Україна: історія, міста та люди

🏙 ХАРКІВ — ВІД ФОРТЕЦІ ДО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ

Харків сформувався у XVII столітті як укріплене поселення на землях Слобідської України. Згодом він перетворився на великий торговельний, промисловий і освітній центр.

На початку XIX століття тут відкрився університет, що став одним із найважливіших осередків освіти й науки в регіоні. У XX столітті Харків швидко розвивав машинобудування, фізику, авіацію та інші галузі.

У 1919–1934 роках Харків був столицею радянської України.

📌 Сьогодні місто залишається одним із головних наукових та університетських центрів України.

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 16 🚂 ПЕРШІ ПОЇЗДИ ЖМЕРИНКИ: ЯК ЗАЛІЗНИЦЯ НАРОДИЛА МІСТО 📍 Вінницька область Сьогодні Жмеринка без залізниці здається неможливою. Але ще в середині XIX століття тут не було ні великого вокзалу, ні депо, ні десятків колій. Були Велика та Мала Жмеринка, поля, дороги й ліси. Все змінилося у 1865 році. 🛤 ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО БУДІВНИЦТВА У 1865 році розпочалося будівництво залізничної лінії Київ — Балта. Між Великою та Малою Жмеринкою вирішили створити станцію. Для прокладання колії доводилося: 🌳 розчищати місцевість; ⛏ насипати земляне полотно; 🪵 встановлювати шпали; 🔩 укладати рейки; 🌉 будувати мости й водопропускні споруди; 🏠 споруджувати житло для працівників. На місце прибували інженери, будівельники та майбутні залізничники. Так біля колії почало формуватися нове поселення. 🏠 ПЕРШІ ЖИТЕЛІ НОВОЇ ЖМЕРИНКИ Поруч зі станцією селилися люди, які обслуговували залізницю. Це були: 👨‍🔧 машиністи; 🔥 кочегари; 🛤 колійники; 🔨 слюсарі; 🎫 станційні службовці; 📨 працівники зв'язку. Залізниця давала роботу, тому населення швидко збільшувалося. Там, де ще недавно була малозаселена місцевість, виникали нові будинки й вулиці. 🏛 ПЕРШИЙ ВОКЗАЛ Важлива дата в історії Жмеринки — 📅 25 лютого 1870 року. Саме тоді почалася експлуатація першого Жмеринського залізничного вокзалу. Це була ще не та знаменита будівля-«корабель», яку ми бачимо сьогодні. Сучасний монументальний вокзал з'явиться лише на початку XX століття. Але перший вокзал уже зробив Жмеринку справжньою залізничною станцією. 🚂 ПОЇЗДИ КИЇВ — ЖМЕРИНКА — ОДЕСА У 1870 році завершувалося формування важливого залізничного сполучення між Києвом і півднем. За історичними матеріалами Жмеринської громади, 8 червня 1870 року розпочався рух поїздів на напрямку: Одеса — Жмеринка — Київ. Це докорінно змінило життя всього краю. Тепер через Жмеринку можна було значно швидше перевозити: 🌾 зерно; 📦 товари; 🐄 сільськогосподарську продукцію; ✉️ пошту; 👥 пасажирів. Для місцевих мешканців світ раптом став набагато більшим. 🚂 1871 — ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОРДОНУ Жмеринка дуже швидко перестала бути просто проміжною станцією. У вересні 1871 року відкрили рух залізницею Жмеринка — Волочиськ. Ця лінія прямувала до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. 🌍 Жмеринка отримала важливий шлях у напрямку Центральної та Західної Європи. Саме тоді почали формуватися обриси майбутнього великого залізничного вузла. 🏪 РАЗОМ ІЗ ПОЇЗДАМИ ПРИЙШЛА ТОРГІВЛЯ Біля станції ставало дедалі людніше. Пасажирам були потрібні: 🥖 їжа; 🛏 житло; 🐎 транспорт; 🧳 місця для відпочинку; 🛠 ремонт і різноманітні послуги. З'являлися крамниці, заїжджі двори, майстерні. Будувалися нові оселі. Жмеринка почала жити зовсім іншим життям, ніж навколишні села. 📚 ШКОЛА ДЛЯ ДІТЕЙ ЗАЛІЗНИЧНИКІВ Залізничники приїжджали сюди разом із сім'ями. І вже у 1870 році в Жмеринці відкрили приватну однокласну школу для хлопчиків — дітей працівників залізниці. Це дуже показовий факт. Колія принесла сюди не лише поїзди. Вона принесла: 🏠 нове поселення; 📚 освіту; 💼 нові професії; 🛒 торгівлю; 🌍 зв'язки з іншими містами. 🚂 ЖМЕРИНКА СТАЄ ВУЗЛОМ Наступні десятиліття лише посилювали значення станції. 📅 1891 рік — спорудили паровозне депо. 📅 1892 рік — відкрили залізничну лінію до Могилева-Подільського. 📅 1898 рік — почали працювати вагоноремонтні майстерні. Тепер із Жмеринки залізничні шляхи розходилися одразу у кількох напрямках. 🚂 Київ 🚂 Одеса 🚂 Волочиськ 🚂 Могилів-Подільський Станція стала одним із найбільших залізничних вузлів Правобережної України. 🏙 ЗАЛІЗНИЦЯ СТВОРИЛА МІСТО Жмеринка — один із найяскравіших прикладів українського міста, яке виросло завдяки залізниці. Послідовність була майже неймовірною: 🌳 місцевість між двома селами; ⬇️ 🛤 будівництво колії; ⬇️ 🚂 станція;

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 6 🏘 ЯК НАРОДЖУВАЛОСЯ СУЧАСНЕ МІСТО 📍 Вінницька область Сьогодні Жмеринка сприймається як єдине місто. Але понад 150 років тому на цьому місці була зовсім інша картина. Навколо майбутнього міста існували окремі села, хутори та поселення. Найважливішими серед них були Велика Жмеринка та Мала Жмеринка. 🚂 СТАНЦІЯ МІЖ ДВОМА СЕЛАМИ У 1865 році, коли почалося будівництво залізниці Київ — Балта, станцію вирішили спорудити між Великою та Малою Жмеринкою. На місці майбутнього залізничного вузла тоді була значною мірою незабудована місцевість. Біля станції почали селитися: 👨‍🔧 залізничники; 🚂 машиністи; 🔨 ремонтники; 🛤 працівники колії; 🧳 торговці та службовці. Поступово виникло нове робітниче поселення. Саме воно стало ядром сучасної Жмеринки. 🏡 ВЕЛИКА ЖМЕРИНКА Велика Жмеринка існувала ще до появи залізниці. Коли нове місто почало розширюватися від вокзалу на схід і північний схід, забудова поступово наблизилася до старого села. Згодом Велика Жмеринка увійшла до складу міста. Тому сьогодні мало хто замислюється, що частина сучасної Жмеринки колись була окремим селом. 🏡 А МАЛА ЖМЕРИНКА ЗАЛИШИЛАСЯ ОКРЕМОЮ З Малою Жмеринкою сталося інакше. Вона також дала назву майбутній станції та місту, але не була повністю поглинута міською забудовою. І сьогодні Мала Жмеринка існує як окреме село Жмеринської громади. Тобто поруч фактично залишився живий уламок тієї місцевості, яка існувала ще до появи сучасної Жмеринки. 🏘 ПЕТРІВКА, КОРЧІВКА, «КАВКАЗ» У місцевій історії збереглися й інші старі назви. На південному та південно-східному напрямках від станції формувалися поселення й райони, які жмеринчани називали: 📍 Петрівка 📍 Корчівка 📍 Кавказ Частина цих назв пережила десятиліття й залишилася в місцевій пам’яті навіть тоді, коли адміністративні межі та забудова змінювалися. Такі назви дуже важливі. Вони показують, що місто виростало не за один день і не за одним генеральним планом. Воно поступово збирало навколо залізничної станції різні поселення, вулиці й райони. 🚂 ПЕРША ВУЛИЦЯ НОВОГО МІСТА За матеріалами міської історичної довідки, одними з перших будинків біля залізниці стали оселі, споруджені машиністом Бєлінським та його синами. Він був одним із людей, пов’язаних зі створенням паровозного депо. Із цих будинків почала формуватися одна з перших вулиць майбутньої Жмеринки. Сьогодні це вулиця Івана Франка. 🏙 МІСТО РОСЛО ВІД ВОКЗАЛУ Це одна з найцікавіших особливостей Жмеринки. У багатьох старих містах спочатку були: ⛪ храм; 🏰 фортеця; 🏛 ратуша; 🛒 ринкова площа. А вже потім з’являлася залізниця. У Жмеринці сталося практично навпаки. 🚂 Спочатку — станція. 🏠 Потім — будинки залізничників. 🔧 Депо й майстерні. 🏪 Торгівля. 📚 Школи. 🏛 Адміністративні установи. 🏘 Нові квартали. І лише потім — повноцінне місто. У 1903 році Жмеринка офіційно отримала статус міста. Усього за кілька десятиліть маленька станція перетворилася на великий населений пункт. 🌍 ЧОМУ ЖМЕРИНКА РОСЛА ТАК ШВИДКО? Причина — її унікальне залізничне положення. Звідси колії розходилися у кількох напрямках: 🚂 на Київ; 🚂 на Одесу; 🚂 на Волочиськ і далі на захід; 🚂 на Могилів-Подільський. Жмеринка стала справжнім транспортним перехрестям. Разом із поїздами сюди приходили: 👥 нові мешканці; 💰 торгівля; 📦 товари; 🏭 підприємства; 🌍 люди різних культур і національностей. Так навколо залізниці формувалося нове міське життя. ❤️ СТАРІ НАЗВИ ЖИВУТЬ ДОСІ Для людини з іншого міста назви Кавказ, Корчівка чи Велика Жмеринка можуть нічого не означати. А для багатьох місцевих жителів це частина власної географії: «Я живу на Кавказі». «Поїдемо на Корчівку». «Це Велика Жмеринка». Такі народні назви іноді живуть набагато довше, ніж офіційні адміністративні межі. І саме вони допомагають побачити справжню історію міста.

#МістаУкраїни