Так, судові процеси недешеві, а європейські ще й дуже дорогі. І, власне, тут мала б зіграти свою роль державна підтримка. Не треба там роздавати гроші на генератори для ФОП, кешбеки та іншій непотріб. А ось допомога у пошуку, фінансуванні адвокатів, які дозволять через європейські суди отримати відшкодування за втрачені активи - найкраща держпідтримка бізнесу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📉Центробанк РФ зафіксував різке охолодження ділової активності — найнижчий рівень із 2022 року
Російська економіка продовжує втрачати динаміку. Індекс бізнес-клімату, який Центральний банк щомісяця розраховує на основі опитування близько 15 тисяч підприємств, у лютому впав до 0,2 пункту. Для порівняння: у січні цей показник становив 1,5 пункту, у грудні — 2,5, а середнє значення за 2025 рік дорівнювало 3,2 пункту. Нульова позначка індикатора є межею між зростанням і спадом економічної активності.
Лютневий результат став найгіршим із жовтня 2022 року. Тоді, після оголошення «часткової мобілізації», індекс опустився до мінус 1,1 пункту, що відображало різке погіршення настроїв у бізнес-середовищі.
Компанії значно гірше оцінюють свій поточний стан. Відповідна складова індексу знизилася з мінус 4,2 до мінус 7,8 пункту — це мінімум із травня 2022 року. На такому ж низькому рівні перебувають і оцінки попиту на продукцію підприємств.
Баланс відповідей щодо зміни обсягів виробництва також свідчить про негативну тенденцію: компаній, які скорочують випуск, і надалі більше, ніж тих, хто його нарощує. Цей показник залишається у «мінусі» з вересня 2024 року. У лютому він знизився до найгіршого значення з вересня минулого року, а до того подібно слабкі результати фіксувалися востаннє влітку 2022-го.
Таким чином, статистика Центробанку вказує на суттєве послаблення економічної активності та погіршення настроїв бізнесу на тлі затяжних структурних проблем.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Російська економіка продовжує втрачати динаміку. Індекс бізнес-клімату, який Центральний банк щомісяця розраховує на основі опитування близько 15 тисяч підприємств, у лютому впав до 0,2 пункту. Для порівняння: у січні цей показник становив 1,5 пункту, у грудні — 2,5, а середнє значення за 2025 рік дорівнювало 3,2 пункту. Нульова позначка індикатора є межею між зростанням і спадом економічної активності.
Лютневий результат став найгіршим із жовтня 2022 року. Тоді, після оголошення «часткової мобілізації», індекс опустився до мінус 1,1 пункту, що відображало різке погіршення настроїв у бізнес-середовищі.
Компанії значно гірше оцінюють свій поточний стан. Відповідна складова індексу знизилася з мінус 4,2 до мінус 7,8 пункту — це мінімум із травня 2022 року. На такому ж низькому рівні перебувають і оцінки попиту на продукцію підприємств.
Баланс відповідей щодо зміни обсягів виробництва також свідчить про негативну тенденцію: компаній, які скорочують випуск, і надалі більше, ніж тих, хто його нарощує. Цей показник залишається у «мінусі» з вересня 2024 року. У лютому він знизився до найгіршого значення з вересня минулого року, а до того подібно слабкі результати фіксувалися востаннє влітку 2022-го.
Таким чином, статистика Центробанку вказує на суттєве послаблення економічної активності та погіршення настроїв бізнесу на тлі затяжних структурних проблем.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🚆 “Укрзалізниця” запускає динамічні ціни на квитки
“Укрзалізниця” починає впроваджувати динамічне ціноутворення — але поки що лише для квитків преміум-сегменту: СВ (люкс) та першого класу Intercity.
📊 Від чого залежатиме ціна
Вартість квитка більше не буде сталою — вона змінюватиметься залежно від кількох факторів:
📅 дати купівлі — раніше купив, імовірно дешевше;
🔥 попиту на конкретний рейс;
💺 заповненості поїзда.
Фактично це модель, яка давно використовується в авіаперевезеннях: чим більший попит і менше вільних місць — тим дорожчий квиток.
👤 Кого це торкнеться
Нововведення стосується пасажирів дорожчих категорій вагонів, тоді як більшість базових квитків обіцяють залишити доступними (принаймні до завершення воєнного стану).
💰 Навіщо це УЗ
Рішення частково пов’язане з фінансами перевізника:
- компанія зазнала мільярдних збитків;
- серед заходів для збільшення доходів — гнучке ціноутворення в окремих сегментах, яке може дати значний економічний ефект.
Також додаткові доходи мають компенсувати соціальні ініціативи — наприклад, програми, що стимулюють подорожі у періоди низького попиту.
📈 Чому це логічно саме зараз
Попит на популярні напрямки часто значно перевищує пропозицію — до 5–8 пасажирів на одне місце, через що квитки швидко розкуповують.
Динамічні ціни — один зі способів балансувати попит і заробляти більше на найбільш затребуваних рейсах.
👉 Що це означає для пасажирів:
- планувати поїздки заздалегідь стане вигідніше;
- поїздки у пікові дати можуть подорожчати;
- преміум-комфорт дедалі більше працюватиме за ринковою логікою.
Фактично УЗ переходить до моделі, де ціна формується не “раз і назавжди”, а залежить від поведінки пасажирів.
📍У нашому відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи ми розповідали, що варто давно було застосувати подібне ціноутворення. Добре, що керівництво компанії зробило крок вперед. Шкода, що це рішення не поширюється на всі квитки. У т.ч.тна верхні і бокові полиці та інші чинники.
@costukrainehttps://youtu.be/bRyNCOEYQys
“Укрзалізниця” починає впроваджувати динамічне ціноутворення — але поки що лише для квитків преміум-сегменту: СВ (люкс) та першого класу Intercity.
📊 Від чого залежатиме ціна
Вартість квитка більше не буде сталою — вона змінюватиметься залежно від кількох факторів:
📅 дати купівлі — раніше купив, імовірно дешевше;
🔥 попиту на конкретний рейс;
💺 заповненості поїзда.
Фактично це модель, яка давно використовується в авіаперевезеннях: чим більший попит і менше вільних місць — тим дорожчий квиток.
👤 Кого це торкнеться
Нововведення стосується пасажирів дорожчих категорій вагонів, тоді як більшість базових квитків обіцяють залишити доступними (принаймні до завершення воєнного стану).
💰 Навіщо це УЗ
Рішення частково пов’язане з фінансами перевізника:
- компанія зазнала мільярдних збитків;
- серед заходів для збільшення доходів — гнучке ціноутворення в окремих сегментах, яке може дати значний економічний ефект.
Також додаткові доходи мають компенсувати соціальні ініціативи — наприклад, програми, що стимулюють подорожі у періоди низького попиту.
📈 Чому це логічно саме зараз
Попит на популярні напрямки часто значно перевищує пропозицію — до 5–8 пасажирів на одне місце, через що квитки швидко розкуповують.
Динамічні ціни — один зі способів балансувати попит і заробляти більше на найбільш затребуваних рейсах.
👉 Що це означає для пасажирів:
- планувати поїздки заздалегідь стане вигідніше;
- поїздки у пікові дати можуть подорожчати;
- преміум-комфорт дедалі більше працюватиме за ринковою логікою.
Фактично УЗ переходить до моделі, де ціна формується не “раз і назавжди”, а залежить від поведінки пасажирів.
📍У нашому відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи ми розповідали, що варто давно було застосувати подібне ціноутворення. Добре, що керівництво компанії зробило крок вперед. Шкода, що це рішення не поширюється на всі квитки. У т.ч.тна верхні і бокові полиці та інші чинники.
@costukrainehttps://youtu.be/bRyNCOEYQys
🏭 Російські металурги просять у держави антикризової підтримки
Асоціація «Русская сталь», що об’єднує найбільші металургійні компанії країни (зокрема «Северсталь», НЛМК, Evraz та інші), підготувала пакет антикризових кроків і планує представити уряду рф.
⚠️ Що сталося з галуззю
На бізнес одночасно тисне кілька факторів — такого «ідеального шторму» в новітній історії не було. Ключова ставка тривалий час утримується на рівнях, які фактично роблять кредити недоступними; міцний рубль майже «вбиває» рентабельність експорту; санкції відрізають традиційні ринки збуту.
📉 Ще у 2024 році, за даними асоціації, виробництво сталі скоротилося на 6,6% р/р до 70,7 млн т, а прокату — на 5,9% до 61,1 млн т. Внутрішнє споживання металу відкотилося до рівня 2021 року. У 2025-му ситуація, за оцінками, погіршилася: споживання металопрокату впало на 14% до 37,8 млн т; виробництво прокату — до 58,5 млн т (-4,1%), сталі — до 66,9 млн т (-5,5%).
📦 Паралельно ринок активніше заповнює імпорт: його частка зросла з 6,3% на початку 2024 року до 9,6% наприкінці 2025-го. Експорт після скасування курсових мит частково відновився, але для більшості компаній лишається збитковим.
💸 Додатковий удар — різке зростання собівартості. У період жовтень 2023 — жовтень 2025:
🔌 тариф на електроенергію зріс на 45%;
🚆 на залізничні перевезення — на 32%;
🚚 вартість автоперевезень — на 44%;
👷 зарплати — на 27%.
🛠 Чого саме просять металурги
1) Перегляд акцизу на рідку сталь
Ключова ініціатива стосується акцизу на рідку сталь, запровадженого у 2022 році для вилучення надприбутків галузі в «жирні» періоди. Ставка — 2,7% від експортної ціни сляба, але акциз обнуляється, якщо ціна опускається нижче 30 000 руб./т. Водночас, за розрахунками металургів, поточна собівартість сляба — близько 40 000 руб./т.
«Русская сталь» пропонує:
- підняти «ціну відсічки» з урахуванням накопиченої інфляції за 2022–2025 роки до 43 470 руб./т;
- запровадити щорічну індексацію цього порога;
- поширити аналогічний акциз і на імпортну продукцію.
2) Розігріти внутрішній попит
Друга велика група пропозицій — стимулювання внутрішнього споживання металу.
Серед пріоритетів:
- Інфраструктура: зобов’язати держзамовників у будівництві та ремонті доріг, мереж і інших об’єктів використовувати російські металоконструкції так, щоб щонайменше 80% металу було вітчизняного походження.
- Автопром: через систему «балів» за локалізацію спонукати автозаводи застосовувати в кузовах не менше 30% високоміцних і 10% надвисокоміцних марок російської сталі.
3) Захист від імпорту (Казахстан, Китай)
Окремий блок — стримування імпорту, насамперед з Казахстану та Китаю. Асоціація пропонує запровадити тарифну надбавку на залізничні перевезення імпортного металопрокату.
Аргумент такий: експортери з 2015 року вже платять РЖД надбавку (нині 8%), тож «справедливо» застосувати до імпортерів значно вищий рівень — 40–45%.
📌 Інші «болючі точки»
У переліку проблем, які, на думку асоціації, також потребують рішень:
- контроль трансфертного ціноутворення, що не враховує «санкційні» знижки та може призводити до донарахувань;
- екологічні платежі, зростання яких може стати кратним;
- залізничні пріоритети, через які металопродукцію відсувають у логістиці;
- дорогий перехід на «довірене» програмне забезпечене - на десятки мільярдів рублів у момент, коли компаніям бракує ресурсів, щоб це профінансувати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Асоціація «Русская сталь», що об’єднує найбільші металургійні компанії країни (зокрема «Северсталь», НЛМК, Evraz та інші), підготувала пакет антикризових кроків і планує представити уряду рф.
⚠️ Що сталося з галуззю
На бізнес одночасно тисне кілька факторів — такого «ідеального шторму» в новітній історії не було. Ключова ставка тривалий час утримується на рівнях, які фактично роблять кредити недоступними; міцний рубль майже «вбиває» рентабельність експорту; санкції відрізають традиційні ринки збуту.
📉 Ще у 2024 році, за даними асоціації, виробництво сталі скоротилося на 6,6% р/р до 70,7 млн т, а прокату — на 5,9% до 61,1 млн т. Внутрішнє споживання металу відкотилося до рівня 2021 року. У 2025-му ситуація, за оцінками, погіршилася: споживання металопрокату впало на 14% до 37,8 млн т; виробництво прокату — до 58,5 млн т (-4,1%), сталі — до 66,9 млн т (-5,5%).
📦 Паралельно ринок активніше заповнює імпорт: його частка зросла з 6,3% на початку 2024 року до 9,6% наприкінці 2025-го. Експорт після скасування курсових мит частково відновився, але для більшості компаній лишається збитковим.
💸 Додатковий удар — різке зростання собівартості. У період жовтень 2023 — жовтень 2025:
🔌 тариф на електроенергію зріс на 45%;
🚆 на залізничні перевезення — на 32%;
🚚 вартість автоперевезень — на 44%;
👷 зарплати — на 27%.
🛠 Чого саме просять металурги
1) Перегляд акцизу на рідку сталь
Ключова ініціатива стосується акцизу на рідку сталь, запровадженого у 2022 році для вилучення надприбутків галузі в «жирні» періоди. Ставка — 2,7% від експортної ціни сляба, але акциз обнуляється, якщо ціна опускається нижче 30 000 руб./т. Водночас, за розрахунками металургів, поточна собівартість сляба — близько 40 000 руб./т.
«Русская сталь» пропонує:
- підняти «ціну відсічки» з урахуванням накопиченої інфляції за 2022–2025 роки до 43 470 руб./т;
- запровадити щорічну індексацію цього порога;
- поширити аналогічний акциз і на імпортну продукцію.
2) Розігріти внутрішній попит
Друга велика група пропозицій — стимулювання внутрішнього споживання металу.
Серед пріоритетів:
- Інфраструктура: зобов’язати держзамовників у будівництві та ремонті доріг, мереж і інших об’єктів використовувати російські металоконструкції так, щоб щонайменше 80% металу було вітчизняного походження.
- Автопром: через систему «балів» за локалізацію спонукати автозаводи застосовувати в кузовах не менше 30% високоміцних і 10% надвисокоміцних марок російської сталі.
3) Захист від імпорту (Казахстан, Китай)
Окремий блок — стримування імпорту, насамперед з Казахстану та Китаю. Асоціація пропонує запровадити тарифну надбавку на залізничні перевезення імпортного металопрокату.
Аргумент такий: експортери з 2015 року вже платять РЖД надбавку (нині 8%), тож «справедливо» застосувати до імпортерів значно вищий рівень — 40–45%.
📌 Інші «болючі точки»
У переліку проблем, які, на думку асоціації, також потребують рішень:
- контроль трансфертного ціноутворення, що не враховує «санкційні» знижки та може призводити до донарахувань;
- екологічні платежі, зростання яких може стати кратним;
- залізничні пріоритети, через які металопродукцію відсувають у логістиці;
- дорогий перехід на «довірене» програмне забезпечене - на десятки мільярдів рублів у момент, коли компаніям бракує ресурсів, щоб це профінансувати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
☄️80% компаній відчувають вплив відключень електроенергії, проте більшість адаптувалися завдяки автономності - опитування ЕВА
Перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність для більшості членських компаній (80%), і лише п’ята частина (20%) зазначила, що відключення не позначилися на їхній роботі.
Серед основних наслідків відключень компанії найчастіше називають зростання собівартості продукції (61%) та зміну графіків роботи (58%), що супроводжується падінням обсягів виробництва чи наданням послуг (50%) і простоями (48%). Фінансовий вплив цих процесів переважно оцінюється у здорожчанні продукції на 10–30%, і лише частина бізнесу втримала цей показник на рівні 2-5%.
Більшості компаній усе ж вдається виконувати свої зобовʼязання, адже лише 9% опитаних бізнесівповідомляють, що перебої з електропостачанням призвели до зриву контрактів.
Щодо необхідної підтримки, бізнес найчастіше наголошує на потребі у фінансових стимулах та прогнозованості. Основні запити включають:
🔹Запровадження механізмів компенсації витрат на резервні джерела живлення, скасування мита і ПДВ на обладнання, доступне кредитування (зокрема за програмою 5-7-9%).
🔹Бізнес потребує чітких графіків відключень та оперативної комунікації для можливості планування виробничих циклів.
🔹Спрощення дозвільних процедур для встановлення генерації та мораторій на перевірки, які блокують роботу.
Водночас значна частина респондентів не розраховує на державну допомогу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність для більшості членських компаній (80%), і лише п’ята частина (20%) зазначила, що відключення не позначилися на їхній роботі.
Серед основних наслідків відключень компанії найчастіше називають зростання собівартості продукції (61%) та зміну графіків роботи (58%), що супроводжується падінням обсягів виробництва чи наданням послуг (50%) і простоями (48%). Фінансовий вплив цих процесів переважно оцінюється у здорожчанні продукції на 10–30%, і лише частина бізнесу втримала цей показник на рівні 2-5%.
Більшості компаній усе ж вдається виконувати свої зобовʼязання, адже лише 9% опитаних бізнесівповідомляють, що перебої з електропостачанням призвели до зриву контрактів.
Щодо необхідної підтримки, бізнес найчастіше наголошує на потребі у фінансових стимулах та прогнозованості. Основні запити включають:
🔹Запровадження механізмів компенсації витрат на резервні джерела живлення, скасування мита і ПДВ на обладнання, доступне кредитування (зокрема за програмою 5-7-9%).
🔹Бізнес потребує чітких графіків відключень та оперативної комунікації для можливості планування виробничих циклів.
🔹Спрощення дозвільних процедур для встановлення генерації та мораторій на перевірки, які блокують роботу.
Водночас значна частина респондентів не розраховує на державну допомогу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📈💰У 2025 році українські технологічні компанії залучили $498 млн у вигляді інвестицій і грантів: на 8% більше порівняно з 2024 роком ($462 млн), йдеться у Dealbook of Ukraine 2025, щорічному дослідження від AVentures.
Майже половину цієї суми забезпечили раунди пізніх стадій — Series D та Growth.
Минулого року Fintech-IT Group, розробник monobank, залучив інвестиції від UMAEF за оцінки понад $1 млрд, ставши першим українським фінтех-єдинорогом.
Другим українським єдинорогом 2025 року став Preply після раунду на $150 млн, очоленого Westcap.
Оборонні технології стали найбільш швидкозростаючим технологічним сектором в Україні, залучивши у 2025-му понад $129 млн у формі грантів та інвестицій. Загалом за останні три роки обсяг інвестицій у Defense Tech зріс у 19 разів.
Цьогорічні угоди, як-от інвестиції у Swarmer ($15 млн), Trypillian ($5 млн), демонструють перехід українського Defense Tech від ранніх експериментів до масштабованих бізнесів із глобальним інтересом інвесторів.
Підтримка від держави та міжнародні програми
Минулого року державні й міжнародні програми суттєво наростили підтримку українських стартапів, особливо в оборонному та інноваційному секторах.
🔹Brave1 зміцнив свою позицію як один із головних центрів розвитку українського Defense Tech. З $40 млн у 2024 році обсяг грантів зріс до понад $60 млн у 2025-му і підтримки понад 600 компаній.
🔹Seeds of Bravery за підтримки Європейського Союзу протягом 2025 року видали понад 300 грантів на загальну суму близько €8,7 млн.
🔹Ukraine Support Fund від Google for Startups у 2025 році виділив понад $6,5 млн українським командам. Кожен з понад 60 відібраних стартапів отримав до $100 тис. фінансування без розмивання частки, а також доступ до менторської підтримки, продуктів Google і до $350 тис. у вигляді кредитів на Google Cloud.
Докладніше у статті від AIN.
❗️Якщо подивитися на минулорічний графік, то у 2022 Україна була готова перетнути психологічну межу в $1 млрд інвестицій. Але, як завжди, корінь усіх наших проблем - рускіє і москва. Повномасштабне вторгнення обвалило ринок і ми зараз намагаємося досягнути показників 2019 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Майже половину цієї суми забезпечили раунди пізніх стадій — Series D та Growth.
Минулого року Fintech-IT Group, розробник monobank, залучив інвестиції від UMAEF за оцінки понад $1 млрд, ставши першим українським фінтех-єдинорогом.
Другим українським єдинорогом 2025 року став Preply після раунду на $150 млн, очоленого Westcap.
Оборонні технології стали найбільш швидкозростаючим технологічним сектором в Україні, залучивши у 2025-му понад $129 млн у формі грантів та інвестицій. Загалом за останні три роки обсяг інвестицій у Defense Tech зріс у 19 разів.
Цьогорічні угоди, як-от інвестиції у Swarmer ($15 млн), Trypillian ($5 млн), демонструють перехід українського Defense Tech від ранніх експериментів до масштабованих бізнесів із глобальним інтересом інвесторів.
Підтримка від держави та міжнародні програми
Минулого року державні й міжнародні програми суттєво наростили підтримку українських стартапів, особливо в оборонному та інноваційному секторах.
🔹Brave1 зміцнив свою позицію як один із головних центрів розвитку українського Defense Tech. З $40 млн у 2024 році обсяг грантів зріс до понад $60 млн у 2025-му і підтримки понад 600 компаній.
🔹Seeds of Bravery за підтримки Європейського Союзу протягом 2025 року видали понад 300 грантів на загальну суму близько €8,7 млн.
🔹Ukraine Support Fund від Google for Startups у 2025 році виділив понад $6,5 млн українським командам. Кожен з понад 60 відібраних стартапів отримав до $100 тис. фінансування без розмивання частки, а також доступ до менторської підтримки, продуктів Google і до $350 тис. у вигляді кредитів на Google Cloud.
Докладніше у статті від AIN.
❗️Якщо подивитися на минулорічний графік, то у 2022 Україна була готова перетнути психологічну межу в $1 млрд інвестицій. Але, як завжди, корінь усіх наших проблем - рускіє і москва. Повномасштабне вторгнення обвалило ринок і ми зараз намагаємося досягнути показників 2019 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇨🇳Дефляційна пастка затягує економіку Китаю - The Wall Street Journal
Китайська економіка дедалі глибше занурюється в дефляційний цикл, з якого складно вибратися. Від 2023 року в країні безперервно знижуються ціни виробників, а рентабельність публічних компаній опустилася до найнижчого рівня з 2009 року. Це свідчить про слабкий внутрішній попит і системні проблеми з прибутковістю бізнесу.
Один із ключових індикаторів - дефлятор ВВП Китаю, що відображає загальний рівень цін в економіці, - перебуває у від’ємній зоні з 2023 року. Така динаміка означає, що внутрішній попит не здатен підтримувати зростання. Фінансова звітність компаній підтверджує цю картину: прибутки скорочуються в найрізноманітніших секторах - від сталеливарної та цементної промисловості до електромобілів, робототехніки, харчових приправ і косметики.
За даними індексу FactSet, який охоплює близько 5 тисяч компаній, зареєстрованих на материковому Китаї, маржа прибутку публічних корпорацій зараз найнижча за останні п’ятнадцять років. Додатковим тривожним сигналом стало те, що у 2025 році інвестиції в основні фонди - житло, заводи, інфраструктуру - скоротилися вперше за всю історію спостережень.
Водночас ця «економічна інволюція» є побічною ціною стратегічного курсу Пекіна. Прагнення Сі Цзіньпіна до промислової самодостатності та глобального лідерства у передових технологіях реалізується значною мірою за рахунок підтримки споживання. Глибоко вкорінені ідеологічні заперечення щодо західної моделі споживчої економіки ускладнюють боротьбу з дефляцією.
У підсумку Китай опинився в замкненому колі: слабкий попит тисне на ціни й прибутки, бізнес скорочує інвестиції, а це ще більше стримує економічну активність - і розірвати цей ланцюг стає дедалі важче.
Дивіться наше останнє відео: 🛰Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Китайська економіка дедалі глибше занурюється в дефляційний цикл, з якого складно вибратися. Від 2023 року в країні безперервно знижуються ціни виробників, а рентабельність публічних компаній опустилася до найнижчого рівня з 2009 року. Це свідчить про слабкий внутрішній попит і системні проблеми з прибутковістю бізнесу.
Один із ключових індикаторів - дефлятор ВВП Китаю, що відображає загальний рівень цін в економіці, - перебуває у від’ємній зоні з 2023 року. Така динаміка означає, що внутрішній попит не здатен підтримувати зростання. Фінансова звітність компаній підтверджує цю картину: прибутки скорочуються в найрізноманітніших секторах - від сталеливарної та цементної промисловості до електромобілів, робототехніки, харчових приправ і косметики.
За даними індексу FactSet, який охоплює близько 5 тисяч компаній, зареєстрованих на материковому Китаї, маржа прибутку публічних корпорацій зараз найнижча за останні п’ятнадцять років. Додатковим тривожним сигналом стало те, що у 2025 році інвестиції в основні фонди - житло, заводи, інфраструктуру - скоротилися вперше за всю історію спостережень.
Водночас ця «економічна інволюція» є побічною ціною стратегічного курсу Пекіна. Прагнення Сі Цзіньпіна до промислової самодостатності та глобального лідерства у передових технологіях реалізується значною мірою за рахунок підтримки споживання. Глибоко вкорінені ідеологічні заперечення щодо західної моделі споживчої економіки ускладнюють боротьбу з дефляцією.
У підсумку Китай опинився в замкненому колі: слабкий попит тисне на ціни й прибутки, бізнес скорочує інвестиції, а це ще більше стримує економічну активність - і розірвати цей ланцюг стає дедалі важче.
Дивіться наше останнє відео: 🛰Як Китай виграє майбутнє: захоплення космосу, Арктики, світового океану й інтернету
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🧮Ідея запровадити ПДВ для ФОПів – це математична помилка на 100 мільярдів
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для 24tv про новий сезон серіалу "Дивні дива"👺 у Міністерстві фінансів.
Ключові тези:
🔹Міністерство фінансів пропонує обов'язкове запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 мільйон гривень з 2027 року, очікуючи додаткові 40 мільярдів гривень у бюджеті щороку.
🔹Аналітичні центри вказують на значні додаткові витрати для підприємців та сумніваються у позитивному фіскальному ефекті, вказуючи на можливі втрати бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень та негативні наслідки для населення.
🔹15 січня Державна регуляторна служба стала майданчиком для гарячої дискусії. По один бік – Міністерство фінансів та ДПС, по інший – провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри. Каменем спотикання став Аналіз регуляторного впливу (АРВ) Мінфіну, показники в якому занижені у 20 – 30 разів.
🔹Щоб не платити 20% з усього обороту, а платити лише з націнки, ФОП буде зобов'язаний:
- збирати та перевіряти вхідні податкові накладні від усіх постачальників;
- вести реєстр первинної документації (рахунки, акти, ТТН), бо без них податкова анулює кредит під час першої ж перевірки;
- відповідно доведеться вести повний товарний облік – підприємці повинні точно знати, який товар куплений, за якою ціною і чи зареєстрував постачальник накладну в системі (ЄРПН).
🔹Також підприємці зіштовхнуться із системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) та усіма її родзинками. Якщо система заблокує накладну, а зараз таке трапляється щомісячно у приблизно 10% суб'єктів господарювання – то щоб розблокувати накладну, потрібно буде подавати значний пакет документів: договори, складські документи, підтвердження походження товару.
🔹Це вимагає десятків годин роботи професійного бухгалтера, а у випадку відмови комісії по розблокуванню – роботи професійного юриста у суді.
🔹Навіть якщо вважати реальними припущення Мінфіну у 40,1 мільярда гривень доходів – вони повністю нівелюються чистими втратами бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень. Це контрпродуктивні витрати, які не створюють додаткового продукту, тобто безпосередньо зменшують суспільний добробут.
🔹Мінфін "забув" порахувати:
- втрати місцевих громад: ФОПи перейдуть зі ставки 5% на 3% (ПДВ), що забере у місцевих бюджетів не менше 18 млрд грн;
- роздування штату податкової: кількість платників ПДВ зросте з 249 тис. до 877 тис. Державі доведеться витратити додатково 3 мільярди гривень на нових працівників ДПС та юристів;
- зростання податку на бідних: ПДВ – це податок на кінцевого споживача. Вся сума "фіскального ефекту" просто ляже на плечі громадян через зростання цін на товари та послуги мікробізнесу.
❓Що робити замість простих, але шкідливих рішень?
Доцільним звернути увагу на справжні найбільші "діри" в бюджеті, які не використовують спрощену систему, а існують через корупцію та великий "сірий" бізнес:
- неформальна зайнятість: втрати 200 – 265 мільярдів гривень на рік;
- сірий імпорт: 105 – 120 мільярдів гривень на рік;
- схеми з підакцизкою: 39 – 43 мільярди гривень на рік.
Докладніше у статті
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для 24tv про новий сезон серіалу "Дивні дива"👺 у Міністерстві фінансів.
Ключові тези:
🔹Міністерство фінансів пропонує обов'язкове запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 1 мільйон гривень з 2027 року, очікуючи додаткові 40 мільярдів гривень у бюджеті щороку.
🔹Аналітичні центри вказують на значні додаткові витрати для підприємців та сумніваються у позитивному фіскальному ефекті, вказуючи на можливі втрати бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень та негативні наслідки для населення.
🔹15 січня Державна регуляторна служба стала майданчиком для гарячої дискусії. По один бік – Міністерство фінансів та ДПС, по інший – провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри. Каменем спотикання став Аналіз регуляторного впливу (АРВ) Мінфіну, показники в якому занижені у 20 – 30 разів.
🔹Щоб не платити 20% з усього обороту, а платити лише з націнки, ФОП буде зобов'язаний:
- збирати та перевіряти вхідні податкові накладні від усіх постачальників;
- вести реєстр первинної документації (рахунки, акти, ТТН), бо без них податкова анулює кредит під час першої ж перевірки;
- відповідно доведеться вести повний товарний облік – підприємці повинні точно знати, який товар куплений, за якою ціною і чи зареєстрував постачальник накладну в системі (ЄРПН).
🔹Також підприємці зіштовхнуться із системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) та усіма її родзинками. Якщо система заблокує накладну, а зараз таке трапляється щомісячно у приблизно 10% суб'єктів господарювання – то щоб розблокувати накладну, потрібно буде подавати значний пакет документів: договори, складські документи, підтвердження походження товару.
🔹Це вимагає десятків годин роботи професійного бухгалтера, а у випадку відмови комісії по розблокуванню – роботи професійного юриста у суді.
🔹Навіть якщо вважати реальними припущення Мінфіну у 40,1 мільярда гривень доходів – вони повністю нівелюються чистими втратами бізнесу у 61 – 115 мільярдів гривень. Це контрпродуктивні витрати, які не створюють додаткового продукту, тобто безпосередньо зменшують суспільний добробут.
🔹Мінфін "забув" порахувати:
- втрати місцевих громад: ФОПи перейдуть зі ставки 5% на 3% (ПДВ), що забере у місцевих бюджетів не менше 18 млрд грн;
- роздування штату податкової: кількість платників ПДВ зросте з 249 тис. до 877 тис. Державі доведеться витратити додатково 3 мільярди гривень на нових працівників ДПС та юристів;
- зростання податку на бідних: ПДВ – це податок на кінцевого споживача. Вся сума "фіскального ефекту" просто ляже на плечі громадян через зростання цін на товари та послуги мікробізнесу.
❓Що робити замість простих, але шкідливих рішень?
Доцільним звернути увагу на справжні найбільші "діри" в бюджеті, які не використовують спрощену систему, а існують через корупцію та великий "сірий" бізнес:
- неформальна зайнятість: втрати 200 – 265 мільярдів гривень на рік;
- сірий імпорт: 105 – 120 мільярдів гривень на рік;
- схеми з підакцизкою: 39 – 43 мільярди гривень на рік.
Докладніше у статті
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У коментарях до попереднього посту запитали "а що робити в селі? чи буде там робота?"
Щоб максимально скористатися нашими природними перевагами, залучити іноземних інвесторів, які створять у селі робочі місця, треба відійти від лякалок популістів і зробити вільний ринок землі с/г призначення, тобто скасувати мораторій на продаж землі іноземцям.
Ми неодноразово казали, що земля - це найпривабливіший актив для іноземців, в який вони готові вкладати гроші і ризикувати. Наші держпідприємства (наприклад, ОПЗ) не дуже цікаві. Для того, щоб тут відкривали виробництво треба зробити дуже багато домашньої роботи (податкове адміністрування, верховенство права, підключення до електромереж тощо). Очікувати багато років. А земля може дати інвесторів тут і зараз.
Дивіться відео по темі: 🧑🏻🌾🚜Як ринок землі зробить Україну багатшою? Обмеження продажу землі - зло
P.S. Передбачаємо, що це доволі просте рішення не задовільніть багатьох. Краще ж піти шляхом "держава надасть субсидії, створить ферми і роздать будинки у селах для залучення людей".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Щоб максимально скористатися нашими природними перевагами, залучити іноземних інвесторів, які створять у селі робочі місця, треба відійти від лякалок популістів і зробити вільний ринок землі с/г призначення, тобто скасувати мораторій на продаж землі іноземцям.
Ми неодноразово казали, що земля - це найпривабливіший актив для іноземців, в який вони готові вкладати гроші і ризикувати. Наші держпідприємства (наприклад, ОПЗ) не дуже цікаві. Для того, щоб тут відкривали виробництво треба зробити дуже багато домашньої роботи (податкове адміністрування, верховенство права, підключення до електромереж тощо). Очікувати багато років. А земля може дати інвесторів тут і зараз.
Дивіться відео по темі: 🧑🏻🌾🚜Як ринок землі зробить Україну багатшою? Обмеження продажу землі - зло
P.S. Передбачаємо, що це доволі просте рішення не задовільніть багатьох. Краще ж піти шляхом "держава надасть субсидії, створить ферми і роздать будинки у селах для залучення людей".
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
📈У 2025 зросла газова генерація е/е в Україна
У 2025 році комунальними підприємствами, приватними та державними компаніями в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації.
Крім того, 71 когенераційна установка пройшла кваліфікацію, зростання на 40% порівняно із 2024 роком.
Загальна потужність кваліфікованих високоефективних когенераційних установок сягнула 3,1 ГВт електричної потужності. Кваліфіковані установки звільнені від сплати акцизного податку (ставка 3,2%) на дохід від реалізації виробленої електроенергії.
Про це йдеться у "Місячному Економічному Моніторингу України" від ІЕД.
У грудні Україна збільшила імпорт електроенергії на 53% до попереднього місяця, майже до 640 тисяч МВт-год, експорту електроенергії не було. Найбільшу частку у структурі імпорту електроенергії і надалі займає Угорщина, 41% від усіх обсягів. На другому місці - Словаччина з 21%.
Загалом за 2025 рік Україна імпортувала 3,3 млн МВт-год, що на 24% менше за обсяги 2024 року. У січні 2026 року максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів для імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу до спільного блоку Україна–Молдова зросла до 2450 МВт.
💰До речі, в контексті цієї новини не зайвим буде згадати Фонд Inzhur Energy. Співвласники фонду долучаються до будівництва газопоршневої маневрової електростанції. На відміну від інших подібних проектів тут дуже низький поріг входу - ₴6 440.09 У нас час - це більше ніж просто інвестиція, а й ще внесок у стійкість країни. (Якщо що, то це не реклама і грошей від Інжура ми не отримали 😀)
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
У 2025 році комунальними підприємствами, приватними та державними компаніями в Україні було введено 762 МВт нової газової генерації.
Крім того, 71 когенераційна установка пройшла кваліфікацію, зростання на 40% порівняно із 2024 роком.
Загальна потужність кваліфікованих високоефективних когенераційних установок сягнула 3,1 ГВт електричної потужності. Кваліфіковані установки звільнені від сплати акцизного податку (ставка 3,2%) на дохід від реалізації виробленої електроенергії.
Про це йдеться у "Місячному Економічному Моніторингу України" від ІЕД.
У грудні Україна збільшила імпорт електроенергії на 53% до попереднього місяця, майже до 640 тисяч МВт-год, експорту електроенергії не було. Найбільшу частку у структурі імпорту електроенергії і надалі займає Угорщина, 41% від усіх обсягів. На другому місці - Словаччина з 21%.
Загалом за 2025 рік Україна імпортувала 3,3 млн МВт-год, що на 24% менше за обсяги 2024 року. У січні 2026 року максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів для імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу до спільного блоку Україна–Молдова зросла до 2450 МВт.
💰До речі, в контексті цієї новини не зайвим буде згадати Фонд Inzhur Energy. Співвласники фонду долучаються до будівництва газопоршневої маневрової електростанції. На відміну від інших подібних проектів тут дуже низький поріг входу - ₴6 440.09 У нас час - це більше ніж просто інвестиція, а й ще внесок у стійкість країни. (Якщо що, то це не реклама і грошей від Інжура ми не отримали 😀)
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️ 1 Гривня — Фінансовий вісник бізнесу та економіки.
▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.
▪️Business Diary| Бізнес Щоденник — топ канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу
▪️ 1 Гривня — Фінансовий вісник бізнесу та економіки.
▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.
▪️Business Diary| Бізнес Щоденник — топ канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.
▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою.
Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетмаецев звітує, що доходи державного бюджету порівняно з 2024 зросли на 22,4% ( 0,70 трлн грн).
Зокрема, зросли:
◾️ імпортний ПДВ – 20,4% (у 2024 році - 21,4%), 542,4 млрд грн;
◾️ ПДФО та військовий збір – 13,6% (10,8%), 362,9 млрд грн;
◾️ внутрішній ПДВ (із врахуванням відшкодування) – 11,5% (12,3%), 306,5 млрд грн;
◾️ податок на прибуток – 10,7% (12,5%), 284,7 млрд грн;
◾️ акциз – 10,5% (9,7%), 280,9 млрд грн;
◾️ дивіденди та частина прибутку державних підприємств – 2,6% (3,2%), 67,9 млрд грн;
◾️ ввізне та вивізне мито – 2,1% (2,2%), 55,2 млрд грн;
◾️ рента – 1,6% (2,2%), 43,4 млрд грн.
https://t.me/getmantsevdanil/10986
Тобто українці сплатили більше податків і профінансували державу. Але чомусь з боку представників влади та фіскалів жодної подяки українцям за те, що вони зі своїх кишень фінансують, в т.ч. їхню роботу. Ну і вони далі продовжують розповідати, що українці не сплачують / ухиляються від податків.
Таке враження, що всі ці ПДВ з військовими зборами сплачують якісь абстрактні істоти - марсіани.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
Зокрема, зросли:
◾️ імпортний ПДВ – 20,4% (у 2024 році - 21,4%), 542,4 млрд грн;
◾️ ПДФО та військовий збір – 13,6% (10,8%), 362,9 млрд грн;
◾️ внутрішній ПДВ (із врахуванням відшкодування) – 11,5% (12,3%), 306,5 млрд грн;
◾️ податок на прибуток – 10,7% (12,5%), 284,7 млрд грн;
◾️ акциз – 10,5% (9,7%), 280,9 млрд грн;
◾️ дивіденди та частина прибутку державних підприємств – 2,6% (3,2%), 67,9 млрд грн;
◾️ ввізне та вивізне мито – 2,1% (2,2%), 55,2 млрд грн;
◾️ рента – 1,6% (2,2%), 43,4 млрд грн.
https://t.me/getmantsevdanil/10986
Тобто українці сплатили більше податків і профінансували державу. Але чомусь з боку представників влади та фіскалів жодної подяки українцям за те, що вони зі своїх кишень фінансують, в т.ч. їхню роботу. Ну і вони далі продовжують розповідати, що українці не сплачують / ухиляються від податків.
Таке враження, що всі ці ПДВ з військовими зборами сплачують якісь абстрактні істоти - марсіани.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:
💼Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
🔹 Почни щось! — саморозвиток для тих, хто втомився від інфобруду. Системні поради, щоденні ритуали, фокус на дію. Без мотиваційного булшиту.
💰Фінансист — топовий канал про гроші, інвестиції та фінансову свободу. Переможець FinAwards 2024, номінант FinAwards 2025. Пояснюємо складне просто: як заробляти більше, витрачати розумно й будувати капітал.
👨💻Стартапенко — авторський канал в якому публікують СОТНІ бізнес-ідей, з якими навіть ледар зможе отримувати зайві 30-50 тисяч просто лежачи на дивані. Підписатись: @startup_ukr
💵 Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
🫣 FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key.
🌍🔑 Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 5-15% річних. Огляди ЖК, дольовi iнвестицiї вiд $23.000 та стратегії.
💼Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
🔹 Почни щось! — саморозвиток для тих, хто втомився від інфобруду. Системні поради, щоденні ритуали, фокус на дію. Без мотиваційного булшиту.
💰Фінансист — топовий канал про гроші, інвестиції та фінансову свободу. Переможець FinAwards 2024, номінант FinAwards 2025. Пояснюємо складне просто: як заробляти більше, витрачати розумно й будувати капітал.
👨💻Стартапенко — авторський канал в якому публікують СОТНІ бізнес-ідей, з якими навіть ледар зможе отримувати зайві 30-50 тисяч просто лежачи на дивані. Підписатись: @startup_ukr
💵 Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
🫣 FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key.
🌍🔑 Hayat Estate — блог про нерухомість у 10 країнах: як обрати житло для себе та інвестування з дохідністю 5-15% річних. Огляди ЖК, дольовi iнвестицiї вiд $23.000 та стратегії.
💸Україна недоотримала €3,6 млрд фінансової підтримки через невиконання індикаторів Ukraine Facility за 2025 рік
Але винні ФОПи, які крадуть в бюджету і яким треба запровадити ПДВ. Не забувайте!!!
@costukrainehttps://rrr4u.org/wp-content/uploads/2025/12/monitoryng-vykonannya-programy-mvf-ta-dopomogy-yes-gruden-2025.pdf
Але винні ФОПи, які крадуть в бюджету і яким треба запровадити ПДВ. Не забувайте!!!
@costukrainehttps://rrr4u.org/wp-content/uploads/2025/12/monitoryng-vykonannya-programy-mvf-ta-dopomogy-yes-gruden-2025.pdf
❓ПДВ для ФОПів – боротьба із схемами чи розширення корупційних можливостей?
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для "Економічної правди", в якій розібрав проєкт закону Мінфіну, що передбачає граничний ліміт для переходу на ПДВ в 1 млн грн для всіх ФОПів.
Ключові тези:
🔹В аналізі регуляторного впливу до законопроєкту зазначено, що вигода від його реалізації становитиме 39,9 млрд грн. Але і доходи, і витрати розраховані на вкрай сумнівних припущеннях.
🔹Адміністративні витрати підприємців розраховані Мінфіном на припущенні невідомого походження про те, що суб'єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає реальній ситуації.
🔹Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна на основі репрезентативного опитування свідчить, що різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140,2 людино-днів на рік, – у 20 разів більше ніж порахував Мінфін.
🔹Опитування свідчить про те, що корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, аніж для неплатників. Так, платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики "були дуже сильною перешкодою" у 11% випадків, водночас неплатники ствердно відповідають на це запитання вдвічі рідше.
🔹Додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої зарплати потрібного бухгалтера) дорівнюють 93 тис грн. Для 660 тис. підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – контрпродуктивні витрати складуть 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат Світового банку, без врахування ведення повного обліку) або 115,7 млрд грн (оцінка трудовитрат CASE Україна).
🔹Мікробізнес у переважній більшості не буде переходити на ПДВ та нести розраховані витрати, бо це зробить підприємців неконкурентоздатними. Натомість нове регулювання збільшіть дроблення ФОПів, стимулюватиме до приховування оборотів та інших схем.
🔹 Жодна з задекларованих Мінфіном цілей не буде досягнута.
🔹Розрахована Мінфіном цифра доходів бюджету у 40,1 млрд грн на рік також виглядає сумнівною. За нещодавніми оцінками аналітичних центрів втрати бюджету від всіх схем зловживання із спрощеною системою оподаткування (ССО) коливаються в діапазоні 26-32 млрд грн на рік.
🔹Що варто зробити, що досягти цілей Мінфіну:
- ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
- Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
- Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.
🔹І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну, зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків необхідним є створення базових умов в країні: продовження та завершення судової реформи – забезпечення верховенства права, інституційна реформа ДМС та ДПС, Нацполіції.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://epravda.com.ua/pravula-gru/noviy-zakonoproyekt-pro-pdv-yak-zminyatsya-pravila-dlya-fop-u-2024-roci-815790/
Стаття Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для "Економічної правди", в якій розібрав проєкт закону Мінфіну, що передбачає граничний ліміт для переходу на ПДВ в 1 млн грн для всіх ФОПів.
Ключові тези:
🔹В аналізі регуляторного впливу до законопроєкту зазначено, що вигода від його реалізації становитиме 39,9 млрд грн. Але і доходи, і витрати розраховані на вкрай сумнівних припущеннях.
🔹Адміністративні витрати підприємців розраховані Мінфіном на припущенні невідомого походження про те, що суб'єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Це припущення не відповідає реальній ситуації.
🔹Дослідження стану податкового адміністрування в Україні, проведене CASE Україна на основі репрезентативного опитування свідчить, що різниця у трудовитратах на податкове адміністрування між платниками єдиного податку без ПДВ (але з найманими працівниками) і з ПДВ становить 140,2 людино-днів на рік, – у 20 разів більше ніж порахував Мінфін.
🔹Опитування свідчить про те, що корупція є більшою проблемою для підприємців-платників ПДВ, аніж для неплатників. Так, платники ПДВ на загальній системі стверджують, що корупційні практики "були дуже сильною перешкодою" у 11% випадків, водночас неплатники ствердно відповідають на це запитання вдвічі рідше.
🔹Додаткові витрати на одного підприємця (виходячи з середньої зарплати потрібного бухгалтера) дорівнюють 93 тис грн. Для 660 тис. підприємців, на яких за оцінками Мінфіну пошириться нове регулювання – контрпродуктивні витрати складуть 61,4 млрд грн на рік (оцінки трудовитрат Світового банку, без врахування ведення повного обліку) або 115,7 млрд грн (оцінка трудовитрат CASE Україна).
🔹Мікробізнес у переважній більшості не буде переходити на ПДВ та нести розраховані витрати, бо це зробить підприємців неконкурентоздатними. Натомість нове регулювання збільшіть дроблення ФОПів, стимулюватиме до приховування оборотів та інших схем.
🔹 Жодна з задекларованих Мінфіном цілей не буде досягнута.
🔹Розрахована Мінфіном цифра доходів бюджету у 40,1 млрд грн на рік також виглядає сумнівною. За нещодавніми оцінками аналітичних центрів втрати бюджету від всіх схем зловживання із спрощеною системою оподаткування (ССО) коливаються в діапазоні 26-32 млрд грн на рік.
🔹Що варто зробити, що досягти цілей Мінфіну:
- ІТ-консолідація інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих інформаційних ресурсів незалежним адміністратором.
- Забезпечення інтеграції з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ, моніторингу руху акцизних товарів, системами платіжної інформації тощо.
- Забезпечити запровадження обміну попередньою митною інформацією з іншими країнами з метою прискорення переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, виявлення ризикових операцій та посилення заходів щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Покращення обміну податковою інформацією з відповідними органами інших країн з метою запобігання транскордонним схемам ухилення від оподаткування.
🔹І головне – для досягнення заявлених цілей Мінфіну, зменшення рівня тіні в економіці, для мінімізації всіх описаних вище схем по ухиленню від сплати податків необхідним є створення базових умов в країні: продовження та завершення судової реформи – забезпечення верховенства права, інституційна реформа ДМС та ДПС, Нацполіції.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://epravda.com.ua/pravula-gru/noviy-zakonoproyekt-pro-pdv-yak-zminyatsya-pravila-dlya-fop-u-2024-roci-815790/
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️Український бізнес — твій компас у світі бізнесу: від економічних прогнозів до трендів, що змінюють ринок. Інсайти для амбітних, тут ідеї стають реальністю.
▪️Business Diary| Бізнес Щоденник — ТОП канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.
▪️Гроші працюють - розумні інвестиції на фондовому ринку. Куди інвестувати, як досягти цілей. Підписуйтесь, щоб правильно розпоряджатися грошима
▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.
▪️Міністерство Бізнесу — медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.
▪️Український бізнес — твій компас у світі бізнесу: від економічних прогнозів до трендів, що змінюють ринок. Інсайти для амбітних, тут ідеї стають реальністю.
▪️Business Diary| Бізнес Щоденник — ТОП канал для заробітку у 2026 році! Щодня: гарячі бізнес-ідеї, перевірені способи заробітку і ефективні поради від топових підприємців та інвесторів.
▪️Гроші працюють - розумні інвестиції на фондовому ринку. Куди інвестувати, як досягти цілей. Підписуйтесь, щоб правильно розпоряджатися грошима
📄 Менше паперів — більше роботи для економіки
Законопроєкт №14023 про скасування обов'язковості актів виконаних робіт/наданих послуг вже готовий до другого читання в парламенті. І це
— хороша новина для бізнесу та економіки.
❗️Про що йдеться?
Сьогодні бізнес майже завжди змушений підписувати цей документ - спадок пострадянської бюрократії. У розвинутих країнах світу (на відміну від РФ чи Білорусі) усе простіше: базовий документ - рахунок-фактура (інвойс).
🔹 Що змінює законопроєкт №14023?
Він не забороняє акти, а робить їх необов’язковими. Якщо сторони між собою домовилися — вони можуть працювати без актів, використовуючи інвойс, підписаний виконавцем.
Це право вибору, а не примус. Хто хоче — і далі працює з актами.
🔹 Чому це важливо для бізнесу?
Бо акти — це час і гроші:
- до 5% часу керівника і до 13% часу бухгалтера йде на “біганину” з паперами;
- 200–300 грн коштує один акт;
- у середньому бізнес витрачає близько 4000 грн щомісяця на зайвий
документообіг;
- на великих підприємствах у процесі підписання актів можуть бути
задіяні до 15 людей.
Для малого бізнесу це питання швидкості й виживання, а не комфорту.
🔹 Чи щось втрачає держава?
За урядовими оцінками, через обіг актів економіка щороку втрачає приблизно 20,2 млрд грн. А за нашими (CASE Україна) оцінками, втрати для економіки складають 34 млрд грн або 0,6% ВВП (у цінах 2021 року). Ці гроші можна зекономити і спрямувати, наприклад, на оборону або розвиток.
❗️ Важливо:
- законопроєкт не скасовує первинні документи;
- контроль нікуди не зникає — змінюється лише форма;
- він не поширюється на чутливі сфери: публічні кошти, будівельні
підряди, оренду держмайна, пожертви;
- якщо замовник не визнає рахунок — він його просто не оплачує. Акцепт є, але його форма — на вибір сторін, а не нав’язана державою.
Саме під час війни та відбудови дерегуляція і зменшення транзакційних витрат — це реальна підтримка бізнесу і стійкості економіки.
Україна вже використовує лише інвойси в експорті послуг. Час поширити цю логіку і на внутрішні операції.
👉 Законопроєкт №14023 — про свободу вибору, здоровий глузд і сучасну економіку. Тому ми закликаємо народних депутатів його підтримати у другому читанні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://case-ukraine.com.ua/publications/yevrointegratsiya-buhgalterskogo-obliku-chomu-akty-vykonanyh-robit-bilshe-ne-obov-yazkovi/
Законопроєкт №14023 про скасування обов'язковості актів виконаних робіт/наданих послуг вже готовий до другого читання в парламенті. І це
— хороша новина для бізнесу та економіки.
❗️Про що йдеться?
Сьогодні бізнес майже завжди змушений підписувати цей документ - спадок пострадянської бюрократії. У розвинутих країнах світу (на відміну від РФ чи Білорусі) усе простіше: базовий документ - рахунок-фактура (інвойс).
🔹 Що змінює законопроєкт №14023?
Він не забороняє акти, а робить їх необов’язковими. Якщо сторони між собою домовилися — вони можуть працювати без актів, використовуючи інвойс, підписаний виконавцем.
Це право вибору, а не примус. Хто хоче — і далі працює з актами.
🔹 Чому це важливо для бізнесу?
Бо акти — це час і гроші:
- до 5% часу керівника і до 13% часу бухгалтера йде на “біганину” з паперами;
- 200–300 грн коштує один акт;
- у середньому бізнес витрачає близько 4000 грн щомісяця на зайвий
документообіг;
- на великих підприємствах у процесі підписання актів можуть бути
задіяні до 15 людей.
Для малого бізнесу це питання швидкості й виживання, а не комфорту.
🔹 Чи щось втрачає держава?
За урядовими оцінками, через обіг актів економіка щороку втрачає приблизно 20,2 млрд грн. А за нашими (CASE Україна) оцінками, втрати для економіки складають 34 млрд грн або 0,6% ВВП (у цінах 2021 року). Ці гроші можна зекономити і спрямувати, наприклад, на оборону або розвиток.
❗️ Важливо:
- законопроєкт не скасовує первинні документи;
- контроль нікуди не зникає — змінюється лише форма;
- він не поширюється на чутливі сфери: публічні кошти, будівельні
підряди, оренду держмайна, пожертви;
- якщо замовник не визнає рахунок — він його просто не оплачує. Акцепт є, але його форма — на вибір сторін, а не нав’язана державою.
Саме під час війни та відбудови дерегуляція і зменшення транзакційних витрат — це реальна підтримка бізнесу і стійкості економіки.
Україна вже використовує лише інвойси в експорті послуг. Час поширити цю логіку і на внутрішні операції.
👉 Законопроєкт №14023 — про свободу вибору, здоровий глузд і сучасну економіку. Тому ми закликаємо народних депутатів його підтримати у другому читанні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://case-ukraine.com.ua/publications/yevrointegratsiya-buhgalterskogo-obliku-chomu-akty-vykonanyh-robit-bilshe-ne-obov-yazkovi/
Дроблення на ФОП: де закінчується бізнес-модель і починається схема
Стаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для "Економічної правди" про те що спрощена система оподаткування (ССО) для мікробізнесу виконує критично важливу функцію, однак існують схеми зі зловживанням. Найпоширеніша схема — штучне дроблення великого бізнесу на десятки “псевдо-ФОПів”, зазвичай другої групи, часто без найманих працівників. Формально — мікробізнес, по суті — єдина компанія.
Наслідки серйозні:
▪️ втрати бюджету у 2024 році оцінюються в 10–15 млрд грн;
▪️ викривлення конкуренції;
▪️ дискредитація самої ідеї спрощеної системи.
Що з цим робити? Ключові тези:
Чому важливо відрізняти схему від реального бізнесу?
Боротьба з дробленням не повинна бити по чесних ФОПах — у тому числі тих, хто працює у форматі франшиз або маркетплейсів. Ключ — розуміння економічної логіки.
Справжній маркетплейс або ТРЦ:
-не торгує сам, а надає інфраструктуру;
-зацікавлений у конкуренції між продавцями;
-допускає будь-кого на основі публічної оферти;
-продавці самі встановлюють ціни.
Псевдо-майданчик лише імітує цю модель:
- у всіх “продавців” однакові ціни;
- асортимент централізований;
- немає публічної оферти;
- сторонній підприємець не може зайти в систему.
Схожа історія і з псевдо-франшизами. У класичній франшизі франчайзер продає бізнес-модель, а франчайзі інвестує власні кошти, володіє майном і приймає рішення. У схемах дроблення все навпаки: “ФОПи” не володіють активами, працюють за фіксованими цінами і фактично виконують роль найманих працівників без трудових гарантій.
❓Як працюють схеми на практиці?
Зазвичай:
- торгова марка належить організатору;
- прибуток акумулюється через продаж товару псевдо-ФОПам з мінімальною націнкою;
- реальний прибуток повертається готівкою або через “сірі” механізми.
Світ давно навчився боротися з цим — від антидезагрегаційних правил у Британії до жорсткого фінмоніторингу. Ключовий принцип: чіткі критерії пов’язаності, а не тотальний тиск на всіх.
❌У чому проблема українського підходу?
Запропоновані в Національній стратегії доходів кроки (наприклад, обов’язковий ПДВ з обороту від 1 млн грн) ударять по реальних ФОПах, але не зламають схеми дроблення. Досвід Румунії це підтверджує: кількість мікробізнесів скоротилася втричі, а зростання економіки сповільнилося.
✅Що робити замість цього?
Ключові пропозиції:
▪️ запровадити GAAR і правила протидії фрагментації, але з чіткими, прозорими критеріями;
▪️ перекласти відповідальність на організаторів схем, а не номінальних ФОПів;
▪️ фокусувати фіскальний контроль лише на ризикових підприємцях;
▪️ стимулювати споживачів вимагати чеки (лотереї, кешбек);
▪️ зробити фінмоніторинг обов’язковим, а не рекомендаційним;
▪️ запровадити гнучкі ліміти ССО залежно від кількості працівників.
Також пропонується набір конкретних ознак дроблення — від синхронної реєстрації ФОПів і спільних IP-адрес до відсутності публічної оферти та єдиних цін.
Проблему дроблення бізнесу можна і потрібно вирішувати цивілізовано — так, щоб зупиняти схеми, а не знищувати малий бізнес. Альтернатива існує. Питання лише в тому, чи готова держава обрати розумний шлях, а не найпростіший.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://epravda.com.ua/biznes/yak-borotisya-zi-shtuchnim-droblennyam-biznesu-v-ukrajini-osnovni-kriteriji-ta-propoziciji-815396/index.amp?fbclid=IwY2xjawOuTytleHRuA2FlbQIxMABicmlkETEySFB2VTR2MVRoRFl3VGpQc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHnGaceRBwQ4UGdqaQqhTpGvHAJffDP5NwtG2-ly7uxDwxtj0F3alHrodGkUV_aem_190WnZBduW2S35s9C2tXPg
Стаття Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для "Економічної правди" про те що спрощена система оподаткування (ССО) для мікробізнесу виконує критично важливу функцію, однак існують схеми зі зловживанням. Найпоширеніша схема — штучне дроблення великого бізнесу на десятки “псевдо-ФОПів”, зазвичай другої групи, часто без найманих працівників. Формально — мікробізнес, по суті — єдина компанія.
Наслідки серйозні:
▪️ втрати бюджету у 2024 році оцінюються в 10–15 млрд грн;
▪️ викривлення конкуренції;
▪️ дискредитація самої ідеї спрощеної системи.
Що з цим робити? Ключові тези:
Чому важливо відрізняти схему від реального бізнесу?
Боротьба з дробленням не повинна бити по чесних ФОПах — у тому числі тих, хто працює у форматі франшиз або маркетплейсів. Ключ — розуміння економічної логіки.
Справжній маркетплейс або ТРЦ:
-не торгує сам, а надає інфраструктуру;
-зацікавлений у конкуренції між продавцями;
-допускає будь-кого на основі публічної оферти;
-продавці самі встановлюють ціни.
Псевдо-майданчик лише імітує цю модель:
- у всіх “продавців” однакові ціни;
- асортимент централізований;
- немає публічної оферти;
- сторонній підприємець не може зайти в систему.
Схожа історія і з псевдо-франшизами. У класичній франшизі франчайзер продає бізнес-модель, а франчайзі інвестує власні кошти, володіє майном і приймає рішення. У схемах дроблення все навпаки: “ФОПи” не володіють активами, працюють за фіксованими цінами і фактично виконують роль найманих працівників без трудових гарантій.
❓Як працюють схеми на практиці?
Зазвичай:
- торгова марка належить організатору;
- прибуток акумулюється через продаж товару псевдо-ФОПам з мінімальною націнкою;
- реальний прибуток повертається готівкою або через “сірі” механізми.
Світ давно навчився боротися з цим — від антидезагрегаційних правил у Британії до жорсткого фінмоніторингу. Ключовий принцип: чіткі критерії пов’язаності, а не тотальний тиск на всіх.
❌У чому проблема українського підходу?
Запропоновані в Національній стратегії доходів кроки (наприклад, обов’язковий ПДВ з обороту від 1 млн грн) ударять по реальних ФОПах, але не зламають схеми дроблення. Досвід Румунії це підтверджує: кількість мікробізнесів скоротилася втричі, а зростання економіки сповільнилося.
✅Що робити замість цього?
Ключові пропозиції:
▪️ запровадити GAAR і правила протидії фрагментації, але з чіткими, прозорими критеріями;
▪️ перекласти відповідальність на організаторів схем, а не номінальних ФОПів;
▪️ фокусувати фіскальний контроль лише на ризикових підприємцях;
▪️ стимулювати споживачів вимагати чеки (лотереї, кешбек);
▪️ зробити фінмоніторинг обов’язковим, а не рекомендаційним;
▪️ запровадити гнучкі ліміти ССО залежно від кількості працівників.
Також пропонується набір конкретних ознак дроблення — від синхронної реєстрації ФОПів і спільних IP-адрес до відсутності публічної оферти та єдиних цін.
Проблему дроблення бізнесу можна і потрібно вирішувати цивілізовано — так, щоб зупиняти схеми, а не знищувати малий бізнес. Альтернатива існує. Питання лише в тому, чи готова держава обрати розумний шлях, а не найпростіший.
Читати весь текст
📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://epravda.com.ua/biznes/yak-borotisya-zi-shtuchnim-droblennyam-biznesu-v-ukrajini-osnovni-kriteriji-ta-propoziciji-815396/index.amp?fbclid=IwY2xjawOuTytleHRuA2FlbQIxMABicmlkETEySFB2VTR2MVRoRFl3VGpQc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHnGaceRBwQ4UGdqaQqhTpGvHAJffDP5NwtG2-ly7uxDwxtj0F3alHrodGkUV_aem_190WnZBduW2S35s9C2tXPg
📢 Підприємці, виробники, експортери — це до вас.
💰Український бізнес щороку втрачає мільярди доларів через те, що переоцінює складність експорту.
Попередні дані свідчать: до 60% МСП вважають вихід на зовнішні ринки майже «квестом». Хоча реально – процедур менше, бар’єрів менше, а можливостей значно більше.
🇺🇦 Prosto Export by Netpeak, NAZOVNI та Dive & Discovery Research запускають системне дослідження, яке має нарешті показати: що саме заважає українським компаніям продавати свої товари за кордон і як це виправити.
Про що дослідження. П'ять груп реальних бар'єрів: регуляторні вимоги, інформація про ринки, фінансування, воєнна логістика, дипломатичні обмеження.
Навіщо взагалі це дослідження.
Це не «чергова анкета». Це база для дуже прагматичних речей, адже на основі дослідження буде розроблено:
— карта експортних можливостей для різних галузей
— практичні рекомендації бізнесу
— пропозиції державі щодо зменшення системних бар’єрів
🎁 А тепер головне — що отримають учасники.
Серед респондентів буде розіграно:
🔹 Консультацію маркетингового агентства Netpeak з виходу на міжнародні ринки.
Експерти, які успішно вивели сотні українських проєктів за кордон.
🔹 Fast-дослідження 1000 споживачів по Україні від Dive & Discovery Research.
Дані, які дають конкретне розуміння вашої ЦА.
Це не «символічні бонуси» — це інструменти, які можуть змінити стратегію компанії на рік уперед.
👉 Пройти опитування
P.S. Якщо МВФ видає нам кредити під 6,1% (найдорожчі з усіх наших кредиторів), то принаймні експортні доходи треба нарощувати самим. Без допомоги МВФ. І саме для цього цей проєкт, щоб експорт став простішим для кожного підприємця.
#рекламаhttps://discovery-survey.com/index.php/329671?lang=uk&329671X6783X214831=influencers
💰Український бізнес щороку втрачає мільярди доларів через те, що переоцінює складність експорту.
Попередні дані свідчать: до 60% МСП вважають вихід на зовнішні ринки майже «квестом». Хоча реально – процедур менше, бар’єрів менше, а можливостей значно більше.
🇺🇦 Prosto Export by Netpeak, NAZOVNI та Dive & Discovery Research запускають системне дослідження, яке має нарешті показати: що саме заважає українським компаніям продавати свої товари за кордон і як це виправити.
Про що дослідження. П'ять груп реальних бар'єрів: регуляторні вимоги, інформація про ринки, фінансування, воєнна логістика, дипломатичні обмеження.
Навіщо взагалі це дослідження.
Це не «чергова анкета». Це база для дуже прагматичних речей, адже на основі дослідження буде розроблено:
— карта експортних можливостей для різних галузей
— практичні рекомендації бізнесу
— пропозиції державі щодо зменшення системних бар’єрів
🎁 А тепер головне — що отримають учасники.
Серед респондентів буде розіграно:
🔹 Консультацію маркетингового агентства Netpeak з виходу на міжнародні ринки.
Експерти, які успішно вивели сотні українських проєктів за кордон.
🔹 Fast-дослідження 1000 споживачів по Україні від Dive & Discovery Research.
Дані, які дають конкретне розуміння вашої ЦА.
Це не «символічні бонуси» — це інструменти, які можуть змінити стратегію компанії на рік уперед.
👉 Пройти опитування
P.S. Якщо МВФ видає нам кредити під 6,1% (найдорожчі з усіх наших кредиторів), то принаймні експортні доходи треба нарощувати самим. Без допомоги МВФ. І саме для цього цей проєкт, щоб експорт став простішим для кожного підприємця.
#рекламаhttps://discovery-survey.com/index.php/329671?lang=uk&329671X6783X214831=influencers
Чергове підтвердження істини, що держава - неефективний власник. Цього разу приклад з Ocean Plaza, який колись був одним з найпривабливіших ТРЦ столиці (велика площа, дуже зручне розташування, що легко дістатися громадським транспортом). Держава його націоналізувала, але тепер не може дати собі ради - погане управління поточним керівництвом і затягування з аукціоном. До речі, Inzhur неодноразово заявляв у готовності взяти участь в аукціоні. Але його немає досі:
"У нас на LIGA.net вийшло інтерв’ю Тетяни Вовк – власниці відомого вітчизняного бренду одягу Vovk, який має в Україні 53 магазини-студії, в тому числі, у різних торгово-розважальних центрах. Бути присутніми в ТРЦ вигідно як і бренду одягу, так і самому центру, який отримує прибуток від оренди торговельних площ. Наприклад, у ТРЦ Lavina Vovk платить оренду майже 1 млн грн на місяць.
Нагадаю, що в Києві, крім великої кількості приватних ТРЦ, є цілих два державних – це “Гулівер” та Ocean Plaza. Сьогодні поговоримо саме про “Оушен Плаза”. Вже давно по ринку ходить інформація, що орендарі звідси тікають. Дехто збирається перебратись до нового Ocean Mall, що будують поруч, дехто просто йде.
Тетяна Вовк це підтверджує.
«У ТРЦ Ocean Plaza багато вакантних місць, там невизначена ситуація з правом власності. Звідти йдуть бренди, бо нічого не робиться. Менеджерів немає на місцях, щоб вести перемовини. Орендна ставка висока та домовлятися про знижку складно», – каже Тетяна.
Я акцентую на цьому увагу з однієї простої причини: Ocean Plaza й досі належить державі, і вже три роки держава не може продати її приватному власнику. Якщо порівняти з тією ж Lavina, де лише Vovk сплачує майже мільйон гривень оренди щомісяця, стає зрозуміло, які гроші могла б приносити Ocean Plaza – але не приносить, бо звідти йдуть орендарі.
При цьому залишаються колосальні витрати на утримання цього ТРЦ. І я, чесно кажучи, я не розумію, навіщо затягувати з його приватизацією й продажем. У результаті держава тільки програє: нормальних надходжень від оренди немає, бо бізнеси залишають торговий центр, ефективно керувати ТРЦ держава не здатна, а отримати за продаж понад 5 млрд грн у бюджет – теж не поспішає.
Та й стратегічної цінності в цьому активі немає. Торговельний центр у столиці – точно не те, чим держава має займатися.
via Володимир Фомічов
У нас по цій темі є чудове відео "Чому держпідприємства - зло: у всьому світі зло?"
@costukrainehttps://youtu.be/gIKEZRZQr2A
"У нас на LIGA.net вийшло інтерв’ю Тетяни Вовк – власниці відомого вітчизняного бренду одягу Vovk, який має в Україні 53 магазини-студії, в тому числі, у різних торгово-розважальних центрах. Бути присутніми в ТРЦ вигідно як і бренду одягу, так і самому центру, який отримує прибуток від оренди торговельних площ. Наприклад, у ТРЦ Lavina Vovk платить оренду майже 1 млн грн на місяць.
Нагадаю, що в Києві, крім великої кількості приватних ТРЦ, є цілих два державних – це “Гулівер” та Ocean Plaza. Сьогодні поговоримо саме про “Оушен Плаза”. Вже давно по ринку ходить інформація, що орендарі звідси тікають. Дехто збирається перебратись до нового Ocean Mall, що будують поруч, дехто просто йде.
Тетяна Вовк це підтверджує.
«У ТРЦ Ocean Plaza багато вакантних місць, там невизначена ситуація з правом власності. Звідти йдуть бренди, бо нічого не робиться. Менеджерів немає на місцях, щоб вести перемовини. Орендна ставка висока та домовлятися про знижку складно», – каже Тетяна.
Я акцентую на цьому увагу з однієї простої причини: Ocean Plaza й досі належить державі, і вже три роки держава не може продати її приватному власнику. Якщо порівняти з тією ж Lavina, де лише Vovk сплачує майже мільйон гривень оренди щомісяця, стає зрозуміло, які гроші могла б приносити Ocean Plaza – але не приносить, бо звідти йдуть орендарі.
При цьому залишаються колосальні витрати на утримання цього ТРЦ. І я, чесно кажучи, я не розумію, навіщо затягувати з його приватизацією й продажем. У результаті держава тільки програє: нормальних надходжень від оренди немає, бо бізнеси залишають торговий центр, ефективно керувати ТРЦ держава не здатна, а отримати за продаж понад 5 млрд грн у бюджет – теж не поспішає.
Та й стратегічної цінності в цьому активі немає. Торговельний центр у столиці – точно не те, чим держава має займатися.
via Володимир Фомічов
У нас по цій темі є чудове відео "Чому держпідприємства - зло: у всьому світі зло?"
@costukrainehttps://youtu.be/gIKEZRZQr2A
Просвітницький проект аналітичного центру CASE Україна http://case-ukraine.com.ua, який роз'яснює українцям скільки коштує їм держава і на що йдуть їхні податки
Створено: 22 травня 2025
Відповідальні:
Даний канал ретранслює дані з наступного публічно-доступного джерела: https://t.me/costukraine, з метою його популяризації та збільшення аудиторії його підписників.
Переходьте за посиланнями в дописах для отримання повної інформації про Автора, чи предмет допису.