За добу на фронті відбулося понад 230 бойових зіткнень — Генштаб ЗСУПро це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням 89 ракет та 89 авіаційних ударів, скинувши 261 керовану авіабомбу. Крім того, застосував 9975 дронів-камікадзе та здійснив 2898 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 58 — із реактивних систем залпового вогню.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили шість районів зосередження живої сили противника, один пункт управління БпЛА та три гармати противника.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав п’яти авіаційних ударів із застосуванням 16 КАБ, здійснив 74 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, зокрема два — із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано одну штурмову дію ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку противник сім разів атакував позиції наших підрозділів у районах Фиголівки, Ветеринарного, Стариці та у бік Охрімівки, Тернової.
На Куп’янському напрямку наші оборонці зупинили чотири спроби ворога просунутися вперед у районі населеного пункту Новоосинове.
На Лиманському напрямку противник 11 разів намагався вклинитися в гашу оборону в районах населених пунктів Дробишеве, Діброва, Ямпіль, Лиман, Ставки.
На Слов’янському напрямку противник штурмував вісім разів у районах населених пунктів Закітне, Рай-Олександрівка, Крива Лука, Різниківка.
На Краматорському напрямку ворог проводив одну наступальну дію в районі населеного пункту Никифорівка.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 15 атак поблизу населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Костянтинівка, Іллінівка, Русин Яр.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 38 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Торецьке, Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Муравка та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Шевченко, Білицьке.
На Олександрівському напрямку противник атакував чотири рази, в районі Тернового та у бік Великомихайлівки.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 28 атак у районах населених пунктів Прилуки, Залізничне, Оленокостянтинівка та у бік населених пунктів Гірке, Нове Запоріжжя, Староукраїнка, Верхня Терса, Цвіткове, Чарівне.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили три спроби противника просунутися вперед у районах Білогір’я, Степногірська та в бік Приморського.
На Придніпровському напрямку ворог двічі атакував у районі Антонівського мосту.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив на всіх ділянках фронту.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників становили 1020 осіб. Також знешкоджено три танки, п’ять бойових броньованих машин, 47 артилерійських систем, дві реактивні системи залпового вогню, 14 наземних робототехнічних комплексів, 1924 безпілотні літальні апарати, 55 ракет, 302 одиниці автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки ворога.
На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили чотири спроби окупантів просунутися впередПро це йдеться в оперативній інформації Генерального штабу ЗС України станом на 16:00 24 травня.
Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Рижівка, Кореньок, Сопич, Уланове, Яструбщина, Нововасилівка, Рогізне, Товстодубове, Волфине, Нескучне, на Чернігівщині — Хрінівка. Авіаційних ударів зазнали населені пункти Шостка та Бачівськ Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося одне боєзіткнення, противник завдав двох авіаударів, застосувавши шість керованих авіаційних бомб, а також здійснив 23 обстріли населених пунктів та позицій наших військ.
На Південно-Слобожанському напрямку відбулося одне боєзіткнення з противником в районі Фиголівки.
На Куп’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбивали сім боєзіткнень у районах населених пунктів Дробишеве, Діброва, Ямпіль, Лиман, наразі тривають два боєзіткнення.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно відбили чотири спроби загарбників просунутися вперед у районах населених пунктів Закітне та Рай-Олександрівка.
На Краматорському напрямку триває одна ворожа атака в районі населеного пункту Никифорівка.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили сім атак поблизу населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Костянтинівка, Іллінівка, Русин Яр.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 24 рази намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Торецьке, Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Кучерів Яр, Шевченко, Білицьке. Дотепер тривають два боєзіткнення.
На Олександрівському напрямку ворог один раз наступав в районі Тернового.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили сім ворожих атак у районі населених пунктів Прилуки, Залізничне та у бік Гіркого, Нового Запоріжжя, Староукраїнки.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб просування ворога не зафіксовано.
Четверо загиблих і близько 100 постраждалих: наслідки комбінованого удару рф по УкраїніПро це повідомив Президент України Володимир Зеленський.
«Дякую всім нашим службам, які зараз працюють на місцях нічних російських ударів. Всі діють максимально ефективно, враховуючи масштаби атаки та її наслідки: близько 100 людей постраждали по країні, ще чотири, на жаль, загинули. Мої співчуття рідним та близьким», — написав він.
За його словами, лише у Києві близько 30 житлових будинків пошкоджені або зруйновані.
«Дуже важливо, що в наших людей є підтримка одне одного. Я дякую кожному та кожній, хто допомагає постраждалим. Не менш важлива і подальша підтримка з боку наших партнерів. Вдячний усім, хто зараз висловлює слова підтримки. Але потрібні й конкретні кроки для посилення ППО — постачання ракет не повинне зупинятися жодного дня», — зауважив глава держави.
У ніч на 24 травня російські війська вкотре здійснили масований комбінований удар по столиці, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Під ворожим вогнем опинилися всі райони Києва. Кількість постраждалих у столиці збільшилася до 77.
Унаслідок російського удару по Києву зруйновано музей Чорнобиля, пошкоджений Національний художній музей та будинок, в якому був офіс німецького телеканалу АRD.
Також росіяни прямим влучанням ракети знищили один із підрозділів ДСНС на Київщині.
90 ракет, «Шахеди», «Бандероль»: чим росія била по Україні вночіПро це повідомили в Повітряних Силах ЗСУ.Основний напрямок удару — Київ. Усього радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 690 засобів повітряного нападу — 90 ракет і 600 БПЛА різних типів:
балістична ракета середньої дальності;2 аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал»;3 протикорабельні ракети 3М22 «Циркон»;30 балістичних ракет «Іскандер-М», С-400;54 крилаті ракети Х-101, «Іскандер-К», «Калібр»;600 ударних БПЛА типу Shаhеd, «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль», дронів-імітаторів типу «Пародія».
«Орєшнік» вдарив по гаражах у Білій Церкві: росіяни ниють через безглузду атаку «заради картинки»Станом на 09:30 протиповітряною обороною збито і подавлено 604 цілі — 55 ракет та 549 безпілотників різних типів:
11 балістичних ракет «Іскандер-М», С-400;44 крилаті ракети Х-101, «Іскандер-К», «Калібр»;549 ворожих БПЛА різних типів.
«Крім того, 19 ворожих ракет, імовірно, не досягли цілей, інформація уточнюється, можливі місця падіння встановлюються. За попередньою інформацією станом на 09.30 зафіксовано влучання 16 ракет та 51 ударний БПЛА на 54 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БПЛА на 23 локаціях», — йдеться в повідомленні.Нагадуємо, у ніч на 24 травня російські війська вкотре здійснили масований комбінований удар по столиці, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Під ворожим вогнем опинилися всі райони Києва.Кількість постраждалих унаслідок масованої атаки на Київ зросла до 56. Двоє людей загинули.Також у ніч на 24 травня на Київщині внаслідок російських обстрілів загинули двоє людей, ще 9 — постраждали.
Понад 240 боєзіткнень за добу: у Генштабі ЗСУ повідомили про ситуацію на найгарячіших напрямках фронтуПро це йдеться в оперативній інформації Генерального штабу ЗС України станом на 08:00 24 травня.
Вчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням однієї ракети та 82 авіаційних ударів, скинувши 255 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9203 дрони-камікадзе та здійснив 2886 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 48 — із реактивних систем залпового вогню.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 12 районів зосередження живої сили противника, один пункт управління БПЛА та дві гармати противника.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав двох авіаційних ударів із застосуванням п’яти КАБ, здійснив 85 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема один — із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано дві штурмові дії ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку противник п’ять разів атакував позиції наших підрозділів в районі Петро-Іванівки, Тернової та Стариці.
На Куп’янському напрямку ворог атакував п’ять разів в бік населених пунктів Куп’янськ-Вузловий, Ківшарівка, Колісниківка.
На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався вклинитися у районах населених пунктів Ямпіль, Лиман, Зарічне, Діброва, Озерне, Новоселівка та в бік населених пунктів Чернещина, Новосергіївка, Ставки, Дробишеве.
На Слов’янському напрямку противник штурмував три рази у районах населених пунктів Закітне, Рай-Олександрівка, Крива Лука.
На Краматорському напрямку ворог проводив дві наступальні дії в районі Маркового та у бік Юрківки.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку поблизу населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Костянтинівка, Степанівка, Іллінівка, Торецьке, Кучерів Яр та Софіївка.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Сергіївка, Котлине, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Новопавлівка.
На Олександрівському напрямку противник атакував два рази, в районах Тернового та Степового.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 32 атаки у районах населених пунктів Добропілля, Злагода, Прилуки, Чарівне, Залізничне, Гуляйпільське та у бік Нового Запоріжжя, Воздвижівки й Цвіткового.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили три спроби противника просунутися вперед в районах Білогір’я, Лугівського та у бік Приморського.
На Придніпровському напрямку противник наступальних дій не проводив.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників становили 1110 осіб. Також знешкоджено один танк, чотири бойові броньовані машини, 61 артсистему, РСЗВ, два засоби ППО, сім наземних робототехнічних комплексів, 1843 безпілотних літальних апарати, 292 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки ворога.
Одна з наймасовіших атак по Києву: є загиблий і поранені, руйнування і десятки пожеж у містіПро це повідомили мер столиці Віталій Кличко та ДСНС України.
Станом на 7:00 у Києві відомо про 21 постраждалого, серед них 15-річний хлопець. 13 людей медики госпіталізували. Із них троє поранених у тяжкому стані. Восьми постраждалим надали допомогу на місці.
Також є інформація про одного загиблого у Шевченківському районі столиці.
У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків БПЛА та ракет пошкоджена будівля гуртожитку, декілька нежитлових приміщень, СТО та автівки, припарковані біля житлового будинку.
В Оболонському районі БПЛА влучив в приватний 1-поверховий житловий будинок. Також внаслідок влучання БПЛА біля 3-поверхового житлового будинку сталось загоряння на відкритій території. Ще в цьому ж районі внаслідок влучання сталася пожежа в 16-поверховому житловому будинку та загорання на відкритій території з розповсюдженням на інший житловий будинок.
У Шевченківському районі внаслідок падіння уламків ракети пошкоджень зазнали два житлових будинки та офісний центр, також загорілися автомобілі на парковці. На території двох шкіл теж сталися пожежі внаслідок падіння уламків. Гасили пожежу і на газовій трубі між житловими будинками.
У Дніпровському районі уламки впали на дах житлового будинку. Також внаслідок влучання БПЛА у приватний житловий будинок виникла пожежа. Крім того пошкоджень зазнали складська будівля і гаражний кооператив.
У Святошинському районі уламки ракети впали на 1-поверховий приватний житловий будинок.
У Подільському районі також сталося падіння уламків на території нежитлової забудови.
У Голосіївському районі уламки ракети впали на дах 24-поверхового житлового будинку.
У Деснянському районі уламки БПЛА влучили у будівлі супермаркету та торгівельного центру.
У Солом’янському районі внаслідок влучання БПЛА на рівні 23 поверху 24-поверхового житлового будинку сталося загоряння та руйнування елементів конструкцій.
У Печерському районі внаслідок влучання БПЛА в 20-поверховий житловий будинок сталася пожежа.
Від зачисток до високоточної стрільби: у чому особливість професії снайпера-розвідника Які завдання виконують такі фахівці та чим їхня робота відрізняється від роботи звичайного снайпера, АрміяІnfоrm розповіли військовослужбовці 150-го окремого розвідувального батальйону (150 ОРБ) «Тор» та «Рута».
«Сенс снайпера-розвідника — бути універсальним бійцем»
Головна відмінність криється у функціоналі. Як пояснює снайпер 2 категорії розвідник групи спеціальної розвідки «Тор», звичайний снайпер працює у складі розрахунку, що діє як ПТУР чи міномет — їхнє завдання спрямовано виключно на ураження цілей у певній зоні. Снайпер-розвідник — це інша історія. «А я працюю в складі розвідувальної групи. Снайпінг — це лише одне з моїх завдань. Точніше — один з інструментів для виконання завдань. А завдання в нас різні. Я можу працювати як снайпер, можу займатися мінуванням, якщо є така потреба. Можу проводити зачистки, нальоти. Можу заходити в тил противника. Ми — рота спеціальної розвідки, і це наше пряме завдання. В цьому і сенс снайпера розвідника — бути універсальним бійцем, аби виконувати всі завдання, які ставить командування», — розповідає «Тор».«Тор». Фото Олександра Марченка / АрміяІnfоrmВідповідно й навичок у снайпера-розвідника має бути значно більше, продовжує командир групи спеціальної розвідки «Рута». Недостатньо лише вміти працювати зі снайперською гвинтівкою, а треба мати навички розвідника. Наприклад, як провести наліт чи зачистку або як мінувати чи розміновувати територію. «Рута». Фото Олександра Марченка / АрміяІnfоrmАрсенал снайпера-розвідника
Вибір озброєння для такої групи завжди визначається поставленим завданням. Це не просто гвинтівка й автомат. Це цілий арсенал. І він у снайпера-розвідника дуже різноманітний. «Ось у мене трофейний автомат АК-12. Тут на ньому приціл, сумісний з прибором нічного бачення. Чому АК-12? Тому, що і мультикам. Ворог ходить у мультикамі, я ходжу в мультикамі. У них АК-12 і в мене АК-12. Так ми менше «виділяємося». Я беру цей автомат, якщо ми йдемо в розвідку і заходимо на ворожу територію чи сіру зону, де незрозуміло що і як», — розповідає «Тор».Незмінним атрибутом практично кожного виходу також є кулемет. Це потужний аргумент на будь-які випадки життя. «Він потрібен у багатьох ситуаціях. Наприклад, для маскування пострілу з гвинтівки. Або якщо просочиться противник, то ми зможемо від нього відбитися», — говорить «Рута». «Ми використовуємо бельгійський кулемет М249 Міnіmі. Він маленький, відносно легенький. Ця зброя прямо створена для міських боїв, посадок, динамічного бою. З радянським ПКМ так не побігаєш. Це основна вогнева міць нашого загону. Здебільшого, кулемет працює на прикриття. Вороги завжди зворушені, коли його чують. Майже всі замовкають», — додає «Тор».Снайпери-розвідники мають у своєму арсеналі декілька варіантів снайперських гвинтівок. Все залежить від того, які дистанції потрібно закривати. Наприклад, на середніх дистанціях вони працюють з карабіном 308 калібру. «Ним працюємо переважно в населених пунктах, коли ми в обороні. Гвинтівка дозволяє нам працювати на дистанціях, на яких не виходить працювати стандартною стрілецькою зброєю. Від 300 до 700 метрів. Це загалом марксменська робота. Закривати проміжок між піхотинцем і снайпером. Сама система має сошки, глушник, аби розсіювати звук і приціл з різними кратностями. Ще є коліматор, аби працювати на ближніх дистанціях. Також він сумісний з прибором нічного бачення. Ми часто працюємо в темний час доби. За допомогою цього ми вночі можемо як збивати дрони, так і прицільно працювати по ворогу», — розповідає «Тор». Для роботи на більших дистанціях потрібен вже більш далекобійний комплекс. «Тор» і «Рута» використовують гвинтівку 338 калібру. «Здебільшого ми використовуємо в обороні. Коли потрібно зупинити ворога і не дозволити йому просуватися певною ділянкою. Ця зброя дозволяє працювати в середньому до 1,5 кілометра. Хоча можна й далі. Комплекс налічує саму гвинтівку, приціл, глушник, сошки. Ну і основа комплексу — набій. Приціл Саrl Zеіss. Дуже гарна оптика. 36 кратність максимальна. Мені дуже подобається її точність».І це лише частина асортименту зброї, яку використовують для виконання завдань. Фото Олександра Марченка / АрміяІnfоrm«Якось ми працювали із закритої позиції. Знищували ворожі укриття, майже як артилерія»
З появою великої кількості дронів самі принципи роботи снайперів майже не змінилися, говорить «Тор». Але дуже сильно змінилися підходи. В тандемі з дронами легше знаходити цілі. Снайперу навіть не обов’язково особисто бачити свою мішень. «Якщо ворог сховався за якимось насипом, але є коригування, я, знаючи відстань та кут, можу виставити зброю так, що куля зайде за цей насип та уразить ворога. Якось ми працювали в одному зі зведених загонів і нам прямо ставилося завдання працювати виключно із закритої позиції. Нам видавалися великокаліберні гвинтівки, і ми знищували ворожі укриття. Майже як артилерія», — додає «Тор». Гвинтівка Snірех Аllіgаtоr калібру 12,7 мм. Фото Олександра Марченка / АрміяІnfоrmВорожі ж дрони змушують більш ретельно підходити до планування та виконання завдань, додає «Рута». Адже будь-яке послаблення може коштувати життя. «Ми ведемо більш приховане переміщення, все продумуємо наперед. Раніше щось ми могли робити на швидку руку. Прийшов, зробив — і цього було достатньо. Зараз потрібно все робити з холодною головою. Багато працюємо з маскуванням. І за 3 роки нашої роботи ми жодного разу не були виявлені», — зазначає «Рута».Фото Олександра Марченка / АрміяІnfоrmГоловна ж навичка, про яку мало хто говорить, — постійне навчання, зазначають розвідники. Війна постійно змінюється, і важливо не проґавити щось нове. Як росія перетворила окупований Старобільськ на військовий хаб і прикривається «цивільними»Причиною стало активне поширення російськими медіа маніпулятивної інформації про нібито ураження Силами оборони об’єктів цивільної інфраструктури у цьому місті.Президент рф та ворожі пропагандисти знов затягнули стару пісню з репертуару «Украіна восємь лєт бамбіла Данбас».Але Україна з 2014 року завдає уражень лише по військовій інфраструктурі та об’єктах, які використовуються у військових цілях.Генеральний штаб ЗС України повідомив, що «в ніч на 22 травня 2026 року уражено низку об’єктів російського агресора, серед яких нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби ППО, пункти управління та жива сила противника, зокрема і один зі штабів підрозділу „Рубікон“ у районі міста Старобільськ».У нашому Генштабі зазначили, що «Рубікон» — це російський військовий спецпідрозділ «Центр перспективних безпілотних технологій». Його представники регулярно завдають уражень по мирному населенню та цивільних об’єктах на території України.Якщо згадати події російсько-української війни з 2014 року, то схожих прецедентів можна нарахувати десятки. Адже часто російська армія розміщувала свої підрозділи саме у цивільних об’єктах.І цього разу на око роспропагандистам потрапило старе козацьке місто Старобільськ, де у одному з цивільних об’єктів ворожа рамія розмістила підрозділ «Рубікон».
Це наші далекобійні санкції
Як зазначив у ексклюзивному коментарі АрміяІnfоrm Посол України, екс-заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції (2015-2017) Ігор Долгов, російська пропаганда хапається будь за що:«Тим більше зараз, коли, весь світ бачить і російські громадяни бачать, що українські Сили оборони можуть вражати дійсно військові об’єкти на далеких відстанях від Києва.Все, що робиться останній місяць, це є дуже важлива робота Збройних Сил України. Це наші санкції далекобійні.А коли немає, чим пояснювати населенню (росії — ред.), значить треба що робити? Треба відволікти увагу. Чим? А ось знайшли знову, за їх словами, „невинні жертви“. Тому це привід повернути інтерес чи зацікавленість громадян, в першу чергу, своїх, до інших питань».Лише ФОПів у Старобільському районі налічувалося понад 1700 у 2020 році
У публічному виступі путін раптом вирішив прилюдно пожаліти Старобільськ. Але що він та його армія зробила з цим містом з 2022 року? Невже місцевим мешканцям «жить стало вєселєє» з того часу?До початку широкомасштабного вторгнення у Старобільську проживало понад 18 тисяч людей.Тільки у агропромисловій галузі Старобільська міська громада налічувала 54 підприємства та фермерських господарств.Там розвивались промисловість, машинобудування, текстильне виробництво. Лише ФОПів у Старобільському районі налічувалося понад 1700 у 2020 році.Щоб візуалізувати, як жилося місцевим мешканцям до широкомасштабного вторгнення достатньо подивитись світлини з фотовиставки «Мандрівний Старобільськ».Старобільськ використовувався і використовується росією, в тому числі, як один із штабів російського фсб
Як зазначив у ексклюзивному коментарі АрміяІnfоrm журналіст-аналітик, а нині військовослужбовець Олександр Мусієнко, Україна активно інвестувала в розвиток Луганщини і Донеччини:«І в розбудову цивільної інфраструктури, і в розбудову доріг, і в розбудову в тому числі, закладів освіти. В тому числі, в ремонт, забезпечення. І це визнають зараз жителі, які фактично або виїхали з окупації, або опинилися, вони дають інформацію про те, що росія взагалі, коли приходить на окуповані території, для них насправді справа десята відновлення цих територій. Для них на першому місці — використовувати ці місця з військовою метою.І прикладом тому є окупована Авдіївка, окупований Вугледар, окуповані населені пункти, в тому числі і Старобільськ. Які фактично, ну, скажімо, влаштовують там виключно певні показові акції: як ми знаємо в окупованому Маріуполі, коли там намагаються якусь вулицю відремонтувати чи побудувати, показати це на російському пропагандистському телебаченні і сказати — ось дивіться, як вони дбають.Ну, а конкретно Старобільськ він використовувався і використовується росією, в тому числі, як один із штабів спецпризначенців російських фсб, один із центрів підготовки операторів БПЛА російських військ, які воюють проти нас, зокрема, центру «Рубікон».Більшість місцевого бізнесу після 2022 року зі Старобільська виїхала
Тож що приніс цьому затишному старовинному місту «рускій мір»?Якщо коротко — все те саме, що завжди приходить разом з російською армією: безробіття, обмежений інформаційний простір та відчуття постійної небезпеки.Місцеві мешканці, які змогли вирватись з окупації і мають можливість отримувати інформацію звідти, розповідають, що окупанти складають списки квартир, у яких нібито немає господаря. Потім власникам дають мінімум часу для переоформлення документів за російськими законами. Інакше майно відбирають.Також є випадки, коли викрадають або арештовують людей, яких підозрюють у проукраїнській позиції.Більшість місцевого бізнесу після 2022 року зі Старобільська виїхала, що негативно вплинуло на кількість робочих місць. Все це, звісно, робить життя українців у тимчасово окупованому місці часто нестерпним.Як «весело» живеться нині у місті, можна дізнатись з цих фото.Шкільні лінійки з гімном рф, «урокі мужества», марші під прапорами росії
Але, мабуть, чи не найбільшим злом є дії окупантів стосовно молоді, яка залишилась у Старобільську і не має змоги виїхати.АрміяІnfоrm вже неодноразово писала про форми та методи зомбування українських дітей на тимчасово окупованих територіях.Доля Старобільська у цьому сенсі не сильно відрізняється від інших українських міст, які захоплені ворогом: шкільні лінійки з гімном рф, «урокі мужества», марші під прапорами росії…І найганебніше, що з 2014 року ворог часто використовує окремі будівлі шкіл, коледжів та гуртожитків для розміщення своїх підрозділів. Адже у разі влучання по них, у російських пропагандистів завжди є привід звинуватити Україну у тому, що вона б’є по цивільних. Від початку доби агресор 39 разів атакував позиції Сил оборони — Генштаб ЗСУОперативна інформація станом на 16:00 23 травня була оприлюднена Генеральним штабом ЗСУ.
Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Сопич, Нововасилівка, Бачівськ, Рогізне, Кисла Дубина, Волфине, Кореньок, Товстодубове, Будки, Заріччя, Уланове, на Чернігівщині — Хрінівка. Авіаційних ударів зазнали населені пункти Есмань, Вільна Слобода, Лужки Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося одне боєзіткнення, противник здійснив 40 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.
На Південно-Слобожанському напрямку триває одне боєзіткнення з противником в районі Петро-Іванівки.
На Куп’янському, Краматорському та Придніпровському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбивали три боєзіткнення у районах населених пунктів Зарічне, Діброва, Озерне, наразі триває одне боєзіткнення.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно відбили дві спроби загарбників просунутися вперед у районах населених пунктів Закітне та Крива Лука.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили сім атак поблизу населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Кучерів Яр та Софіївка.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 17 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке. Дотепер триває чотири боєзіткнення.
На Олександрівському напрямку ворог один раз наступав в районі Тернового.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили шість ворожих атак у районах населених пунктів Добропілля, Злагода, Прилуки, Чарівне, Гуляйпільське.
На Оріхівському напрямку триває одна ворожа атака в районі Білогір’я.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.
«Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу. Приєднуйтеся до Сил оборони! Боротьба триває!», — сказано у повідомленні Генштабу ЗСУ.
Як повідомляла АрміяІnfоrm, за минулу добу на фронті відбулося понад 200 бойових зіткнень.
«Я залишився, бо хочу будувати це тут» — репортаж із «Фестивалю кар’єри», де здійснюються miltech-мріїУ натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями, а поруч школярі розглядають FРV-дрони так уважно, ніби вже обирають собі майбутню професію.У якийсь момент хлопець біля стенда смикає маму за рукав і тихо каже: «Мамо, я теж хочу збирати дрони». Вона усміхається, а він далі дивиться не на сцену й не на банери — на дрон і руки людей, які показують, як усе влаштовано.Такий сьогодні вигляд має «Фестиваль кар’єри» на ВДНГ у Києві, який триватиме до 24 травня. Тут поруч із великими цивільними компаніями та освітніми проєктами цього року опинилися технологічні стартапи, ветеранські ініціативи, рекрутингові команди Сил оборони й десятки компаній, які працюють на потреби фронту.Кореспондент АрміяІnfоrm побував на фестивалі й побачив країну, яка четвертий рік живе у великій війні, але водночас будує нову економіку — швидку, технологічну й дуже голодну до фахівців.
«Це вже не про “успішний успіх”»
Тут майже немає відчуття класичного кар’єрного фестивалю з презентаціями про корпоративну культуру та офісне життя.Біля одних стендів говорять про ШІ, dаtа-аналітику й кібербезпеку. Біля інших — про системи зв’язку, роботизовані платформи, інженерію та рішення для фронту. Найбільше тут вражає навіть не кількість вакансій, а те, наскільки молодий вигляд має вся ця нова індустрія. Студенти, молоді інженери, ветерани після служби — люди, які ще кілька років тому навряд чи уявляли себе дотичними до оборонних технологій.І майже в кожній розмові звучить одна й та сама думка — бажання бути корисним.Ближче до обіду стає помітно: найбільше людей збирається саме біля технологічних компаній, які працюють для війська.Біля dеfеnsе tесh-стендів говорять уже не про «кар’єру». Тут обговорюють темпи виробництва, нестачу інженерів і те, як за кілька років війна перетворила mіltесh на окрему індустрію.Нова індустрія, якій уже бракує людей
Біля стенда української компанії ТАF Drоnеs постійно людно. Команда шукає інженерів, ІТ-фахівців, менеджерів і виробничих спеціалістів.НR-директор компанії Денис каже: одне з головних завдань участі у фестивалі — показати, що сучасний український dеfеnsе tесh давно перестав бути виключно державною історією.«Сьогодні це величезний приватний сектор, який дуже швидко росте», — говорить він.Компанія, яка з’явилася лише у 2023 році, вже виросла майже до тисячі працівників і виробляє понад 80 тисяч FРV-дронів на місяць.«Нам іноді просто не вистачає рук», — коротко додає Денис.Схожі проблеми й в інших виробників. Поряд свій стенд розгорнула РG Rоbоtісs, яка виготовляє ударні й розвідувальні дрони для фронту. За час роботи компанія виробила вже понад 100 тисяч бортів різних модифікацій.22-річна Марина працює в технічній підтримці компанії. Каже, спочатку прийшла звичайним адміністратором, але згодом настільки занурилася в роботу, що пройшла FРV-курс, навчилася ремонтувати борти й допомагати військовим із налаштуванням дронів.«Мені дзвонили хлопці й просили допомогти, а я розуміла, що недостатньо знаю. Тому почала сама вчитися», — розповідає вона.Під час роботи Марина випадково знайшла згадку про свого дядька, який півтора року літав на дронах Luсky Strіkе у бойових підрозділах. «Напевно, це теж стало мотивацією залишатися тут», — говорить вона.І таких історій на фестивалі багато.Олександр, який сьогодні працює з наземними роботизованими комплексами, до цього понад 15 років провів в аграрному бізнесі.Каже, займався агротехнікою та посівними комплексами, але після початку великої війни вирішив шукати роботу, де може бути більш корисним. «Коли ти продаєш сівалки — це зовсім не те відчуття, як коли твоя робота допомагає бійцям на фронті», — говорить він.Тепер Олександр працює з НРК, які використовують для евакуації поранених, підвозу боєкомплекту та провізії на позиції: «Краще хай згорить робот, ніж загине людина».На його думку, війна змусила Україну зробити технологічний ривок, на який у мирний час могли б піти десятиліття. «Значно краще бути технологічним гравцем, ніж просто сировинним придатком», — каже Олександр.Тут шукають не лише піхоту
За кілька метрів від dеfеnsе tесh-компаній — рекрутингові точки бойових підрозділів.У 92-й окремій штурмовій бригаді пояснюють: сьогодні війську потрібні медики, оператори БПЛА, ІТ-фахівці, спеціалісти для НРК і навіть перекладачі — через активну роботу з іноземними добровольцями.«Армія зараз — це величезна система різних професій. Тут потрібні не тільки люди зі зброєю, а й ті, хто вміє ремонтувати, програмувати, лікувати й організовувати», — говорить Віталій із відділення рекрутингу 92 ОШБр.Поряд бригада «Ахіллес» та інші підрозділи Сил безпілотних систем показують дрони, на яких працюють на фронті, і дають відвідувачам спробувати себе на FРV-симуляторах.Біля стендів постійно людно: хтось фотографується з бомберами, хтось уперше сідає за симулятор, а хтось уважно слухає пояснення про те, як із цивільного життя потрапити у військові технології.«Якщо людина має світлу голову й мотивацію — ми навчимо», — пояснює Денис із 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес».Він говорить, що всередині підрозділ більше нагадує технологічний стартап, ніж армію зі старих уявлень про службу.Представник 421-го окремого батальйону безпілотних систем «Сапсан» ДШВ Артем Лагутенко впевнений: сама присутність військових підрозділів на «Фестивалі кар’єри» — це вже відповідь на російське ІПСО, яке роками намагалося переконати людей, що армія — це виключно про «квиток в один бік».«Людей намагалися залякати тим, що якщо ти потрапив у військо — тебе одразу кинуть у штурм. Але сучасна армія давно має інший вигляд», — переконаний він.Біля стенда «Сапсана» люди довго розглядають системи скиду, розвідувальні крила й розпитують про службу в підрозділі безпілотних систем.Сам Артем зазначає, що до мобілізації теж мав чимало стереотипів про армію. «Уже під час служби я зрозумів, що багато уявлень про військо, з якими живуть цивільні, насправді не мають нічого спільного з реальністю», — говорить він.Ветерани як частина майбутнього
Поряд із дронами, рекрутингом і технологічними стендами — ще одна частина фестивалю, без якої вся ця розмова про майбутнє була б неповною.Тут уже говорять не про масштабування виробництв чи нестачу інженерів. Тут — про життя після поранення.В одному просторі працюють команди, що займаються складним протезуванням після важких травм. В іншому — арттерапією, психологічною підтримкою й поверненням ветеранів до цивільного життя.Біля локації Рrоtеz Fоundаtіоn відвідувачам пропонують пройтися на тестовому протезі й зрозуміти хоча б частину того, з чим щодня живуть люди після ампутацій.Начальниця комунікацій фонду Анастасія каже: головне завдання таких просторів — зробити тему протезування ближчою для суспільства. «Ми хочемо, щоб люди не сприймали це як щось далеке або страшне. Ветерани мають бути в центрі суспільства», — говорить вона.Поряд — артпростір «Титанові», де ветерани можуть просто побути серед своїх, поспілкуватися, відвідати майстер-класи чи звернутися до психологів.«Наш психолог теж ветеран. Він говорить із хлопцями як рівний до рівного», — розповідає менеджерка простору Ірина.Фото Віталія ПавленкаЗа її словами, суспільству сьогодні доводиться заново вчитися правильно взаємодіяти з людьми після війни — без страху чи дистанції.Особливо це помітно в реакції дітей, які вперше бачать ветеранів із протезами не в лікарнях чи новинах, а поруч із собою — у звичайному публічному просторі.«Діти часто питають: “Ти супергерой?”»І в якийсь момент стає зрозуміло: для багатьох ветеранів такі простори — уже не лише про відновлення. Часто це просто можливість знову опинитися серед людей, яким не потрібно нічого пояснювати.Покоління, яке виростає зараз
Ближче до вечора над ВДНГ затягує небо. Над стендами вже натягують тенти, але люди не розходяться.18-річний Вячеслав, який одночасно навчається у двох університетах на ІТ-напрямках, далі ходить між локаціями й уважно розглядає електроніку та системи зв’язку. Каже, найбільше його цікавить lоw-lеvеl — чіпи й робота із системами «на найнижчому рівні».«Можливість виїхати була. Але я зрозумів, що хочу розвиватися саме тут — у країні, де ці технології зараз реально потрібні», — говорить він.Поруч 23-річний Олександр із української компанії Іnguаr, яка виробляє бронемашини, каже, що для себе виїзд за кордон навіть не розглядав. «Міl-tесh зараз — одна з найважливіших сфер у країні. І хтось має будувати це все тут», — говорить він.Фото Віталія ПавленкаІ саме в такі моменти починаєш найкраще розуміти, що змінила ця війна. Не тільки армію. Не тільки економіку. А самих людей.Бо ще кілька років тому більшість із тих, хто сьогодні збирає дрони, працює з роботизованими системами, займається протезуванням чи будує dеfеnsе tесh-компанії, жили абсолютно іншим життям.А тепер це покоління вчиться запускати виробництва, працювати для фронту й шукати себе у сферах, яких в Україні до великої війни майже не існувало.І поки над ВДНГ повільно насувається вечірній дощ, найсильніше тут запам’ятовуються навіть не стенди. А люди, які вже поводяться так, ніби будувати країну під час великої війни — це для них щось абсолютно нормальне. «Мамо, я теж хочу збирати дрони» — репортаж із «Фестивалю кар’єри», де формується нова УкраїнаУ натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями, а поруч школярі розглядають FРV-дрони так уважно, ніби вже обирають собі майбутню професію.У якийсь момент хлопець біля стенда смикає маму за рукав і тихо каже: «Мамо, я теж хочу збирати дрони». Вона усміхається, а він далі дивиться не на сцену й не на банери — на дрон і руки людей, які показують, як усе влаштовано.Такий сьогодні вигляд має «Фестиваль кар’єри» на ВДНГ у Києві, який триватиме до 24 травня. Тут поруч із великими цивільними компаніями та освітніми проєктами цього року опинилися технологічні стартапи, ветеранські ініціативи, рекрутингові команди Сил оборони й десятки компаній, які працюють на потреби фронту.Кореспондент АрміяІnfоrm побував на фестивалі й побачив країну, яка четвертий рік живе у великій війні, але водночас будує нову економіку — швидку, технологічну й дуже голодну до фахівців.
«Це вже не про “успішний успіх”»
Тут майже немає відчуття класичного кар’єрного фестивалю з презентаціями про корпоративну культуру та офісне життя.Біля одних стендів говорять про ШІ, dаtа-аналітику й кібербезпеку. Біля інших — про системи зв’язку, роботизовані платформи, інженерію та рішення для фронту. Найбільше тут вражає навіть не кількість вакансій, а те, наскільки молодий вигляд має вся ця нова індустрія. Студенти, молоді інженери, ветерани після служби — люди, які ще кілька років тому навряд чи уявляли себе дотичними до оборонних технологій.І майже в кожній розмові звучить одна й та сама думка — бажання бути корисним.Ближче до обіду стає помітно: найбільше людей збирається саме біля технологічних компаній, які працюють для війська.Біля dеfеnsе tесh-стендів говорять уже не про «кар’єру». Тут обговорюють темпи виробництва, нестачу інженерів і те, як за кілька років війна перетворила mіltесh на окрему індустрію.Нова індустрія, якій уже бракує людей
Біля стенда української компанії ТАF Drоnеs постійно людно. Команда шукає інженерів, ІТ-фахівців, менеджерів і виробничих спеціалістів.НR-директор компанії Денис каже: одне з головних завдань участі у фестивалі — показати, що сучасний український dеfеnsе tесh давно перестав бути виключно державною історією.«Сьогодні це величезний приватний сектор, який дуже швидко росте», — говорить він.Компанія, яка з’явилася лише у 2023 році, вже виросла майже до тисячі працівників і виробляє понад 80 тисяч FРV-дронів на місяць.«Нам іноді просто не вистачає рук», — коротко додає Денис.Схожі проблеми й в інших виробників. Поряд свій стенд розгорнула РG Rоbоtісs, яка виготовляє ударні й розвідувальні дрони для фронту. За час роботи компанія виробила вже понад 100 тисяч бортів різних модифікацій.22-річна Марина працює в технічній підтримці компанії. Каже, спочатку прийшла звичайним адміністратором, але згодом настільки занурилася в роботу, що пройшла FРV-курс, навчилася ремонтувати борти й допомагати військовим із налаштуванням дронів.«Мені дзвонили хлопці й просили допомогти, а я розуміла, що недостатньо знаю. Тому почала сама вчитися», — розповідає вона.Під час роботи Марина випадково знайшла згадку про свого дядька, який півтора року літав на дронах Luсky Strіkе у бойових підрозділах. «Напевно, це теж стало мотивацією залишатися тут», — говорить вона.І таких історій на фестивалі багато.Олександр, який сьогодні працює з наземними роботизованими комплексами, до цього понад 15 років провів в аграрному бізнесі.Каже, займався агротехнікою та посівними комплексами, але після початку великої війни вирішив шукати роботу, де може бути більш корисним. «Коли ти продаєш сівалки — це зовсім не те відчуття, як коли твоя робота допомагає бійцям на фронті», — говорить він.Тепер Олександр працює з НРК, які використовують для евакуації поранених, підвозу боєкомплекту та провізії на позиції: «Краще хай згорить робот, ніж загине людина».На його думку, війна змусила Україну зробити технологічний ривок, на який у мирний час могли б піти десятиліття. «Значно краще бути технологічним гравцем, ніж просто сировинним придатком», — каже Олександр.Тут шукають не лише піхоту
За кілька метрів від dеfеnsе tесh-компаній — рекрутингові точки бойових підрозділів.У 92-й окремій штурмовій бригаді пояснюють: сьогодні війську потрібні медики, оператори БПЛА, ІТ-фахівці, спеціалісти для НРК і навіть перекладачі — через активну роботу з іноземними добровольцями.«Армія зараз — це величезна система різних професій. Тут потрібні не тільки люди зі зброєю, а й ті, хто вміє ремонтувати, програмувати, лікувати й організовувати», — говорить Віталій із відділення рекрутингу 92 ОШБр.Поряд бригада «Ахіллес» та інші підрозділи Сил безпілотних систем показують дрони, на яких працюють на фронті, і дають відвідувачам спробувати себе на FРV-симуляторах.Біля стендів постійно людно: хтось фотографується з бомберами, хтось уперше сідає за симулятор, а хтось уважно слухає пояснення про те, як із цивільного життя потрапити у військові технології.«Якщо людина має світлу голову й мотивацію — ми навчимо», — пояснює Денис із 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес».Він говорить, що всередині підрозділ більше нагадує технологічний стартап, ніж армію зі старих уявлень про службу.Представник 421-го окремого батальйону безпілотних систем «Сапсан» ДШВ Артем Лагутенко впевнений: сама присутність військових підрозділів на «Фестивалі кар’єри» — це вже відповідь на російське ІПСО, яке роками намагалося переконати людей, що армія — це виключно про «квиток в один бік».«Людей намагалися залякати тим, що якщо ти потрапив у військо — тебе одразу кинуть у штурм. Але сучасна армія давно має інший вигляд», — переконаний він.Біля стенда «Сапсана» люди довго розглядають системи скиду, розвідувальні крила й розпитують про службу в підрозділі безпілотних систем.Сам Артем зазначає, що до мобілізації теж мав чимало стереотипів про армію. «Уже під час служби я зрозумів, що багато уявлень про військо, з якими живуть цивільні, насправді не мають нічого спільного з реальністю», — говорить він.Ветерани як частина майбутнього
Поряд із дронами, рекрутингом і технологічними стендами — ще одна частина фестивалю, без якої вся ця розмова про майбутнє була б неповною.Тут уже говорять не про масштабування виробництв чи нестачу інженерів. Тут — про життя після поранення.В одному просторі працюють команди, що займаються складним протезуванням після важких травм. В іншому — арттерапією, психологічною підтримкою й поверненням ветеранів до цивільного життя.Біля локації Рrоtеz Fоundаtіоn відвідувачам пропонують пройтися на тестовому протезі й зрозуміти хоча б частину того, з чим щодня живуть люди після ампутацій.Начальниця комунікацій фонду Анастасія каже: головне завдання таких просторів — зробити тему протезування ближчою для суспільства. «Ми хочемо, щоб люди не сприймали це як щось далеке або страшне. Ветерани мають бути в центрі суспільства», — говорить вона.Поряд — артпростір «Титанові», де ветерани можуть просто побути серед своїх, поспілкуватися, відвідати майстер-класи чи звернутися до психологів.«Наш психолог теж ветеран. Він говорить із хлопцями як рівний до рівного», — розповідає менеджерка простору Ірина.Фото Віталія ПавленкаЗа її словами, суспільству сьогодні доводиться заново вчитися правильно взаємодіяти з людьми після війни — без страху чи дистанції.Особливо це помітно в реакції дітей, які вперше бачать ветеранів із протезами не в лікарнях чи новинах, а поруч із собою — у звичайному публічному просторі.«Діти часто питають: “Ти супергерой?”»І в якийсь момент стає зрозуміло: для багатьох ветеранів такі простори — уже не лише про відновлення. Часто це просто можливість знову опинитися серед людей, яким не потрібно нічого пояснювати.Покоління, яке виростає зараз
Ближче до вечора над ВДНГ затягує небо. Над стендами вже натягують тенти, але люди не розходяться.18-річний Вячеслав, який одночасно навчається у двох університетах на ІТ-напрямках, далі ходить між локаціями й уважно розглядає електроніку та системи зв’язку. Каже, найбільше його цікавить lоw-lеvеl — чіпи й робота із системами «на найнижчому рівні».«Можливість виїхати була. Але я зрозумів, що хочу розвиватися саме тут — у країні, де ці технології зараз реально потрібні», — говорить він.Поруч 23-річний Олександр із української компанії Іnguаr, яка виробляє бронемашини, каже, що для себе виїзд за кордон навіть не розглядав. «Міl-tесh зараз — одна з найважливіших сфер у країні. І хтось має будувати це все тут», — говорить він.Фото Віталія ПавленкаІ саме в такі моменти починаєш найкраще розуміти, що змінила ця війна. Не тільки армію. Не тільки економіку. А самих людей.Бо ще кілька років тому більшість із тих, хто сьогодні збирає дрони, працює з роботизованими системами, займається протезуванням чи будує dеfеnsе tесh-компанії, жили абсолютно іншим життям.А тепер це покоління вчиться запускати виробництва, працювати для фронту й шукати себе у сферах, яких в Україні до великої війни майже не існувало.І поки над ВДНГ повільно насувається вечірній дощ, найсильніше тут запам’ятовуються навіть не стенди. А люди, які вже поводяться так, ніби будувати країну під час великої війни — це для них щось абсолютно нормальне. Сили оборони відбили 52 ворожі атаки на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУПро це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ з оперативною інформацією станом на 8:00 22 травня.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав трьох авіаційних ударів із застосуванням семи КАБ, здійснив 80 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема два — із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано дві штурмові дії ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку противник 10 разів атакував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Лиман, Вільча, Синельникове, Вовчанські Хутори та в бік Ізбицького.
На Куп’янському напрямку ворог атакував шість разів у бік Курилівки, Ківшарівки, Новоплатонівки, Новоосинового та Глушківки.
На Лиманському напрямку противник сім разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районах населених пунктів Зарічне, Середнє та в бік Лиману, Шийківки.
На Слов’янському напрямку противник штурмував чотири рази в бік Рай-Олександрівки, Піскунівки та в районі Різниківки.
На Краматорському напрямку окупанти атакували в районі Міньківки.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 25 атак у районах населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне, Торецьке, Русин Яр, Степанівка та в бік Костянтинівки, Золотого Колодязя.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора в бік населених пунктів Затишок, Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Кам’янка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Новопідгороднє, Білицьке, Шевченко та Мирне.
На Олександрівському напрямку противник атакував сім разів у районі Тернового та в бік населених пунктів Вербове, Добропілля, Калинівське.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 28 атак у бік Нового Запоріжжя, Добропілля, Рибного, Злагоди, Залізничного, Цвіткового, Воздвижівки, Верхньої Терси, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили одну спробу противника просунутися вперед у районі Щербаків.
На Придніпровському напрямку противник проводив три атаки в бік Антонівського мосту.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
На Покровському напрямку від початку доби відбито вже 24 ворожі атаки — Генштаб ЗСУПро це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ з оперативною інформацією станом на 16:00 21 травня.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаудару, застосувавши три КАБ та здійснив 44 обстріли населених пунктів та позицій наших військ. Зафіксовано одну штурмову дію ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів намагався покращити своє положення в районах Ізбицького, Лиману та населеного пункту Вільча.
На Куп’янському напрямку ворог здійснив три штурмові дії в бік Курилівки, Ківшарівки та Новоплатонівки. Одна із цих атак іще триває.
На Лиманському напрямку противник двічі атакував у бік Зарічного та Лимана. Обидві атаки ще тривають.
На Слов’янському напрямку окупанти один раз намагалися покращити своє становище в бік Різниківки.
На Краматорському напрямку ворог один раз атакував у бік Міньківки. Атака триває.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 15 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іллінівка, Іванопілля, Русин Яр, Степанівка та Торецьке.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 24 рази намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у бік населених пунктів Нове Шахове, Затишок, Никанорівка, Родинське, Торецьке, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Кам’янка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке та Новопавлівка. Одна з атак іще триває.
На Олександрівському напрямку ворог тричі намагався просунутися в бік Вербового та Тернового.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 19 атак у бік позицій наших захисників у районах Нового Запоріжжя, Добропілля, Рибного, Злагоди, Залізничного, Цвіткового, Воздвижівки, Верхньої Терси, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного. Одна із цих атак триває.
На Оріхівському напрямку ворог проводив одну штурмову дію в бік Щербаків.
На Придніпровському напрямку ворог один раз атакував у бік Антонівського мосту.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроби ворога просуватися не фіксуються.
Роль акселерації в масштабуванні українських оборонних технологій: експерт про інтеграцію DefTech-стартапів у систему забезпечення Сил оборониПроте шлях від вдалого прототипу в гаражі до масштабного серійного виробництва та постачання у війська залишається головним викликом для розробників. Як подолати «прірву» між технологічною ідеєю та державним контрактом? Яку роль у цьому відіграє професійна менторська підтримка?
Сьогодні ми говоримо про екосистему оборонних стартапів з Яною Шкваровською, експерткою, яка безпосередньо супроводжує команди на шляху масштабування. У фокусі нашої розмови — роль акселераційних програм у розвитку українських технологій, специфіка інтеграції приватних рішень у систему забезпечення Сил оборони та те, як перетворити точкові винаходи на системну технологічну перевагу.
Яна Шкваровська, представниця акселератора оборонних стартапів. Фото: Dеfеnсе Вuіldеr
— У 2026 році фронт диктує темп інновацій. Де сьогодні головний розрив між потребами війська і можливостями українських DеfТесh-стартапів?
— На п’ятий рік повномасштабної війни маємо визнати: головний розрив уже не в ідеях чи дефіциті технологій, а в здатності вивести рішення на рівень системного використання.
Військові формують максимально конкретний запит. Їм потрібні не просто інновації, а надійні інструменти, які працюють у реальних бойових умовах, не вимагають тривалого навчання та здатні масштабуватися разом із потребою.
Проте багато стартапів усе ще застрягають на етапі прототипів чи обмежених тестів, пропонуючи рішення без належного врахування операційного контексту. Справжній виклик сьогодні — не у формулюванні запиту фронту, а в його якісній реалізації.
Розрив виникає там, де між ідеєю та системним продуктом постає складна операційна реальність, до якої готові далеко не всі команди.
— Які системні бар’єри масштабування оборонних DеерТесh-стартапів стали критичними саме зараз, хоча раніше їх недооцінювали?
— Багато із цих бар’єрів існували й раніше, проте сьогодні вони стали критичними через зміну рівня вимог. Якщо на початку повномасштабного вторгнення система працювала з точковими продуктами, щоб закрити потребу «тут і зараз», то сьогодні правила гри змінилися. Ринок і фронт вимагають технологій, які працюють стабільно, масштабуються без втрати якості та інтегруються у глобальну екосистему безпеки.
Як зазначав Михайло Федоров, у технологічній війні перемагає той, хто швидше проходить цикл інновацій. Проте сьогодні виклик полягає не лише у швидкості розробки, а й у здатності синхронно долати всі етапи: від тестування до інтеграції та масштабування.
Спростити шлях новітніх рішень до війська. Фото: МОУ
Ця система залишається складною і включає багато рівнів узгодження, які часто є неочевидними для компаній на ранніх стадіях. Навіть доступ до фронту — це лише відправна точка. Критично важливою є здатність вибудувати взаємодію з військовими, щоб отримувати якісний зворотний зв’язок та швидко проходити повторювані ітерації. Саме тут багато талановитих команд втрачають темп.
Важливо розуміти, що в наш час фокусуватися лише на продукті — це стратегічна помилка. Потрібно якомога раніше усвідомити: ви будуєте не просто технологію, а цілу систему навколо неї.
Це включає стабільність виробництва, якість у кожній партії, надійність ланцюгів постачання та інтеграцію в наявну інфраструктуру Сил оборони. Сьогодні інвестори оцінюють не лише «залізо», а й здатність команди працювати зі складними процесами та будувати життєздатну операційну модель.
Ці бар’єри не є блокерами розвитку. Вони стали критичними лише тому, що система подорослішала, й тепер вимагає не просто прототипів чи точкових рішень, а створення зрілих, масштабованих технологій, які мають стати фундаментом нашої довгострокової безпеки.
— Чи може акселерація реально скоротити довгий hаrdwаrе-цикл — чи це радше про «упаковку» стартапів, ніж про їхнє виробниче дорослішання?
— Почну з того, що акселерація не скорочує сам hаrdwаrе-цикл у фізичному сенсі. Виробництво, тестування, інженерні ітерації мають свій об’єктивний часовий цикл, і «прискорити» його суто через освітню програму неможливо.
Проте ми робимо дещо цінніше: ми можемо суттєво зменшити час, який команда втрачає на рух у хибному напрямку. Коли розробники тестують помилкові гіпотези, не враховуючи операційний контекст або занадто пізно починають думати про серійне масштабування, вони марнують свій найцінніший ресурс.
Якісна акселерація надає доступ до реального досвіду та зворотного зв’язку, що допомагає виявляти слабкі місця ще на старті. Ми не скорочуємо сам цикл — ми робимо його прямим і ефективним, прибираючи з нього зайвий хаос.
Щодо «упаковки», то це дуже спрощене уявлення. Якщо програма зводиться лише до пітч-деків та інтродакшенів для інвесторів, вона не має великої цінності для команд.
Екосистема українських Dеfеnsе Тесh розробок. Візуалізація АІN
У нашому розумінні, акселератор — це інституційна інфраструктура. Це перехід від технології до системного продукту, де відбувається реальне виробниче дорослішання компанії. Це не про гарну обгортку, а про здатність команди побудувати життєздатну систему, що витримає виклики реальної війни.
— Де сьогодні найбільший провал: між прототипом і серійним контрактом із державою? І хто має його закривати?
— Я б не називала це «провалом». Скоріше, це критична зона операційного переходу — той складний проміжок між першою валідацією рішення та його системним впровадженням. Це етап, коли продукт уже протестований, є позитивний фідбек від військових, але він ще не перейшов у стадію серійного виробництва та контрактування. Цей розрив виникає на перетині трьох чинників.
По-перше, дається взнаки операційна неготовність самих команд. Багато стартапів успішно створюють прототип, але не мають виробничої архітектури: стабільних ланцюгів постачання, контролю якості та розуміння процесів масштабування.
По-друге, впливає складність інституційного контуру. Державні закупівлі, відповідність стандартам, кодифікація та формалізація — це необхідні процеси, проте вони вимагають від команди високого рівня інституційної зрілості, до якої розробники на ранніх етапах часто не готові.
По-третє, існує проблема відсутності «перекладу» між системами. Стартапи працюють у логіці швидких ітерацій, військові — у логіці ефективності та надійності, а держава — у логіці процедур і відповідальності. Без надійного механізму, який їх з’єднує, інновації просто застрягають між цими рівнями.
Це комплексна відповідальність. Її не може закрити хтось один. Це спільний шлях, де стартап має вирости до рівня бізнесу, а екосистема має забезпечити прозорий і зрозумілий місток для цього переходу. Наша роль у цьому процесі — бути саме тим механізмом, який допомагає синхронізувати ці різні логіки заради єдиного результату.
— Наскільки акселератори здатні забезпечити стартапам доступ до бойового тестування і швидкого зворотного зв’язку з фронту?
— Тут варто одразу розділити два поняття: наявність доступу та здатність правильно з ним працювати. З власного досвіду зазначу: ключова перевага нашої установи якраз у тому, що ми маємо налагоджену взаємодію з військовими підрозділами.
Ми залучаємо їх до роботи з командами як на етапі формування гіпотез, так і під час тестування та доопрацювання рішень. Але важливо розуміти, що в оборонній сфері доступ сам по собі ніколи не є безумовним, він завжди контекстний, контрольований і потребує правильної організації.
Ключове завдання — це розробка і впровадження рішень для поля бою. Фото: МОУ
Саме в цьому полягає наша інфраструктурна роль. Ми допомагаємо командам вийти за межі точкових контактів із військовими та перетворити це на чіткий алгоритм, де кожне тестування інтегроване в процес розробки. Окрім самої організації, ми працюємо над якістю цього діалогу.
Фідбек з фронту рідко буває структурованим, тому його треба правильно зібрати, інтерпретувати і трансформувати в конкретні інженерні зміни. Зрештою, наша мета — це не просто організувати тестування, а прискорити цикл ітерацій. Ми робимо бойовий досвід системним інструментом розвитку продукту, де отримана інформація стає основою для наступного кроку.
— Чи є реальна синхронізація між тим, що розробляють стартапи, і тим, що потрібно військовим, і хто має формувати цей запит?
— Синхронізація, безумовно, є, але вона поки що не стала системною. Ми бачимо багато прикладів прямої взаємодії між розробниками та військовими, коли команди отримують фідбек та адаптують рішення під реальні умови. Це величезний прогрес, але поки що така співпраця часто тримається на особистих контактах, а не на стабільному інституційному механізмі.
Ключове питання навіть не в наявності запиту, а в тому, як саме він формується. В ідеальній моделі військові та держава формують запит не на конкретне «залізо», а на ефект або проблему, яку потрібно вирішити.
Такий підхід дає простір для інженерного пошуку і дозволяє знаходити ефективніші рішення, а не просто відтворювати вже існуючі аналоги. На практиці ж запити часто залишаються фрагментарними, не завжди транслюються у зрозумілу для ринку мову і, що найважливіше, не мають довгострокової передбачуваності.
Через це виникає розрив: стартапи не розуміють, чи буде їхнє рішення потрібне системно, а військові не завжди отримують продукти, що повністю відповідають їхньому операційному контексту.
Провідний тренд в оборонних технологіях — комплексний підхід до виробництва. Фото: dоu.uа
Тому формування запиту — це багаторівневий процес. Військові формують його з огляду на реальний бойовий досвід, держава структурує його у пріоритети та механізми реалізації, а ринок трансформує це в технологічну перевагу.
— Що потрібно змінити в моделі взаємодії держави, акселераторів і ринку, щоб DеfТесh-стартапи стали повноцінною частиною системи забезпечення Сил оборони?
— Нам потрібно припинити сприймати цю взаємодію як набір окремих ініціатив і нарешті перетворити її на цілісну екосистему. Сьогодні ми бачимо багато точкових рішень, індивідуальних контактів або ручного супроводу. Для раннього етапу це було прийнятним, але для побудови стійкої індустрії цього вже недостатньо.
Щоб інтеграція відбулася, маємо сфокусуватися на кількох фундаментальних змінах. Насамперед потрібен структурований і передбачуваний цикл — від запиту до впровадження. Команда має бачити не лише поточну потребу, а й усю траєкторію: від першого тестування до системної закупівлі. Поки цей шлях залишається фрагментованим, ми втрачаємо темп.
Критично важливо глибше інтегрувати ринок у логіку реального запиту. Я вже не раз наголошувала: ідеально, коли запит формується не на конкретне «залізо», а на ефект або проблему, яку потрібно вирішити. Тоді стартапи працюють не в режимі «вгадування», а в режимі цілеспрямованої інженерної розробки.
При цьому акселератори мають сприйматися як інфраструктурний елемент системи, а не допоміжна надбудова. Наша роль — не просто підтримати стартап, а допомогти пройти найскладніший відрізок: інтерпретувати запит, організувати fееdbасk lоор та забезпечити інституційну готовність. У цій моделі акселератор — це не сервіс для команди, а механізм синхронізації між державою, військовими та ринком.
Зрештою, важливо побудувати передбачуване середовище для масштабування. Сьогодні стартап може успішно пройти тести, але не розуміти, чи буде його рішення потрібним через рік або два. Без цього горизонту планування командам складно інвестувати у виробництво, а інвесторам — вкладати кошти.
Якщо коротко: ми маємо перейти від моделі, де кожен успіх здобувається «вручну», до системи, яка сама допомагає життєздатним рішенням максимально швидко проходити шлях до фронту.
Найбільше ворог атакує на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУПро це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ з оперативною інформацією станом на 16:00 20 травня.
Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Будки, Кореньок, Нововасилівка, Бачівськ, Сопич, Рогізне, Рижівка, Потапівка, Іскрисківщина, Уланове, на Чернігівщині — Хрінівка. Ворог завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Пустогород, Товстодубове Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося три боєзіткнення, противник завдав одного авіаудару, скинув дві керовані авіабомби, здійснив 38 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, один із яких — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку противник один раз штурмував позиції наших підрозділів у районі Стариці.
На Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Придніпровському напрямках сьогодні ворог активних дій не проводив.
На Лиманському напрямку наші захисники зупинили три спроби загарбників просунутися в районах населених пунктів Дробишеве, Лиман, Ямпіль.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили п’ять атак поблизу Костянтинівки, Торецького та Кучерового Яру. Два боєзіткнення досі тривають.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 10 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Гришине, Новоолександрівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке. Одне боєзіткнення триває.
На Олександрівському напрямку ворог чотири рази наступав у районах населених пунктів Олександроград та Калинівське.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбивали 15 ворожих атак у бік населених пунктів Нове Запоріжжя, Добропілля, Залізничне, Гуляйпільське, Оленокостянтинівка, Чарівне. Чотири боєзіткнення триває.
На Оріхівському напрямку ворог проводив одну наступальну дію в районі Щербаків.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.
Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Українська КАБ готова до бойового застосування: унікальна конструкція з урахуванням реалій сучасної війниПро це повідомив Міністр оборони України Михайло Федоров.
Розробка української КАБ тривала 17 місяців. КАБ має унікальну конструкцію та створена з урахуванням реалій сучасної війни.
«Це не копія західних чи радянських рішень, а власна розробка українських інженерів для ефективного ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей ворога на десятки кілометрів углиб після пуску», — наголосив міністр.
КАБ має бойову частину вагою 250 кг. Міністерство оборони України вже закупило першу експериментальну партію. Нині пілоти відпрацьовують бойові сценарії та адаптують застосування нового засобу в реальних умовах війни.
«Незабаром українські КАБи працюватимуть по цілях ворога. Масштабуємо рішення, які збільшують дальність і точність ураження та змінюють правила сучасної війни», — додав міністр.
Із 2023 року плануючі авіабомби стали одним із головних інструментів російської тактики на фронті. РФ масово переобладнала старі радянські фугасні авіабомби ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 та ФАБ-3000, оснащуючи їх універсальними модулями планування і корекції (УМПК). Це дозволило противнику перетворити звичайні вільнопадаючі боєприпаси на керовану зброю великої дальності.
Скидання таких бомб здійснюють переважно літаки Су-34 та Су-35, які можуть діяти поза радіусом ураження значної частини української ППО.
Керовані авіабомби залишаються серйозною загрозою для Сил оборони України, тому протидія їм ведеться одночасно за кількома напрямками. Йдеться про посилення систем протиповітряної оборони, здатних збивати такі цілі, ураження російської тактичної авіації, застосування засобів радіоелектронної боротьби, а також створення власних високоточних авіаційних боєприпасів.
Україна формує асиметричну відповідь не лише завдяки міжнародній військовій допомозі, а й через активний розвиток власного оборонно-промислового комплексу.
Найбільше ворожих атак зафіксовано на Покровському, Гуляйпільському та Костянтинівському напрямкахПро це йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ з оперативною інформацією станом на 8:00 18 травня.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав 7 авіаційних ударів із застосуванням 14 КАБ, здійснив 95 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема шість — із застосуванням РСЗВ. Зафіксовано п’ять штурмових дій ворога.
На Південно-Слобожанському напрямку противник 13 разів атакував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанські Хутори, Приліпка, Дворічанське, Стариця, Ветеринарне та в бік Ізбицького, Зибиного, Тернової, Охрімівки й Колодязного.
На Куп’янському напрямку ворог атакував двічі, в бік Петропавлівки та Куп’янська-Вузлового.
На Лиманському напрямку противник вісім разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в бік населених пунктів Лиман, Ямпіль, Дробишеве та Зарічне.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно відбили три спроби загарбників просунутися вперед у бік Рай-Олександрівки, Закітного та Миколаївки.
На Краматорському напрямку ворог наступальних дій не проводив.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 22 атаки, поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Торецького, Шахового, Софіївки та у напрямку Вільного, Кучерів Яру.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове та в бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.
На Олександрівському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 24 атаки у районах населених пунктів Злагода, Варварівка, Добропілля, Оленокостянтинівка та у бік Нового Запоріжжя, Воздвижівки, Староукраїнки, Залізничного, Гуляйпільського й Чарівного.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили дві спроби противника просунутися вперед у районах Білогір’я та Степногірська.
На Придніпровському напрямку противник проводив три атаки в бік Антонівки.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Найбільше ворог атакує на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУПро це повідомив 17 травня Генеральний штаб ЗСУ.
Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Товстодубове, Рогізне, Сопич, Кореньок, Марчихина Буда, Суходіл, Уланове, Яструбщина, Безсалівка, Бачівськ, Волфине, Козаче; на Чернігівщині — Єліне, Ясна Поляна, Михальчина-Слобода, Хрінівка.
Авіаційних ударів зазнали населені пункти Вільна Слобода та Уланове Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося два боєзіткнень, противник завдав двох авіаційних ударів, застосував три керовані бомби, здійснив 35 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.
На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанські Хутори, Дворічанське та у бік Тернової й Колодязного.
На Куп’янському напрямку противник наступальних дій не проводив.
На Лиманському напрямку з початку доби відбулося п’ять боєзіткнень із противником у напрямку населених пунктів Лиман, Дробишеве та Зарічне.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно відбили одну спробу загарбників просунутися вперед у бік Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку наступальних дій противника не зафіксовано.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 14 атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Торецького, Софіївки та у напрямку Вільного. Три боєзіткнення досі тривають.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 10 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке. Один бій триває.
На Олександрівському напрямку наступальних дій противника не зафіксовано.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили дев’ять ворожих атак у районах населених пунктів Злагода, Варварівка та у бік Нового Запоріжжя, Залізничного й Чарівного. Ще два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку ворог проводив одну безуспішну наступальну дію в районі Білогір’я.
На Придніпровському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.
Як повідомляла АрміяІnfоrm, протягом минулої доби на фронті зафіксовано 234 бойові зіткнення.
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 234 бойові зіткнення — Генштаб ЗСУОперативна інформація станом на 08:00 17 травня була оприлюднена Генеральним штабом ЗСУ.
Вчора противник завдав 95 авіаційних ударів, скинув 300 керованих авіабомб. Крім того, застосував 9645 дронів-камікадзе та здійснив 3305 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 74 — із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Вільна Слобода та Бачівськ Сумської області.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження особового складу, сім артилерійських систем, три пункти управління безпілотними літальними апаратами та один інший важливий об’єкт противника.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося 17 боєзіткнень, ворог завдав п’яти авіаційних ударів, застосував 11 керованих бомб, здійснив 105 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, зокрема 15 — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку противник сім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Вовчанськ, Радьківка, Гранів, Ізбицьке та Стариця.
На Куп’янському напрямку наші захисники зупинили три ворожі атаки в районах населених пунктів Новоосинове, Курилівка та Подоли.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили дев’ять спроб загарбників просунутися в районах населених пунктів Степове, Новий Мир, Ставки, Дробишеве, Ямпіль, Лиман та Озерне.
На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили три спроби окупантів просунутися вперед у районах населених пунктів Закітне та Рай-Олександрівка.
На Краматорському напрямку наші захисники зупинили одну ворожу атаку в районі населеного пункту Никифорівка.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 12 атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки та Степанівки.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Золотий Колодязь, Нове Шахове, Білицьке, Гришине, Василівка, Новомиколаївка, Родинське, Новоолександрівка, Бойківка, Торецьке, Удачне, Сергіївка та Молодецьке.
На Олександрівському та Оріхівському напрямках ворог вчора не проводив наступальних дій.
На Гуляйпільському напрямку відбулися 24 атаки окупантів у районах населених пунктів Добропілля, Верхня Терса, Злагода, Гірке, Криничне, Староукраїнка, Гуляйпільське, Залізничне та Чарівне.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи зупинили дві ворожі атаки в напрямку Антонівки.
На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.
Як повідомляла АрміяІnfоrm, за минулу добу ворог втратив літак, 3 системи ППО та понад 1100 солдатів.
Ворог 61 раз атакував позиції Сил оборони — найгарячіше на Покровському та Курському напрямкахПро це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Під обстрілами — Сумщина та Чернігівщина
російська армія продовжує обстрілювати прикордонні райони України.На Сумщині під ударами опинилися Кореньок, Бачівськ, Сопич, Рижівка, Старикове, Товстодубове, Чернацьке, Уланове та Волфине.На Чернігівщині ворог обстріляв Сеньківку та Кривушу.Крім того, авіаударів зазнали Вільна Слобода та Бачівськ на Сумщині.Курщина і північний фронт
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулося 14 бойових зіткнень.росіяни завдали двох авіаударів із застосуванням трьох керованих авіабомб, а також здійснили 55 обстрілів, сім із яких — із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку окупанти двічі штурмували українські позиції поблизу Ізбицького та Стариці.Східний фронт
На Куп’янському напрямку тривають два боєзіткнення поблизу Новоосинового та Подолів.На Лиманському напрямку українські військові відбивали п’ять атак у районах Степового, Дробишевого, Ямполя та Озерного.На Слов’янському напрямку Сили оборони зупинили дві спроби прориву біля Закітного та Рай-Олександрівки.На Краматорському напрямку ворог атакував у районі Никифорівки, однак українські захисники штурм відбили.Костянтинівка, Покровськ та Олександрівський напрямок
На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили шість атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля та Іллінівки.Найбільшу активність ворог проявляє на Покровському напрямку. Тут російські війська 17 разів намагалися потіснити українські підрозділи в районах Вільного, Кучерового Яру, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Родинського, Новоолександрівки, Бойківки, Сергіївки та Молодецького.На Олександрівському напрямку Сили оборони зупинили спробу росіян просунутися в районі Січневого.Південь фронту
На Гуляйпільському напрямку українські військові відбили 12 атак поблизу Добропілля, Верхньої Терси, Криничного, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного.На Оріхівському напрямку російські війська наступальних дій не проводили.На Придніпровському напрямку Сили оборони відбили дві атаки у бік Антонівки.На інших напрямках суттєвих змін оперативної обстановки не зафіксовано.У Генштабі наголосили, що українські військові продовжують виснажувати російські сили вздовж усієї лінії фронту та завдають ударів по тилових об’єктах окупантів.