🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 6 🏘 ЯК НАРОДЖУВАЛОСЯ СУЧАСНЕ МІСТО 📍 Вінницька область Сьогодні Жмеринка сприймається як єдине місто. Але понад 150 років тому на цьому місці була зовсім інша картина. Навколо майбутнього міста існували окремі села, хутори та поселення. Найважливішими серед них були Велика Жмеринка та Мала Жмеринка. 🚂 СТАНЦІЯ МІЖ ДВОМА СЕЛАМИ У 1865 році, коли почалося будівництво залізниці Київ — Балта, станцію вирішили спорудити між Великою та Малою Жмеринкою. На місці майбутнього залізничного вузла тоді була значною мірою незабудована місцевість. Біля станції почали селитися: 👨‍🔧 залізничники; 🚂 машиністи; 🔨 ремонтники; 🛤 працівники колії; 🧳 торговці та службовці. Поступово виникло нове робітниче поселення. Саме воно стало ядром сучасної Жмеринки. 🏡 ВЕЛИКА ЖМЕРИНКА Велика Жмеринка існувала ще до появи залізниці. Коли нове місто почало розширюватися від вокзалу на схід і північний схід, забудова поступово наблизилася до старого села. Згодом Велика Жмеринка увійшла до складу міста. Тому сьогодні мало хто замислюється, що частина сучасної Жмеринки колись була окремим селом. 🏡 А МАЛА ЖМЕРИНКА ЗАЛИШИЛАСЯ ОКРЕМОЮ З Малою Жмеринкою сталося інакше. Вона також дала назву майбутній станції та місту, але не була повністю поглинута міською забудовою. І сьогодні Мала Жмеринка існує як окреме село Жмеринської громади. Тобто поруч фактично залишився живий уламок тієї місцевості, яка існувала ще до появи сучасної Жмеринки. 🏘 ПЕТРІВКА, КОРЧІВКА, «КАВКАЗ» У місцевій історії збереглися й інші старі назви. На південному та південно-східному напрямках від станції формувалися поселення й райони, які жмеринчани називали: 📍 Петрівка 📍 Корчівка 📍 Кавказ Частина цих назв пережила десятиліття й залишилася в місцевій пам’яті навіть тоді, коли адміністративні межі та забудова змінювалися. Такі назви дуже важливі. Вони показують, що місто виростало не за один день і не за одним генеральним планом. Воно поступово збирало навколо залізничної станції різні поселення, вулиці й райони. 🚂 ПЕРША ВУЛИЦЯ НОВОГО МІСТА За матеріалами міської історичної довідки, одними з перших будинків біля залізниці стали оселі, споруджені машиністом Бєлінським та його синами. Він був одним із людей, пов’язаних зі створенням паровозного депо. Із цих будинків почала формуватися одна з перших вулиць майбутньої Жмеринки. Сьогодні це вулиця Івана Франка. 🏙 МІСТО РОСЛО ВІД ВОКЗАЛУ Це одна з найцікавіших особливостей Жмеринки. У багатьох старих містах спочатку були: ⛪ храм; 🏰 фортеця; 🏛 ратуша; 🛒 ринкова площа. А вже потім з’являлася залізниця. У Жмеринці сталося практично навпаки. 🚂 Спочатку — станція. 🏠 Потім — будинки залізничників. 🔧 Депо й майстерні. 🏪 Торгівля. 📚 Школи. 🏛 Адміністративні установи. 🏘 Нові квартали. І лише потім — повноцінне місто. У 1903 році Жмеринка офіційно отримала статус міста. Усього за кілька десятиліть маленька станція перетворилася на великий населений пункт. 🌍 ЧОМУ ЖМЕРИНКА РОСЛА ТАК ШВИДКО? Причина — її унікальне залізничне положення. Звідси колії розходилися у кількох напрямках: 🚂 на Київ; 🚂 на Одесу; 🚂 на Волочиськ і далі на захід; 🚂 на Могилів-Подільський. Жмеринка стала справжнім транспортним перехрестям. Разом із поїздами сюди приходили: 👥 нові мешканці; 💰 торгівля; 📦 товари; 🏭 підприємства; 🌍 люди різних культур і національностей. Так навколо залізниці формувалося нове міське життя. ❤️ СТАРІ НАЗВИ ЖИВУТЬ ДОСІ Для людини з іншого міста назви Кавказ, Корчівка чи Велика Жмеринка можуть нічого не означати. А для багатьох місцевих жителів це частина власної географії: «Я живу на Кавказі». «Поїдемо на Корчівку». «Це Велика Жмеринка». Такі народні назви іноді живуть набагато довше, ніж офіційні адміністративні межі. І саме вони допомагають побачити справжню історію міста.

#МістаУкраїни