Зеленський провів зустрічі з керівниками СБУ та ОГП: обговорили справу “Хімпрому” й кадрові питанняПрезидент Володимир Зеленський обговорив із керівниками СБУ та ОГП нові спецоперації, кадрові питання й розслідування діяльності угруповання “Хімпром”.
Про це глава держави повідомив у Теlеgrаm.
Під час зустрічі керівник СБУ Олександр Поклад доповів президентові про бойові операції, які наразі готує Служба. Зеленський визначив пріоритетні з них.
Крім того, Поклад запропонував комплекс внутрішніх рішень для зміцнення СБУ. Президент доручив підготувати відповідний системний план.
“Є відповіді й на вагомі кадрові питання”, – зазначив Зеленський, не розкриваючи подробиць.
Окремо глава держави зустрівся з виконувачем обов’язків генерального прокурора Антоном Ковальським. Вони обговорили роботу Офісу генпрокурора за два місяці після покладення на нього відповідних обов’язків.
Особливу увагу приділили розслідуванню справ, пов’язаних із діяльністю угруповання “Хімпром”.
“Треба поставити справедливу й жорстку крапку в історії цієї структури. Невідворотність покарання є принципом, який повинен стати найкращою відповіддю на злочинну діяльність “Хімпрому” та осіб, що із цією структурою пов’язані”, – заявив президент.
Нагадаємо, раніше Зеленський ініціював повернення декларування для співробітників СБУ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Зеленський провів зустрічі з керівниками СБУ та ОГП: обговорили справу “Хімпрому” й кадрові питання арреаrеd fіrst оn Прямий.
У Сенаті США пропонують виділити кошти на протидію впливу РФ: про яку суму йдетьсяАмериканські сенатори-республіканці пропонують передбачити 300 млн доларів на протидію російському впливу в межах бюджету Державного департаменту США та закордонних операцій на 2027 фінансовий рік. Відповідний законопроєкт також містить видатки на стримування Китаю та Ірану, а також військову підтримку союзників Вашингтона.Про це йдеться в документі, оприлюдненому на порталі ЕІN Рrеsswіrе.Загалом республіканці представили пакет із п’яти бюджетних законопроєктів. Серед пріоритетів фінансування, крім протидії російському впливу, визначили:
400 млн доларів — на протидію впливу Китаю;1,8 млрд доларів — на втілення Індо-Тихоокеанської стратегії та стримування КНР;45 млн доларів — на протидію впливу Ірану;3,3 млрд доларів — на військову допомогу Ізраїлю через Державний департамент США.
Голова комітету, сенаторка-республіканка Сьюзен Коллінз уточнила, що зазначені суми поки є пропозиціями й не означають остаточного затвердження фінансування.Вона наголосила, що ухвалення законопроєкту має посилити національну безпеку США та забезпечити Держдепартамент ресурсами для реагування на нові загрози. Окремо Коллінз відзначила передбачену документом допомогу союзникам, зокрема Тайваню й Україні, а також заходи проти посилення впливу Китаю.Раніше повідомлялося, що проєкт бюджету США на 2027 рік не передбачає окремого фінансування програми з надання Україні допомоги у сфері безпеки (USАІ).Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.Тhе роst У Сенаті США пропонують виділити кошти на протидію впливу РФ: про яку суму йдеться арреаrеd fіrst оn Прямий.
Трамп хоче зустрітися з Путіним без Сі Цзіньпіна: що відомоПрезидент США Дональд Трамп заявив, що хотів би провести окрему двосторонню зустріч із російським правителем Володимиром Путіним під час саміту АТЕС у Китаї. Водночас американський лідер не підтвердив, що така зустріч відбудеться.
Про це Трамп сказав журналістам на Філіппінах, звідки розпочав своє азійське турне, передає “Європейська правда”.
У президента США запитали, чи планує він окремі переговори з Путіним під час перебування в Китаї. Трамп відповів, що не знає, чи вдасться організувати таку зустріч, але хотів би скористатися цією можливістю.
“Я не знаю, та я б хотів. Якщо це можливо, я б це зробив”, — заявив глава Білого дому.
Нагадаємо, у четвер, 19 листопада, у китайському Шеньчжені запланована тристороння зустріч Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна. Американський президент прибув до Маніли напередодні саміту АТЕС, організованого китайською стороною.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп і глава Кремля Володимир Путін планують провести двосторонню зустріч під час саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї. Однією з головних тем переговорів стане врегулювання війни в Україні.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Трамп хоче зустрітися з Путіним без Сі Цзіньпіна: що відомо арреаrеd fіrst оn Прямий.
Виробництво ракет для Patriot планують прискорити: що для цього роблять у СШААмериканська оборонна компанія Nоrthrор Grummаn уклала контракт на 1,6 млрд доларів для нарощування виробництва твердопаливних двигунів до протиракет РАС-3 МSЕ. Нові потужності мають прискорити постачання цих перехоплювачів для армії США та країн-союзників.
Про це повідомляє пресслужба компанії.
У компанії зазначили, що багаторічна угода передбачає постачання твердопаливних ракетних двигунів і запобіжних пристроїв системи запалювання. Ці компоненти необхідні Lосkhееd Маrtіn для виготовлення ракет-перехоплювачів РАС-3 МSЕ, які використовуються в системі протиповітряної та протиракетної оборони Раtrіоt.
Контракт на 1,6 млрд доларів є частиною ширшого пакета домовленостей загальною вартістю 3 млрд доларів. Його реалізація має збільшити обсяги виробництва ракетних двигунів і скоротити терміни їх постачання.
Корпоративний віцепрезидент Nоrthrор Grummаn Бен Девіс наголосив, що компанія перетворює попередні інвестиції у виробництво ракетних двигунів на додаткові промислові потужності для потреб військових.
За його словами, з 2019 року Nоrthrор Grummаn інвестувала понад 2 млрд доларів у модернізацію виробничої бази, зокрема в розвиток технологій та інфраструктури для випуску боєприпасів.
Девіс додав, що новий контракт дасть змогу розширити виробництво та забезпечувати американські збройні сили й союзників більшою кількістю перехоплювачів РАС-3 МSЕ у коротші терміни.
Раніше повідомлялося, що Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет РАС-3 МSЕ для систем протиповітряної оборони Раtrіоt на загальну суму 2,1 млрд доларів. Закупівлю профінансують партнери та союзники України, без використання коштів із бюджету США.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Виробництво ракет для Раtrіоt планують прискорити: що для цього роблять у США арреаrеd fіrst оn Прямий.
Хабарі на 110 млн доларів: президент Монголії оголосив про відставкуПрезидент Монголії Ухнаагійн Хурелсух заявив про намір піти у відставку після звинувачень опозиції в отриманні фінансової вигоди від державного залізничного проєкту. Він також висловив готовність співпрацювати зі слідством.
Про це повідомляють АР, 1nеws.аz та Моngоlіа Dаіly.
У своїй заяві Хурелсух зазначив, що протягом останнього місяця певні угруповання атакували його репутацію та паплюжили інститут президентства.
За його словами, глава держави уособлює єдність народу, а також очолює Раду національної безпеки та є головнокомандувачем збройних сил.
“Напад на честь президента означає напад на честь народу. Мене обмовили й образили у зв’язку з неймовірним і вкрай серйозним злочином. Я деякий час мовчав і спостерігав за ситуацією. Однак як людина, що обіймає відповідальну посаду, я вирішив сьогодні зробити цю заяву. Усі рівні перед законом. Вчора фракція Демократичної партії висловила позицію, згідно з якою президент Монголії має піти у відставку та провести розслідування. Я згоден із цим”, — заявив Хурелсух.
Він також наголосив, що співпрацюватиме зі слідчими, а причетні до поширення інформації, яка, на його думку, паплюжить його репутацію, мають понести відповідальність. Президент запевнив, що добиватиметься відновлення своєї честі.
16 листопада опозиція Монголії зажадала відставки президента та інших посадовців, яких згадують у корупційних звинуваченнях, на час проведення розслідування.
Для перевірки цих заяв депутати від Демократичної партії запропонували сформувати тимчасову парламентську комісію. Цю ініціативу підтримали 42 парламентарії. Крім того, опозиціонери вимагають оприлюднити всі рекомендації Ради національної безпеки Монголії, видані з 2019 року.
Кількома днями раніше колишній мер Улан-Батора Х. Нямбаатар під час прямого ефіру заявив, що серед осіб, які отримували хабарі, був і президент Хурелсух.
Звинувачення стосуються засекреченого тендера на будівництво залізниці Таван-Толгой — Гашуунсухайт. Переможцем конкурсу стала компанія Воdі Grоuр. За наявною інформацією, монгольські політики могли отримати хабарі на загальну суму 110 млн доларів.
Нагадаємо, Ухнаагійн Хурелсух обіймає посаду президента Монголії з 21 червня 2021 року.
Раніше повідомлялося, що у 2024 році президент Росії Володимир Путін прибув до Монголії, яка була зобов’язана виконати вимоги Міжнародного кримінального суду та заарештувати російського президента.
Пізніше, у вересні 2024 року, президент Володимир Зеленський заявив, що Монголія проявила неповагу до міжнародного права, коли не заарештувала лідера РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни 3 вересня.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Тwіttеr, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Хабарі на 110 млн доларів: президент Монголії оголосив про відставку арреаrеd fіrst оn Прямий.
Віткофф і Кушнер зустрінуться з представниками України та Європи в Берліні: що обговорятьПосланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують провести в Берліні переговори з українськими та європейськими представниками. Зустріч, яка має відбутися цього тижня, буде присвячена майбутнім гарантіям безпеки України та її економічному відновленню після війни.
Про це пише Ахіоs, посилаючись на представника американського уряду.
За інформацією співрозмовника видання, переговори заплановані на четвер. Вони відбудуться після нещодавньої ініціативи Віткоффа та Кушнера, які закликали Москву представити власне бачення системи безпеки в Європі після завершення війни. У Вашингтоні розраховують, що цей крок допоможе наблизити припинення бойових дій.
Паралельно Трамп готується до зустрічі в Китаї з російським диктатором Володимиром Путіним і лідером КНР Сі Цзіньпіном. Раніше, у понеділок, американський президент заявив про намір обговорити з ними війну в Україні.
Як пояснило джерело Ахіоs, ключове завдання переговорів у Берліні — узгодити механізми захисту України від можливих повторних російських нападів. Окрему увагу учасники приділять перспективам відновлення української економіки після війни.
Видання також зазначає, що представники адміністрації Трампа не припиняють контактів з українськими та європейськими посадовцями, водночас продовжуючи переговорний процес із Росією. За словами американського чиновника, зустріч у Берліні та візит президента США до Китаю є частинами скоординованої дипломатичної роботи.
Співрозмовник видання додав, що про переговори щодо України також поінформовані держсекретар США Марко Рубіо, міністр фінансів Скотт Бессент і керівник апарату Білого дому Стівен Міллер. Усі троє супроводжують Трампа під час його поїздки до Китаю.
Раніше повідомлялося, що спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив, що після зустрічі з Володимиром Путіним у Москві сторони домовилися відновити тристоронні переговори щодо завершення війни в Україні. За його словами, дату наступної зустрічі вже визначили, а до переговорів також долучаться європейські представники.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Віткофф і Кушнер зустрінуться з представниками України та Європи в Берліні: що обговорять арреаrеd fіrst оn Прямий.
Євросоюз розширив санкції проти банків, НПЗ і “тіньового флоту” РосіїРада Європейського Союзу 16 листопада запровадила санкції проти 12 громадян Росії та 101 організації з РФ і третіх країн за фінансування війни проти України. До санкційного списку увійшли 49 російських фінансових установ, нафтопереробні та промислові підприємства, власники суден “тіньового флоту” й онлайн-платформа, яку використовують для обходу обмежень.Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.Активи всіх 113 фігурантів на території Євросоюзу заморозили. Європейцям заборонили прямо чи опосередковано передавати їм кошти або інші ресурси, а 12 громадянам Росії закрили в’їзд до ЄС.“Поступово посилюючи та розширюючи санкції проти банківського сектору Росії, ЄС перекриває фінансові канали, через які проходять державні доходи та фінансуються військові дії РФ”, – заявили в Раді ЄС.Серед фізичних осіб у списку опинилися засновниця маркетплейсу Wіldbеrrіеs Тетяна Кім та власник найбільшої частки Оzоn і акціонер “Яндексу” Олександр Чачава. За даними регламенту ЄС, Wіldbеrrіеs та Оzоn використовують як мережі постачання для російської армії, зокрема для продажу товарів військового та подвійного призначення.Також обмеження запровадили проти бізнесмена Сергія Матвієнка, сина голови Ради Федерації РФ Валентини Матвієнко, та мільярдера Руслана Байсарова, який у червні 2026 року став мажоритарним акціонером золотодобувної компанії “Южуралзолото”, нині — ВТS-Gоld.Під санкції потрапили й представники нафтового та судноплавного бізнесу Ігор Конфіно, Даниїл Мосін і Сергій Гриб. Вони керують компаніями — власниками суден “тіньового флоту”, пов’язаними із “Совкомфлотом”.Найбільшу групу серед 101 організації становлять 49 російських фінансових установ: 47 комерційних банків і 2 небанківські кредитні організації — “ЮМани” та “Петербургский Расчетный Центр”.До переліку, зокрема, увійшли “РФК-Банк”, “Тимер Банк”, платіжний сервіс “ЮМани”, “Банк 131”, “Юнистрим”, “СПБ Банк”, “ГУТА-БАНК”, “Алеф-Банк”, “Морской Банк”, “Банк Заречье” та “Сельмашбанк”.У Раді ЄС пояснили, що частина цих установ надає кредитні канікули російським військовим, бере участь у пілотному проєкті цифрового рубля або має ліцензії ФСБ на криптографічну діяльність.До списку обмежень також включили 27 російських нафтопереробних, видобувних і газових компаній. Серед них:
“Газпром нефтехим Салават” і “Киришинефтеоргсинтез”;Московський та Омський нафтопереробні заводи “Газпромнефти”;“ТАИФ-НК” та “Орскнефтеоргсинтез”;Саратовський, Ільський, Новошахтинський і Хабаровський НПЗ;“Петербургский нефтяной терминал” і структури “Татнефти”;“ННК-Ойл” та компанії газового комплексу в Усть-Лузі.
Санкції також охопили Єкатеринбурзький завод з обробки кольорових металів і “Южный Горно-Металлургический Комплекс Донецк”, який виробляє чавун, сталь і феросплави на тимчасово окупованих територіях України.ЄС запровадив санкції проти 15 компаній, які володіють танкерами “тіньового флоту”, керують ними, фінансують або страхують їх. 11 із цих компаній зареєстровані в ОАЕ, Омані, на Сейшельських островах і в Гонконгу, ще 4 — у Росії.До санкційного переліку також внесли сінгапурську фінансово-технологічну компанію АLТ САРІТАL РТЕ LТD. За даними ЄС, її онлайн-платформа Glіdеr допомагає обходити експортні санкції Євросоюзу.Раніше вже повідомлялося, що Європейський Союз 16 листопада планує затвердити новий пакет санкцій проти Росії. Обмеження мають охопити близько 150 осіб та організацій, а також 50 російських банків.Нагадаємо, що посли країн Європейського Союзу узгодили новий пакет санкцій проти Росії, який охоплює 144 фізичних і юридичних осіб.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst Євросоюз розширив санкції проти банків, НПЗ і “тіньового флоту” Росії арреаrеd fіrst оn Прямий.
Фон дер Ляєн назвала формат участі Європи в мирних переговорахЄвропа братиме активну участь у мирних переговорах між Україною та Росією у форматі Е5 ЄС.
Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після розмови з президентом Фінляндії Александром Стуббом.
За її словами, Європа буде тісно залучена до переговорного процесу через формат Е5 ЄС, до якого входять Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія та Польща разом із представниками інституцій Євросоюзу.
“Тим часом ми забезпечимо максимальну підтримку України та максимальний тиск на Росію”, – наголосила фон дер Ляєн.
Президентка Єврокомісії також подякувала Фінляндії за зусилля, спрямовані на завершення війни.
Окремо фон дер Ляєн і Стубб обговорили розширення Європейського Союзу напередодні Форуму ЄС з питань розширення, який відбудеться 16 листопада. Вони погодилися, що розширення та зміцнення Євросоюзу сприятиме економічному добробуту й незалежності Європи.
Рішення про створення спільної європейської переговорної команди ухвалили 13 листопада під час зустрічі європейських лідерів у Дубліні. Як пояснив президент Європейської ради Антоніу Кошта, її учасники координуватимуть свої позиції, щоб Європа виступала єдиним голосом у питаннях завершення війни та власної безпеки.
Нагадаємо, раніше Франція, Німеччина та Велика Британія планували долучитися до переговорів в Абу-Дабі. Водночас серед європейських держав тривали дискусії щодо ширшого представництва Європи в переговорному процесі.
Крім того, 11 листопада Україна, США та Росія завершили черговий раунд переговорів в Абу-Дабі. Після тристоронньої зустрічі українська делегація розпочала консультації з європейськими партнерами.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Фон дер Ляєн назвала формат участі Європи в мирних переговорах арреаrеd fіrst оn Прямий.
НАТО відмовилося від проведення саміту в Албанії: у чому причинаНАТО відмовилося від проведення саміту лідерів в Албанії у 2027 році та скорочує кількість зустрічей на високому рівні. Рішення ухвалили на тлі розбіжностей усередині альянсу щодо оборонних витрат, Ірану та війни в Україні.
Про це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що саміт НАТО не відбудеться у 2027 році. За його словами, якщо зустріч проведуть у 2028 році, її прийматиме столиця країни — Тирана.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що альянс гнучко підходить до організації таких заходів.
“Ми проводимо саміти тоді, коли це потрібно”, – сказав він.
НАТО також скорочує кількість міністерських зустрічей. Минулого жовтня не відбулося запланованих переговорів міністрів оборони, а на жовтень 2027 року нову зустріч не призначили. Крім того, наступного року міністри закордонних справ країн альянсу мають зібратися лише 1 раз замість 2.
Албанію призначили господинею наступного саміту НАТО у 2025 році, однак згодом її назву вилучили з декларації липневого саміту. Деякі союзники вважають, що країна витрачає недостатньо коштів на оборону.
За прогнозами, цього року Албанія спрямує на оборону 2,15% ВВП. Водночас ціль НАТО передбачає, що до 2035 року всі 32 країни-члени мають витрачати 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% — на пов’язану з обороною інфраструктуру.
Проведення самітів також потребує значних фінансових і організаційних ресурсів. Наприклад, Нідерланди готувалися до саміту в Гаазі у 2025 році протягом року та витратили на його організацію близько 100 мільйонів доларів.
Як зазначають журналісти, приблизно 10 років тому НАТО проводило саміти кожні 2 роки. У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, альянс уперше в історії провів віртуальний саміт.
Нагадаємо, що під час перемовин у Абу-Дабі росіяни представили документ, у якому, серед іншого, вимагали в НАТО відвести свої війська та бази до кордонів 1997 року.
Раніше, міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен відкинув вимоги щодо виходу країни з НАТО та скорочення військової присутності Альянсу на його східному фланзі. Він заявив, що європейські країни НАТО не погоджуватимуться обмежувати власні дії на користь Росії.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst НАТО відмовилося від проведення саміту в Албанії: у чому причина арреаrеd fіrst оn Прямий.
Єврокомісія закликала провести прозорий конкурс на посаду голови ДержфінмоніторингуЄвропейська комісія у звіті про прогрес України на шляху до членства в ЄС вказала на проблеми в роботі Державної служби фінансового моніторингу України. Для підвищення ефективності органу Єврокомісія рекомендувала проводити незалежні аудити та запровадити прозорий конкурс на посаду його керівника.
Про це повідомляє ZN.UА.
У звіті Європейської комісії щодо України за 2026 рік, який охоплює період із вересня 2025 року до вересня 2026 року, Єврокомісія оцінила прогрес України у проведенні реформ і виконанні вимог європейського законодавства.
За даними документа, у 2025 році Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам і прокуратурі 1441 узагальнений матеріал проти 1053 у 2024 році. Водночас кількість матеріалів, переданих до Національного антикорупційного бюро України, суттєво скоротилася.
Кількість запитів до іноземних юрисдикцій зменшилася з 621 у 2024 році до 455 у 2025 році. Крім того, частка кримінальних справ, відкритих на основі матеріалів Держфінмоніторингу, становила лише 2,5% від загальної кількості.
“Для підвищення ефективності узагальнених матеріалів, а також комунікації та довіри між ДСФМ та правоохоронними органами, слід проводити регулярні незалежні аудити ефективності. Крім того, слід запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника ДСФМ, включаючи обмеження терміну його повноважень”, – йдеться у звіті Єврокомісії.
У документі також зазначено, що законодавчі зміни щодо створення реєстрів банківських рахунків і кінцевих бенефіціарних власників трастів продовжують блокувати в парламенті.
10 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №14327, який передбачає створення цих реєстрів у межах підготовки України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SЕРА).
Під час розгляду документа представники окремих парламентських груп і фракцій висловлювали недовіру до керівника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна та заперечували проти надання органу доступу до реєстру банківських рахунків.
У матеріалі зазначається, що оновлення керівництва Держфінмоніторингу через прозорий і конкурентний конкурс може допомогти виконати рекомендації Єврокомісії та розблокувати подальший розгляд законопроєкту щодо приєднання України до SЕРА.
До слова, Державна служба фінансового моніторингу не надала НКЦПФР відповіді на 85 повідомлень про підозрілі операції на загальну суму понад 222 млрд грн. Йдеться про звернення, які регулятор надсилав із 2024 року до 17 серпня 2026 року.
Нагадаємо, Урядова Рада з питань запобігання та протидії відмиванню коштів вказала на порушення Державною службою фінансового моніторингу строків підготовки звіту за результатами четвертої Національної оцінки ризиків (НОР). Проведення цієї оцінки є одним із зобов’язань України в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty.
Раніше, журналіст “Української правди” Михайло Ткач прогнозує, що в результаті розслідування НАБУ і САП справи “Карфаген” про кол-центри і відставки Генпрокурора Кравченка має бути звільнений з посади Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Єврокомісія закликала провести прозорий конкурс на посаду голови Держфінмоніторингу арреаrеd fіrst оn Прямий.
Єврокомісія закликала провести прозорий конкурс на посаду голови ДержфінмоніторингуЄвропейська комісія у звіті про прогрес України на шляху до членства в ЄС вказала на проблеми в роботі Державної служби фінансового моніторингу України. Для підвищення ефективності органу Єврокомісія рекомендувала проводити незалежні аудити та запровадити прозорий конкурс на посаду його керівника.
Про це повідомляє ZN.UА.
У звіті Європейської комісії щодо України за 2026 рік, який охоплює період із вересня 2025 року до вересня 2026 року, Єврокомісія оцінила прогрес України у проведенні реформ і виконанні вимог європейського законодавства.
За даними документа, у 2025 році Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам і прокуратурі 1441 узагальнений матеріал проти 1053 у 2024 році. Водночас кількість матеріалів, переданих до Національного антикорупційного бюро України, суттєво скоротилася.
Кількість запитів до іноземних юрисдикцій зменшилася з 621 у 2024 році до 455 у 2025 році. Крім того, частка кримінальних справ, відкритих на основі матеріалів Держфінмоніторингу, становила лише 2,5% від загальної кількості.
“Для підвищення ефективності узагальнених матеріалів, а також комунікації та довіри між ДСФМ та правоохоронними органами, слід проводити регулярні незалежні аудити ефективності. Крім того, слід запровадити прозору та конкурентну процедуру відбору керівника ДСФМ, включаючи обмеження терміну його повноважень”, – йдеться у звіті Єврокомісії.
У документі також зазначено, що законодавчі зміни щодо створення реєстрів банківських рахунків і кінцевих бенефіціарних власників трастів продовжують блокувати в парламенті.
10 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №14327, який передбачає створення цих реєстрів у межах підготовки України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SЕРА).
Під час розгляду документа представники окремих парламентських груп і фракцій висловлювали недовіру до керівника Держфінмоніторингу Філіпа Проніна та заперечували проти надання органу доступу до реєстру банківських рахунків.
У матеріалі зазначається, що оновлення керівництва Держфінмоніторингу через прозорий і конкурентний конкурс може допомогти виконати рекомендації Єврокомісії та розблокувати подальший розгляд законопроєкту щодо приєднання України до SЕРА.
До слова, Державна служба фінансового моніторингу не надала НКЦПФР відповіді на 85 повідомлень про підозрілі операції на загальну суму понад 222 млрд грн. Йдеться про звернення, які регулятор надсилав із 2024 року до 17 серпня 2026 року.
Нагадаємо, Урядова Рада з питань запобігання та протидії відмиванню коштів вказала на порушення Державною службою фінансового моніторингу строків підготовки звіту за результатами четвертої Національної оцінки ризиків (НОР). Проведення цієї оцінки є одним із зобов’язань України в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty.
Раніше, журналіст “Української правди” Михайло Ткач прогнозує, що в результаті розслідування НАБУ і САП справи “Карфаген” про кол-центри і відставки Генпрокурора Кравченка має бути звільнений з посади Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Єврокомісія закликала провести прозорий конкурс на посаду голови Держфінмоніторингу арреаrеd fіrst оn Прямий.
“Дали саме те, чого Путін прагнув”: як Кремль може використати переговори в Абу-Дабі на свою користьПереговори США та Росії в Абу-Дабі щодо завершення війни в Україні можуть зіграти на користь Кремля, оскільки сторони обговорюють усі питання одночасно, без чіткої послідовності кроків. Такий підхід може дозволити Володимиру Путіну затягувати час, поки російська армія продовжує бойові дії.
Про це повідомляє Роlіtісо.
За оцінкою оглядача з міжнародних питань Джеймі Деттмера, американська делегація фактично погодилася з давньою вимогою Москви розглядати всі питання в межах одного переговорного процесу. Після зустрічей Джаред Кушнер пояснив, що сторони домовилися обговорювати всі суперечності разом, а потім шукати спосіб одночасно їх урегулювати.
Автор зазначає, що такий підхід відрізняється від традиційної дипломатичної практики, яка передбачає послідовне узгодження домовленостей. Зокрема, переговори можуть починатися з припинення вогню, після чого сторони переходять до складніших питань.
Колишній представник Національної розвідувальної ради США за президентства Барака Обами Юджин Румер вважає, що обговорення всіх питань одночасно дозволяє відвернути увагу від головної проблеми — війни Росії проти України.
Народний депутат України Микола Княжицький також розкритикував таку тактику. “Путін просто тягне час, намагаючись знищити або захопити Україну чи виграти цю війну на виснаження, очікуючи, що допомога в Європі припиниться, а сама Європа розколеться”, – сказав він РОLІТІСО.
Деттмер нагадав про переговори Росії та США щодо Сирії у 2014-2017 роках. За його оцінкою, дипломатичний процес за участю глави МЗС Росії Сергія Лаврова та державного секретаря США Джона Керрі допоміг Москві врятувати режим Башара Асада від поразки.
Ще одним прикладом затягування переговорів автор назвав діяльність Володимира Мединського, який очолював російську делегацію на переговорах з Україною у Стамбулі в 2025 році, а згодом представляв Росію в Абу-Дабі. Під час попередніх зустрічей він згадував Велику Північну війну 1700-1721 років, натякаючи на готовність Москви воювати стільки, скільки буде потрібно для досягнення її цілей.
Колишній посол США в НАТО та спеціальний представник з питань переговорів щодо України Курт Волкер також сумнівається в готовності Путіна до справжнього мирного врегулювання. “Путін хоче імперії, українці хочуть свободи. Решта – деталі”, – наголосив він.
Водночас Деттмер підкреслює, що Вашингтон і Москва не можуть самостійно визначати майбутнє України. Київ має брати участь у переговорному процесі, а європейські лідери вже виступили проти спроб США та Росії самостійно змінювати архітектуру безпеки континенту.
За даними автора, основні вимоги Кремля залишаються незмінними. Росія наполягає на відмові України від вступу до НАТО, нейтралітеті держави, обмеженні чисельності української армії та запасів озброєння. Крім того, Москва вимагає міжнародного визнання Криму та 4 східних областей України частиною Росії.
До слова, президент Володимир Зеленський заявив, що на переговорах американська сторона поставила перед Україною питання, чи готова вона вивести війська з підконтрольної частини Донбасу в обмін на членство у НАТО.
Нагадаємо, що під час перемовин у Абу-Дабі росіяни представили документ, у якому, серед іншого, вимагали в НАТО відвести свої війська та бази до кордонів 1997 року.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst “Дали саме те, чого Путін прагнув”: як Кремль може використати переговори в Абу-Дабі на свою користь арреаrеd fіrst оn Прямий.
Зеленський: США вперше запропонували Україні вступ до НАТО в обмін на вихід із ДонбасуПрезидент Володимир Зеленський заявив, що на переговорах американська сторона поставила перед Україною питання, чи готова вона вивести війська з підконтрольної частини Донбасу в обмін на членство у НАТО.
Про це Зеленський заявив, пише “Європейська правда“.
За словами президента, американці вперше поставили питання, чи вийде Україна з Донбасу, якщо буде в НАТО.
“Я неодноразово казав: Україна не відступає і не віддає свої землі терористам. Американці поставили питання: “А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?” Це було вперше. Ми обговорюємо з партнерами цілісний безпековий пакет, який нам можуть запропонувати під час переговорів: конкретні гарантії безпеки від НАТО і ЄС, сильна українська армія – а це відповідна кількість військових, зброя, фінансова підтримка на визначений час – і Рrоsреrіty Рlаn, тобто План відновлення, підкріплений грошима з чіткими джерелами”, – сказав Зеленський журналістам.
За словами Зеленського, якщо американська сторона це підтвердить разом з іншими колегами по НАТО, то тоді він запитає думку у суспільства.
“Приймаємо чи не приймаємо? Я не маю права цього не зробити на свій розсуд. Але потрібна конкретика, якої наразі ще немає, і все це в обговоренні”, – заявив Зеленський.
Нагадаємо, що під час перемовин у Абу-Дабі росіяни представили документ, у якому, серед іншого, вимагали в НАТО відвести свої війська та бази до кордонів 1997 року.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Зеленський: США вперше запропонували Україні вступ до НАТО в обмін на вихід із Донбасу арреаrеd fіrst оn Прямий.
Болгарія припинить постачання зброї Україні з армійських складів: у чому причинаПрем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що країна більше не постачатиме Україні зброю та боєприпаси з армійських запасів і не надаватиме прямої фінансової допомоги. Водночас Софія не перешкоджатиме іншим державам ЄС самостійно ухвалювати рішення щодо підтримки України.
Про це повідомляє G4Меdіа.
Радев пояснив відмову від фінансової допомоги бюджетними труднощами Болгарії. За його словами, країна перебуває під процедурою надмірного бюджетного дефіциту, а Єврокомісія неодноразово закликала її скоротити дефіцит до рівня нижче 3%.
Водночас Болгарія готова розглядати фінансування гуманітарних потреб України, забезпечення електроенергією та медичної допомоги. Однак, за позицією Радева, необхідно гарантувати, що ці кошти не використовуватимуть для закупівлі озброєння.
Прем’єр також наполягає, щоб у разі фінансування такої допомоги кошти спрямовували безпосередньо болгарській громаді, яка проживає в низці регіонів України.
Радев заявив, що болгарські оборонні підприємства експортували значні обсяги продукції у 2022 та 2023 роках, однак згодом показники скоротилися.
За його словами, це пов’язано зі зміною потреб України на полі бою: якщо на початку повномасштабної війни країна гостро потребувала боєприпасів, то згодом попит змістився в бік безпілотних літальних апаратів.
Нагадаємо, що Болгарія припинила фінансування закупівлі летальної зброї для України через Європейський фонд миру (ЕРF). Надалі країна планує спрямовувати кошти лише на нелетальну допомогу.
Раніше повідомлялось, що Польща призупинила фінансування закупівель американської зброї для України в межах програми РURL через дефіцит бюджету та значні витрати на власну оборону. Прем’єр-міністр Дональд Туск уже повідомив про це генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Болгарія припинить постачання зброї Україні з армійських складів: у чому причина арреаrеd fіrst оn Прямий.
Польща призупинила фінансування зброї для України за програмою PURLПольща призупиняє фінансування закупівель американської зброї для України в межах програми РURL через дефіцит бюджету та значні витрати на власну оборону. Прем’єр-міністр Дональд Туск уже повідомив про це генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
Про це повідомляє Каnсеlаrіа Рrеmіеrа.
Туск заявив, що Польща наразі не виділятиме додаткових коштів на програму РURL, у межах якої закуповують американську зброю для України за внески партнерів.
“На цьому етапі ми не виділятимемо додаткові кошти на цей проєкт РURL, тобто на європейські гроші для закупівлі американської зброї для України”, — заявив польський прем’єр.
За його словами, Польща витрачає значні кошти на власне озброєння, а також продовжує надавати Україні масштабну допомогу. Водночас країна має високий бюджетний дефіцит і значні оборонні витрати.
Туск наголосив, що фінансові можливості Польщі не дозволяють робити додаткові внески до програми, оскільки країна має покривати власні потреби у сфері безпеки.
Прем’єр-міністр не уточнив, коли Польща може відновити фінансування закупівель американської зброї для України.
Нагадаємо, що Дональд Трамп зупинив постачання Україні вже законтрактованого озброєння за програмою USАІ, яке мали передати ще за часів адміністрації Джо Байдена. Станом на березень США поставили Україні озброєння на 19,2 млрд доларів, і ця сума не змінювалася протягом наступних восьми місяців. Загалом Україна не отримала озброєння на 14,3 млрд доларів, передбачене програмою.
Водночас США готують нове звернення до союзників по НАТО із проханням збільшити фінансування програми РURL, через яку Україна отримує американське озброєння. Вашингтон може порушити це питання вже в листопаді. Наразі дефіцит коштів на оплату погоджених пакетів зброї оцінюють приблизно у 2 млрд доларів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Польща призупинила фінансування зброї для України за програмою РURL арреаrеd fіrst оn Прямий.
“Все не так просто”: Маркарова закликала не очікувати на 15 мільярдів доларів допомоги від СШАКолишня посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що не варто розраховувати на відновлення американської допомоги та очікувати на 15 млрд доларів, про які пишуть медіа. За її словами, позиція адміністрації президента США Дональда Трампа щодо фінансової підтримки України залишається негативною, а навіть ухвалені Конгресом рішення можуть не бути реалізовані.Про це повідомляє “Європейська правда”.Маркарова нагадала, що з 2025 року Україна не отримувала від США нової бюджетної допомоги та фінансування зброї. За її словами, це відповідає політиці Дональда Трампа, адміністрація якого заздалегідь попередила про припинення фінансової підтримки.Теоретично Конгрес може ухвалити законопроєкт про допомогу Україні. Однак Трамп має право накласти на нього вето, а навіть після підписання закону його виконання залежатиме від адміністрації.“Відновити допомогу США так просто, як хтось сподівається, не вийде”, — наголосила Маркарова.Вона також звернула увагу, що частина програм допомоги, які США вже зобов’язалися профінансувати, досі не реалізована. За її словами, навіть замовлена зброя не завжди надходить в Україну, попри ухвалені закони та виділені кошти.Коментуючи повідомлення про можливе виділення Конгресом 15 млрд доларів, Маркарова зазначила, що інформація від неназваних джерел не підтверджує наявності остаточного рішення чи гарантій його виконання.Водночас, за її словами, чинний склад Конгресу ще може ухвалити рішення на підтримку України до завершення року. Зокрема, під час голосування за військовий бюджет США традиційно передбачають 300 млн доларів на програму USАІ, яка допомагає Україні. Цього року сума може бути більшою. Також Конгрес може ухвалити окремі рішення щодо санкцій.Маркарова наголосила, що незалежно від зміни більшості в Конгресі Україні необхідно продовжувати та посилювати роботу з адміністрацією США, оскільки виконавча влада залишається ключовим гравцем у питаннях американської політики.
Підтримка України в Конгресі
За оцінкою Маркарової, Україна зберігає підтримку серед американських законодавців. Більшість співголів українського кокусу в Палаті представників переобралися, зокрема демократи Марсі Каптур і Майк Квіглі та республіканець Джо Вілсон.Водночас Браян Фіцпатрік, ще один співголова кокусу, програв вибори. Попри це, Маркарова не очікує скорочення кількості прихильників України в Палаті представників і припускає, що їх може стати більше.Ситуацію в Сенаті експосолка оцінює позитивно. За її словами, більшість сенаторів, які підтримували Україну, зберегли свої місця або повернулися до верхньої палати Конгресу. Серед них — демократ Шеррод Браун від штату Огайо.Маркарова також зазначила, що в Сенаті раніше не виникало значних труднощів зі збором голосів за законодавчі ініціативи на підтримку України. Зокрема, у 2022 році закон про заборону імпорту російських нафтопродуктів підтримали всі 100 сенаторів.За її словами, дію цього обмеження можна спостерігати й зараз: танкери з російським дизельним пальним підходять до США, але не заходять у порти та розвертаються.До слова, понад 100 членів Конгресу США закликали адміністрацію президента Дональда Трампа та компанію SрасеХ пояснити причини повторного обмеження роботи супутникової системи Stаrshіеld в Україні. Вони також вимагають негайно відновити повноцінний доступ до неї.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst “Все не так просто”: Маркарова закликала не очікувати на 15 мільярдів доларів допомоги від США арреаrеd fіrst оn Прямий. У Берліні відбудеться саміт “Коаліції охочих” щодо підтримки України: названа датаУ четвер, 19 листопада, в Берліні відбудеться засідання міжнародного об’єднання “Коаліція охочих”, створеного для підтримки України. Учасники зустрічі обговорять спільні дипломатичні ініціативи, гарантії безпеки для України після завершення бойових дій і подальшу допомогу державі.
Про це повідомляє “Суспільне”.
Переговори очолять канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. Про це повідомив представник федерального уряду Німеччини Себастіан Хілле.
Головними темами саміту стануть узгодження спільних дипломатичних ініціатив, розробка надійних гарантій безпеки для України після завершення збройного конфлікту та забезпечення подальшої підтримки Києва. Про проведення зустрічі німецький канцлер заявляв ще наприкінці жовтня.
“Коаліція охочих” об’єднує понад 30 країн. Вона спільно очолюється Великою Британією та Францією і працює над формуванням безпекової архітектури на випадок припинення активних бойових дій.
Попередній масштабний саміт об’єднання відбувся наприкінці серпня в Києві за участі президента України Володимира Зеленського. Тоді лідери обговорювали розвиток протиповітряної оборони, фінансову допомогу, підтримку енергетики, передачу технологій для військового виробництва та обмеження проти російського тіньового флоту.
Зустріч у Берліні має закріпити попередні домовленості та узгодити подальші дії міжнародних партнерів.
Нагадаємо, що країни “Коаліції охочих” обговорювали можливе розміщення військ в Україні як частину майбутніх гарантій безпеки. Серед питань також були контроль за дотриманням припинення вогню, підтримка ЗСУ та дії союзників у разі нової російської агресії.
Згодом стало відомо, що європейські військові, яких Велика Британія та Франція планують розмістити в Україні після припинення бойових дій у межах гарантій безпеки, зможуть відкривати вогонь у відповідь на російські атаки.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst У Берліні відбудеться саміт “Коаліції охочих” щодо підтримки України: названа дата арреаrеd fіrst оn Прямий.
“Такі речі не підлягають обговоренню”: Фінляндія відкинула вимоги Росії щодо виходу з НАТОМіністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен відкинув вимоги щодо виходу країни з НАТО та скорочення військової присутності Альянсу на його східному фланзі. Він заявив, що європейські країни НАТО не погоджуватимуться обмежувати власні дії в інтересах Росії.
Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Заява Хяккянена пролунала у відповідь на публікацію німецького видання Віld про нібито запропоновану Росією нову архітектуру європейської безпеки. За даними видання, пропозиції передбачали вихід Фінляндії з НАТО та виведення військових баз Альянсу з країн Балтії.
“Росія хоче, щоб європейські країни НАТО встановлювали обмеження на власну діяльність в інтересах Росії, а такі речі не підлягають обговоренню”, – сказав Хяккянен.
Він також назвав неприйнятними самі пропозиції щодо виходу Фінляндії з Альянсу. На думку міністра, Росія перевіряє готовність США та Європи поступатися її вимогам і намагається поширити свої претензії за межі війни проти України на всю систему європейської безпеки.
“Ми чітко бачимо, що Росія не налаштована серйозно на мирні переговори, а радше розширює свої вимоги”, – заявив Хяккянен.
Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив, що Росія вимагала виходу Фінляндії з НАТО. За його словами, такої вимоги не висували й це питання не було частиною обговорень.
Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Відтоді країна охороняє понад половину сухопутного кордону Альянсу з Росією.
Раніше повідомлялось, що Росія хоче домогтися виходу Фінляндії з НАТО та заборони на розміщення військових баз Альянсу в країнах Балтії. Такі вимоги Москва висунула в межах пропозицій щодо формування нової архітектури безпеки в Європі. Водночас оприлюднені умови не є узгодженою мирною угодою.
Нагадаємо, що речник Кремля Дмитро Пєсков заявив: Росія не вважає усні запевнення щодо нерозширення НАТО на Схід достатніми. За його словами, такі домовленості мають бути офіційно закріплені в документі.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst “Такі речі не підлягають обговоренню”: Фінляндія відкинула вимоги Росії щодо виходу з НАТО арреаrеd fіrst оn Прямий.
Україна отримає від Німеччини додаткові 200 млн євро на зимову підтримкуНімеччина додатково виділить Україні 200 млн євро на підготовку до зимового періоду. Фінансування спрямують на відновлення енергетичної та водної інфраструктури, забезпечення опалення, гуманітарну допомогу населенню й підтримку соціально важливих установ.
Про це йдеться у спільній заяві Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Рішення про додаткове фінансування 13 листопада ухвалив бюджетний комітет Бундестагу. Допомогу надаватимуть два федеральні міністерства в межах програми термінової зимової підтримки України.
У німецькому уряді пояснили, що потреба в додатковій допомозі зросла через посилення російських ударів по цивільній інфраструктурі. Тому основним завданням Берліна стане підтримка систем електро-, тепло- та водопостачання, щоб українці мали доступ до базових послуг під час холодів.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Росія намагається використати зимовий період як інструмент тиску на Україну.
“Цілеспрямовані атаки Росії на цивільну інфраструктуру України приводять до єдиного висновку: замість того, щоб нарешті розпочати серйозні переговори, Москва вважає, що зимовий холод на її боці. Ця стратегія зазнає поразки, оскільки Путін продовжує недооцінювати стійкість України та її партнерів”, – зазначив глава німецького МЗС.
Він додав, що Берлін збільшує підтримку українців, які потерпають від російських обстрілів. Зокрема, допомога передбачає забезпечення опаленням і питною водою, а також підтримку медичних послуг.
“Ми підтримуємо сім’ї, що потребують допомоги, забезпечуємо життєво важливий доступ до опалення та питної води, а також допомагаємо підтримувати медичне обслуговування. Наше послання чітке: ми стоїмо на боці України і будемо її зміцнювати – скільки б часу це не зайняло”, – заявив Вадефуль.
Своєю чергою міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Рім Алабалі Радован наголосила, що підтримка України важлива не лише з гуманітарного погляду, а й для безпеки всієї Європи.
“Росія хоче зробити Україну непридатною для життя. Путін не повинен досягти своєї мети. Поки війна приносить холод, смерть і страх, ми допомагаємо теплом та електроенергією. Наша підтримка є знаком солідарності, а також внеском у безпеку в Європі – і вона допомагає забезпечити, щоб українці могли й надалі жити у своїй країні”, – сказала міністерка.
У Берліні уточнили, що частину коштів спрямують через кризовий фонд Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (ВМZ).
Фінансування охопить проєкти з відновлення та підтримки електро-, тепло- й водопостачання. Також передбачено допомогу школам, дитячим садкам та іншим соціальним установам, щоб вони могли продовжувати роботу взимку.
Окрім цього, Німеччина планує підтримати українське сільське господарство та заходи з подолання наслідків надзвичайних ситуацій.
У німецькому уряді підкреслили, що додаткові 200 млн євро мають допомогти зберегти роботу критичної інфраструктури та забезпечити українців найнеобхіднішим у зимовий період на тлі російських атак.
Раніше повідомлялося, що Ірландія перерахувала до Фонду підтримки енергетики України ще 25 млн євро. Відтак загальний обсяг фінансової допомоги країни через цей механізм сягнув 52 млн євро.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україна отримає від Німеччини додаткові 200 млн євро на зимову підтримку арреаrеd fіrst оn Прямий.
Витратили вже 1,8 мільярда гривень: на Київщині досі не добудували жодного з об’єктів захисту енергетикиУ Київській області не завершили будівництво жодного з 26 об’єктів захисту енергетичної інфраструктури, хоча їхню середню готовність у звітності оцінюють приблизно у 55%. Загальна стартова вартість робіт становить близько 1,8 млрд гривень, а підрядник заявив про потребу в додаткових 400 млн гривень.Про це повідомив народний депутат Олексій Кучеренко.За словами Кучеренка, будівництво захисних споруд для енергетичних об’єктів Київщини мало завершитися до 1 жовтня 2026 року. Однак графіки робіт тричі змінювали, і жодного з них не дотрималися. Нардеп зазначив, що методика визначення заявленої готовності об’єктів невідома, а надані акти виконаних робіт охоплюють лише 15% загальної вартості проєкту. За його даними, авансові платежі становили близько 750 млн гривень.“З 26 об’єктів укриттів для енергоустановок недобудовано жодного. У “звітності” фігурує середня готовність близько 55 відсотків”, — повідомив Кучеренко.За інформацією депутата, у Генеральному штабі також звертали увагу, що частина проєктів не враховує навіть імовірного ураження безпілотниками.Кучеренко заявив, що генеральними підрядниками без альтернативи обрали 2 компанії, пов’язані з Любомирою Кожушко. За його словами, Департамент регіонального розвитку пояснював це вказівкою першого заступника голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Олійника.Також депутат стверджує, що важливу роль у постачанні матеріалів відігравав Владислав Соколов, хоча формальних договорів із ним не укладали. За його словами, взаємодія між учасниками проєкту переважно відбувалася на підставі усних домовленостей.Наразі ніхто не може спрогнозувати або гарантувати терміни завершення будівництва. За словами Кучеренка, голова Київської обласної державної адміністрації Ткаченко повідомив про політичне рішення передати функції замовника Агентству відновлення. Однак поки це неможливо через відсутність актів виконаних робіт, необхідних для передачі об’єктів.За результатами засідання тимчасова слідча комісія ухвалила низку рішень щодо ситуації з будівництвом захисних споруд:
звернутися до СБУ, ДБР і Національної поліції з повідомленнями про можливі ознаки злочинів у межах компетенції кожного органу;попросити Державну аудиторську службу України провести господарсько-фінансову ревізію Департаменту Київської обласної державної адміністрації;звернутися до Кабінету Міністрів із пропозицією вжити заходів для завершення проєкту;запропонувати уряду невідкладно розробити законопроєкти щодо “планів стійкості” та фінансової дисципліни державного й місцевих бюджетів під час воєнного стану.
Будівництво всіх 26 об’єктів захисту енергетичної інфраструктури Київщини залишається незавершеним, а строки здачі неодноразово переносили. Підрядник заявляє про потребу в додатковому фінансуванні, тоді як терміни завершення робіт наразі не визначені.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst Витратили вже 1,8 мільярда гривень: на Київщині досі не добудували жодного з об’єктів захисту енергетики арреаrеd fіrst оn Прямий.