Еспресо

Може, одразу перестрибнемо пару сходинок і ухвалимо закон про відповідальність родин "врагов народа", панікерів розстрілювати на місці та ще закон про три колоски? Навіщо гратися в демократію? Правда? Навіщо зважати на людину? Може, ви ще мені розкажете, що мені одягти, як харчуватися і коли спати лягати? Встановите вдома монітор, щоб Великий брат стежив за мною, нє? Людям болить, і так, хтось змовчить, а хтось, якщо мовчатиме, потім матиме нервовий зрив, паніки й таке інше. Ви прийдете йому на допомогу? Чи вам головне, щоб він не псував стройний хор голосов? Вас дивує ниття? А можна я поясню його генезу? А генеза його проста: ги-ги — га-га за державні гроші в Єдиному марафоні. Позитивні новини, горить Росія, Путіна примушують до миру, ще трохи й все. А в цей час Росія робила тисячі реактивних шахедів, які в нас то й не помітили. Правда? Генеза: розповідати, як наші дрони захищають весь світ, обіцяти армію роботів, підписувати угоди і презентувати себе рятівниками галактики, а по факту — пропускати більшість того, що летить і знищує все. Читайте також: Про "суперсилу" БезуглоїГенеза: розікрадені гроші, політичні скандали, угоди-переугоди, а по факту — заклики: перетерпіть, не нийте, купіть собі АЕС, виїжджайте в Нову Зеландію, бо буде дупа. Коли підігрівається одне очікування, а потім раптово крижаним душем накриває інше — так, людина може крикнути від несподіванки. Бо ви самі цю людину тримали в теплій ванні очікувань. Підігрітих позитивними новинами, оплаченими з бюджету. З бюджету ж оплаченими програмами, які нах нікому не вс*алися. Багато наїздили кілометрів залізницею на шару? Є-бачки, як ви там? Агов. Люди нитимуть і жалітимуться і, знаєте, сильних це не бентежить, сильні ще допоможуть. Кричатимуть на тих, хто ниє, лише слабкі, бо їм самим страшно і їхня енергетика слабка і не заспокоює інших. Поруч із сильними не ниють. Напевно, настав час не тицяти пальцем в усі боки, бо боки вже закінчились, пора пальцем тицьнути в себе. Вийти й сказати нарешті словами Черчилля, на якого дуже хотілося бути схожим: "Піт і кров. Лише піт і кров". І якби це було сказано раніше, то і ниття б не було. А оскільки ви ж примушували Путіна до миру, то, звісно, примушення до миру нас виявилось якось трохи неочікуваним. Правда все робить простішим. Але треба не боятися нарешті її сказати. І пояснити нарешті людям, що тил — це не "я живу своє краще життя, поки фронт харкає кровʼю", а тил — це опора фронту. І поки війна, тил — це не атракціон задоволень. Читайте також: "Спочатку дрони, потім – стадіони": чому вимушені кроки уряду щодо бюджету треба було робити ще у 2023 роціВсе треба пояснювати вчасно. І призначати правильних людей. І пріоритетом ставити перемогу, а не особисте збагачення і збагачення свого оточення. Війна вона скрізь. Навіть якщо кожен бере різну її вагу на свої плечі. А якщо їздити заспокійливими розповідями по вухах населення, а потім дивуватися його реакції на повну с*аку - то це діагноз. Я завжди бачу перед очима епізод з фільму "Піаніст". В гетто Варшавському вони продали пальто, обміняли пальто на карамельку. І розділили її на всіх. Війна це ще і карамелька на всіх. Ми поки не там. Ми, але не Олешки, скажімо. Не прикордоння Сумщини. Не Донеччина. Тому, сунемо вперто вперед, сильні підтримують слабших, а очільники мають знайти в собі сили вийти й сказати правду без чергових обіцянок, від яких вже просто нудить. Навіть тих, хто ниє.ДжерелоПро автора. Василь Зима, український журналіст, телеведучий, письменникРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це він заявив журналістам у Верхньодвінському районі, повідомляє Зеркало.Лукашенко прокоментував заяву Трампа про те, що Україні пора отримати нового президента."Ви хочете від мене як від політика отримати відповідь чи по суті? Якщо по суті, це моє кредо: це не питання Трампа. Хто буде в Україні президентом, вирішить український народ", — заявив він.Водночас Лукашенко зауважив, що Зеленський свого часу обіцяв пробути на посаді глави держави лише один термін."Треба виконувати обіцянки. На вибори треба йти. У цьому Трамп правий: пообіцяв, треба виконувати обіцянки. Але тільки диктувати не треба. Трампу не слід диктувати, як вчинити Україні", — додав Лукашенко.Нагадаємо, 10 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні пора змінити президента, бо Володимир Зеленський, на його думку, ніколи не укладає угод і міг би давно врегулювати війну з Росією.Згодом Трамп заявив, що не хоче мати справ із Зеленським, бо вважає, що той не хоче домовлятися з РФ.

Російська служба ВВС, видання "Медіазона" і команда волонтерів.Які російські підрозділи зазнали найбільших втратЗа результатами підрахунків, три елітні військові формування РФ потрапили до десятки підрозділів із найбільшою кількістю підтверджених загиблих. Ідеться про 810-ту окрему гвардійську бригаду морської піхоти, 155-ту окрему гвардійську бригаду морської піхоти та 76-ту десантно-штурмову дивізію.У цьому рейтингу 810-та бригада посіла шосте місце: дослідники підтвердили загибель щонайменше 2 тис. її військовослужбовців. На восьмій позиції опинилася 155-та бригада, де встановили імена 1829 загиблих. Дев'яте місце посіла 76-та десантно-штурмова дивізія з 1809 підтвердженими загиблими.Водночас на військових повітряно-десантних військ і морської піхоти загалом припадає лише 10% підтверджених втрат російської армії.Як зазначає ВВС, ці формування призначені для виконання складних десантних операцій і швидкого розгортання. Проте їхній нинішній склад та рівень підготовки суттєво змінилися порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Досвідчених бійців, які загинули або дістали поранення, замінюють мобілізованими та новими контрактниками, які не мають бойового досвіду.Хто становить найбільшу частку загиблих військових РФЗа даними дослідників, структура підтверджених втрат російської армії залишається незмінною: найбільше серед загиблих добровольців. Вони становлять 35% від загальної кількості встановлених імен – 98 464 людини. До цієї категорії зараховують тих, хто після початку повномасштабної війни уклав контракт із Міністерством оборони РФ, не маючи попереднього зв'язку з російською армією.Ще 73 814 загиблих, або 26% від підтвердженої кількості, були контрактниками. Серед загиблих також 27 550 ув'язнених – це близько 10% від загальної кількості встановлених імен.Частка ув'язнених серед загиблих зменшилася, оскільки тепер у Росії дозволено укладати військовий контракт ще до винесення вироку. Таких людей дослідники вже зараховують до категорії добровольців.Мобілізовані становлять близько 8% підтверджених загиблих – 20 814 осіб. За даними дослідження, 42% із них загинули в перші місяці після відправлення на фронт.Реальні втрати Росії можуть бути більшимиДослідники наголошують, що встановлена кількість загиблих не відображає повного масштабу втрат російської армії. За оцінками експертів, зібрані дані можуть охоплювати від 45% до 65% від реальної кількості загиблих військовослужбовців РФ.Російська влада не оприлюднює офіційної статистики про втрати своєї армії у війні проти України.Рекордні втрати армії РФ останніми місяцями15 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що російська армія щомісяця втрачає у війні близько 43 тис. військових убитими та пораненими. За його словами, від 20 тис. до 25 тис. із них гинуть.Водночас, за підрахунками Генерального штабу ЗСУ, у вересні українські захисники вивели з ладу 46 230 російських військових. Це найвищий місячний показник таких втрат у 2026 році.  

Про це повідомили у 7 корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ.У п'ятницю, 16 жовтня, у 7 корпусі ДШВ розповіли, що бійці 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка виявили склад мінометних снарядів під час дронового FРV-патрулювання в районі Пологів.Окупанти сховали боєкомплект під мостовим перекриттям на одному з логістичних маршрутів, яким користуються для наступу на напрямку Малої Токмачки та Оріхова."Українські воїни філігранно оминули загородження із сітки, яким противник намагався захистити склад БК, та уразили ціль. Тим самим — зруйнувавши міст", — зазначили у корпусі.Результат удару зафіксували під час дорозвідки.У корпусі нагадали, що перерізання логістичних маршрутів противника є однією з ключових задач підрозділів у їхній смузі відповідальності. На початку вересня Сили оборони вже знищили кілька мостів, через що російським військам стало складніше безпечно перевозити важку техніку та забезпечення.На відео показано повний цикл роботи, від виявлення цілі до дорозвідки.Нагадаємо, 22 вересня в 118-й бригаді розповіли, що росіяни намагаються обійти Малу Токмачку, щоб загнати українські підрозділи в "мішок".28 вересня у 7 корпусі ДШВ пояснили, що РФ намагається обійти укріплений район оборони біля Оріхова, а Гуляйпільський напрямок є для неї основним на півдні.13 жовтня в 7 корпусі заявили, що окупанти не наважуються штурмувати Оріхів у лоб, тому намагаються обійти його з флангів.

Поки Європа тривожиться через рекордно низькі запаси газу у сховищах перед початком опалювального сезону, український уряд вперше від початку повномасштабного вторгнення частково дозволив експортувати за кордон частину газу власного видобутку. Щобільше, виконувач обов’язків генерального директора "Нафтогазу" Сергій Федоренко в інтерв’ю Rеutеrs повідомив, що Україна уже накопичила у підземних сховищах 16 млрд кубометрів газу – це найбільші запаси з 2020 року.Україна перевиконала план накопичення газу у сховищах"Вперше з початком повномасштабного вторгнення уряд дозволив частковий експорт газу внутрішнього видобутку для приватних компаній у обсязі до 15% видобутку для кожної з компаній. Рішення частково пов'язано з тим, що дійсно у нас зараз достатньо газу на внутрішньому ринку", – каже експерт ринку газу консалтингової компанії ЕхРrо Михайло Свищо.За його словами, уряд ставив за ціль накопичити до 1 листопада 14,6 млрд кубометрів газу до 1 листопада, чого мало вистачити для проходження опалювального сезону. Однак "Нафтогаз" уже повідомив про 16 млрд грн. Тобто початковий план уже перевиконаний."Газу для проходження зими вистачає, що дозволило частково відкрити експорт і дозволити приватним видобувним компаніям отримати додаткові кошти, які в тому числі підуть на відновлення пошкоджених російськими обстрілами об'єктів газовидобутку чи на захист загалом об'єктів газовидобутку", – каже Свищо.Президент асоціації "Газові трейдери України"  Андрій Мизовець погоджується з тим, що доступ до європейського ринку може дати виробникам додаткові кошти для відновлення пошкоджених об’єктів, захисту родовищ і підтримання видобутку."Зростання доходів компаній також може збільшити надходження до бюджету, зокрема від рентних платежів, – каже він. – Разом із тим експорт потребує постійної оцінки внутрішнього балансу газу. Слід враховувати перебіг опалювального сезону, стан видобутку, ризик нових атак і вплив експорту на ціни для українських споживачів. Якщо споживання зростатиме або запаси скорочуватимуться до рівня, що загрожує забезпеченню внутрішніх потреб, уряд має можливість зупинити експорт".Приватним компаніям нема кому продавати газ в УкраїніУтім, перевиконання планів з накопичення газу у сховищах пов’язане не лише з хорошою підготовкою країни до опалювального сезону та нарощенням видобутку газу."Промислове  споживання газу в країні значною мірою впало через російські обстріли. Було багато заяв про зупинку роботи передовсім, від металургів, які  були, по суті, найбільшими споживачами газу в країні. Відповідно, приватним видобувним компаніям нема куди продати цей газ, тому їм дозволили експорт", – каже Михайло Свищо.При цьому треба розуміти, що найбільшою газовидобувною компанією України є "Укргазвидобування", яке входить у групу "Нафтогаз". І вона наразі не має можливості експортувати. Водночас саме Нафтогаз є основним постачальником газу для населення та теплокомуненерго за пільговими цінами.  Хто може купувати український газ "Покупцями можуть бути компанії-нерезиденти, це можуть бути якісь іноземні трейдери. Скоріше за все, це будуть іноземні трейдери або ну, зареєстровані за кордоном компанії", – каже Михайло Свищо. Оскільки Європа через зростання цін на газ розпочинатиме опалювальний сезон з рекордно низькими запасами газу, то на будь-які додаткові обсяги блакитного палива, які з'являтимуться на ринку, покупець знайдеться. Водночас ті партії, які можуть запропонувати українські компанії, не матимуть впливу на ринок ЄС."Об'єми насправді не такі великі. Якщо дивитися загалом по Україні, то ці 15% від приватного видобутку, це приблизно 50 млн кубометрів на місяць. Це не багато. До порівняння, зараз у нас споживання газу досягає 40 млн кубометрів на день. Тобто дозволений експорт – це трохи більше, ніж один день споживання газу в Україні. Якщо брати зимове споживання, то це приблизно пів дня".За словами Андрія Мизовця, важливо,  що механізм експорту передбачає використання біржових торгів. Це сприятиме розвитку конкуренції та формуванню ціни на газ на основі попиту й пропозиції.До слова, за результатами перших торгів чотири компанії групи ДТЕК продали за кордон 12,75 млн кубометрів газу на загальну суму близько €9,36 млн. Ціна продажу була на 89% вищою, ніж на внутрішньому ринку."Повернення до повноцінної участі в європейському газовому ринку ще раз підкреслює європейський вибір України. Можливість торгувати за спільними правилами – практична частина нашої інтеграції в європейське енергетичне співтовариство", – каже Андрій Мизовець.Серед найбільших приватних компаній, які займаються видобутком газу, окрім групи ДТЕК Ріната Ахметова, належать "Еско-Північ" сестер Злочевських, "Західнадрасервіс" Зіновія Козицького та "Надра Геоінвест" Олександра Гузенка та Олександра Кацуби.    

Про це глава держави заявив 16 жовтня під час звернення до учасників саміту Європейської ради.Скільки коштів потрібно УкраїніЗа словами Зеленського, загальні витрати на війну наступного року становитимуть 155 млрд євро. Відтак Україна потребує щонайменше 70 млрд євро додаткової допомоги від європейських партнерів."Це реалістична сума. І я прошу вас знайти цю підтримку. Вона допоможе нам стримувати Росію", – наголосив президент.Він пояснив, що фінансування, зокрема, потрібне для нарощування виробництва безпілотників, які допомагають українським військовим протидіяти російським штурмам на фронті.Зеленський пояснив, на що підуть грошіПрезидент зазначив, що завдяки дронам українські військові зупиняють більшість російських штурмів і порушують логістичні маршрути окупаційних військ. Крім того, безпілотники сприяють послабленню російської економіки.За словами Зеленського, за наявності достатнього фінансування Україна могла б збільшити виробництво дронів удвічі або втричі – залежно від їхнього типу. Однак наразі бракує коштів для такого масштабування.Глава держави закликав європейських партнерів підтримати українську оборонну промисловість, щоб посилити спроможність України протистояти російській агресії.Що відомо про фінансування України у 2026 роціПід час переговорів 1 жовтня українська сторона та представники Євросоюзу оцінили фінансові потреби країни й дійшли висновку, що додаткових коштів від міжнародних партнерів для покриття витрат у 2026 році наразі не потрібно.До цього Україна та ЄС оприлюднили спільну заяву, у якій повідомили про узгодження механізмів фінансування державних видатків і оборонних потреб України до кінця року.Крім того, 7 жовтня Євросоюз перерахував Україні 1,2 млрд євро за програмою Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Ці гроші мають спрямувати на підтримку оборонного сектору.

Про удар повідомив губернатор Ханти-Мансійського автономного округу Руслан Кухарук у соцмережах.Безпілотники атакували підприємство поблизу СургутаУ Сургутському районі Ханти-Мансійського автономного округу РФ після атаки безпілотників загорівся промисловий об'єкт. За словами місцевого губернатора, на місці працюють екстрені служби, а фахівці встановлюють масштаби та характер завданих збитків.Інформації про постраждалих російський губернатор не надав. Також він не назвав підприємство, яке опинилося під ударом.Яке підприємство могли атакуватиУкраїнський моніторинговий канал Suреrnоvа стверджує, що ціллю безпілотників міг стати Сургутський завод стабілізації конденсату імені Віктора Черномирдіна. Це найбільше в Росії підприємство з переробки суміші нафти й газового конденсату, яке входить до структури компанії "Газпром переробка".Канал також опублікував відео пожежі на промисловому об'єкті, заявивши, що на кадрах саме цей завод. Водночас наразі немає підтверджень, що атаки зазнало саме це підприємство.Що відомо про регіон та атаки на ньогоСургут розташований у Західному Сибіру, приблизно за 2,5 тис. км від кордону України та за 2,9 тис. км від Києва. Ханти-Мансійський автономний округ є важливим центром видобутку нафти й газу в Росії.9 вересня в Ханти-Мансійському автономному окрузі – Югрі вперше оголосили режим "Загроза атаки БПЛА". Тоді на тлі загрози Росавіація призупинила роботу шести аеропортів, зокрема в Ханти-Мансійську та Сургуті. Місцева влада закликала жителів залишатися в безпечних місцях, а учнів, які мали навчатися у другу зміну, перевели на дистанційне навчання. 

Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на указ Путіна.Указ, який оприлюднили в четвер, 15 жовтня, перелічує активи французького виробника підлогових покриттів Таrkеtt, німецького виробника упаковки Меnshеn, шведського виробника упаковки Svеrіgе Іntеrnаtіоnаl Ноldіngs та бельгійського виробника засобів гігієни Оntех. За даними Rеutеrs, так РФ відповіла на підтримку Європою України під час війни.Документ охоплює й російські активи колишнього європейського виробника металевої упаковки Еvіоsys, який у грудні 2024 року придбала американська група Sоnосо. В указі їх вказано як власність нідерландського підрозділу Sоnосо.Тимчасове управління майном європейських компаній передали російським компаніям, про які раніше майже нічого не було відомо."Країна їхнього походження була одним із факторів, які враховували під час ухвалення рішення", — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.За його словами, ці країни причетні до "незаконних експропріацій російської власності".У Кремлі також заявили, що ці заходи є відповіддю на причетність країн ЄС до "прямих бойових дій", але водночас "зворотні". Це продовження тенденції після схожого кроку у вересні щодо Nеstlе, Аuсhаn і Меtrо, зазначили в Кремлі.Оntех, у якої в Росії працює 350 людей і є завод під Москвою, повідомила, що розгляне відповідні дії для захисту своїх активів і безперебійної роботи російського підрозділу. Таrkеtt заявила, що втрачає ефективний контроль над діяльністю в Росії, і оцінює ситуацію. Sоnосо раніше повідомляла, що завершила власний вихід з Росії ще у 2022 році, а нові активи, які становлять 0,5% від загальних, отримала в межах угоди щодо Еvіоsys.Нагадаємо, у вересні Путін передав у тимчасове управління російські активи Аuсhаn і Nеstlé, а після них і німецької мережі Меtrо.

Про це Пєсков заявив, коментуючи слова Трампа, пише ТАСС.У Кремлі повторили закиди Трампа на адресу ЗеленськогоРечник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва поділяє позицію американського президента Дональда Трампа, який звинуватив Володимира Зеленського в небажанні домовлятися про завершення війни Росії проти України.За словами Пєскова, обговорювати врегулювання без участі чинного українського керівництва неможливо. Водночас він повторив твердження, що Зеленський нібито не хоче брати на себе відповідальність за мирне врегулювання."І тут ми повністю збігаємося в цій точці зору з президентом Трампом", – заявив представник Кремля.Однак жодних конкретних доказів на підтвердження цих звинувачень Пєсков не навів.Що передувало заяві КремляДональд Трамп 15 жовтня заявив в інтерв'ю, що Володимир Зеленський нібито не хоче домовлятися про припинення війни. Американський президент також сказав, що йому складніше вести переговори з українським лідером, ніж із російським диктатором Володимиром Путіним.Раніше Трамп закликав Україну обрати нового президента, знову поклавши на Київ відповідальність за відсутність мирної угоди. Кремль уже підтримував подібні заяви американського лідера, використовуючи їх для просування власних звинувачень на адресу України

Про це він заявив у Брюсселі, повідомляє кореспондентка Європейської правди.У п'ятницю, 16 жовтня, за підсумками зустрічей на полях саміту лідерів ЄС Зеленський розповів, що Україна використовує Stаrlіnk для перехоплення реактивних "шахедів" РФ."Ми використовуємо (Stаrlіnk) для перехоплення реактивних "шахедів", які б'ють по наших цивільних і вбивають наші сім'ї. Ми використовуємо спеціальні перехоплювачі, які рухаються з великою швидкістю. Дрони-перехоплювачі, які рухаються саме зі Stаrlіnk”, — заявив Зеленський.Він нагадав, що Stаrlіnk не відключали, а понизили швидкість."Коли понизили швидкість, ми не змогли збивати якусь кількість "джет-шахедів"… Тобто ми не змогли використовувати інструмент захисту цивільного населення. Це дуже боляче і неприємно", — підкреслив президент.Читайте також: Реактивні БПЛА долітають до Львова й Луцька: що стоїть за новою логікою ударів РФ по УкраїніЗеленський уточнив, що "джет-шахеди" летять на швидкості понад 400 км/год, а українським військовим, які збивають ворожі дрони, через обмеження Stаrlіnk понизили швидкість обладнання до 70 км/год.За його словами, зниження швидкості також не дозволило Україні бити по військових цілях на окупованих територіях і доставляти воду та продовольство військовим, які тижнями чи місяцями перебувають на першій лінії під повним контролем ворожих дронів. Водночас він наголосив, що Збройні сили не використовують Stаrlіnk для ударів вглиб території РФ.Міністерство оборони щодня перебуває на зв'язку зі США, і нещодавно була отримана інформація, що швидкість сигналу повернулася, повідомив президент."Якщо це так, ми дуже вдячні", — додав він.Україна, за його словами, так і не отримала позитивної відповіді на запит про відкриття цієї можливості."Ми зверталися до SрасеХ і до Білого дому, щоб нам відкрили цю можливість", — зазначив Зеленський.Обмеження Stаrlіnk для ЗСУ: що відомо14 жовтня військові повідомили про перебої в роботі Stаrlіnk. Термінали втрачали зв'язок під час руху зі швидкістю понад 160 км/год, а обмеження зачепили й Stаrshіеld, військовий сервіс, який раніше не мав таких лімітів. Через це виникли складнощі з виконанням завдань безпілотними системами, військовою логістикою та ударами на середню відстань, повідомляли і про зрив кількох місій.Власник SрасеХ Ілон Маск зазначив, що обмеження швидкості для військового пакета Stаrshіеld залежать від уряду США, а не від його компанії. Українська сторона взялася з'ясовувати обставини перебоїв і працювати над альтернативними каналами зв'язку.15 жовтня опівдні Міноборони заявило, що роботу військової версії Stаrlіnk на швидкості вдалося частково відновити, однак причини запроваджених обмежень ще з'ясовують.Того ж дня Зеленський під час зустрічі в Брюсселі розповів Рютте про нові виклики через Stаrlіnk на тлі російських ударів.За даними WSJ, республіканці пропонували Зеленському покриття Stаrlіnk в обмін на припинення атак на НПЗ РФ.

Це виглядає як кадрове питання, але насправді зачіпає весь ланцюг обороноздатності країни. Від послаблення одної ланки слабшає вся система, і першими це відчують ті, хто воює.Що станеться після зняття броніПершим постраждає темп. Інженер, який сьогодні налаштовує виробництво або веде розробку, не має заміни на ринку, бо таких людей готують роками, а не тижнями. Коли він іде, лінія не зупиняється одразу, але поступово сповільнюється, і замовлення, які АОЗ уже законтрактувала у збільшених обсягах, почнуть виконуватися з запізненням.Другим постраждає здатність встигати за ворогом. Противник змінює засоби РЕБ і тактику протидії дронам кожні кілька тижнів, і наша перевага тримається лише на тому, що розробники відповідають ще швидше. Якщо R&D втратить людей, наші дрони почнуть застарівати раніше, ніж з'явиться наступна версія, а за це платитимуть життями оператори.Третім постраждає навчання. Навчальні центри працюють разом із виробниками, тестують нові зразки, передають зворотний зв'язок з фронту і готують екіпажі під конкретні системи. Коли виробник втрачає інженерів, центри отримують менше техніки для навчання, менше оновлень і менше підтримки, а отже на фронт приходять гірше підготовлені оператори.Четвертою постраждає довіра. Люди, яких сьогодні знімають з броні після того, як вони роками працювали на оборону, зроблять висновок, що держава не цінує їхню роботу. Частина з них піде з галузі в тінь або виїде, і повернути цих спеціалістів буде набагато важче, ніж зберегти.І нарешті, на фронті інженер із досвідом розробки систем зв'язку чи РЕБ найчастіше опиниться в піхоті, де його знання не використають. Держава втратить спеціаліста в тилу і не отримає рівноцінного бійця на передовій.Про відсутність підтримкиЗа всі ці роки ні оборонна галузь, ні навчальні центри не отримують від держави реальної підтримки. Центри підготовки самі купують дрони, симулятори та витратні матеріали, самі шукають полігони, проходять сертифікацію й утримують інструкторів, більшість із яких — ветерани з бойовим досвідом. Вони навчають військових, але не мають ні фінансування, ні зрозумілого статусу, ні гарантій, що команда залишиться на місці завтра. Виробники так само роками будували підприємства на власні кошти й під постійним тиском регуляторних змін. Галузь не просила допомоги, вона просила лише не заважати, але замість цього її починають послаблювати.Читайте також: Кабмін хоче змінити логіку бронювання. Це небезпечний крокЩо потрібно зробити?Служити мають усі, справедливо і по черзі, без винятків для політичних і бізнесових еліт. Війну не можуть роками тягнути одні й ті самі люди. Але справедливість не означає забирати тих, без кого фронт залишиться без засобів. З приблизно 1,5 мільйона заброньованих в ОПК працює менш як 10%, і саме ці люди разом із тими, хто воює, тримають країну. Тому для виробників і центрів підготовки треба зберегти повне бронювання щонайменше на рік чи два. А шукати резерв серед заброньованих на заводах олігархів, у прокуратурі, серед чиновників і численних батальйонів Монако.Замість того щоб урізати бронювання, Кабмін мав би зайнятися тим, що справді підтримає галузь. Насамперед варто переписати постанову від 1 липня, яка виявилася мертвонародженою, так і не запустивши ринок експорту озброєння.Саме контрольований експорт міг би дати виробникам кошти на розвиток, а державі додаткові ресурси для фронту, не забираючи жодного інженера з виробництва. Хай краще уряд займеться цим, а не ламає те, що працює та зміцнює обороноздатність країни.ДжерелоПро автора. Віктор Таран, український політтехнолог, публіцист, громадський діяч, офіцер ЗСУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це в програмі "Що далі?" в ефірі Еспресо заявив політолог, експерт дослідницької компанії "Соціополіс" Ярослав Макітра.За його словами, останні заяви президента Володимира Зеленського щодо політики адміністрації Дональда Трампа навряд чи можна вважати виключно емоційною реакцією. Оскільки така риторика триває вже кілька днів, імовірно, йдеться про певну лінію поведінки української влади."Важко було б це назвати емоцією, коли це насправді декілька заяв і вже декілька днів. Тому можна говорити, що це певна лінія поведінки. Чи точно вона приведе до погіршення відносин? Тут неоднозначно", – зазначив Макітра.Політолог припустив, що контакти Зеленського з європейськими лідерами, зокрема його візит до Великої Британії, могли додати українській владі впевненості у необхідності відкритішої комунікації зі Сполученими Штатами.Чому Трамп може не засудити удари України по російських НПЗМакітра звернув увагу на суперечності навколо запропонованого енергетичного перемир'я. За його оцінкою, Дональд Трамп заявив про домовленості, однак Росія продовжила атакувати українську енергетичну інфраструктуру, тоді як Україна взяла паузу в ударах по російських НПЗ.На думку експерта, якщо Київ зможе донести цю послідовність подій до американського суспільства та політичного керівництва США, Трампу буде складніше покласти відповідальність за відновлення ударів на Україну."Коли Україна завдаватиме цих ударів і це стане хорошим інформаційним приводом, буде донесена інформація, що Україна чекала і довше чекати не може, тому що Росія нічого у відповідь не робила, не зупинялася, то далеко не факт, що Трамп скаже: от Україна така погана, вона б'є", – пояснив політолог.Він також зазначив, що українська позиція знаходить підтримку не лише серед медіа, орієнтованих на Демократичну партію США, а й серед частини республіканських коментаторів.За словами Макітри, Білий дім останнім часом поводиться обережніше у своїх публічних оцінках ситуації, тому однозначно прогнозувати погіршення українсько-американських відносин наразі передчасно."Дуже складно зараз однозначно спрогнозувати, чи це призведе до якогось розриву, загострення", – наголосив він. Політолог вважає, що контакти України з британським керівництвом важливі не лише з погляду можливого впливу Лондона на Вашингтон.За його словами, Києву необхідно узгоджувати свої подальші дії з європейськими партнерами, зокрема на випадок нових розбіжностей зі Сполученими Штатами."Є й інша ціль – звірити позиції з Великою Британією. Зараз це безпосередньо підтримка самої Великої Британії, в тому числі й Європейського Союзу, і продовжувати надалі, навіть якщо конфліктувати чи мати певні розбіжності зі США, все одно це робити в погодженні і співпраці з Європою та Британією", – зазначив Макітра.Він додав, що Велика Британія традиційно має вагомий дипломатичний вплив у США. Водночас, на його думку, залишається відкритим питання, наскільки цього впливу достатньо для зміни позиції Дональда Трампа.Макітра прокоментував повідомлення про можливі поступки України заради мируОкремо політолог висловився щодо публікації Тhе Аtlаntіс, у якій із посиланням на неназвані джерела з оточення Володимира Зеленського йшлося про можливість укладення миру в разі зміни позиції США на користь Росії.Макітра закликав обережно трактувати подібні повідомлення, оскільки вони не відображають безпосередньо офіційної позиції українського президента."Напевно, тут щось не про капітуляцію, а про укладення миру. Що це малося на увазі? Тут ще складності перекладу можуть бути", – зазначив він.Експерт не виключив, що в оточенні Зеленського можуть існувати різні погляди на тактичні кроки в межах загальної стратегії.Водночас він наголосив, що висловлювання анонімного співрозмовника західного видання не можна автоматично вважати позицією всього керівництва України."Це ж не загальна думка, і це не посилання на самого Зеленського взагалі, безіменно", – підкреслив Макітра.На його думку, під час оцінювання таких повідомлень варто насамперед орієнтуватися на офіційні заяви української влади.Нагадаємо, 15 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про відновлення українських ударів по російських нафтопереробних заводах на тлі дискусій щодо енергетичного перемир'я.Під час обговорення в етері Еспресо також порушували питання ролі Великої Британії у відносинах Києва та Вашингтона, а також повідомлень західних медіа про можливі сценарії мирних домовленостей. 

Про це він заявив на пресконференції в Брюсселі, повідомляє кореспондент Європейської правди.У п'ятницю, 16 жовтня, Зеленський повторив, що домовленості США та Росії ухвалили без інформування України. Він вважає неприйнятними угоди, які визначають дії Києва без його згоди."Угода щодо дизеля стала для нас сюрпризом. Якщо йдеться про наші відповіді по території ворога — я думаю, що маємо знати про це", — сказав він.Україна, за його словами, запропонувала США компромісний варіант, за яким була готова діяти так, як очікують американці. Цей варіант також не зобов'язував Росію зупиняти удари зі свого боку."Моя пропозиція до американської сторони була: окей, ми партнери, вам це (припинення ударів по НПЗ) потрібно. Навіть якщо всі аналітики кажуть, що це не вплине на ціну пального, але ви вважаєте, що це потрібно. Але оскільки вони (російська армія) будуть атакувати нашу енергосистему, дайте нам антибалістичні системи, щоб захистити нашу енергосистему. Не дуже багато — на той час, поки вам це потрібно. Але я не отримав це. Дивно!", — розповів Зеленський.Він також запевнив, що у ЄС отримав підтримку своєї позиції."Я чув від колег з Європи тільки підтримку, я їм вдячний за це. Наша позиція максимально чиста, чесна, справедлива", — заявив президент.Нагадаємо, 16 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що не хоче мати справ із Зеленським, бо вважає, що той не хоче домовлятися з РФ, і висловив бажання, щоб Київ зупинив удари по російських НПЗ.

Про це в програмі "Що далі?" в ефірі Еспресо розповів активіст, співзасновник Rеbіrth.Ukrаіnе у Нью-Йорку Всеволод Мирний.За його словами, українські організації у США продовжують проводити благодійні заходи, збирати кошти для Збройних сил України та організовувати акції протесту. Однак залученість українців до публічних заходів помітно знизилася."Я на акції протесту приходжу з самого початку повномасштабного вторгнення. Це правда, що людей стало набагато менше. І в медійному аспекті, для того щоб тримати увагу, зараз ми маємо придумувати щось екстраординарне", – зазначив Мирний.Активіст пояснив, що організаторам доводиться використовувати перформанси та інші нестандартні формати, щоб привертати увагу американського суспільства й медіа до війни в Україні.Однією з можливих причин зниження активності Мирний назвав невизначеність міграційного статусу українців, які перебувають у Сполучених Штатах.За його словами, значна частина українців має тимчасовий статус перебування та не знає, що очікує на них у майбутньому. Через це деякі можуть побоюватися перевірок Імміграційної та митної правоохоронної служби США (ІСЕ) і можливої депортації."Велика кількість українців тут зараз перебуває на тимчасовому статусі. Вони не знають, що з ними буде, бояться цих ІСЕ-перевірок, бояться депортації, можливо", – сказав активіст.Водночас Мирний наголосив, що не може достеменно назвати причини відсутності всіх учасників, оскільки переважно спілкується з українцями, які активно займаються волонтерством і громадською діяльністю.Серед інших можливих чинників він виокремив роботу, особисті обставини та втому від тривалої громадської активності.За словами Мирного, під час організації однієї з останніх акцій він отримав близько 20 повідомлень від людей, які не могли долучитися через роботу або відсутність у місті."Хтось боїться депортації, хтось втомився. Є люди з оточення, про яких я можу точно сказати, що вони емоційно вигоріли. І їм важко зараз цим займатися", – розповів він.При цьому активіст зазначив, що серед його знайомих залишається багато мотивованих українців, які продовжують допомагати Україні, зокрема й ті, хто займається цим із 2014 року.Як українська діаспора впливає на рішення ВашингтонаМирний наголосив, що діяльність українських організацій у США не обмежується вуличними протестами.За його словами, в країні діє Аmеrісаn Соаlіtіоn fоr Ukrаіnе, яка об'єднує організації з усіх 50 штатів. Її учасники координують роботу з американськими посадовцями та сприяють комунікації виборців зі своїми представниками у Конгресі."Є певний вплив на Палату представників, на Сенат, який у тому числі здійснює українська діаспора, американці українського походження, які є виборцями цих представників", – пояснив активіст.Він додав, що протестні акції передусім спрямовані на збереження уваги до України в американському інформаційному просторі, а також на висловлення незгоди з окремими політичними рішеннями.Як приклад Мирний навів організацію протесту після появи повідомлень, пов'язаних зі Stаrlіnk. За його словами, активісти вирішили провести акцію після того, як він звернувся до знайомих українських військових, щоб з'ясувати ситуацію.Акцію підтримали українці в Нью-Йорку, до неї також долучилися американці."Ми додали перформанс, який показує, що такі угоди з терористами можуть коштувати реальних життів українців", – зазначив Мирний.Активіст підкреслив, що попри скорочення кількості учасників протестів українські організації продовжують проводити заходи та збирати допомогу для ЗСУ. Зокрема, за його словами, цього місяця запланований великий благодійний захід, усі зібрані кошти з якого мають спрямувати на підтримку українських військових.На тлі дискусій щодо політики адміністрації президента США Дональда Трампа стосовно України в українському інформаційному просторі виникли питання щодо активності діаспори та її здатності впливати на рішення американської влади.Як пояснив Мирний, українські організації використовують два основні напрями роботи: публічні акції для привернення уваги суспільства та системну комунікацію з американськими законодавцями через виборців і громадські об'єднання.

Про це він заявив на пресбрифінгу в Брюсселі.У п'ятницю, 16 жовтня, Зеленський пояснив, що Європа, на його думку, робить кроки до власного треку, який дав би змогу знайти формат спілкування з росіянами."Я вважаю, що Європа робить деякі кроки для того, щоб у Європі з'явився свій трек, який би представляв і наші інтереси, безумовно, передусім, і могли б знайти формат, в якому спілкуватися з рускімі. І тому, я думаю, що все це станеться, обов'язково", — сказав Зеленський.Нагадаємо, прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс вважає, що зараз президент України Володимир Зеленський може розраховувати передусім на підтримку європейських партнерів. Водночас він зауважив, що загострення відносин між Києвом і Вашингтоном відбувається на тлі наближення проміжних виборів у США.

Про це Володимир Зеленський заявив під час брифінгу в Брюсселі.Ракети Раtrіоt переважно спрямовують на Близький СхідЗеленський зазначив, що Україна стикається з гострою нестачею ракет РАС-2 і РАС-3, які використовують американські комплекси Раtrіоt. "Зараз є великий дефіцит. Більшість ракет РАС-2 і РАС-3 уже тривалий час передається на Близький Схід. Це не є якимось секретом", – сказав президент.Він також визнав, що Україна не належить до першочергових отримувачів цих ракет. Водночас Зеленський подякував партнерам за боєприпаси, які країна все ж може отримувати через програму РURL.Як Україна отримує ракети для РаtrіоtЗа словами глави держави, ракети РАС-2 і РАС-3 надходять до України зі Сполучених Штатів у межах програми РURL, фінансування якої забезпечують європейські країни."Ми отримуємо РАС-2 і РАС-3 від США через програму РURL. За це платить Європа, тобто це не безкоштовні ракети й не подарунки", – наголосив Зеленський.Він пояснив, що Україна веде переговори з європейськими та іншими державами, щоб домовлятися про постачання доступних партій боєприпасів. Ідеться про різні обсяги – від трьох до п'яти чи десяти ракет."Скільки зможемо узгодити, скільки відповідних ракет зможемо забрати, стільки й доставляємо в Україну, щоб захищати людей", – розповів президент.Він додав, що наразі українська протиповітряна оборона зосереджена передусім на захисті інфраструктури, зокрема енергетичних об'єктів.Дефіцит ракет для Раtrіоt15 жовтня ЗМІ повідомляли, що Україна вичерпала запаси ракет-перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони Раtrіоt. Через нестачу боєприпасів під час однієї з масованих російських атак українські військові не змогли перехопити більшість балістичних ракет. Це ускладнює захист українських міст та критичної інфраструктури від російських ударів. Водночас постачання американського озброєння Україні за програмою РURL стикається із затримками. Серед причин – високий попит на зброю та обмежені можливості її постачання. Програма передбачає закупівлю американського озброєння для України коштом європейських партнерів, зокрема засобів протиповітряної оборони, потреба в яких залишається гострою на тлі російських атак. Що відомо про затримки постачання зброї за програмою РURL.

Про це Андріс Кулбергс сказав в інтерв'ю Вlооmbеrg.Європа – головний союзник УкраїниЗа словами латвійського прем'єра, в нинішніх умовах європейські країни залишаються основним союзником Володимира Зеленського."Ми бачимо, що у Зеленського зараз є лише один союзник – це, власне, європейці", – заявив Кулбергс.Водночас він закликав не сприймати нинішнє загострення у відносинах між Україною та США як остаточний показник стану партнерства між двома країнами.На думку Кулбергса, важливо враховувати внутрішньополітичні обставини у Сполучених Штатах, зокрема наближення проміжних виборів до Конгресу."Ми також маємо розуміти, що Сполучені Штати зараз наближаються до проміжних виборів. Настала пора виборів. Це зовсім інша атмосфера", – пояснив прем'єр Латвії.Що передувало заяві прем'єра ЛатвіїПрезидент США Дональд Трамп раніше заявив, що Володимир Зеленський нібито не хоче домовлятися про завершення війни. Він також стверджував, що Україні час обрати нового лідера.У відповідь Зеленський заявив про готовність організувати президентські вибори в Україні за умови, що очільник Кремля Володимир Путін погодиться на 60-денне припинення вогню.

Про це повідомляється на офіційній сторінці  Сил територіальної оборони ЗСУ у Fасеbооk. Як йдеться у дописі, наразі цей підрозділ є одним з найефективніших серед усіх ДФТГ і загалом в Силах оборони України за кількістю знищених російських дронів, включаючи і найновіші реактивні. Він був створений за ініціативою Командувача Сил ТрО ЗС України генерал-майора Ігоря Плахути та повністю оснащений за кошти благодійників. Сили територіальної оборони надають підрозділу всю необхідну підтримку та допомогу. В складі підрозділу воюють лише добровольці. Вони різного віку та різного досвіду, але усіх їх обʼєднує щире бажання захищати українське небо. "Це велика честь для нас, що пліч-о-пліч з нами воюють українці різних поколінь, різних сфер, різного досвіду. І ми приділяємо цьому питанню особливу увагу та націлені на те, щоб масштабувати той унікальний досвід, який зараз є лише в Силах ТрО, на нові підрозділи. І вже зараз у нас зʼявляються нові підрозділи ДФТГ, які будуть задіяні саме в такому форматі протиповітряної оборони", - зазначив Ігор Плахута. Україна оновила потреби в енергетиці та пакетах ППО на тлі нових пошкодженьУ червні в межх експериментального проєкту українські підприємства отримали можливість офіційно долучитися до захисту стратегічних об'єктів від російських безпілотників. Станом на 16 вересня до приватної ППО в Україні приєдналася 81 компанія. 

Про це пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl із посиланням на джерела.Джерела видання сказали: Зеленський нібито погодився на цю пропозицію та висловив готовність на 100 днів припинити удари по російських енергетичних об’єктах.Зазначено, що ініціативу висловили сенатори Роджер Вікер і Кевін Крамер. Вони минулого тижня відвідали Київ разом із двома членами палати представників.За задумом американських законодавців, розширення зони покриття Stаrlіnk приблизно на 300 км углиб Росії дало б Україні змогу ефективніше атакувати російські пускові установки ракет і дронів, які РФ використовує для регулярних ударів по українських містах. Що відомо про обмеження Stаrlіnk в УкраїніПро перебої в роботі супутникового зв'язку для українських військових повідомили 14 жовтня. Термінали втрачали зв'язок під час руху зі швидкістю понад 160 км/год. Обмеження зачепили і Stаrshіеld – військовий сервіс, який раніше не мав таких лімітів.Внаслідок цього виникли складнощі з виконанням завдань безпілотними системами, військовою логістикою та ударами на середню відстань. Крім того, повідомляли про зрив декількох військових місій.Власник SрасеХ Ілон Маск зазначив, що обмеження швидкості для військового пакета Stаrshіеld залежать від уряду США, а не від його компанії. Українська сторона взялася з'ясовувати обставини перебоїв і працювати над альтернативними каналами зв'язку.Згодом сенатор-республіканець Том Тілліс заявив, що вимагатиме розслідувати обмеження роботи Stаrlіnk в Україні, а конгресмен Браян Фіцпатрік попередив, що Конгрес може призупинити фінансування федеральних відомств, відповідальних за ці обмеження. Американські законодавці наголошують, що такі рішення можуть поставити під загрозу життя цивільних через російські атаки.Міноборони 15 жовтня заявило: роботу "військового пакета" Stаrlіnk у русі відновили.

Про це Марін Ле Пен сказала в п'ятницю, 16 жовтня, в ефірі французького телеканалу СNеws.Ле Пен готова до дискусії із ЗеленськимФранцузька політикиня заявила, що не має особистих претензій до українського президента та готова обговорити з ним питання, яке стало предметом їхньої заочної полеміки. Йдеться про допомогу Україні від Франції."Особисто я нічого не маю проти Зеленського, і якщо він бажає, щоб ми обговорили це питання, я з радістю приїду в Україну", – сказала Ле Пен.Відповідаючи на пряме запитання про можливий візит, кандидатка в президенти Франції додала, що готова приїхати, якщо отримає запрошення.Позиція Ле Пен щодо допомоги Україні та вступу до ЄСРаніше Марін Ле Пен заявила, що в разі перемоги на президентських виборах Франція припинить надавати Україні пряму фінансову допомогу. Свою позицію політикиня пояснила складним фінансовим становищем країни та заявила, що Париж більше не може підтримувати Київ у попередніх обсягах. Водночас у вересні вона зазначала, що в разі обрання президенткою Франція продовжить навчати українських військових і постачати озброєння, але відмовиться від фінансової підтримки.Крім того, Ле Пен виступає проти вступу України до Європейського Союзу. Вона вважає, що українські аграрії можуть посилити конкуренцію для французьких фермерів, а обсяг фінансування французького сільського господарства з бюджету ЄС у такому разі ризикує скоротитися.Володимир Зеленський відреагував на заяви Ле Пен про можливе припинення допомоги. Він наголосив, що Франції також є що втрачати, якщо вона відмовиться від підтримки України. За словами президента, наслідки такого рішення можуть позначитися не лише на українцях, а й на самій Франції та її безпеці.