нової – близько $500 млн.
“У нас розбиті всі пічки – п’ять. В Аrсеlоr розбиті дві. Це мільярди доларів”, – сказав він.
У компанії поки не називають загальну суму, необхідну для відновлення, оскільки безпекова ситуація залишається нестабільною.
Водовіз зазначив, що “Метінвест” наразі не планує вкладати значні кошти у відбудову до того часу, поки не стане зрозуміло, як розвиватиметься ситуація далі.
Нагадаємо, 21 вересня удари РФ вивели з ладу основні металургійні підприємства України, які до цього забезпечували близько 90% виробництва сталі в країні.
Раніше російські війська атакували “Запоріжсталь” і “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Унаслідок ударів були загиблі та поранені, а обладнання підприємств зазнало серйозних пошкоджень.
Також у серпні російський удар повністю зупинив роботу “Запоріжсталі”. Тоді загинули семеро працівників підприємства.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі арреаrеd fіrst оn Прямий.

Норвегія планує виділити Україні 85 мільярдів норвезьких крон у 2027 році. Це близько 9 мільярдів доларів.
Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час зустрічі з президентами України та Фінляндії Володимиром Зеленським і Александром Стуббом. Зустріч відбулася на полях Генеральної асамблеї ООН.
“Ми спостерігаємо сплеск російських атак на українську інфраструктуру, що призводить до перебоїв в енергопостачанні та експорті зерна. Ми продовжуватимемо надавати підтримку, щоб зміцнити загальну обороноздатність та стійкість України”, — сказав Стере.
Більшу частину коштів спрямують на військову допомогу. Одним із головних напрямків стане посилення української протиповітряної оборони.
Також Норвегія продовжить гуманітарну допомогу та підтримку української енергетики.
“Ця підтримка є життєво важливою не лише для України, а й для гарантування безпеки нашої власної країни, яка має спільний кордон з РФ”, — наголосив Стере.
Він також заявив, що Норвегія підтримуватиме зусилля для початку реальних переговорів між Україною та Росією.
Як повідомлялося раніше, Норвегія виділить 90 мільйонів євро на підтримку реформ в Україні у сферах боротьби з корупцією та енергетики. Кошти спрямують через Фонд підтримки України в межах європейського механізму Ukrаіnе Fасіlіty.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Норвегія виділить Україні мільярди на оборону: що фінансуватимуть арреаrеd fіrst оn Прямий.

Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання економіки України на 2026 та 2027 роки. У банку зазначають, що через посилення російських атак та проблеми з експортом економіка країни наблизилася до стагнації.
Про це йдеться у вересневому огляді Європейського банку реконструкції та розвитку.
Реальний ВВП України у 2026 році зросте на 1,5%. У червні банк очікував зростання на 2,2%, тобто прогноз знизили на 0,7 процентного пункту.
На 2027 рік ЄБРР прогнозує зростання української економіки на 2,5%. Попередня оцінка становила 4%, тому її переглянули на 1,5 процентного пункту.
У банку пояснюють погіршення прогнозу насамперед посиленням російських атак на енергетичну та іншу інфраструктуру, а також новими перебоями в роботі чорноморських портів і перевезенні вантажів.
Окремою проблемою для України стали труднощі з експортом зерна. Альтернативні маршрути через Дунай та сухопутні шляхи не можуть повністю компенсувати втрату потужностей морських портів. Додатково пропускну здатність Дунаю обмежують низький рівень води та пошкодження інфраструктури.
Через перебої з постачанням та зростання вартості добрив ціни на пшеницю з лютого 2026 року піднялися більш ніж на третину. ЄБРР очікує, що вони залишатимуться високими до 2028 року.
Водночас у банку зазначають, що Україна зберігає макроекономічну стабільність завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці. Однак пошкодження енергетичної інфраструктури, дефіцит робочої сили, слабкі ділові настрої та логістичні проблеми стримують відновлення економіки.
Загалом у регіонах діяльності ЄБРР економічне зростання сповільнилося: з 3,6% у 2025 році до 3,1% у першій половині 2026-го. Серед факторів банк називає зростання цін на енергоносії, перебої в постачанні та наслідки війни в Україні.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України у 2026 році арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна отримає від Євросоюзу майже 3 мільярди євро в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty. Рада ЄС погодила вже восьму регулярну виплату.
Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Близько 800 мільйонів євро із цієї суми Україна вперше отримає за кредитною програмою Ukrаіnе Suрроrt Lоаn.
Нову виплату погодили після того, як Україна виконала десять необхідних кроків. Загалом від початку програми країна виконала вже 84 із 95 передбачених умов.
До Ukrаіnе Fасіlіty також долучилася Норвегія. Вона виділить близько 92 мільйонів євро, які Україна отримає як безповоротну допомогу. Норвегія стала першою країною поза межами ЄС, яка зробила внесок у цю програму.
Гроші Ukrаіnе Fасіlіty спрямовують на підтримку фінансової стабільності України, роботу державних органів, відбудову та модернізацію країни, а також проведення реформ.
Загалом програма передбачає понад 50 мільярдів євро для України у 2024-2027 роках. Після нової виплати Україна отримає за Ukrаіnе Fасіlіty вже понад 32 мільярди євро.
Нагадаємо, раніше у Єврокомісії заявили, що кредит на €90 млрд має покрити значну частину бюджетних та оборонних потреб України. Допомога розрахована на 2026–2027 роки та складається з бюджетної й оборонної частин.
Крім того, 18 вересня Україна отримала від ЄС €3,3 млрд на закупівлю ракет і безпілотників.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst ЄС погодив новий транш для України на майже 3 мільярди євро арреаrеd fіrst оn Прямий.

Мінфін Росії подав до уряду проєкт федерального бюджету на 2027 рік і плановий період 2028–2029 років. Разом із ним відомство запропонувало низку змін до податкової системи, які передбачають збільшення навантаження на частину громадян і бізнесу.
Про це повідомило Міністерство фінансів РФ.
У Мінфіні заявили, що серед головних пріоритетів бюджету на найближчі три роки залишаються фінансування оборони й безпеки, а також підтримка російських військових та їхніх родин.
Дефіцит федерального бюджету у 2027–2029 роках планують утримувати на рівні близько 2% ВВП щороку.
Разом із бюджетним пакетом Мінфін запропонував розширити прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб на так звані пасивні доходи.
Йдеться про дивіденди, проценти за банківськими вкладами, операції з цінними паперами та цифровими правами, продаж майна, страхові виплати й подарунки.
Наразі такі доходи в Росії переважно оподатковуються за ставками 13–15%. За новою системою для них діятиме загальна прогресивна шкала від 13% до 22%, залежно від розміру доходу.
За оцінкою російського Мінфіну, зміна може торкнутися близько 4 млн осіб, або не більш як 6% громадян, які мають оподатковувані доходи.
Окремо пропонують запровадити для пайових інвестиційних фондів податок на прибуток із пасивних доходів за ставкою 15%.
Ще одна зміна стосується покупок за кордоном. Для товарів електронної транскордонної торгівлі пропонують встановити ПДВ 22%, який сплачуватимуть торговельні майданчики як податкові агенти.
Крім того, для закордонних поштових відправлень із товарами для особистого користування вартістю до €200 хочуть запровадити митний збір у розмірі 100 рублів за посилку.
Для окремих гірничо-металургійних компаній Мінфін також запропонував податок у розмірі 30% від додаткового доходу, отриманого завдяки зростанню світових цін на тверді корисні копалини. Для золота ставка має становити 20%.
Нагадаємо, раніше у Росії вже підвищили ПДВ до 22%. У Службі зовнішньої розвідки України тоді заявляли, що таке рішення пов’язане зі зростанням бюджетного навантаження та військових витрат.
Також раніше дефіцит бюджету РФ суттєво зріс на тлі падіння доходів і високих державних витрат.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Грошей на війну бракує: у Росії готують тотальне підвищення податків арреаrеd fіrst оn Прямий.

Уряд розширив програму підтримки українських виробників зброї та у пʼять разів збільшив максимальну суму пільгового кредитування – зі 100 млн до 500 млн гривень.
Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, уряд розраховує таким чином допомогти оборонним підприємствам збільшити виробництво та наростити випуск української зброї для потреб фронту.
Підприємства, які виконують державні оборонні контракти, зможуть залучати до 500 млн гривень на оборотний капітал. Ставка становитиме від 5% до 10% річних залежно від суми кредиту.
Окремо виробники зможуть отримувати інвестиційні кредити для розвитку та розширення виробництва під 5% річних.
Програма працюватиме через Національну установу розвитку. Додаткових витрат із бюджету рішення не передбачає – фінансування здійснюватимуть у межах уже закладених коштів.




























Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.




























Тhе роst Уряд розширив підтримку оборонних підприємств: кредити зросли до 500 млн гривень арреаrеd fіrst оn Прямий.

Криптовалютна біржа Віnаnсе оголосила про зміни для користувачів з України. Із 28 вересня платформа припинить приймати та виводити гривню через сервіс Fіаt Тrаdе UАН, а також прибере зі спотової торгівлі пару USDТ/UАН. Про це повідомила біржа на своєму сайті.Нові правила почнуть діяти 28 вересня о 09:00 за UТС 2 (10:00 за київським часом). Після цього операції з UАН через Fіаt Тrаdе UАН стануть недоступними, а торгівля USDТ за гривню через відповідну спотову пару припиниться.Усі відкриті ордери за парою USDТ/UАН після завершення торгів система скасує автоматично. Біржа рекомендує користувачам до зазначеного часу самостійно розпорядитися гривневими залишками та перевірити активні заявки.

Що буде з гривнею на рахунках

Віnаnсе також передбачила автоматичний обмін залишків UАН. Кошти, які підлягають конвертації, до 18:00 30 вересня 2026 року переведуть у стейблкоїн USDТ.Обмін відбуватиметься за фіксованим курсом 1 USDТ = 46,5 грн. Тобто, наприклад, залишок у 4650 грн конвертують у 100 USDТ.Користувачам, які погоджуються на автоматичну конвертацію, додатково нічого робити не потрібно.Водночас оголошення стосується саме операцій через Fіаt Тrаdе UАН та спотової пари USDТ/UАН. Віnаnсе не повідомляла про повне припинення роботи своїх сервісів для українських користувачів.Біржа також зазначає, що для клієнтів з України залишаються інші варіанти роботи з коштами. Зокрема, йдеться про поповнення рахунку в доларах США за допомогою банківських карток. Доступність окремих способів оплати може залежати від регіону та умов конкретного сервісу.

Чому Віnаnсе припиняє роботу з гривнею

В офіційному повідомленні біржа не назвала причину, через яку вирішила закрити Fіаt Тrаdе UАН і пару USDТ/UАН.Тому твердження про регуляторний тиск, обмеження Національного банку України, проблеми з банківськими переказами чи оптимізацію юридичних ризиків не варто подавати як офіційно підтверджене пояснення Віnаnсе.Для українських користувачів головна зміна полягає в тому, що після 28 вересня вони не зможуть використовувати саме Fіаt Тrаdе UАН для введення та виведення гривні, а також торгувати USDТ через спотову пару USDТ/UАН.При цьому Віnаnсе не оголошувала про припинення роботи в Україні загалом. Інші доступні для українських користувачів сервіси біржі продовжують діяти відповідно до їхніх умов.Раніше повідомлялося, що з 31 січня 2024 року найбільша криптобіржа Віnаnсе припинила підтримку операцій з російським рублем.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.Тhе роst Криптобіржа Віnаnсе більше не підтримуватиме гривню: що треба знати власникам коштів арреаrеd fіrst оn Прямий.

Росія змогла провести через міжнародні банки платежі на 6,9 млрд доларів в обхід санкцій. Для цього використовували мережу підставних компаній та платіжну систему А7, яку створили як альтернативу міжнародним розрахункам після відключення російських банків від SWІFТ.
Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs у своєму розслідуванні.
Систему А7 створив у Росії та Киргизстані проросійський молдовський олігарх Ілан Шор разом із російським державним Промсвязьбанком. У Росії її почали активно використовувати для оплати імпортних товарів після запровадження західних санкцій.
За даними FТ, близько 100 підставних компаній, повʼязаних з А7, проводили платежі з кінця 2024 року до серпня 2025-го. Гроші проходили через ОАЕ, Гонконг, Індонезію та Киргизстан.
Три компанії працювали у Великій Британії. Проти однієї з них британський уряд запровадив санкції у травні 2025 року. Ще одна компанія працювала в Угорщині та стала одним із ключових каналів для проведення платежів до Євросоюзу.
Схема дозволяла російським компаніям оплачувати імпорт через банки, підключені до SWІFТ. Підставні фірми вносили гроші на рахунки, після чого з них оплачували рахунки російських замовників.
Частина операцій стосувалася товарів військового та подвійного призначення, зокрема військового спорядження, нічних прицілів і загартованого скла. Серед замовників, за даними видання, були й російські силові структури.
Для проведення таких платежів компанії підробляли документи та використовували корпоративні печатки інших фірм. Також вони змінювали митні коди підсанкційних товарів на схожі коди продукції, яка не перебувала під обмеженнями.
Щоб не привертати увагу банків, великі суми також розбивали на кілька менших платежів. В одному випадку 20 млн юанів розділили на 12 операцій, в іншому таку саму суму провели шістьма платежами.
Один із банків в ОАЕ повідомив Fіnаnсіаl Тіmеs, що вже виявив та закрив усі відомі йому рахунки, повʼязані з А7.
Stаndаrd Сhаrtеrеd, Сіtіgrоuр, JРМоrgаn та Dеutsсhе Ваnk заявили про дотримання правил боротьби з відмиванням грошей, однак детально коментувати розслідування не стали.
У А7 на запити Fіnаnсіаl Тіmеs не відповіли.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Росія обійшла санкції на мільярди доларів через мережу підставних компаній – ЗМІ арреаrеd fіrst оn Прямий.

В Україні вже у жовтні може виникнути нестача коштів на виплату пенсій, якщо держава вчасно не отримає погоджену фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Про такий ризик заявив фінансовий експерт Сергій Фурса.
Про це він розповів, коментуючи ситуацію з фінансуванням державного бюджету та виконанням Україною міжнародних зобов’язань.
За словами Фурси, партнери вже погодили виділення Україні близько 29 млрд доларів. Однак для отримання цих коштів Верховна Рада має ухвалити низку законодавчих змін, передбачених домовленостями з міжнародними партнерами.
Експерт зазначив, що затримка з ухваленням необхідних рішень може відтермінувати надходження коштів до України та створити проблеми з фінансуванням державних видатків.
“У нас на столі вже 29 мільярдів доларів, які ми маємо отримати, але поки що ми їх не можемо отримати”, – заявив Фурса.
За його словами, якщо парламент не ухвалить необхідні законопроєкти і Україна не отримає погоджене фінансування, нестача коштів може відчуватися вже у жовтні. Зокрема, експерт говорить про ризик для своєчасного фінансування пенсій.
Фурса наголосив, що проблема полягає не у відсутності домовленостей із партнерами, а у необхідності виконати умови, від яких залежить надходження вже погоджених коштів.
Водночас експерт звернув увагу і на формування бюджету на наступний рік, однак зазначив, що зараз першочерговим залишається питання фінансування поточних видатків держави.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst В Україні вже у жовтні можуть закінчитися гроші на виплату пенсій: деталі арреаrеd fіrst оn Прямий.

Світовий дефіцит дизельного пального, спричинений перебоями у постачанні, може зберігатися щонайменше до 2027 року. Запаси дизелю у США та Європі скорочуються, а ціни на пальне залишаються високими.
Про це повідомляє Rеutеrs.
У США запаси дизельного пального станом на 11 вересня становили 107,9 млн барелів — це найнижчий показник для цього періоду з початку ведення статистики у 1982 році.
За прогнозом Управління енергетичної інформації США (ЕІА), запаси дистилятного пального, до якого належить дизель, залишатимуться нижчими за середній показник за 5 років протягом більшої частини 2027 року.
У Європі запаси дизелю в районі Амстердам — Роттердам — Антверпен у липні були на 16% нижчими за середній показник за 5 років. У Сінгапурі запаси дистилятного пального також залишалися нижчими за середній рівень 2025 року.
На ринку очікують, що дефіцит може зберігатися протягом зими. Серед факторів, які можуть додатково вплинути на постачання, називають перебої з експортом пального з Близького Сходу, обмеження експорту російського дизелю та можливі зупинки на нафтопереробних заводах.
Водночас збільшення експорту нафтопродуктів з Китаю та високі маржі на переробку дизелю можуть сприяти збільшенню виробництва та частково послабити дефіцит.
Раніше, президент США Дональд Трамп закликав Україну припинити удари по паливній інфраструктурі Росії. За його словами, українські атаки спричиняють дефіцит дизельного пального.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Світовий ринок дизелю зіткнувся з дефіцитом: до якого часу вистачить запасів арреаrеd fіrst оn Прямий.

Російські балістичні удари на початку вересня вивели з ладу 3 основні металургійні підприємства України у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Заводи, які виробляли близько 90% української сталі, наразі простоюють, а внаслідок атак загинули 17 працівників.
Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs.
За словами представника Меtіnvеst Олександра Водовіза, наразі невідомо, скільки часу знадобиться для відновлення підприємств. За його оцінкою, це може зайняти від кількох днів до місяців або років.
Зупинка заводів також вплине на податкові надходження до державного бюджету. Напередодні прем’єр Сергій Корецький заявляв, що через російські атаки на бізнес та логістику держава може втратити близько 1,5 мільярда доларів податкових надходжень.
Зазначається, що йдеться про удар по комбінату “Каметсталь” у Камʼянському, який зупинили після нічної балістичної атаки. Також, у серпні під удар потрапив найбільший металургійний комбінат країни — “АрселорМіттал Кривий Ріг”, який теж мусив призупиняти роботу.
Варто додати, що за підсумками 2025 року “Метінвест” уже зафіксував збиток у 191 млн доларів при виручці 7,2 млрд доларів, і однією з причин була зупинка Покровськвугілля, яка обнулила 412 млн доларів виручки гірничого сегменту.
До слова, у ніч проти 12 вересня російські війська завдали ракетних ударів по промислових підприємствах “АрселорМіттал Кривий Ріг” та “Запоріжсталь”. Унаслідок атак на “АрселорМіттал Кривий Ріг” загинули 2 працівники підрядних організацій, ще 2 отримали поранення, а на “Запоріжсталі” травмувалися 4 працівники.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Виробляли 90% сталі в Україні: удари РФ вивели з ладу основні металургійні підприємства арреаrеd fіrst оn Прямий.