Україна: історія, міста та люди

🇺🇦 ФЕДОРІВКА: ІСТОРІЯ, ЩО ПОЧИНАЄТЬСЯ ПІД ЗЕМЛЕЮ

📍 Вінниччина, колишній Шаргородський район.

На перший погляд Федорівка — невелике подільське село. Але поруч із ним земля зберігає сліди набагато давнішого життя.

🏺 Археологічна Федорівка

У 1987 році археолог П. І. Хавлюк виявив поблизу села археологічні поселення.

Одне з них розташоване на лівому березі заболоченої долини річки Мурафа. Його розміри оцінювали приблизно у 450 × 100 метрів.

У 1988 році археологічні об'єкти взяли на державний облік.

📜 Федорівка у документах

Село зустрічається й в архівних матеріалах XX століття. У Державному архіві Вінницької області зберігаються книги записів про народження, шлюби та смерті мешканців Федорівки за 1920-ті роки.

Окрема сторінка історії — Друга світова війна. Збереглися документи Федорівки періоду 1942–1944 років, коли ця територія перебувала під румунською окупаційною адміністрацією Трансністрії.

🇺🇦 Маленьке село — а за ним уже кілька історичних епох.

❓ А ви або ваші рідні з Федорівки?

Напишіть у коментарях старі назви місцевостей, прізвища давніх родин, легенди чи історії, які розповідали старші. Так ми разом збережемо пам'ять села.

Далі — Федорівка: частина 2. Спробуємо дізнатися, коли виникло село, звідки походить його назва та яким воно було раніше.

🇺🇦 КОВЕЛЬ — МІСТО, ДЕ СХОДЯТЬСЯ ДОРОГИ ВОЛИНІ 📍 Волинська область Ковель — одне з найвідоміших міст Волині. Його історія налічує багато століть, а особливе значення місто отримало завдяки своєму розташуванню на важливих шляхах. 📜 Від поселення до міста Письмова історія Ковеля сягає XIV століття. У 1518 році місто отримало Магдебурзьке право — можливість мати власне самоврядування, суд і розвивати торгівлю. Ковель поступово перетворювався на важливий торговельний центр Волині. Тут жили українці, поляки, євреї та представники інших народів, залишивши свій слід у культурі міста. 🚂 Залізниця змінила Ковель Справжній поштовх до розвитку прийшов у XIX столітті, коли через Ковель проклали залізницю. Місто стало великим транспортним вузлом. Звідси залізничні шляхи ведуть у різних напрямках України та до західного кордону. Саме залізниця багато в чому сформувала сучасний образ Ковеля. ⚔️ Війни XX століття Через стратегічне розташування Ковель опинився в центрі важких подій Першої та Другої світових воєн. Місто неодноразово переходило під контроль різних держав і армій та зазнало значних руйнувань. Особливо трагічною сторінкою стала нацистська окупація та знищення значної частини єврейської громади Ковеля. 🏙 Ковель сьогодні Сучасний Ковель залишається одним із найважливіших транспортних центрів Волині. Але це не просто залізничний вузол. Це місто зі своєю багатовіковою історією, культурою та пам'яттю поколінь. 🇺🇦 Ковель нагадує: історія України живе не тільки у великих столицях. Вона живе в містах, через які століттями проходили дороги, люди та цілі епохи. 💙💛 Пізнаваймо Україну разом! #Ковель #Волинь #ІсторіяУкраїни #МістаУкраїни #Україна

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 12 ⚔️ ЖМЕРИНКА І УНР: ДНІ, КОЛИ ТУТ ВИРІШУВАЛАСЯ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 📍 Вінницька область 1919 рік став одним із найдраматичніших в історії Української Народної Республіки. Українська армія одночасно боролася проти більшовицьких військ та російської Добровольчої армії Антона Денікіна. І саме тоді невелика залізнична Жмеринка на короткий час опинилася в самому центрі української політики та війни. 🚂 ЧОМУ САМЕ ЖМЕРИНКА? Відповідь — залізниця. Зі Жмеринки колії розходилися на: ➡️ Київ ➡️ Одесу ➡️ Могилів-Подільський ➡️ Волочиськ і далі на захід Для армії це означало можливість швидко перевозити: ⚔️ військові частини; 📦 боєприпаси; 🥖 продовольство; 🏥 поранених; 📜 урядові документи. Хто контролював Жмеринку — той контролював один із найважливіших транспортних вузлів Поділля. 🇺🇦 СИМОН ПЕТЛЮРА У ЖМЕРИНЦІ У 1919 році тут перебував Симон Петлюра — Головний отаман військ УНР і фактичний керівник Української Народної Республіки. Разом із військовими до Жмеринки переміщувалися державні установи та командування. Жмеринська міська історична довідка називає цей епізод «12 днями, коли місто виконувало роль столиці УНР». Точніше буде сказати: Жмеринка на короткий час стала одним із головних політичних і військових центрів УНР. Бо в умовах війни українська влада була змушена постійно переміщуватися разом із фронтом. 🏛 НАРАДА 4 ЛИСТОПАДА 1919 РОКУ Особливо важлива подія відбулася у Жмеринці 4 листопада 1919 року. Тут зібралися представники керівництва УНР та Української Галицької Армії. Становище було катастрофічним. ⚠️ Не вистачало боєприпасів. 🥖 Бракувало продовольства. 👕 Не вистачало одягу. 💊 Майже не було ліків. А найстрашніше — українську армію косила епідемія тифу. Тисячі вояків були хворими й уже не могли воювати. Потрібно було вирішувати: що робити далі? ⚔️ РОЗКОЛ МІЖ ДВОМА УКРАЇНСЬКИМИ АРМІЯМИ У той час разом діяли: 🇺🇦 Армія Української Народної Республіки та 🇺🇦 Українська Галицька Армія. Але їхнє становище дедалі погіршувалося. Командування УГА вважало, що армію може врятувати тимчасова домовленість із білогвардійськими військами Денікіна. Керівництво УНР не підтримувало такого рішення. Після жмеринської наради переговори все одно продовжилися. 6 листопада 1919 року представники Української Галицької Армії у Зятківцях підписали угоду з Добровольчою армією. Для українського визвольного руху це стало дуже тяжким ударом. ⚔️ 11 ЛИСТОПАДА — ЖМЕРИНКУ ВТРАТИЛИ Добровольча армія продовжувала наступ. 11 листопада 1919 року денікінські війська захопили Жмеринку. УНР втратила надзвичайно важливий залізничний вузол. Того самого дня було втрачено й Могилів-Подільський. Пізніше противник захопив Бар, Проскурів та інші міста Поділля. 🚂 Українські державні установи й військове командування відступали далі. 🕯 ТИФ — ВОРОГ, ЯКИЙ НЕ МАВ ФОРМИ Восени 1919 року українська армія воювала не лише проти військ противника. Епідемія висипного тифу стала справжньою катастрофою. Хворіли тисячі солдатів. Не вистачало: 💊 ліків; 🏥 лікарень; 👨‍⚕️ медичного персоналу; 🧼 засобів гігієни; 🥖 нормального харчування. Подекуди цілі військові частини втрачали боєздатність без жодного пострілу. Саме тому жмеринські події неможливо зрозуміти без цієї трагедії. ⚠️ «ТРИКУТНИК СМЕРТІ» Після втрати Жмеринки становище УНР стало ще гіршим. Наприкінці листопада залишки української армії опинилися в районі Любар — Чортория — Миропіль. Цю ситуацію назвали «трикутником смерті». Українські війська були затиснуті між: 🔴 більшовицькою Червоною армією; ⚪ російською Добровольчою армією; 🇵🇱 польськими військами. До того ж армію продовжував нищити тиф. Здавалося, боротьбу завершено. Але українські вояки вирішили інакше. 🐎 ПЕРШИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД 6 грудня 1919 року частини Армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка вирушили у знаменитий Перший зимовий похід.

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 11 🚂 ТАЄМНИЦІ ЖМЕРИНСЬКОГО ВОКЗАЛУ: ФАКТИ Й ЛЕГЕНДИ 📍 Вінницька область Жмеринський вокзал — не просто місце, де чекають на потяг. За понад сто років навколо нього виникло стільки історій і легенд, що сьогодні іноді важко зрозуміти: де правда, а де красивий міський переказ. Тож розбираємося. 🏛 ФАКТ: ВОКЗАЛУ ПОНАД 120 РОКІВ Нову величну будівлю вокзалу спорудили у 1902–1904 роках. Над нею працювали архітектори: 🔹 Зиновій Журавський 🔹 Валеріян Риков 🔹 Іван Бєляєв Будівля стала одним із головних символів міста. 🚢 ФАКТ: ВОКЗАЛ НАГАДУЄ КОРАБЕЛЬ Якщо подивитися на споруду в цілому, її обриси справді нагадують великий корабель. Криті платформи порівнюють із палубами, а центральну частину — з капітанським містком. Це породило красивий образ: «корабель, який прямує до Одеси й Чорного моря». Саме тому Жмеринський вокзал часто називають вокзалом-кораблем. 👑 «ЦАРСЬКИЙ ЗАЛ» У будівлі існувало спеціальне приміщення, яке сьогодні називають «царським залом». Воно мало окремий вихід до платформи. Такі приміщення використовували для прийому високопоставлених пасажирів. З Жмеринським вокзалом пов'язують і відвідання міста імператором Миколою II. 🌹 Місцеві перекази навіть розповідають, що перед його приїздом біля спеціальної альтанки розкидали пелюстки троянд. Але тут уже починається територія переказів. 😮 НАЙВІДОМІША ЛЕГЕНДА ЖМЕРИНКИ Існує історія, нібито Микола II, побачивши новий вокзал, настільки сильно ним захопився, що висловився дуже емоційно. Архітектор Зиновій Журавський нібито вирішив, що імператор незадоволений його роботою, і після цього наклав на себе руки. Звучить як сюжет фільму. Але... ❌ ЦЕ ЛЕГЕНДА. Історичні дані свідчать, що Журавський продовжував працювати архітектором і після спорудження Жмеринського вокзалу. Тобто знаменитий переказ про трагічну смерть архітектора не підтверджується документами. 🍽 РЕСТОРАН НА ВОКЗАЛІ Стара Жмеринка була важливим місцем пересадки пасажирів. Тому вокзал мав не лише каси та зали очікування. Тут працював вокзальний ресторан. Для початку XX століття це була важлива частина великих залізничних станцій. Поки пасажири чекали наступного потяга, вони могли пообідати або відпочити. Місцеві краєзнавці зберегли спогади навіть про кухарів і страви старого вокзального ресторану. 🚪 СЛУЖБОВИЙ СВІТ, ЯКОГО ПАСАЖИР НЕ БАЧИТЬ Великий вокзал — це набагато більше, ніж зал очікування. За дверима, куди звичайний пасажир не заходив, працювали: 🚂 залізничники; 📨 службовці; 🎫 касири; 📞 працівники зв'язку; 👨‍🔧 технічний персонал. Тисячі людей протягом десятиліть забезпечували роботу станції. Саме вони створювали той невидимий механізм, завдяки якому величезний залізничний вузол працював цілодобово. 🔦 А ЩО З ПІДЗЕМНИМИ ХОДАМИ? Ось тут треба бути особливо обережними. У Жмеринці справді відомі старі підземні ходи, про які розповідають працівники міського історичного музею. Відомо також, що частиною таких підземель користувалися під час Другої світової війни. Але твердження про якусь величезну таємну систему тунелів безпосередньо під вокзалом документально підтверджене недостатньо. Тому не будемо перетворювати легенду на історичний факт. 🔎 Можливо, майбутні дослідження відкриють тут ще багато нового. 🚂 «ВОРОТА ЄВРОПИ» Старі залізничники називали Жмеринський вокзал «Воротами Європи». І це не дивно. Через Жмеринку проходили колії в напрямках: ➡️ Києва ➡️ Одеси ➡️ Поділля ➡️ західного кордону На початку XX століття людина могла приїхати сюди з невеликого подільського села, сісти на потяг — і опинитися зовсім в іншій частині Європи. 🇺🇦 ВОКЗАЛ БАЧИВ УКРАЇНСЬКУ ІСТОРІЮ За свої понад 120 років ця будівля бачила неймовірно багато. 🚂 потяги Російської імперії; 🇺🇦 вояків та керівників УНР; ⚔️ військові ешелони двох світових воєн; 🕯 роки окупації; 🏗 післявоєнну відбудову; ☭ радянські поїзди;

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 4 🚂 ВІДБУДОВА, ЗАЛІЗНИЦЯ ТА НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА 📍 Вінницька область У березні 1944 року для Жмеринки закінчився майже трирічний період окупації. Місто зустріло мир тяжко зруйнованим. 🚂 Було пошкоджене залізничне господарство. 🏭 Постраждали підприємства. 🏫 Були зруйновані культурні та освітні заклади. 🏠 Частина житлових будинків лежала в руїнах. 💡 У місті не було нормального водо- й електропостачання. Але Жмеринка почала відроджуватися практично одразу. 🚂 ПОЇЗДИ ПІШЛИ ВЖЕ ЧЕРЕЗ 10 ДНІВ Одним із першочергових завдань стало відновлення залізничного вузла. Жмеринські залізничники працювали у надзвичайно складних умовах. І результат був вражаючим: вже приблизно через 10 днів після завершення окупації через станцію Жмеринка знову почали проходити військові ешелони. Залізниця вкотре стала основою життя міста. 🏭 ПІСЛЯВОЄННА ЖМЕРИНКА ЗРОСТАЄ У наступні десятиліття відновлювалися підприємства, будувалися нові житлові квартали, школи та заклади культури. Жмеринка залишалася передусім містом залізничників, але поступово розвивалися й інші галузі. Одним із найбільших підприємств став завод «Сектор», де в певний період працювало близько 3 тисяч людей. Також у місті діяла хутрова фабрика, на якій працювало близько тисячі працівників. Для багатьох жмеринських родин завод, фабрика або залізниця ставали місцем роботи кількох поколінь. 🚂 ЗАЛІЗНИЦЯ НЕ ВТРАТИЛА СВОГО ЗНАЧЕННЯ Поїзди через Жмеринку прямували у різні частини України та за її межі. Для багатьох пасажирів назва «Жмеринка» стала знайомою саме завдяки напису на залізничному вокзалі. Місто фактично продовжувало жити в ритмі поїздів: 🔔 оголошення на станції; 🚂 прибуття та відправлення составів; 👨‍🔧 робота машиністів і ремонтників; 🧳 тисячі пасажирів на перонах. 🇺🇦 1991 РІК — НОВА СТОРІНКА 24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність. Разом з усією країною новий етап своєї історії розпочала й Жмеринка. Після розпаду СРСР місту довелося пережити складні економічні зміни 1990-х років. Деякі підприємства скорочували виробництво, змінювали власників або припиняли роботу. Але залізничний вузол продовжував залишатися одним із головних символів та основою транспортного значення міста. ⚡ У 1998 році було електрифіковано залізничну дільницю Жмеринка — Гречани. Це стало ще одним етапом модернізації залізничного сполучення. 🏛 100 РОКІВ МІСТА У 2003 році Жмеринка відзначила 100 років від отримання офіційного статусу міста. На той час їй уже було важко уявити своє існування без знаменитого вокзалу. 🚢 Будівля, яку часто порівнюють із кораблем, стала справжньою візитівкою Жмеринки. У 2012 році історичний вокзал реставрували. І сьогодні пасажир, який виходить на перон, бачить одну з найвідоміших залізничних споруд України. 🇺🇦 РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ У 2013–2014 роках жмеринчани також брали участь у Революції Гідності. Серед загиблих Героїв Небесної Сотні були уродженці та мешканці Жмеринщини Валерій Брезденюк та Леонід Полянський. Їхні імена стали частиною новітньої історії краю. У 2016 році, в межах декомунізації, у Жмеринці перейменували десятки вулиць, провулків та алей. 🚂 ЖМЕРИНКА СЬОГОДНІ Минуло понад півтора століття від часу, коли між Великою та Малою Жмеринкою з’явилася залізнична станція. Навколо кількох колій виросло ціле місто. Воно пережило: 🚂 народження залізниці; 🇺🇦 Українську революцію; 🕯 Голодомор; ⚔️ Другу світову війну; 🏗 післявоєнну відбудову; ☭ радянський період; 💙💛 відновлення незалежності України. І залізниця досі залишається його серцем. ❤️ Жмеринка — місто, яке народилося біля колії, пережило війни та революції й продовжує писати свою українську історію. 👉 «Україна: історія та факти» @ukraina_istoriya_365 #Жмеринка #Вінниччина #Залізниця #ІсторіяЖмеринки #ІсторіяУкраїни #ІсторіяМіст

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 3 ⚔️ ОКУПАЦІЯ, ГЕТТО І РУХ ОПОРУ 📍 Вінницька область У попередній частині ми згадували Жмеринку часів Української революції. Та вже через два десятиліття місто опинилося в епіцентрі нової страшної війни. 🚂 ЗАЛІЗНИЦЯ ЗНОВУ ЗРОБИЛА ЖМЕРИНКУ СТРАТЕГІЧНОЮ У 1941 році Жмеринка залишалася одним із найважливіших залізничних вузлів Правобережної України. Через станцію можна було перевозити війська, техніку та вантажі одразу кількома напрямками. Саме тому місто мало велике військове значення. ⚔️ У середині липня 1941 року Жмеринку окупували війська держав Осі. Спочатку тут перебували німецькі сили. А з 1 вересня 1941 року Жмеринка увійшла до так званої Трансністрії — окупаційної адміністративної території, яку контролювала союзна нацистській Німеччині Румунія. Її територія простягалася між Дністром і Південним Бугом. ✡️ ЖМЕРИНСЬКЕ ГЕТТО Перед війною в Жмеринці проживала велика єврейська громада. За даними Яд Вашем, напередодні німецького нападу на СРСР у місті мешкало приблизно 4630 євреїв. Багатьом вдалося евакуюватися на схід завдяки залізниці. Ті, хто залишився, дуже швидко відчули на собі окупаційний терор. У серпні 1941 року єврейське населення почали зганяти до району біля міського ринку. Так поступово утворилося Жмеринське гетто. Восени сюди почали прибувати також євреї, депортовані з Буковини та Бессарабії, а також біженці з інших окупованих територій. У листопаді 1941 року гетто обнесли колючим дротом. 🚫 Самовільний вихід за його межі заборонявся. Усередині було тісно, не вистачало продовольства, люди потерпали від хвороб і голоду. 🕯 АЛЕ НАВІТЬ У ГЕТТО ЛЮДИ ЧИНИЛИ ОПІР У Жмеринському гетто діяла підпільна група, пов'язана з радянськими партизанами. Її очолював учитель Аркадій (Аарон) Гефтер. Підпільники: 📻 таємно слухали радіопередачі; 📰 поширювали новини; 📄 виготовляли фальшиві документи; 🔎 збирали інформацію на залізничній станції; ⚔️ передавали відомості та зброю партизанам. У липні 1943 року членів підпілля заарештували. Їх вивезли до Тирасполя і вбили. 🕯 Їхня історія залишилася однією зі сторінок опору окупаційному режиму в Жмеринці. ⚠️ ТАБІР ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ Трагедія не обмежувалася гетто. У Жмеринці діяв також пересильний табір для військовополонених. За даними історичної довідки Жмеринської міської ради, у ньому загинуло близько 10 тисяч військовополонених. Голод, хвороби, виснаження та жорстокі умови утримання забирали життя людей. 🚂 ЗАЛІЗНИЧНИКИ ТА ПІДПІЛЛЯ У місті існував рух Опору. Особливе значення мала залізниця. Для окупантів вона була необхідною транспортною артерією, а для підпільників — джерелом інформації про пересування військових ешелонів. Так місто, яке народилося завдяки залізниці, знову опинилося в центрі великої історії. 💥 1944 РІК На початку 1944 року фронт швидко наближався до Жмеринки. Окупаційна влада відступала. У березні розпочалися бої за місто та його стратегічно важливу станцію. У другій половині березня 1944 року Жмеринка була звільнена від окупації військами Червоної армії. Майже три роки окупації закінчилися. Але місто залишилося тяжко зруйнованим. 🚂 Було пошкоджено залізничне господарство. 🏭 Постраждали підприємства. 🏠 Були зруйновані житлові будинки. 💡 Не працювали нормальні системи водо- та електропостачання. А головне — війна забрала тисячі людських життів. 🕯 ПАМ'ЯТЬ ЖМЕРИНКИ Сьогодні, проходячи старими вулицями або очікуючи потяг на знаменитому Жмеринському вокзалі, важко уявити, які події відбувалися тут понад 80 років тому. Цей вокзал бачив не лише мирних пасажирів. Він бачив війська, полонених, депортованих людей, підпільників і тих, хто повертався додому після війни. 💙💛 Історія Жмеринки — це не тільки історія залізниці. Це історія людей, які пережили революції, війни, Голодомор, окупацію та знову відбудували своє місто. 🕯 Пам'ятаємо всіх невинно загиблих. 🇺🇦 Жмеринка вистояла і продовжила жити. 👉 «Україна: історія та факти» @ukraina_istoriya_365 #Жмеринка #Вінниччина #ДругаСвітоваВійна #Голокост #ЖмеринськеГетто #ІсторіяУкраїни #ІсторіяМіст

#МістаУкраїни

🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 2 🚂 ВОКЗАЛ-КОРАБЕЛЬ І 12 ДНІВ УНР 📍 Вінницька область У першій частині ми розповідали, як залізниця фактично народила сучасну Жмеринку. А тепер — про будівлю, яка стала символом міста, та про події 1919 року, коли Жмеринка опинилася в самому центрі боротьби за українську державність. 🏛 ВОКЗАЛ, СХОЖИЙ НА КОРАБЕЛЬ Перший залізничний вокзал у Жмеринці почав працювати 25 лютого 1870 року. Але залізничний вузол швидко зростав. Старої станції вже не вистачало для потоку пасажирів і вантажів. Тому на початку XX століття спорудили новий величний вокзал. 🏗 Будівництво тривало у 1902–1904 роках. Над проєктом працювали архітектори Зиновій Журавський, Валеріян Риков та Іван Бєляєв. Особливість будівлі легко помітити навіть сьогодні. 🚢 Якщо дивитися на вокзал згори або здалеку, його обриси нагадують великий корабель, що прямує до моря. Саме тому Жмеринський вокзал часто називають вокзалом-кораблем. Залізниця зробила Жмеринку одним із найважливіших транспортних вузлів Правобережної України. 🇺🇦 1919 РІК — ЖМЕРИНКА В ЦЕНТРІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Під час Української революції 1917–1921 років залізнична Жмеринка мала величезне стратегічне значення. Хто контролював станцію — той отримував можливість швидко перевозити війська, зброю, продовольство та поранених. Тому за місто неодноразово точилася боротьба. У 1919 році тут перебували частини Армії Української Народної Республіки, військові штаби та керівництво УНР. 🇺🇦 У Жмеринці перебував і Головний отаман Симон Петлюра. За даними історичної довідки Жмеринської міської ради, у листопаді 1919 року місто протягом 12 днів виконувало роль тимчасової столиці Української Народної Республіки. Саме тому в історії міста залишилася незвична фраза: «12 днів, коли Жмеринка була столицею УНР». ⚔️ Але це були надзвичайно важкі дні. Армія УНР воювала одразу в складних умовах проти кількох противників, бракувало зброї, ліків і продовольства. Серед військових поширювалася епідемія тифу. У листопаді 1919 року становище українського війська стало критичним. 11 листопада війська Добровольчої армії захопили Жмеринку. Через кілька тижнів Армія УНР перейшла до нового етапу боротьби — Першого Зимового походу. 🚂 СТАНЦІЯ, ЩО БАЧИЛА ІСТОРІЮ Жмеринський вокзал був свідком не лише звичайних поїздок пасажирів. Через нього проходили: ⚔️ військові ешелони; 🇺🇦 вояки Армії УНР; 🏥 поранені та хворі; 📜 урядовці й військове командування; 🚂 тисячі людей, долі яких змінювала революція. Уявіть: сьогодні ми можемо стояти на тій самій станції, де понад сто років тому перебували люди, які боролися за незалежну Україну. 🏛 А сам історичний вокзал зберігся й досі. У 2012 році його реставрували перед чемпіонатом Європи з футболу. 💙💛 Жмеринка — це набагато більше, ніж залізнична станція. Це місто, яке залізниця створила, а українська історія зробила особливим. 🚂 І коли наступного разу ваш потяг зупиниться у Жмеринці, згадайте: понад сто років тому тут вирішувалася доля Української Народної Республіки. 👉 «Україна: історія та факти» @ukraina_istoriya_365 #Жмеринка #Вінниччина #УНР #СимонПетлюра #УкраїнськаРеволюція #ЖмеринськийВокзал #ІсторіяУкраїни

#МістаУкраїни