Gazeta.ua

Чітка позиція і виражена рішучість президента США Дональда Трампа щодо про зменшення терміну для глави Кремля Владіміра Путіна для укладання перемир'я до 10-12 днів, може вплинути на досягнення миру. Про це написав президент України Володимир Зеленський у соцмережі Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп скоротив 50-денний ультиматум Путіну до "10 або 12 днів" "Чітка позиція і виражена рішучість президента США - саме вчасно, коли багато чого може змінитися завдяки силі справжнього миру", - вважає президент. Він подякував президенту Трампу за зосередженість на порятунку життів і припиненні цієї жахливої війни. Глава держави запевнив, що Україна залишається відданою миру і буде працювати разом із США, щоб зробити наші країни безпечнішими, сильнішими і процвітаючими. Президент США Дональд Трамп заявив, що збирається скоротити час, даний кремлівському диктатору Володимиру Путіну на те, щоб домовитися з Україною про припинення вогню. Американський лідер знову зазначив, що він сильно розчарований Путіним. Він зазначив, що вже чотири рази розмовляв із Путіним і думав, що війну можна було вже врегулювати багато разів. Доки Україна, за його словами, хоче щось робити для припинення повномасштабної війни, з боку РФ чути виключно розмови. "Я збираюся встановити новий термін приблизно 10 або 12 днів з цього дня. Немає сенсу чекати. Було 50 днів, я хотів бути щедрим, але ми просто не бачимо жодного прогресу", - сказав Трамп.

Президент РФ Володимир Путін серйозно недооцінив Дональда Трампа та його позицію щодо війни в Україні. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем у дописі на платформі Х, коментуючи нещодавні заяви американського лідера. Грем наголосив, що розуміє розчарування президента Трампа постійною агресією Росії проти України, що, за словами сенатора, свідчить про відсутність у Путіна реального бажання вести мирні переговори. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп скоротив 50-денний ультиматум Путіну до "10 або 12 днів" "Я повністю поділяю невдоволення президента Трампа тим, що Кремль продовжує агресію, не демонструючи жодної готовності до діалогу", - зазначив Грем. Сенатор також висловив сподівання, що країни, які нині опосередковано підтримують військові дії РФ, зокрема Китай, Індія та Бразилія, найближчим часом зіткнуться з відповідними наслідками. "Ці держави підживлюють путінську військову машину. Настав час, щоб вони заплатили політичну й економічну ціну за таку підтримку", - підкреслив він. Грем додав, що Конгрес США налаштований допомагати Трампу у його зусиллях, спрямованих на досягнення дипломатичного вирішення конфлікту, й має для цього переважно двопартійну підтримку. "Ми готові підтримати президента в спробах посадити сторони за стіл переговорів", заявив він. Президент США Трамп висловив розчарування ескалацією обстрілів росіянами українських міст і дав Кремлю 50 днів на досягнення миру з Києвом. У разі відмови, Вашингтон пригрозив запровадити вторинні 100-відсоткові мита проти Китаю, Індії та Бразилії, які досі ведуть торгівлю з агресором. Трамп готовий підписати двопартійний законопроєкт про 500-відсоткові мита для країн, що досі купують у РФ нафту і спонсорують її економіку для ведення війни проти України. Обмеження можуть вдарити по КНР, Індії та Туреччині.

З початку доби відбулося 131 бойове зіткнення. Противник завдав по позиціях наших військ і населених пунктах п'ять ракетних та 70 авіаційних ударів, застосував вісім ракет та скинув 107 керованих авіаційних бомб, здійснив 1 376 ударів дронами-камікадзе та 4 015 обстрілів. Про це пише Генштаб ЗСУ. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські воїни відбили сім штурмових дій окупантів, одне боєзіткнення триває досі. Крім того, ворог завдав вісім авіаційних ударів, скинувши 25 керованих бомб, та здійснив 267 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів. На Південно-Слобожанському напрямку українські воїни відбили дві атаки у районах Зеленого та Красного Першого. На Куп'янському напрямку противник чотири рази намагався витіснити наші підрозділи із займаних позицій у районах Степової Новоселівки, Кіндрашівки та Лозової наразі точиться бій. На Лиманському напрямку ворог атакував 23 рази, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новоєгорівка, Карпівка, Зелена Долина, Ямполівка та у бік Дронівки й Серебрянки. Одне боєзіткнення триває дотепер. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ звільнили вже друге село на Сумщині: експерт про ситуацію на півночі України На Сіверському напрямку наші воїни зупинили чотири атаки поблизу Григорівки та у бік Виїмки. На Краматорському напрямку Сили оборони зупинили ворожу спробу просунутися вперед у напрямку Предтечиного. Авіаудару зазнала Костянтинівка. На Торецькому напрямку ворог сім разів намагався вклинитися в нашу оборону у районах Диліївки, Торецька та Русиного Яру. На Покровському напрямку агресор здійснив 42 штурмові та наступальні дії у районах населених пунктів Попів Яр, Маяк, Новоекономічне, Разіне, Лисівка, Чунишине, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Горіхове, Зелений Кут та Дачне. На даний час бої точаться у восьми локаціях. Противник завдав авіаудару по населеному пункту Світле. На Гуляйпільському напрямку наступальних дій окупантів не зафіксовано. На Оріхівському напрямку відбулося одне бойове зіткнення - противник намагався просунутися поблизу населеного пункту Кам'янське. На Придніпровському напрямку українські воїни відбили п'ять атак загарбників. Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають наступальний потенціал окупантів у тилу. Загалом, минулої доби втрати російських загарбників склали одну тисячу осіб. Також українські воїни знешкодили чотири танки, одну бойову броньовану машину, чотири артилерійські системи, одну реактивну систему залпового вогню, 235 безпілотників оперативно-тактичного рівня та 103 одиниці автомобільної техніки окупантів.

Росія зможе й надалі збільшувати свою військову потугу навіть після завершення війни проти України - через глибоку мілітаризацію економіки. Військово-промисловий комплекс РФ настільки тісно інтегрований у її економіку, що навіть припинення бойових дій не призведе до різкого скорочення оборонних витрат. Про це йдеться у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS), на який посилається Вusіnеss Іnsіdеr. "Завершення війни навряд чи призведе до значного зменшення військових інвестицій", - йдеться у звіті СSІS. Попри тиск західних санкцій та ознаки уповільнення економіки, Москва все ще здатна підтримувати військові операції ще кілька років. За прогнозами аналітиків, у 2025 році військові витрати Росії сягнуть 6,3% ВВП - це найвищий показник із часів розпаду СРСР. І ця цифра, ймовірно, зростатиме й далі. У СSІS наголошують: російська економіка, хоч і вразлива, зберігає певну стійкість. Кремль має ресурси, щоб продовжувати повномасштабну війну принаймні до 2027 року. До того ж, на думку експертів, Москва може вже зараз готуватися до потенційної конфронтації з НАТО. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ нарощує кількість безпілотників уздовж фронту - Нацгвардія Аналітики звертають увагу й на економічні сигнали: у червні в Росії зафіксовано спад промислового виробництва, а темпи зростання ВВП у першому кварталі 2025 року впали до 1,4% - проти 4,5% у попередньому. Втім, попри санкції, Кремль зумів адаптуватися: зберігає високі доходи від енергетичного експорту, тримає бюджет відносно збалансованим і активно інвестує у військову галузь. "Росія, хоч і залишається однією з найбільш підсанкційних країн у світі, змогла обійти частину обмежень, наростити внутрішнє виробництво озброєння та підтримати економічне зростання за рахунок мілітаризації", - зазначається у звіті. Такий поворот економічної стратегії, за даними СSІS, зробив війну вигідною не лише для влади, а й для частини населення. Внаслідок цього припинення або різке скорочення бойових дій наразі малоймовірне - як з політичного, так і з економічного погляду. Крім того, експерти припускають, що Кремль використовує нинішню війну не лише для досягнення тактичних цілей в Україні, а й для оновлення своїх збройних сил і випробування готовності Заходу до тривалого протистояння. Раніше керівник ГУР МО Кирило Буданов заявив, що ло 2036 року Росія планує витратити на переозброєння близько $1,1 трлн. Це наймасштабніша програма озброєння РФ з часів розпаду СРСР. "Відбувається тотальна мобілізація політики, економіки та суспільства РФ для готовності до майбутньої масштабної війни", - сказав він. У рамках військової реформи Москва створила два нові військові округи - Московський і Ленінградський, також заплановано формування нових дивізій, з'єднань і військових частин.

Тетяну Бережну тимчасово виконувачкою обов'язків міністра культури та стратегічних комунікацій. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. "У час трансформації для міністерства важливо зберегти керованість, фінансову спроможність та взаємодію з культурною спільнотою. Саме тому обов'язки тимчасової очільниці доручено досвідченій управлінці з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами", - пояснила Свириденко. Головним завданням нової очільниці вона назвала стабільне фінансування української культури в умовах повномасштабної війни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кабмін під Свириденко: деталі оновленого уряду "Провести аудит потреб, активізувати діалог із донорами, знайти додаткові ресурси - це ті напрямки, в яких Тетяна вже показала результат у Мінекономіки. Бережна має великий досвід у реформах, культурній дипломатії та міжнародній співпраці, зокрема як комісарка України на ЕХРО-2025 в Японії", - додала Свириденко. Вона також наголосила, що уряд у майбутньому планує окремо сформувати напрямок інформаційної політики та стратегічних комунікацій з чітко визначеним мандатом і фінансуванням. 17 липня Юлію Свириденко офіційно обрали новою очільницею уряду.Верховна Рада підтримала її кандидатуру на посаду премʼєр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати. Найбільшу підтримку Свириденко отримала від фракції "Слуга народу", де "за" висловилися 201 парламентар.

Звільнення Кондратівки в Сумській області не варто розглядати як початок широкомасштабного контрнаступу Збройних сил України. Про це заявив військовий експерт, ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в коментарі РБК-Україна. За його словами, йдеться про етап стабілізаційних дій, спрямованих на стримування просування ворожих сил, які вторглися з території РФ. Зокрема, російські війська здійснили прорив через державний кордон. "На рубежі Хотень - Яблунівка наші підрозділи були перекинуті для посилення оборони. Зокрема, проти нас діяв 225-й полк із Курської області та інші сили. Нам вдалося стабілізувати ситуацію, особливо на західному фланзі цього напрямку", - зазначив Романенко. Він нагадав, що Кондратівка - вже другий населений пункт на Сумщині, звільнений після початку нового наступу РФ. Наразі українські військові намагаються закріпитись у звільнених позиціях. Противник опинився в складному тактичному становищі - у вигині річки, що значно обмежує його можливості для маневру. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія повертає бронетехніку на фронт: ІSW фіксує зміну тактики "Наші війська проводять активні дії, тиснучи ворога до річкової ізлучини. Фактично, у них залишається два варіанти: або форсувати річку, або чекати на допомогу з резервами. У будь-якому разі ситуація для них непроста", - пояснив експерт. Разом із тим, Романенко підкреслив, що загальна ситуація в регіоні залишається напруженою. Противнику вдалося захопити Яблунівку, а бої за Юнаківку тривають. Він наголосив, що Юнаківка має важливе тактичне значення для контролю над напрямком на Суми. Підсумовуючи, Романенко зауважив, що наразі недоцільно говорити про повноцінний наступ українських сил у цьому районі. "Ми стабілізували західний фланг. Якщо вдасться зробити це і на сході - ситуація значно покращиться", - резюмував він. Раніше повідомлялось, що підрозділи українських Сил оборони повернули під контроль України село Кіндратівка, що належить до Хотінської громади в Сумській області. Звільнення населеного пункту офіційно підтвердили в оперативному угрупованні військ "Курськ". Після звільнення села тривають стабілізаційні заходи.

Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав закон, який передбачає розширення особового складу Служби безпеки України на 10 тис. осіб. Цей крок має зміцнити потенціал СБУ у протидії загрозам державі, сказав він у відеозверненні. Він сказав, що ухвалений закон посилює СБУ і надає їй більше інструментів для ефективного виконання бойових завдань. "Підписав сьогодні закон, який посилює Службу безпеки України, який дає Службі більше можливостей виконувати свої бойові завдання та знищувати окупанта, проводити спеціальні операції на захист України. Чисельність збільшується, зокрема, для підрозділів Центру спеціальних операцій "А" СБУ це одні з найбільш результативних наших воїнів", сказав Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Троє агентів РФ готували вбивство Зеленського з Будановим Глава держави також повідомив, що підписав ще один важливий закон, який стосується військовополонених. "Також я підписав закон, про який ми говорили з рідними українців у російському полоні, із самими нашими воїнами, які були звільнені та повернуті додому. Закон відновлює справедливість, закон вирішує фінансове питання щоб воїни, які були захоплені в полон, отримували такі ж фінансові гарантії, що й усі захисники України", додав президент. Президент Володимир Зеленський 28 липня підписав закон, який дозволяє розширити штат Служби безпеки України на 10 тис. осіб. Зміни закріплені в законі, що передбачає перегляд чисельності СБУ як у мирний час, так і в особливий період.

Антоніна Хижняк - одна з найпопулярніших українських акторок. Стала відома після виходу телесеріалу "Спіймати Кайдаша", у якому зіграла Мотрю. 28 липня зірка кіно, серіалів та театру відзначає 35 день народження. Gаzеtа.uа пропонує переглянути, якою вона була 10 років тому. У студентські роки Антоніна мала коротке волосся і часто експериментувала з кольором. Була рудою, брюнеткою і навіть носила червоний відтінок. Майже на всіх фото позувала з мінімальним макіяжем або без косметики. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катерині "Пташці" 24: фото захисниці "Азовсталі" Зараз Хижняк 35 років. Вона часто підкреслює витончену фігуру відкритими сукнями та обтислим одягом. У макіяжі її смаки практично не змінилися. Зачіску акторка змінила кардинально. Відростила волосся і повернула його природній колір. У соцмережах Антоніна не соромиться демонструвати природню красу й збирає чимало компліментів щодо своєї зовнішності. Під час повномасштабної війни знаменитість продовжує зніматися в українському кіно. Крім цього займається озвучкою, дубляжем і активно волонтерить. Раніше Хижняк поділилась, як заробляє під час повномасштабної війни. Акторка зазначила, що найбільший дохід їй приносить робота в кіно та дублях. Крім цього, вона заробляє на рекламі в соцмережах. За місяць жінка витрачає щонайменше 40 тис. грн. на себе та сина.

Уряд РФ вирішив закрити 20 пунктів пропуску на кордоні з Україною з 1 серпня. Це стосується 13 автомобільних та 7 залізничних пунктів, включаючи ті, що після анексії РФ "перестали знаходитися на кордоні з Україною". Уряд Російської Федерації ухвалив рішення про закриття з 1 серпня двадцяти пунктів пропуску на кордоні з Україною, повідомляють росЗМІ, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російський корабель порушив морський кордон Естонії і перебував у водах країни близько 35 хвилин "Уряд РФ офіційно розпорядився закрити 20 пунктів пропуску на кордоні з Україною. Йдеться про пункти пропуску, встановлені відповідно до угоди між РФ та Україною від 8 лютого 1995 року" - йдеться у дописі. Згідно з новою постановою, як вказано, з 1 серпня будуть офіційно закриті 13 автомобільних і 7 залізничних пунктів пропуску. В список також потрапили прикордонні переходи, які, як вважає влада РФ, після російської анексії так званих ЛНР та ДНР, Херсонської та Запорізької областей у 2022 році "перестали знаходитися на кордоні з Україною". Для охорони кордону будуть залучені додаткові сили ППО, а по всій лінії кордону планується впровадження акустичної системи виявлення дронів. На кордоні з Білоруссю якнайшвидше має бути впроваджена акустична система виявлення дронів Sky Fоrtrеss.

Євросоюз пішов на поступки в торгівельних переговорах із США, обравши угоду з найменшими можливими ризиками для національних економік. За підсумками домовленостей США запровадять 15% мита на значну частину європейського імпорту, повідомляє Вlооmbеrg. Переговори велися під тиском національних урядів, насамперед із Німеччини та Франції, які не були готові до економічної конфронтації з Вашингтоном. Саме уряди держав-членів сформували рамки домовленості, обмеживши простір для маневру офіційним переговірникам з боку Єврокомісії. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не чинила опору рішенню урядів і погодилася на компроміс. "Це найкраще, що ми могли отримати", - заявила фон дер Ляєн. Тиждень тому представникам ЄС було озвучено ультиматум. Вони могли або прийняти нові американські тарифи, або вжити заходів у відповідь, однак за умови спільної позиції й готовності до наслідків. Більшість держав ЄС не продемонстрували готовності ні до одного, ні до іншого. Під час переговорів столиці країн ЄС фокусувалися на короткострокових національних інтересах і намагалися убезпечити власні галузі від удару, навіть ціною поступок. Це частково пояснюється внутрішньополітичною вразливістю Парижа та Берліна. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц і президент Емманюель Макрон зіштовхуються з тиском з боку правих популістів, які можуть використати економічні втрати для зміцнення власних позицій. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп пригрозив Канаді тарифами замість угоди Країни ЄС також побоювалися реакції з боку адміністрації Дональда Трампа. Зокрема, в Брюсселі не виключали, що посилення тиску на США може викликати зниження підтримки України з боку Вашингтона. Єврокомісія, зі свого боку, отримала хвилю запитів про виключення окремих товарів зі списку підсанкційних. Усі прохання базувалися на внутрішньому тиску з боку урядів, а не на загальноєвропейській стратегії. За словами джерел, якби Єврокомісія задовольнила всі запити, у відповідному списку просто не залишилось би товарів. Федеральний канцлер Мерц, за словами інформаторів, неодноразово вимагав якнайшвидшої угоди, хоча не уточнював її параметри, і в приватному порядку висловлював невдоволення тим, що переговори надто загрузли в деталях. Президент США Дональд Трамп оголосив про укладення трьох нових торговельних угод з Японією, Індонезією та Філіппінами. За словами Трампа, угода з Японією передбачає масштабні інвестиції обсягом $550 млрд. Крім того, у відповідь Токіо зобов'язалося ввести 15-відсоткове мито. У межах домовленостей Японія відкриє ринок для торгівлі автомобілями, вантажівками, рисом та низкою сільськогосподарських товарів.