Ціна Держави

Росстат оцінив зростання економіки Росії у 2025 році на рівні 1%

Росстат оприлюднив підсумкові дані щодо динаміки російської економіки за 2025 рік: ВВП зріс лише на 1%. Найбільший внесок у це зростання зробили обробна промисловість (саме в цьому секторі зосереджене військове виробництво), державне управління, фінансовий сектор та будівництво. Водночас торгівля, операції з нерухомістю, видобуток корисних копалин і науково-технічна діяльність за підсумками року продемонстрували спад.

Крім того, Росстат переглянув оцінку зростання ВВП за 2024 рік, підвищивши її з 4,3% до 4,9%.

Період стрімкого зростання перегрітої російської економіки, головним рушієм якого були військові видатки, завершився різким уповільненням. Причиною стала двозначна ключова ставка, за допомогою якої Центробанк зміг знизити інфляцію за підсумками 2025 року до 5,6%. Втім, цього вдалося досягти ціною дорогих кредитів і падіння внутрішнього попиту.

Прогнози на 2026 рік також не обіцяють суттєвого пожвавлення. Згідно з останнім макроекономічним опитуванням Центробанку Росії, у якому беруть участь незалежні експерти, ВВП зросте лише на 1,1%. Оцінка Мінекономрозвитку РФ дещо оптимістичніша, але теж скромна — 1,3%.

Аналітичний центр ЦМАКП, який вважають близьким до російської влади, у грудневій доповіді попереджав: до липня 2026 року зберігається висока ймовірність входу економіки Росії в рецесію. На практиці це може означати падіння ділової активності, зниження доходів населення та зростання безробіття.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

2025 рік для «Укрзалізниці» став найгіршим за час війни, пише Forbes

Через падіння вантажоперевезень та брак кадрів компанія може завершити рік з 5,5 млрд грн збитку. Без радикальних змін УЗ загрожує дефолт за єврооблігаціями у наступному році.

Виторг компанії знизиться на 13%, до 90,8 млрд грн.

Наступного року дефіцит бюджету «Укрзалізниці» перевищить 40 млрд грн, ще близько €800 млн компанія має повернути в межах боргових зобов’язань.

❗️І на цьому фоні компанія роздає по 3000 км безоплатного проїзду! Члени наглядової ради, які повинні кістми лягти, щоб компанія була прибуткова та блокувати усі подібні ідеї займалися виправдуванням ідеї Зеленського.

У нашому відео ми докладно розповіли, що треба зробити🚂Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи

@costukrainehttps://youtu.be/bRyNCOEYQys

📉Як скорочується майбутнє західних суспільств

Рівень народжуваності у більшості країн, що належать до західного світу, значно нижчий за рівень відтворення населення — 2,1 дитини на одну жінку.

Ізраїль — єдина країна Заходу, де цей показник перевищує необхідний рівень (2,92).

У більшості інших держав народжуваність коливається від 1,2 до 1,8.

Найбагатші економіки світу швидко старіють, що створює економічні та соціальні виклики.

Демографічна картина

У візуалізації порівнюються показники народжуваності серед країн, орієнтованих на Захід, щоб показати, наскільки вони опустилися нижче рівня «відтворення» у 2,1.
Ця тенденція вказує на майбутню демографічну стагнацію та зростання навантаження на соціальні системи.

Ризики скорочення населення:
- Зростання навантаження на молодших працівників. Чим більше людей похилого віку - тим сильніше тиск на пенсійні та медичні системи, а відповідно, зростають податки для працюючого населення.

- Уповільнення економічного зростання. Дослідження American Economic Journal (2023) показало:
підвищення на 10% частки населення віком 60 знижує ВВП на душу населення на 5,5%. Третина втрат — через падіння зайнятості, решта — через зниження продуктивності.

Імміграція як «порятунок» і виклик
Деякі держави намагаються компенсувати демографічний спад через приплив мігрантів, однак це створює соціальну напругу. Протягом 2025 року в Європі відбулося чимало антиімміграційних протестів — лише у Лондоні на мітинг вийшло до 150 000 осіб.

🇮🇱Уважні наші читачі, напишіть, а в чому ж причина такої високої народжуваності в Ізраїлі?

📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://www.visualcapitalist.com/visualized-the-shrinking-future-of-western-populations/

🪙Держава вже 2 місяці не виплачує "національний кешбек"
Було б смішно, якби не було так сумно. Добре, що немає грошей на цю найнеефективнішу популістичну програму. Ще більш добре буде, якщо не вистачить грошей на нові популістичні обіцянки, про які ми розповіли у випуску "Ціна тижня".

Платежі за програмою "Національний кешбек" не приходять на рахунки українців протягом двох місяців через брак фінансування для програми.

Так, користувачі програми скаржаться, що востаннє отримували платіж за "нацкешбеком" на початку вересня. Це був платіж за покупки, здійснені у липні. Він надійшов із запізненням (мав надійти до кінця серпня). Водночас платіж за серпень досі перебуває "в обробці".

За даними співрозмовників ЕП в уряді, фінансування на здійснення виплат кешбеку у бюджеті немає. Його планували "перекидати" з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що власне й відбуваються затримки платежів.

Співрозмовники ЕП у Мінфіні запевняють, що рішення про виділення коштів з резервного фонду ухвалили і вже невдовзі кошти мають надійти на рахунки українців. Проте коли саме це може статися, там не уточнили.

Попри проблеми з фінансуванням цієї програми підтримки в уряді вже анонсували нові. Зокрема, роздачу по 1000 грн всім охочим, одноразовий платіж у розмірі 6500 грн соціально вразливим верствам населення, а також безкоштовні поїздки залізницею в межах 3000 км.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"https://youtu.be/jeqZkZng57o

Успішна людина, чий "успіх" можливий мабуть лише в Україні!
Спершу слідство звинувачує його в крадіжці 25 МІЛЬЙОНІВ БЮДЖЕТНИХ ГРИВЕНЬ, грошей Київської міськради на закупівлю уніформи для 112-Ї Бригади ТРО.
Але він не просто не потрапляє в СІЗО, в очікуванні вироку!
Він спокійно катає собі на геліку за 200 штукарів зелені Києвом, поводячись як бидлан. Бо вочевидь впевнений, що його ніколи не притягнуть до відповідальності.
А тут, якась чернь велосипедистська наважилася зробити зауваження за бидло-паркування на велосмузі.
Тому велосипедиста він побив до втрати свідомості, розбив йому голову до черепно-мозкової травми, відтягнув і кинув непритомного помирати. Стан 40-річного вело медики оцінюють як тяжкий.
За це 44-річному Олександру Хілику найбільш чесний та гуманний український суд у світі сьогодні обрав "НАСУВОРІШУ" міру покарання - нічний домашній арешт.
Вочевидь від 00:00 до 5:00, якраз відповідно до комендантської години.
Ну нічого, коли за 3-4 дні ця історія стихне у пресі то:
- Хілик заплатить пару тисяч доларів потерпілому/слідчим/суддям
- справу перекваліфікують
- йому дадуть штраф 170 грн за дрібне хуліганство
- а далі порішати зі справою розкрадання 25 млн грн - це буде вже питанням техніки.
UPD, все може бути ще простіше. У нього 2 усиновлених дітей і дружина на 8 місяці вагітності. Через 1 місяць він матиме легальне право виїзду за кордон.
Тому він просто втече, дистанційно порішає, а за рік повернеться на нові тендери. З відновлення та розбудови України.
Лише тепер буде розпилювати на по 25, а по 250 мілн грн. Інфляція ж і третю дитину потрібно також буде годувати. . .
Через рік, коли цей пост випірне у стрічці, фб нагадає про це мені, а я вам.
Не сумнівайтеся!

Джерело: Андрій Андріюк

Ось до чого призводить відсутність невідворотності покарання: людина уникнула покарання за один злочин і скоїла наступний. Уникне реального покарання за цей, знову зробить злочин. І наступного разу може когось і вбити.

І знову все впирається в судову систему, яка видає м'які рішення. Без судової реформи не буде ніякого економічного відновлення.

@costukraine

Перенаселення Землі: міф чи реальність?

Текст підготував «Економічний Вісник». Підписуйтеся й читайте більше аналітики

Сьогодні на планеті живе близько 8,2 млрд людей. Згідно з прогнозами ООН, до 2058 року населення сягне 10 млрд, а до 2080-го — близько 10,3 млрд, після чого розпочнеться поступове скорочення.

Уже кілька десятиліть звучить тривожне питання: чи не виявиться людство надто численним для планети?

Звідки береться страх перенаселення

Головний аргумент прихильників «демографічного алармізму» — можливий дефіцит ресурсів, передусім продовольства. Однак сучасні прогнози показують: зростання населення сповільнюється.
• З 2024 по 2058 роки приріст складе близько 2 млрд осіб, тобто в середньому 58 млн на рік.
• З 2058 по 2080 приріст знизиться до 13 млн щорічно.

Таким чином, людство входить в епоху демографічного уповільнення, а не вибухового зростання.

Скільки людей може прогодувати Земля?

Оцінки різняться залежно від технологій і структури харчування:
• за «західного раціону» з великою кількістю м’яса й молочних продуктів — близько 10–12 млрд;
• за переважно рослинної дієти — до 20 млрд;
• із застосуванням перспективних технологій (альтернативні білки, вертикальні ферми, біореактори) — теоретично й більше.

Таким чином, навіть консервативні оцінки показують: планета здатна прогодувати більше людей, ніж прогнозується у найближчому столітті.

Справжня демографічна проблема

Головна загроза — не перенаселення, а старіння населення й навантаження на працездатних.
• У США приріст робочої сили в 1955–2005 роках становив 1,5% на рік, а до 2015-го впав до 0,5%.
• Середній вік зріс із 29 років у 1955 році до 38 у 2015-му.
• Індекс утриманців (непрацюючі на 100 працюючих) зріс із 49 у 2010 році до майже 54 у 2019-му, передусім за рахунок пенсіонерів.

Така динаміка означає зростання «податку на старість»: усе менше працівників утримують усе більше літніх. Для розвинених країн це виклик набагато серйозніший, ніж гіпотетичний дефіцит хліба.

Що з Мальтусом?

Томас Мальтус у XVIII столітті застерігав: населення зростає у геометричній прогресії, а виробництво їжі — лише в арифметичній. Історія пішла інакше. З середини XIX по середину XX століття виробництво продовольства зросло у 2,5 раза, тоді як населення лише у 2.

Теорія про подвоєння населення кожні 25 років також спростована. Використовувати її навіть як умовну цифру некоректно, адже вона не має підстав: перше подвоєння населення відбулося взагалі в період 7000–4500 рр. до н. е.

Підсумок

Перенаселення як загроза — міф. Продовольчої кризи глобального масштабу не передбачається. Реальні виклики XXI століття лежать в іншій площині:
• старіння населення й навантаження на соціальні системи,
• нерівномірний розподіл ресурсів,
• екологічні обмеження землеробства.

Інакше кажучи, проблема майбутнього не в тому, що «завтра хліба не буде», а в тому, як організувати суспільство, аби старіюче й численне людство могло жити гідно.

@costukraine

🤑Мінімалка по-українськи: більше податків, а не більше грошей
Популісти в Україні часто апелюють до необхідності підвищувати мінімальну зарплату для дотримання соціальних стандартів. Утім, уявлення про високу “мінімалку”, встановлену державою, як про гарантію захищеності походять з ХІХ ст. і мають мало спільного з сучасною ринковою економікою.

Швеція, Данія, Норвегія, що входять до першої пʼятірки найбільш розвинених країн, не мають законів, які б встановлювали загальнонаціональний мінімум. Там існує практика домовленостей між профспілками та роботодавцями щодо мінімальних ставок зарплати. Угоди захищені законодавством сектору та розповсюджуються навіть на не-членів профспілок.

У Данії середня мінімальна ставка за колективними угодами – €15 за годину, що приблизно €3200 на місяць. Ця система охоплює приблизно 70% працівників Данії і діє понад сто років. Данія також має одну з найвищих у ЄС середніх зарплат (понад €4000) і один з найнижчих рівнів безробіття – 4,8%.

Можна було б навести контрприклад Німеччини, де співіснують високі стандарти життя та висока “мінімалка” (€2000). Однак там довго існувала система, подібна до скандинавської – зарплати регулювались колективними договорами. Після того, як охоплення колективними угодами впало приблизно з 68 % до 51 % працівників у Західній Німеччині між 1998 та 2017 рр., а в Східній – з 52 % до 36 % і зʼявились нові сектори, де немає профспілок, низькооплачувані працівники почали звертатись до соціальної допомоги, навіть якщо працювали повний день.

Запровадження мінімальної зарплати дозволило перекласти частину тягаря з бюджету на роботодавців. Після цього, Німеччина одразу створила постійну комісію для її перегляду раз на два роки. Вона складається з представників профспілок, роботодавців, та незалежного голови та її рішення ухвалюється з урахуванням інфляції, темпів росту продуктивності, середніх колективно погоджених зарплат і зайнятості та впливу на малий та середній бізнес

Сліпе встановлення високої мінімалки згори може нанести удар по новачках на ринку праці. Наприклад, у Франції “мінімалка” розміром в €1400 (станом на час дослідження, наразі становить €1766) стала «бар’єром» для найму молоді без досвіду. Дослідження показують: якщо підняти мінімальну зарплату на 10%, зайнятість молодих людей може зменшитися на 7%. Недарма в Іспанії та Греції, де мінімальна оплата і трудові гарантії дуже жорсткі, рівень безробіття серед молоді сягає 27% і 28%. Для порівняння, у Данії безробіття серед молоді 9%, що нижче за середній показник по ЄС.

У країнах з великим тіньовим сектором різке підвищення мінімалки призводить до того, що частина працівників переходить “в тінь” – офіційно їх звільняють, а наймають неформально за домовленістю. Так у Румунії незважене підвищення мінімальної зарплати стало довгостроковим фактором розширення тіньової економіки.

Порівняння моделей регулювання “мінімалки”, її розміру та рівня безробіття у таблиці доводить, що сама по собі мінімальна зарплата не створює добробуту. Її ефективність залежить від того, чи враховує вона реальну продуктивність праці та економічну ситуацію. Саме тому країни з розвиненим діалогом між профспілками та бізнесом або регіональним регулюванням часто показують кращі результати навіть без втручання держави.

В Україні через радянський спадок членство у профспілках формальне, вони не мають жодного впливу і тому неспроможні ініціювати такі переговори з роботодавцем. Модель колективних договорів лишається візією на майбутнє, але усвідомлення важливості громадянського суспільства в цьому процесі – щеплення від популізму вже зараз.

В Україні через значний рівень тіньової зайнятості мінімальна зарплата фактично не виконує роль справжнього регулятора ринку праці – натомість перетворюється на інструмент додаткового стягнення податків. Втрати бюджету через зарплати “у конвертах” становлять 115-230 млрд грн на рік, що робить цю схему однією з ключових у системі ухилення від податків. Тож, офіційна “мінімалка” в українських реаліях слугує не засобом захисту працівників, а джерелом додаткових фіскальних надходжень.

@costukrainehttps://cost.ua/yak-zminylys-shemy-uhylennya-vid-podatkiv/