Texty.org.ua

Опитування, оприлюднене в п’ятницю, свідчить про майже рівні шанси чинного прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та колишнього начальника Генштабу Гаді Айзенкота очолити наступний уряд Ізраїлю.Водночас жоден із їхніх політичних блоків, за прогнозами, не здобуде 61 місця, необхідного для парламентської більшості. Тож після голосування на країну можуть чекати тижні або й місяці переговорів про створення коаліції. Гаді Айзенкот (ліворуч) і чинний прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу (праворуч). Фото: Rеutеrs/Gеtty Іmаgеs

Безпека і відповідальність за 7 жовтня

Однією з головних тем кампанії стала безпека. Опозиція звинувачує Нетаньягу в безпрецедентному провалі, який уможливив напад ХАМАС та інших бойовиків на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Тоді загинули майже 1200 людей, а ще 251 людину забрали до Гази як заручників.Опозиційні партії вимагають створити незалежну комісію для розслідування нападу. Нетаньягу тривалий час виступає проти цього, наполягаючи, що комісія буде упередженою щодо нього.Сам прем’єр знову представляє себе гарантом безпеки країни. Він вказує на те, що називає стратегічними перемогами Ізраїлю у війнах на Близькому Сході, а також на свої близькі відносини з президентом США Дональдом Трампом.

Хто бореться за владу

В Ізраїлі діє пропорційна виборча система, тому всі уряди в історії країни були коаліційними. Переговори про владу часом приводили до несподіваних союзів. Але нинішні перегони виглядають особливо напруженими, а партії вже окреслили межі можливої співпраці.Гаді Айзенкот, який очолює новостворену партію «Яшар», є головною фігурою так званого «блоку змін». До нього входять партії з різними ідеологічними поглядами, яких об’єднує мета усунути Нетаньягу від влади.Серед інших лідерів блоку — колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет і Авігдор Ліберман. Обидва є правими політиками та займають жорстку позицію з питань безпеки. Ще один учасник блоку — Яїр Голан, колишній генерал із лівими поглядами.Для Нетаньягу, який уперше став прем’єром ще в 1996 році, збереження влади залежатиме від нового союзу з ультраправими та ультраортодоксальними партіями. Вони входять до нинішньої урядової коаліції, яку називають найправішою в історії Ізраїлю.У виборах також беруть участь два блоки арабських партій. Араби становлять приблизно п’яту частину населення Ізраїлю, і багато хто з них називає себе палестинськими громадянами країни. Теоретично їхні партії могли б відіграти вирішальну роль у формуванні уряду. Однак усі провідні єврейські партії, крім однієї, відкинули можливість співпраці з ними.

Судова реформа, Іран і призов

Опозиція також заявляє про загрози демократії за правління Нетаньягу. Проти прем’єра триває судовий процес за звинуваченнями в корупції, які він заперечує. Він і далі просуває суперечливу реформу судової системи, що спричинила масові протести ще до нападу 7 жовтня.У неділю ізраїльський Сhаnnеl 12 повідомив, що Нетаньягу наполягав на військовій операції напередодні виборів, яка могла б спровокувати протистояння з Іраном. За даними телеканалу, проти виступив начальник Генштабу Еяль Замір. Наступного дня СNN повідомив, що прем’єр також намагався переконати Трампа завдати нових ударів по Ірану, але той не дав згоди. Нетаньягу заперечив обидва повідомлення.В останні дні кампанії прем’єр також опублікував згенероване штучним інтелектом зображення ядерного удару по Тель-Авіву. Він попередив, що лише він здатен захистити Ізраїль, «якщо іранці отримають ядерну зброю». Айзенкот назвав його «істеричним».Ще одна гостра тема — військовий призов. Уряд Нетаньягу не забезпечив виконання рішення Верховного суду, згідно з яким ультраортодоксальні євреї, що навчаються в релігійних закладах на денній формі, також мають служити в армії. Це питання розколює ізраїльське суспільство, адже тисячі інших громадян були призвані для участі в останніх війнах.Голосування почалось о 07:00 і закінчиться о 22:00. Ввечері зʼявляться перші результати екзит-полів. Остаточні підрахунки очікуються до 30 жовтня, а офіційні результати виборів опублікують через тиждень — 4 листопада.