Музика, яка більше ніж мелодія.
Інтернет на власному комп'ютері відкрила для себе вже у 25 років.Робота агента з нерухомості вимагала збору інформації, в тому числі у віртуальному середовищі.Це були золоті часи для паперових об'яв на стовпах електромереж та численних газет.Свого роду конструктор-береш інформацію у мережі у цифровому вигляді і перетворюєш у доступну пересічним громадянам,доступну для них на зупинках громадянського транспорту і у дешевих носіях знань про товари та послуги.Сиди та шукай перед компом,пий каву, нотуй.Підчас пошуку можна слухати що захочеш.Чого ж хотіла моя душа у 2010? Української музики.На запит ″українська музика″, зроблений у спальному промисловому районі Донецьку,на мене випав світ, яскравий, гучний,ліричний,соковитий.Забрав зі собою і веде за руку всьома моїми шляхами.″Друга ріка,″ ″Океан Ельзи″,″Скрябін,″ ″Бумбокс″, ″Рутенія″,″Тартак″, ″Плач Єремії″ сприймалися як друзі з інших світів, яких нарешті зустріла тут.Мова і різноманітні малюнки нот повернули мене обличчям до рідної культури.Шукала відповідь-ким я є? І вона прийшла-я кольорова краплина у моріі творчості моєї країни.Ця музика надала крила.Я летіла у справах, а в голові грала:″Ти зі мною, я здаюсь″.Підписувала договори оренди нерухомості квартир на Широкому, Раздольній чи біля Калінінського ринку, а чула всередині себе:″Старі фотографії″.Це було передчуття чогось нового.Адже зараз,через роки відбулась інверсія спогадів: слухаю Скрябіна, бачу себе, що крокує Донецьком у справах,містом,яке тоді радувало і надихало.Бачу пейзажі, що змінились через війну й чужі стяги, бачу серцем їх веселими, сміливими, синьо-жовтими.Там з літніх площадок лунає:″Я так хочу до тебе″, а в компаніях друзів обговорюють сміливі ритми″Морального сексу″.Дехто, хто зараз в полоні чи взасвітах, у репетиційній палаці культури Азотний вперто підбирає:″Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато″.Магія звуку, взаєморозуміння, приналежності до великого - єдиної культури.Вікно відкрите, квітневий теплий вітер заносить у кімнату голос дороги,її пил, промисловий характерний аромат.Ми всі є дітьми пилу дорог Донбасу.
А музика наш компас.
Залишу відкрите вікно в ті часи, я пам'ятаю їх як вчорашній день.
Зазирни і ти.
Хай мелодія несе тебе в Донбас, український,Суворий, творчий.
Сила жива, її не знищити.
Поки музика звучить.
Завжди.
#рефлексія