Ціна Держави

🇧🇾🥔❌У Білорусі зник «другий хліб»Раніше Лукашенка принизливо називали ″Бульбафюрер″. Але своєю бездарною економічною політикою із регулюванням цін на картоплю він тепер позбавився і цього звання - ″недобульбафюрер″.Економічна правда зробили гарний матеріал про те як державне втручання в економіку призводить до катастрофічних наслідків.🔹 Як усе почалося?У 2022 році уряд Лукашенка заборонив підвищувати ціни на продукти без дозволу чиновників.За кілька тижнів запровадили тотальне регулювання цін – від фермерів до ритейлу.Вирощування картоплі стало економічно невигідним. Фермери зменшували виробництво, а врожаї падали.🔹 Результати експериментуУ 2024 році країна зібрала лише 3,1 млн тонн картоплі – найменше за десятиліття та майже на 25% менше, ніж у 2023-му.До 40% врожаю зіпсувалося на складах через погані умови зберігання.Частину якісної картоплі вивезли до Росії, де ціни були вдвічі вищі. Лукашенко намагався обмежити експорт ліцензіями, але їх масово обходили.🔹 Криза 2025 рокуЗа січень–лютий картопля подорожчала на 10%.З березня магазини спорожніли: залишався лише дрібний та зіпсований продукт.У квітні уряд підняв «стелю» ціни на картоплю на 36% (з 1,1 до 1,5 біл. руб. за кг), але це не допомогло.Лукашенко дозволив імпорт картоплі навіть із країн ЄС та «недружніх держав» — безпрецедентний крок для його режиму.🔹 Абсурд замість рішеньУ червні Лукашенко звинуватив торговельні мережі у відсутності картоплі.У липні парламент ухвалив закон, який… карав магазини за відсутність бульби на полицях. Економісти відверто сміялися з такого «рецепту».🔹 Чи є надія?На кінець серпня врожайність картоплі була на 17% вищою, ніж у 2024 році.Але експерти попереджають: проблема не у врожайності, а в самій моделі. Жорстке регулювання цін вбиває стимули виробляти: «Навіщо продавати картоплю за копійки, якщо навіть збір не окупається?» – наголошує економіст Михайло Крячкін.З кінця весни ціни формуються за схемою «собівартість надбавка» (до 15% для гуртовиків і до 30% для магазинів). Проте фермери й досі працюють на виживання, а не розвиток.📌 Висновок очевидний: коли держава «вручну» встановлює ціни, це не гарантує дешевих продуктів для населення. Навпаки — білоруси залишилися без «другого хліба», а влада замість реформ обрала покарання магазинів.📩 Підписуйся на ″Ціну держави″
https://epravda.com.ua/svit/chomu-v-bilorusi-znikla-kartoplya-810744/

🇪🇺💶 ЄС перерахував Україні понад €4 мільярди напередодні Дня Незалежності Напередодні 34-ї річниці Незалежності України (24 серпня) Європейський Союз зробив черговий потужний крок підтримки, перерахувавши €4,05 млрд.👉 €3,05 млрд — у межах Ukraine Facility👉 €1 млрд — через виняткову макрофінансову допомогу (MFA)Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила:«Коли Україна святкує свою незалежність, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною непохитна. Виділення понад €4 млрд підтверджує нашу рішучість. Бо коли Україна сильна — Європа теж сильніша ».З початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували вже €168,9 млрд 💥 гуманітарної, фінансової та військової допомоги.💶 Єврокомісія перерахувала понад €3 млрд у межах Ukraine Facility💰 Четвертий регулярний платіж: €3,05 млрд.🔹 Зміцнення макрофінансової стабільності 💵🔹 Посилення держуправління 🏛🔹 Ключові реформи 📈Загалом підтримка у межах Facility вже сягнула €22,7 млрд (майже 60% Плану для України).✅ Україна виконала 13 реформ: держуправління, управління активами, зелений перехід 🌱, цифрова й агропродовольча сфера 💻🌾, управління сировиною ⚙️.📌 Загалом Україна може отримати до €50 млрд грантів і кредитів у 2024–2027 рр.Важливий крок — відновлення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ⚖️. Це — фундамент антикорупційної системи та руху до ЄС 🇪🇺.💳 Україна отримала ще €1 млрд у межах внеску ЄС до позики G7👉 Сьомий транш MFA: €1 млрд.👉 Загалом за 2025 рік кредити ЄС для України за цим інструментом вже €9 млрд.📊 Програма MFA = €18,1 млрд — внесок ЄС у механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA).🔄 Погашення позик здійснюється за рахунок доходів від заморожених активів ЦБ РФ.ℹ️ ДовідковоЗагальна допомога Україні від початку вторгнення становить €168,9 млрд:€73,6 млрд — гуманітарка, кризове реагування, бюджетна підтримка , відбудова 🏗€15 млрд — двостороння допомога держав ЄС €59,6 млрд — військова підтримка , зокрема через Європейський фонд миру€3,7 млрд — прибутки від заморожених активів РФ €17 млрд — допомога українцям, які були змушені залишити свої домівки📩 Підписуйся на ″Ціну держави″
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_25_1978

📉 До $18,6 млрд виросло негативне сальдо у зовнішній торгівлі України за І-півріччя 2025 року у порівнянні із 2024 (тоді було мінус $12,4 млрд) За даними Держстату, ситуація у торгівлі товарами залишається складною:🔹Експорт – $20,0 млрд (–4,2% до І півріччя 2024 р.)🔹Імпорт – $38,6 млрд ( 15,6%)🔹Сальдо – мінус $18,5 млрд (рік тому – мінус $12,4 млрд).Коефіцієнт покриття імпорту експортом впав з 0,63 до 0,52.🌍 ТОП-10 країн для українського експорту:Польща – $2,46 млрдІталія – $1,17 млрдНімеччина – $1,09 млрдТуреччина – $1,71 млрдІспанія – $0,98 млрдНідерланди – $0,92 млрдКитай – $0,85 млрдРумунія – $0,68 млрдСША – $0,54 млрдУгорщина – $0,65 млрд📦 ТОП-10 країн за імпортом в Україну:Китай – $8,15 млрдНімеччина – $3,18 млрдПольща – $3,58 млрдТуреччина – $2,54 млрдСША – $2,31 млрдІталія – $1,21 млрдЧехія – $1,16 млрдФранція – $0,98 млрдУгорщина – $0,87 млрдНідерланди – $0,56 млрд⚖️ ТОП-5 країн з найбільшим негативним сальдо:Китай – –$7,3 млрдНімеччина – –$2,1 млрдСША – –$1,77 млрдПольща – –$1,13 млрдТуреччина – –$0,83 млрд📉 Товари з найбільшим падінням експорту (у % до 2024 р.):Зернові культури – –24,2%Продукти рослинного походження загалом – –21,7%Мінеральні продукти – –15,1%Шкури та шкіра – –17,3%Взуття та головні убори – –0,6%📈 Товари з найбільшим зростанням імпорту:Електричні машини – 70,7%Засоби наземного транспорту – 7,7% (загалом транспорт – 16,5%)Добрива – 27,9%Мінеральні палива, нафта та продукти перегонки – 21,0%Прилади та апарати оптичні, фотографічні – 22,9%🔻 Висновок: Україна нарощує імпорт машин, транспорту та енергоносіїв, тоді як експорт аграрної продукції, яка є ключовою для нашої економіки, падає. Це поглиблює торговельний дисбаланс.На нас чекає в майбутньому послаблення гривні, бо коефіцієнт покриття імпорту експортом жахливо низький: у перший рік війни він складав 0,8; а у 2021 - 0,94. Показник 0,52 - це мабуть один з найнижчих за всю історію України.Згадаємо, що ЄС повернули обмеження на український імпорт, США наклали додаткові 10% на українські товари.Через війну і знищення нашої інфраструктури ми повинні більше імпортувати е/е (у години пік, хоча раніше експортували переважно), більше газу закуповувати (бо власне виробництво впало через між самі прильоти).І це на фоні тривалої війни, скорочення допомоги (вже немає грантів як раніше). Девальвація - це один із інструментів зменшення дисбалансу. На жаль. Можливо пізніше напишемо про те, що можна зробити, або що на нас чекатиме.📩 Підписуйся на ″Ціну держави″
https://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2025/08/18.pdf

🇪🇺На фоні Трампових митних війн виграють євро та європейські компаніїЯк пишуть аналітики Apollo, однією з найяскравіших тенденцій стало зміщення потоків капіталу — принаймні на периферії гроші відтікали з США до європейських ринків. Ці зміни в потоках капіталу підсилюються відносно кращими показниками європейських активів. Євро продемонстрував найтриваліший за останні вісім років щомісячний приріст щодо долара, піднявшись у першому півріччі. Індекс Bloomberg Dollar Spot Index на початку липня досяг найнижчого рівня за останні три роки. Німецький індекс DAX зріс на 33% з початку року в доларовому вираженні, що в чотири рази перевищує приріст індексу S&P 500. Проте відтік капіталу з США поки що залишається помірним. Аукціони казначейських облігацій, хоч і нестабільні, продовжують знаходити покупців. Недавні продажі 30-річних облігацій ілюструють цю стійкість: у квітні коефіцієнт покриття попиту становив 2,4, що трохи перевищило середній показник за останні шість повторних випусків, у травні він був трохи нижчим за середній показник для нових випусків (2,3), а в червні збігся з середнім показником за останні повторні випуски, що свідчить про стабільний попит навіть в умовах підвищеної невизначеності.На графіку динаміка зростання STOXX 600 (фондовий індекс європейських акцій), DAX (найважливіший фондовий індекс Німеччини) та S&P 500 (фондовий індекс, у кошик якого включено 500 акціонерних компаній США, що мають найбільшу капіталізацію). @costukraine
https://www.apolloacademy.com/mid-year-credit-outlook-navigating-the-crosswinds/