Texty.org.ua

Фото ілюстративне: Gеtty ІmаgеsІмаї Юкі витратив роки на те, щоб навчитися читати російську літературу в оригіналі. Під час студентського обміну в Санкт-Петербурзі у 2014–2015 роках високий худорлявий японець вражав російських друзів знаннями про їхнє місто та пов’язаних із ним літературних легенд, зокрема Федора Достоєвського.Знання мови допомогло Імаї отримати роботу в регіональній газеті Ноkkаіdо Shіmbun, яка виходить на найпівнічнішому з великих островів Японії. Він висвітлював для видання події в Росії. 13 жовтня співробітники Федеральної служби безпеки (ФСБ) увірвалися до його готельного номера на Сахаліні, біля далекосхідного узбережжя Росії, і закували журналіста в наручники.«Вас підозрюють у шпигунстві», — каже російський силовик у масці на відео, оприлюдненому ФСБ. «У сенсі?» — розгублено відповідає Імаї російською.Тепер журналіста утримують у московському СІЗО «Лефортово». Його арешт має значно більше значення, ніж пересічна новина для регіональної газети: ця справа лише поглибить охолодження відносин між Японією та Росією.Імаї також може опинитися втягнутим у глобальну дипломатію заручників — як американський журналіст Еван Гершкович, якого у 2023 році заарештували за безпідставним звинуваченням у шпигунстві. Через 16 місяців його звільнили під час найбільшого обміну ув’язненими між Росією та Заходом із часів холодної війни.На думку Гершковича, арешт журналіста за звинуваченням у шпигунстві «найімовірніше, означає, що Росія намагається когось повернути додому». Гершкович описав власний досвід і російську дипломатію заручників у книжці «Ця проклята прекрасна земля».У Росії таких затриманих називають «активами» обмінного фонду. Про його стан посадовці говорять відкрито. «Може, настав час поповнити наш обмінний фонд європейськими та американськими ідіотами, щоб витягти наших хлопців», — написав за кілька днів до арешту Імаї експрезидент Росії Дмитро Медведєв, який перетворився на одного з найагресивніших представників російської влади.

Кого Росія може захотіти обміняти

Росія може сподіватися, що Японія або її союзниця Америка допоможуть укласти багатосторону угоду. Центральною фігурою обміну, завдяки якому звільнили Гершковича, був Вадим Красіков — російський оперативник, засуджений у Німеччині за вбивство. До обміну також увійшли двоє чоловіків, пов’язаних із хакерськими та кіберзлочинними угрупованнями, яких утримували в американських в’язницях.Тепер Росію може цікавити один із хакерів угруповання Qіlіn, пов’язаного з масштабними атаками програм-вимагачів. Його затримали під час відпочинку в Японії та екстрадували до Німеччини менш ніж за два тижні до арешту Імаї.«Замість суші він тепер отримує бутерброди із сиром у німецькій в’язниці», — похвалився німецький посадовець.Росія може мати на прикметі й інших людей в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. За останні два роки Австралія заарештувала та звинуватила щонайменше трьох осіб у роботі на російську розвідку.Москва також може розглядати громадян Японії як взаємозамінні «активи». Торік американські перемовники домоглися звільнення з білоруської в’язниці двох японців у межах обмінів ув’язненими.Розмови про обміни пожвавилися на тлі обговорення Володимиром Путіним і Дональдом Трампом можливої зустрічі на саміті АТЕС у Китаї наступного місяця. Минулого тижня на прохання Трампа Путін звільнив літнього американця, який провів чотири роки в російській в’язниці.

Охолодження відносин

Арешт Імаї стався в період глибокої кризи у складних і важливих відносинах Японії та Росії. Наприкінці Другої світової війни Росія відновила контроль над Сахаліном, де виріс дід Імаї, а також над сусідніми Курильськими островами.Країни досі не підписали офіційного мирного договору за підсумками тієї війни. Японія й надалі заявляє про суверенітет над чотирма найпівденнішими островами Курильської гряди, які називає Північними територіями. Переговори про врегулювання територіальної суперечки, як і загалом відносини між державами, заморожені від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке Японія рішуче засудила.За кілька місяців до арешту Імаї відносини охололи ще більше. У серпні Путін спостерігав за військово-морськими навчаннями на Сахаліні — це був його перший візит на острів більш як за десятиліття. Він також уперше відвідав Північні території.У вересні Росія встановила на Далекому Сході пам’ятник, який зображує солдата, що знищує емблему хризантеми — символ японської імператорської родини. Японія засудила і візит Путіна, і встановлення монумента. А на початку жовтня вона запровадила нові санкції проти суден, пов’язаних із російським тіньовим флотом нафтових танкерів.Нещодавню холодність Росії можуть пояснювати кілька чинників. Японія продовжує посилювати свої збройні сили. Хоча ці зусилля спрямовані передусім на стримування Китаю, вони мають значення і для Росії, яка використовує Охотське море як захищений район для своїх атомних підводних човнів. Те саме стосується намірів прем’єр-міністерки Санае Такаїчі розбудувати японські розвідувальні служби.Для російських розвідників Японія давно є важливим місцем роботи, каже експерт із російських спецслужб Андрій Солдатов: «До американців в Америці особливо не підступишся, але можна спробувати завербувати їх там», — говорить він про Японію.Найважливішим чинником може бути гострий конфлікт Китаю з Японією через підтримку Тайваню з боку Такаїчі. Тиск на Японію «дозволяє Росії показати китайцям, що ми на одному боці», каже Александр Габуєв із американського аналітичного центру Саrnеgіе Russіа Еurаsіа Сеntеr.Росія повторює китайську риторику про «новий мілітаризм» Японії, а тепер обидві країни говорять про Другу світову війну як про спільну боротьбу проти неї. Як зазначила газета Імаї у статті про новий російський пам’ятник, «схоже, це спроба продемонструвати готовність співпрацювати з Китаєм — який перебуває в конфлікті з Японією через питання Тайваню — зокрема в питаннях трактування історії».Ув’язнення Імаї ще більше погіршило відносини. Наразі його тримання під вартою заплановане до 12 грудня. Такаїчі заперечила, що він є шпигуном.23 жовтня японським дипломатам вдалося передати журналісту посилку з необхідними речами до «Лефортова», а через три дні вони нарешті отримали до нього консульський доступ.Одного Імаї там не бракуватиме — книжок. Частково завдяки довгій історії начитаних в’язнів, серед яких був і Гершкович, у «Лефортові» є бібліотека приблизно з дев’ятьма тисячами книжок. На жаль, у Імаї може виявитися вдосталь часу, щоб перечитати російську класику.