Історія про справжню красу жінки.

Колись у прадавні часи, коли ще родюча земля Вкраїни ще не була розділена на сучасні області та міста, жила собі одна дівчина. Вона як і багато інших жила одинокою на відлюдді, усамітнена в гармонії з природою. Її поля розцвітали квітами, а річки співали пісні й ліси вкривали прохолодою спокою.

Орина була відома своєю неймовірною красою. Її очі були як дві зірки на небі, а волосся – золотистими нитками сонця. Юнаки, ті хто побачив її, не могли жити без того, щоб побачити свою незнайомку, з усіх куточків Вкраїни приходили знову і знову, щоб побачити цю еталонну жіночу красу. Віддаючи багато чого, приносячи до неї. Намагаючись отримати її саму на заміну. Та усе марно, горда дівчина відкидала усе і відмовляла їм.

Кожного разу, коли Орина стояла біля улюбленого місця, на березі річки у зажурі. Її непокоїло важке питання, вона могла зачарувати усіх, та чомусь ніхто не зміг зачарувати її саму. Дивлячись як тече вода, а з нею і її життя, вона побачила відображення свого обличчя у воді. Вона знову замислилася: ″Чому люди так захоплюються моєю зовнішністю? Чи це все, що я можу запропонувати світу? І хто може пізнати мене саму, дати мені те, що хоче жінка?″ Відповіді не було. Орина знову і знову залишалася на самоті милуючись своєю вродою і відлюдним життям. Рідко виходячи в люди й мало з ким спілкувалася.

Через деякий час до неї підійшов старий мандрівник, чий погляд проникав у саме серце. Чоловік був мудрим і відомим в народі, тому дівчина вирішила довірити йому свою печаль і розповісти про свої тривоги. ″Орино, ″ сказав він, ″ти вважаєш що тільки краса – це лише один аспект твоєї жіночої сутності. Ти сама – не тільки повинна показати людям обличчя чи тіло. Твоя внутрішня душа – це справжня краса. Якщо ти дійсно хочеш залишити яскравий слід у цьому світі, позбудься свого гонору, своєї замкнутості, розкрий своє серце для інших. Подаруй їм свою доброту, мудрість та любов. Адже ти жінка, богиня плодючості, твій плід це запорука майбутнього людства. Якими ти, Орино, виховаєш своїх дітей. Таким стануть вони розвивати майбутнє Вкраїни та навіть поза її межами″.

Орина вдумливо прислухалася до слів старого чоловіка. Вона зрозуміла його слова, і тепер вирішила, що її зовнішня краса – це не лише зовнішність, але й те, як вона впливає на інших. Дівчина вийшла до людей, в громаду, покинувши віддалені місця де вона жила на самотині. Вона стала допомагати людям, вчила дітей, рятувала тварин і віддавала своє серце тим, хто цього потребував.

Так Орина стала еталоном не лише жіночої краси, а й доброти, мудрості та любові. Її ім'я стало символом не лише на Вкраїні, а й у всьому світі.

Через багато років Орина захотіла повернутися до минулого, туди де вона жила. Побувавши на знайомих місцях, раптом вирішила відправитися до річки, коли вона нарешті досягла її берегів, і глянувши на своє відображення у воді. Жінка неймовірно здивувалася, її відображення дуже змінилося. Вона зрозуміла, що насправді справжня краса не в зовнішності, а в доброті, щирості та сміливості, які вона несе у своєму серці. І постарівши, закарбувавши у собі усі буденності турбот про інших, вона втрачала юну вроду. Натомість на її обличчі вигравало справжнє життя, мудрість, досвід і знання про людське життя. І її подобалось, її уже не хотілося тієї безтурботності та одинокості, де лише перемовляючись з деревами ятрили власні думки гинучи у собі. Вона не хотіла тієї ніжності та тендітного стану. З яким не можливо було навіть хапкого хмизу принести до печі. Зразу починало боліти юне тіло, не те, що тепер несучи на руках двоє дітей і за спиною клунок з харчами та особистими речами вона легко переступала повалені дерева і широкі калюжі. Вона легко справляється з будь-якими справами, іноді навіть чоловічими. Могла на певний час замінити свого чоловіка який був на полюванні чи на війні, захищаючи свою Вкраїну.

І тепер, люди приходили не дивитися на неї, а черпати натхнення з її мудрості та доброти. Вона навчила всіх, що справжня краса — це те, що ми створюємо в серцях один одного. І ми досі бачимо поруч її нащадків, і може хтось із нас і є одним з її дітей.

Отже, пам'ятаймо, що краса – це не лише зовнішність, але й те, як ми впливаємо на інших своєю добротою та мудрістю. Нехай наші дії роблять світ кращим місцем для всіх.

© авторський текст Tally Vi
Tally Vi