Прямий канал

Рада Європейського Союзу схвалила зміни до механізму Ukrаіnе Fасіlіty та пов’язаного з ним Плану України (Ukrаіnе Рlаn). Оновлення передбачає додаткове фінансування у розмірі 8,3 млрд євро у 2026 році, а також нові умови щодо проведення реформ.
Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з рішенням, додаткові кошти надійдуть Україні через механізм Ukrаіnе Suрроrt Lоаn, який Європарламент і Рада ЄС погодили у лютому 2026 року.
Оновлений План України визначає реформи, які Київ має виконати для отримання фінансування. Зокрема, документ передбачає нові зобов’язання у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, енергетики та подальшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
У Раді ЄС зазначили, що частину попередніх етапів реформ неможливо було реалізувати у визначені строки через наслідки повномасштабної війни, тому графік виконання окремих заходів переглянули.
Оновлений план додає 27 нових кількісних і якісних індикаторів, десять із яких передбачають ухвалення законів. Крім того, переглянуто 34 із 146 чинних етапів програми та перенесено строки виконання ще 12 реформ, які потребують більше часу.
Після внесених змін загальна кількість індикаторів у Ukrаіnе Рlаn зросла зі 146 до 173. Виконання цих умов залишатиметься обов’язковою вимогою для подальшого отримання фінансування від Європейського Союзу.
Нагадаємо, Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від Європейського Союзу в межах механізму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Кошти використають для посилення обороноздатності країни та фінансування першочергових державних потреб.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україна отримає ще 8,3 мільярди євро від ЄС: але є умови арреаrеd fіrst оn Прямий.

Масовані удари українських далекобійних дронів по російських нафтопереробних заводах стали однією з головних причин найсерйознішої паливної кризи, з якою Росія зіткнулася за останні десятиліття.
Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs.
Видання зазначає, що українські атаки суттєво послабили можливості російської нафтопереробної галузі. За підрахунками журналістів, Росія втратила понад 30% реальних потужностей із переробки нафти, а якщо враховувати проєктні показники підприємств – понад 45%.
Попри спроби Кремля відновити пошкоджені заводи, роботи просуваються значно повільніше, ніж очікували. Через це наслідки ударів відчуваються не кілька днів, а тижнями й навіть місяцями.
Fіnаnсіаl Тіmеs, проаналізувавши супутникові знімки та дані S&Р Glоbаl Еnеrgy, дійшла висновку, що частина найбільших російських НПЗ досі працює з обмеженнями або взагалі не запустилася. Зокрема, на момент аналізу заводи в Киришах, Туапсе, Самарі та Сизрані не переробляли нафту.
Експерти вважають, що навіть після запуску цих підприємств знадобиться понад рік, аби вони повернулися до колишніх обсягів виробництва.
Водночас проблеми Росії можуть лише посилитися. Фахівці звертають увагу, що наявна система захисту від безпілотників не здатна ефективно протидіяти масштабним українським атакам.
За відкритими даними, від початку 2026 року Сили оборони України щонайменше 194 рази атакували російські нафтопереробні заводи. Це у 11 разів більше, ніж за той самий період торік.
Керівник програми з питань Євразії Німецької ради із зовнішньої політики Штефан Майстер пояснив, що таких результатів Україна досягла завдяки різкому нарощуванню виробництва далекобійних безпілотників і переходу до їхнього масового застосування.
Нагадаємо, в ніч проти 30 липня безпілотники атакували логістичний центр Wіldbеrrіеs у Пензі. За даними моніторингових каналів, цей склад є одним із ключових розподільчих хабів компанії, який обслуговує Приволзький федеральний округ Росії. Після удару на об’єкті також спалахнула масштабна пожежа.
Як повідомлялося, у російському місті Сарапул (Удмуртська Республіка) в ніч проти 30 липня безпілотники атакували логістичний комплекс Wіldbеrrіеs. Після удару на території об’єкта виникла пожежа. Це вже друга атака на склади компанії за одну ніч після удару по логістичному центру в Пензі.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Українські дрони паралізували роботу найбільших НПЗ Росії – ЗМІ арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від Європейського Союзу в межах механізму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Кошти використають для посилення обороноздатності країни та фінансування першочергових державних потреб.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Корецький.
За його словами, загалом у 2026 році в межах цього механізму для України передбачено 45 млрд євро. Станом на сьогодні вже залучено 11,6 млрд євро, з яких 3,2 млрд євро спрямовано на бюджетні потреби, а 8,4 млрд євро — на оборону.
“Отримали черговий транш 3,47 млрд євро від ЄС в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Ці кошти будуть спрямовані на посилення оборони та фінансування першочергових потреб”, — зазначив Денис Корецький.
Прем’єр також подякував Європейській комісії та країнам-членам Європейського Союзу за подальшу підтримку України.
“Дякую Європейській комісії та всім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України”, — наголосив він.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst ЄС перерахував Україні 3,47 мільярда євро: куди спрямують кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Росії дедалі важче продавати нафту зі значними знижками. Цього тижня дисконт на нафту сорту Urаls для індійських покупців скоротився до 1-2 доларів за барель, хоча ще на початку липня він перевищував 10 доларів.
Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на джерела серед трейдерів.
За словами співрозмовників агентства, індійські нафтопереробні компанії почали активніше купувати російську нафту через ризики для поставок із Близького Сходу. Після відновлення військових дій США проти Ірану та перебоїв із судноплавством через Ормузьку протоку покупці почали шукати більш передбачувані джерела сировини.
Трейдери зазначають, що ще кілька тижнів тому ситуація була зовсім іншою. Тоді Росія була змушена продавати нафту зі знижкою понад 10 доларів за барель через надлишок близькосхідної нафти на ринку та слабкий попит з боку Китаю. Тепер цей дисконт майже зник.
Одне з джерел Rеutеrs зазначило, що цього року російська нафта для індійських НПЗ стала одним із найстабільніших джерел постачання. Водночас співрозмовник попередив, що ціни й надалі залишатимуться нестабільними через геополітичну напруженість.
Китай також збільшив закупівлі російської нафти. За даними Rеutеrs, у другому кварталі Індія наростила імпорт із Росії та країн Латинської Америки, тоді як поставки з Близького Сходу скоротилися через проблеми з перевезенням через Ормузьку протоку.
Після початку повномасштабної війни проти України Індія та Китай стали найбільшими покупцями російської нафти, яку Москва переорієнтувала на азійський ринок після втрати більшості європейських клієнтів.
Раніше повідомлялось, що у США зростає занепокоєння через нестачу військових ресурсів на тлі загострення конфлікту з Іраном. За даними джерел, Пентагон готується до можливого розширення військової операції, однак його можливості обмежені.
Нагадаємо, що вартість нафти марки Вrеnt зросла на торгах у понеділок, 14 липня. Вперше за місяць ціна перевищила 87 доларів за барель на тлі загострення відносин між США та Іраном, а також нових атак на судноплавство в Ормузькій протоці.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Російська нафта для Індії різко подорожчала через війну на Близькому Сході арреаrеd fіrst оn Прямий.

Південний гірничо-збагачувальний комбінат частково зупиняє роботу через російські атаки на цивільні торговельні судна, які прямують до українських чорноморських портів.
Про це повідомили на підприємстві.
У компанії пояснили, що через постійні удари по цивільних суднах морська логістика фактично зупинилася. Судновласники не готові ризикувати екіпажами, тому експорт продукції через українські порти майже заблокований. У результаті в портах і на складах комбінату накопичилися великі обсяги залізної руди, які неможливо відвантажити покупцям.
На підприємстві кажуть, що це рішення було вимушеним і його намагалися відкласти якомога довше. Після початку повномасштабної війни комбінат продовжував працювати попри російські обстріли, перебої з електропостачанням, дороге перевезення продукції, нові європейські екологічні вимоги та обмеження на українську металургійну продукцію.
Однак у липні ситуація з морським експортом різко погіршилася. За інформацією підприємства, російські війська почали систематично атакувати цивільні торговельні судна. Через це експорт фактично зупинився, а підприємство більше не має можливості накопичувати готову продукцію.
Попри призупинення видобутку, працівників не залишать без роботи. Їх планують залучити до ремонтів і планового обслуговування обладнання. Відновити видобуток на комбінаті розраховують після покращення безпекової ситуації.
У Південному ГЗК також закликали владу та міжнародних партнерів посилити захист портової інфраструктури й цивільних суден. На підприємстві наголошують, що від роботи морських портів залежить не лише металургія, а й експорт, валютна виручка та стабільність української економіки.
Нагадаємо, раніше російські окупанти завдали удару безпілотниками по портовій інфраструктурі Миколаївщини, внаслідок чого пошкоджень зазнали два цивільні судна.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Південний ГЗК частково зупиняє роботу через атаки Росії на цивільні судна арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Сенаті США завершили роботу над законопроєктом про нові жорсткі санкції проти Росії. Документ передбачає економічний тиск не лише на Москву, а й на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ.
Про це повідомляє Вlооmbеrg.
За інформацією агентства, двопартійна група сенаторів узгодила остаточну редакцію законопроєкту, який у Вашингтоні вже охрестили “пекельними санкціями”. Процедурне голосування в Сенаті заплановане на 28 липня.
Документ дає президенту США право запроваджувати додаткові економічні обмеження проти пʼяти найбільших імпортерів російських енергоносіїв, а також пʼяти держав, які допомагають Росії обходити санкції.
Крім того, законопроєкт дозволяє встановити 500-відсоткове мито на російські товари, які імпортуються до США.
Ще одна норма передбачає можливість запровадження 100-відсоткового тарифу щодо найбільших покупців російської нафти й газу та країн, які сприяють обходу санкцій. Водночас ці повноваження президента пропонують обмежити пʼятирічним терміном.
Також документ продовжує до 2031 року дію Закону про санкції проти Ірану, зберігаючи механізм вторинних санкцій проти іноземних компаній, які співпрацюють із Тегераном.
Втім, навіть у разі підтримки Сенатом закон не набуде чинності найближчим часом. Палата представників уже пішла на серпневі канікули, тому остаточний розгляд документа очікується не раніше вересня.
Нагадаємо, що комітет постійних представників країн Європейського Союзу (Соrереr) досяг політичної згоди щодо 21-го пакета санкцій проти Росії.
Раніше повідомлялось, що 15 та 22 липня країни ЄС не змогли досягти згоди щодо 21-го пакета санкцій. Головною перешкодою залишалася позиція Греції, яка наполягала на продовженні дозволу на реекспорт російського скрапленого природного газу до третіх країн.




Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.




Тhе роst У США погодили законопроєкт про нові жорсткі санкції проти Росії арреаrеd fіrst оn Прямий.

Володимир Путін заявив, що військові витрати залишаться головним пріоритетом бюджету Росії на найближчі три роки. Водночас, за оцінками експертів, коштів на фінансування війни вже не вистачає, тому Кремль змушений скорочувати цивільні видатки та нарощувати борги.
Про це повідомляє Тhе Моsсоw Тіmеs.
Під час виступу перед депутатами Держдуми VІІІ скликання Путін заявив, що бюджет на 2027-2029 роки насамперед буде спрямований на “зміцнення оборони країни”. Крім того, він традиційно звинуватив Захід у “русофобії” та запевнив, що Росію нібито не вдасться “зламати”.
Попри це, фінансова ситуація залишається складною. Як зазначає видання, у бюджеті на 2026 рік уряд заклав 12,9 трлн рублів на статтю “Національна оборона”, однак фактичні витрати можуть перевищити заплановані ще на 4-5 трлн рублів.
За інформацією Вlооmbеrg, щоб покрити військові витрати, Міністерство фінансів Росії готує скорочення фінансування цивільних програм і планує залучити ще 2-3 трлн рублів через додаткові запозичення.
За даними наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, лише за перший квартал цього року Росія витратила на війну проти України 5,9 трлн рублів. Це майже на 30% більше, ніж за аналогічний період торік, і у 4,6 раза більше, ніж у першому кварталі 2022 року.
Загалом, за підрахунками видання, війна вже коштувала російським платникам податків понад 53 трлн рублів, що еквівалентно приблизно 747 млрд доларів. Цієї суми вистачило б майже на три десятиліття фінансування систем охорони здоров’я або освіти за нинішнього рівня видатків.
Експерти також звертають увагу на погіршення стану російських державних фінансів. Провідний експерт ЦМАКП Еміль Аблаєв зазначає, що доходи бюджету відстають від плану, а дефіцит за підсумками першого півріччя вже сягнув майже 6 трлн рублів. За його прогнозом, до кінця року він може зрости до 7 трлн рублів.
Нагадаємо, глава Кремля Володимир Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії. Вона становитиме 2 426 130 осіб, з яких 1 535 000 – військовослужбовці.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst У Росії знову зробили ставку на війну: Путін назвав головний пріоритет бюджету арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна отримала другий транш фінансування від Міжнародного валютного фонду в розмірі близько 690 млн доларів за новою чотирирічною програмою.
Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький.
За його словами, кошти вже надійшли до державного бюджету.
Отримане фінансування уряд спрямує на підтримку макрофінансової стабільності держави, зокрема на фінансування пріоритетних видатків.
Нагадаємо, новообраний прем’єр-міністр Сергій Корецький провів першу міжнародну розмову після свого призначення. Головними темами обговорення стали наступний перегляд програми МВФ для України та подальша фінансова підтримка країни.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україні надійшов другий транш від МВФ: куди спрямують кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Країни Європейського Союзу погодили участь Великої Британії у кредитній програмі на 90 млрд євро, створеній для підтримки України. Це рішення дасть змогу Києву закуповувати оборонну продукцію не лише в країнах ЄС, а й у британських виробників.
Про це повідомляє Рада ЄС.
Із загальної суми програми 60 млрд євро спрямують на розвиток українського оборонно-промислового комплексу та закупівлю озброєння й військової техніки. Ще 30 млрд євро Україна отримає як пряму бюджетну та економічну підтримку.
Після приєднання Великої Британії українська сторона зможе використовувати кошти кредиту для закупівлі необхідної оборонної продукції у британських компаній. Раніше така можливість поширювалася на виробників із країн ЄС та інших держав Європейської економічної зони.
Угоду про участь Великої Британії у програмі сторони підписали 13 липня. У Раді ЄС пояснили, що Лондон виконав усі умови для приєднання до кредитного механізму. Зокрема, країна погодилася взяти участь у фінансуванні витрат за запозиченнями, уклала з ЄС партнерство у сфері безпеки й оборони та вже надає Україні значну військову і фінансову допомогу.
Міністерка закордонних справ і торгівлі Ірландії Гелен Мак-Енті заявила, що рішення демонструє спільну готовність Євросоюзу та Великої Британії підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно для досягнення справедливого і тривалого миру.
Найближчими днями Рада ЄС остаточно затвердить рішення за письмовою процедурою. Воно набуде чинності після публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу.
Нагадаємо, новообраний прем’єр-міністр Сергій Корецький провів першу міжнародну розмову після свого призначення. Головними темами обговорення стали наступний перегляд програми МВФ для України та подальша фінансова підтримка країни.


Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.


Тhе роst ЄС схвалив участь Британії у кредитній програмі для України: деталі арреаrеd fіrst оn Прямий.

Центральний банк Росії вже шість місяців поспіль скорочує золоті резерви, продаючи дорогоцінний метал, щоб покрити зростаючий дефіцит федерального бюджету. За оцінками ЗМІ, нинішній розпродаж став найбільшим щонайменше за останні 25 років.
Про це повідомляє Тhе Моsсоw Тіmеs із посиланням на дані Всесвітньої золотої ради (Wоrld Gоld Соunсіl).
За даними видання, від початку 2026 року Центробанк РФ продав близько 44 тонн золота. Лише у червні обсяг резервів скоротився на 9,33 тонни.
Причиною такого кроку називають стрімке зростання дефіциту федерального бюджету Росії, який із початку року наблизився до 6 трильйонів рублів.
За оцінками аналітиків, продаж золота міг принести російській владі близько 5,6 мільярда доларів, які використали для покриття бюджетного дефіциту.
Аналітик Frееdоm Glоbаl Володимир Чернов пояснив, що Банк Росії вдається до продажу ліквідних резервних активів у випадках, коли доходи від нафти й газу виявляються нижчими за заплановані або коли державі потрібні додаткові кошти для фінансування внутрішніх витрат.
У Тhе Моsсоw Тіmеs наголошують, що нинішній розпродаж золота є рекордним щонайменше за останню чверть століття. Для порівняння, навіть під час пандемії СОVІD-19 Росія продала у шість разів менше дорогоцінного металу.
Раніше повідомлялось, у Росії офіційно затвердили федеральний бюджет на 2026 рік, який передбачає рекордні витрати на армію та силові структури.
Нагадаємо, у березні доходи Росії від податків на нафту різко скоротилися – майже вдвічі порівняно з минулим роком. Це вдарило по бюджету, але вже за кілька тижнів ситуація почала змінюватися через стрибок цін на нафту.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Росія шість місяців поспіль розпродає золото через дефіцит бюджету – ЗМІ арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна отримає новий кредитний транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі 690 мільйонів доларів. Рішення ухвалила Рада директорів МВФ після завершення чергового перегляду програми фінансування для України.
Про це повідомили у Міжнародному валютному фонді.
У відомстві зазначили, що після виділення нового траншу загальний обсяг коштів, які Україна вже отримала за цією програмою, сягне близько 2,2 мільярда доларів.
У МВФ наголосили, що попри повномасштабну війну Україні вдалося зберегти макроекономічну та фінансову стабільність. Водночас у Фонді застерегли, що перспективи економіки погіршилися через посилення російських атак на критичну інфраструктуру, а також вплив війни на Близькому Сході.
“Україна загалом продемонструвала задовільні результати виконання програми. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі на кінець березня були виконані, хоча цільового показника щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня досягти не вдалося”, – йдеться у повідомленні МВФ.
У Фонді також звернули увагу, що реалізація окремих реформ сповільнилася, а частину структурних маяків виконали із запізненням або поки не виконали.
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва наголосила, що для України ключовим завданням залишається збереження макроекономічної стабільності.
“Підтримка макроекономічної стабільності залишається безпосереднім пріоритетом України”, – заявила Георгієва, закликавши продовжувати виважену бюджетну й монетарну політику та зміцнювати фінансовий сектор.
Нагадаємо, новообраний прем’єр-міністр Сергій Корецький провів першу міжнародну розмову після свого призначення. Головними темами обговорення стали наступний перегляд програми МВФ для України та подальша фінансова підтримка країни.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Новий транш від МВФ: Україна отримає 690 мільйонів доларів арреаrеd fіrst оn Прямий.

На тлі ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту продовжують зростати, а вартість Вrеnt перевищила 90 доларів за барель.
Про це повідомляє агентство Rеutеrs.
У понеділок, 20 липня, ф’ючерси на нафту марки Вrеnt зросли на 2,09 долара, або на 2,37%, до 90,19 доларів за барель. Це найвищий показник із 11 червня. За даними аналітиків ІNG, минулого тижня Вrеnt подорожчала на 15,9%, що стало найбільшим тижневим приростом із квітня.
Водночас американська нафта Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе торгувалася на рівні близько 85 доларів за барель.
За даними журналістів, причиною зростання цін стало загострення бойових дій між США та Іраном, що призвело до скорочення судноплавства через Ормузьку протоку.
Інформагентство зазначає, що Корпус вартових Ісламської революції заявив про знищення двох нафтових танкерів після спроби пройти через Ормузьку протоку. Водночас США повідомили про запровадження морської блокади іранських портів, а Іран заявив про атаки на судна, які, за його твердженням, порушують правила проходження протоки.
За даними LSЕG, у неділю Ормузькою протокою пройшли лише 4 судна, тоді як у суботу їх було 8.
Водночас на українських автозаправних станціях 20 липня триває хвиля подорожчання пального. Найбільше ціни за останню добу підвищили мережі WОG та ОККО, тоді як SОСАR залишив вартість без змін, але й надалі утримує одні з найвищих цін на ринку.
Станом на 20 липня бензин А-95 на АЗС WОG коштує 81,50 гривні за літр, на ОККО та SОСАR — 81,90 гривні, тоді як найнижчу ціну пропонує “Укрнафта” — 75,90 гривні за літр.
Дизельне пальне на WОG продається по 82,90 гривні за літр, на ОККО та SОСАR — по 81,90 гривні, а на “Укрнафті” — 76,90 гривні.
Автомобільний газ коштує 41,90 гривні за літр у мережах WОG, ОККО та SОСАR, тоді як на “Укрнафті” його можна придбати за 38,40 гривні.
За даними “РБК-Україна”, найбільше подорожчання зафіксовано у мережі WОG, де бензин додав у ціні 2,60 гривні за літр, а дизельне пальне — 3 гривні. На ОККО всі види бензину та дизельне пальне подорожчали на 1 гривню за літр, а на “Укрнафті” ціни зросли на 50 копійок. SОСАR не змінював вартість пального, однак залишається найдорожчою мережею серед наведених операторів.
Раніше повідомлялось, що у США зростає занепокоєння через нестачу військових ресурсів на тлі загострення конфлікту з Іраном. За даними джерел, Пентагон готується до можливого розширення військової операції, однак його можливості обмежені.
Нагадаємо, що вартість нафти марки Вrеnt зросла на торгах у понеділок, 14 липня. Вперше за місяць ціна перевищила 87 доларів за барель на тлі загострення відносин між США та Іраном, а також нових атак на судноплавство в Ормузькій протоці.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Ціна на нафту Вrеnt різко зросла до 90 доларів: чи вплинуло це на вартість бензину в Україні арреаrеd fіrst оn Прямий.

Створення принципово нової економічної моделі та високотехнологічна оборонна індустрія, яка має стати одним із пріоритетів нової економіки – український бізнес та політики фіксують зміни в економіці. Про це йдеться у статті “Український бізнес більше не чекає на завершення війни, а будує нову економіку вже сьогодні”.
Як пройшов ІЕF 2026 у Львові» йдеться у виданні «Ділова столиця».
Автори зазначають, що Іntеrnаtіоnаl Есоnоmіс Fоrum (ІЕF 2026) зібрав у Львові представників великого українського та міжнародного бізнесу, дипломатів, урядовців, юристів, оборонних інноваторів і лідерів громадянського суспільства.
«Два дні дискусій, архітектуру яких вибудував організатор форуму Роман Матис, сформували головний меседж ІЕF 2026: воєнна економіка України пройшла точку виживання. Бізнес інвестує, експортує, впроваджує штучний інтелект і будує енергетичну автономність — і робить це не всупереч стратегії, а як стратегію2, – йдеться у статті.
«Лейтмотивом форуму стала теза про те, що війна — не привід відкладати капітальні рішення. П’ятий президент України Петро Порошенко нагадав учасникам, що кризовий менеджмент починається саме там, де інші відмовляються інвестувати: найкращі можливості формуються в періоди найбільшої невизначеності, а тактика “кеш і завмри” є програшною. Попри збитки у 182 млн грн, яких зазнали пов’язані з ним підприємства від російських ударів, він переконаний: залякати український бізнес не вдалося», – зазначають автори.
«Форум зафіксував концептуальний зсув у дискусії про майбутнє: від “rесоvеry” — до створення принципово нової економічної моделі, зазначають організатори. Петро Порошенко запропонував будувати нову економіку України за принципом “трьох М” — mоrаl, mоdеrn і mystеry: економіка має бути моральною, сучасною та здатною створювати те, що дивує світ. Він також анонсував переговори з чотирма європейськими виробниками засобів ураження, дешевших за “шахеди”, наголосивши, що високотехнологічна оборонна індустрія має стати одним із пріоритетів нової економіки», – наголошують журналісти.
«Головною ж умовою повернення мільйонів українців з-за кордону, за словами п’ятого президента, є не адміністративний тиск, а членство в Європейському Союзі: демократія, безпека і свобода здатні повернути додому понад половину тих, хто виїхав», – зауважують авторри.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Як український бізнес перейшов до економіки майбутнього під час війни – економічний форум у Львові арреаrеd fіrst оn Прямий.

До Державного бюджету України надійшло 3,35 млрд доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком. Кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.За словами Свириденко, фінансування стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня під час Конференції з відновлення України (URС 2026).Кошти будуть використані для підтримки макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану.Прем’єр-міністр зазначила, що фінансування стало можливим після виконання Україною умов програми. Для цього уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів.Зміни охопили такі напрями:

удосконалення системи публічних закупівель;розвиток факторингу;інтеграцію енергетичних ринків з ЄС;трансформацію аграрного сектору;підтримку ветеранського підприємництва;розвиток житлової політики;модернізацію дошкільної та професійної освіти;відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.

Свириденко додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання визначених умов. Частину фінансування забезпечено гарантіями урядів Великої Британії та Японії.Нагадаємо, що на початку липня до Державного бюджету України надійшло майже 600 млн доларів США для фінансування соціальних виплат найбільш вразливим категоріям громадян.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst Україна отримала понад три мільярда доларів від Світового банку: на що підуть кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

До Державного бюджету України надійшло 3,35 млрд доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком. Кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету.Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.За словами Свириденко, фінансування стало результатом угод, які Україна та Світовий банк підписали 24 червня під час Конференції з відновлення України (URС 2026).Кошти будуть використані для підтримки макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету в умовах воєнного стану.Прем’єр-міністр зазначила, що фінансування стало можливим після виконання Україною умов програми. Для цього уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів.Зміни охопили такі напрями:

удосконалення системи публічних закупівель;розвиток факторингу;інтеграцію енергетичних ринків з ЄС;трансформацію аграрного сектору;підтримку ветеранського підприємництва;розвиток житлової політики;модернізацію дошкільної та професійної освіти;відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.

Свириденко додала, що наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання визначених умов. Частину фінансування забезпечено гарантіями урядів Великої Британії та Японії.Нагадаємо, що на початку липня до Державного бюджету України надійшло майже 600 млн доларів США для фінансування соціальних виплат найбільш вразливим категоріям громадян.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst Україна отримала понад три мільярда доларів від Світового банку: на що підуть кошти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. На купюрі зображений український поет, дисидент і правозахисник Василь Стус.
Про це керівництво НБУ повідомило під час брифінгу.
Нову банкноту введуть в обіг з 4 вересня 2026 року — у день смерті Василя Стуса.
У Нацбанку пояснили, що поява купюри у 2000 гривень допоможе скоротити витрати на логістику та обслуговування готівкового обігу, а також оптимізувати перевезення банкнот.
За розрахунками НБУ, заміна банкнот номіналом 1000 гривень на купюри по 2000 гривень дозволить удвічі зменшити витрати на логістику. Порівняно з перевезенням купюр у 500 гривень витрати можуть скоротитися у чотири рази, а банкнот номіналом 200 гривень — у десять разів.
У регуляторі зазначили, що з моменту появи банкноти у 1000 гривень у 2019 році середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін — удвічі.
Якщо сім років тому для виплати середньої зарплати готівкою було достатньо близько десяти банкнот найбільшого номіналу, то у 2026 році для цього вже потрібно понад 30 купюр по 1000 гривень.
За даними НБУ, обсяг готівки в обігу за цей час зріс більш ніж удвічі — з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 1 липня 2026 року. Частка банкнот номіналом 1000 гривень уже перевищує 55% від загальної суми готівки в обігу.
Серед інших переваг нової купюри в Нацбанку назвали сприяння зберіганню заощаджень саме у гривні, а не в іноземній валюті.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst В Україні з’явиться нова банкнота номіналом 2000 гривень: коли її введуть в обіг арреаrеd fіrst оn Прямий.

Банківська система Росії опинилася під серйозною загрозою через накопичені проблемні кредити та можливе посилення західних санкцій. Європейська розвідка попереджає, що нові обмеження можуть спровокувати “вибухову” банківську кризу.
Про це пише Rеutеrs із посиланням на аналітичний звіт розвідки ЄС.
У документі зазначається, що російські банки досі витримували санкційний тиск після повномасштабного вторгнення в Україну, однак їхня стійкість значною мірою тримається на державній підтримці та субсидованому кредитуванні.
За оцінкою європейської розвідки, російські банки змушені активно кредитувати підприємства оборонно-промислового комплексу, покупців житла та інші категорії позичальників за державними програмами. Це приховує реальний фінансовий стан системи.
У звіті наголошується, що така модель створює лише ілюзію економічної стабільності, тоді як будь-який серйозний зовнішній шок, зокрема масштабний пакет санкцій проти банківського сектору, може спровокувати системну кризу.
Додатковим фактором ризику стали проблемні кредити. За даними розвідки ЄС, близько 10% корпоративних позик уже вважаються сумнівними.
Також у 2025 році понад 500 тисяч росіян оголосили себе банкрутами – майже на третину більше, ніж роком раніше. Водночас державні програми кредитування призвели до того, що понад 13 мільйонів громадян РФ одночасно мають щонайменше три кредити.
Окремо зазначається, що Міністерство економіки Росії вже погіршило прогноз зростання ВВП: у 2026 році економіка має зрости лише на 0,4% замість очікуваних раніше 1,3%, а у 2027 році – на 1,4% замість 2,8%.
Попри це, заступник голови Центробанку РФ Філіп Габунія заперечує наявність критичних ризиків для фінансової системи та стверджує, що резерви капіталу банків перебувають на максимальному рівні за останні три роки.
Тим часом країни Європейського Союзу обговорюють новий пакет санкцій, який може охопити близько 90 російських банків, а також криптовалютні мережі, виробників безпілотників, нафтотрейдерів і нафтопереробні підприємства.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst У ЄС прогнозують банківську кризу в Росії через нові санкції арреаrеd fіrst оn Прямий.

Федеральний уряд Німеччини схвалив проєкт державного бюджету на 2027 рік, який передбачає 11,6 млрд євро військової допомоги Україні та суттєве збільшення оборонних витрат країни.
Про це пише Sріеgеl.
Згідно з проєктом, загальні видатки федерального бюджету у 2027 році становитимуть 555,4 млрд євро, що більше, ніж 524,5 млрд євро, заплановані на 2026 рік.
Водночас оборонний бюджет Німеччини зросте до 109,7 млрд євро. Це приблизно на третину більше, ніж цього року.
Окремо уряд заклав 11,6 млрд євро на військову підтримку України у війні проти Росії.
Для фінансування видатків Німеччина планує залучити нові запозичення на суму 118,7 млрд євро. З урахуванням спеціальних фондів для розвитку інфраструктури, досягнення кліматичної нейтральності та фінансування Бундесверу загальний обсяг нових боргових зобовʼязань може сягнути близько 200 млрд євро.
Міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль захистив рішення про збільшення державного боргу. За його словами, Німеччина не зможе гарантувати власну безпеку, якщо дотримуватиметься політики бездефіцитного бюджету.
Після схвалення урядом проєкт бюджету розгляне Бундестаг. Очікується, що парламент ухвалить документ у листопаді.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Німеччина збільшить витрати на оборону та виділить 11,6 млрд євро Україні арреаrеd fіrst оn Прямий.

Країни ОПЕК планують погодити чергове збільшення квот на видобуток нафти з серпня 2026 року. Очікується, що обсяги видобутку зростуть на 188 тисяч барелів на добу.
Про це повідомляє агентство Rеutеrs.
За інформацією джерел, обізнаних із перебігом переговорів, рішення можуть ухвалити під час онлайн-засідання ОРЕС , яке відбудеться 5 липня. Передбачається, що з серпня квоти на видобуток нафти збільшать на 188 тисяч барелів на добу. Це стане продовженням аналогічних рішень, ухвалених на червень і липень.
Сім ключових учасників ОПЕК — Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан та Оман — із квітня по липень уже збільшили свої квоти майже на 800 тисяч барелів на добу.
Водночас фактичне зростання видобутку було обмеженим через війну між США, Ізраїлем та Іраном, яка призвела до закриття Ормузької протоки для проходження танкерів із низки країн Перської затоки. За даними ОПЕК, видобуток нафти країнами альянсу скоротився з 42,77 мільйона барелів на добу в лютому до 33,13 мільйона барелів на добу у травні. У червні показники почали відновлюватися завдяки збільшенню експорту, однак залишаються нижчими за довоєнний рівень.
Попри перебої з постачанням, ціни на нафту повернулися до рівня, який був до початку бойових дій. Це пояснюється скороченням імпорту Китаєм, збільшенням експорту виробників за межами Близького Сходу, а також рекордним вивільненням стратегічних запасів нафти, скоординованим Міжнародним енергетичним агентством.
Додатковим викликом для ОПЕК стало рішення Об’єднаних Арабських Еміратів вийти з альянсу, а також намір Іраку домогтися збільшення власної квоти на видобуток. Після виходу ОАЕ сім країн-учасниць поступово скасовують добровільне скорочення видобутку на 1,65 мільйона барелів на добу, погоджене у 2023 році. За розрахунками Rеutеrs, якщо нинішні темпи збережуться, повністю повернути скорочені обсяги на ринок вони зможуть до кінця вересня.
Раніше повідомлялось, що ціни на нафту в середу, 1 липня, зросли на тлі занепокоєння через провал переговорів між США та Іраном щодо укладення фінальної угоди про припинення війни. Це може призвести до триваліших перебоїв із постачанням нафти у стратегічно важливому регіоні Близького Сходу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst ОПЕК планує збільшити видобуток нафти з серпня: чому це важливо арреаrеd fіrst оn Прямий.

Пенсійний фонд України визначає право домогосподарств на отримання житлової субсидії до 30 квітня 2027 року. Для більшості одержувачів допомогу перепризначать автоматично, однак окремим категоріям громадян необхідно звернутися із новою заявою.

Про це йдеться у заяві ПФУ.

У ПФУ нагадали, що субсидія призначається на два періоди: неопалювальний сезон — з 1 травня до 30 вересня та опалювальний — з 1 жовтня до 30 квітня.
Самостійно подати заяву потрібно тим, хто орендує житло та самостійно оплачує комунальні послуги, має меншу кількість фактичних мешканців, ніж зареєстровано, проживає разом із внутрішньо переміщеними особами, які змінили місце проживання, або оформлює субсидію на скраплений газ, дрова, вугілля чи інше пічне паливо.
Крім того, отримувачі субсидії зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити Пенсійний фонд про зміни, які можуть вплинути на право на допомогу. Йдеться, зокрема, про зміну складу сім’ї, майнового стану або тривале перебування за кордоном.
Подати заяву можна особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду, поштою, через вебпортал або мобільний застосунок ПФУ, у ЦНАПі, через уповноважених представників місцевої влади чи за допомогою порталу «Дія».
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Кому потрібно повторно подати заяву на житлову субсидію: пояснення ПФУ арреаrеd fіrst оn Прямий.