Gazeta.ua

<р>Момент зустрічі з дитиною має бути наповнений такою радістю, наче ви давно не бачилися.
<р>І не важливо, повернулися ви з магазину/з роботи, чи прийшли забирати своє дитя з дитячого садка. Підлітку теж потрібні ці хвилини: обіймайте, цілуйте, говоріть щось миле й ласкаве. Показуйте, що дуже раді його бачити.
<р>Є правило трьох хвилин. Фахівці вважають, що перші кілька хвилин після розлуки, навіть невеликої, виявляються важливішими за цілий день - і емоційно, і інформативно.
В чому секрет правила "трьох хвилин"
<р>Після обіймів і поцілунків дитина вихлюпує батькам практично всю зафіксовану в її пам'яті інформацію. І навіть підлітки, бачачи таке радісне прийняття, можуть поділитися тим, що за інших обставин не розповіли б, вважаючи це неважливим для батьків.
Контакт "очі в очі"
<р>У перші хвилини зустрічі постарайтеся бути з дитиною на одному рівні, щоб ваші погляди зустрілися. Наприклад, якщо прийшли, щоб забрати малюка з дитячого садка, присядьте і обійміть його, дивлячись в очі. Контакт "очі в очі" сприяє більшій довірі.
Умійте слухати та говорити
<р>Вислухайте чадо, не перебиваючи, поки воно сповнене ентузіазму та бажання розповісти про події свого дня. Якщо пошлетеся на зайнятість: "Давай поговоримо потім", то ризикуєте втратити унікальний момент для подальшого вибудовування довірчих стосунків із донькою чи сином. Дитина вважатиме, що її проблеми батькам не цікаві, і ділитися з ними своїми переживаннями нема чого.
<р>Намагайтеся не вимовляти формальних односкладових відповідей на запитання сина чи доньки - "так", "добре", "ні", "молодець". У неї може скластися враження, що батьків не особливо цікавить її життя. У міру дорослішання дитина так само автоматично спілкуватиметься і з вами, не виявляючи інтересу до життя батьків.
<р іd="mсе_4">ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вічне "немає грошей": які фрази прирікають дитину на бідність
<р>Не треба сприймати буквально назву цього методу. Вона зовсім не означає, що час для спілкування з дитиною під час зустрічі обмежується трьома хвилинами, після яких ви займаєтеся своїми справами. Цей психологічний прийом спрямований на встановлення між дітьми та батьками довірчих стосунків, які не обмежуються часовими рамками.
<р>Починайте застосовувати "правило трьох хвилин" з раннього віку дитини, не чекаючи поки ваше "сонечко" стане йоржистим підлітком. Тоді встановлювати близькі та довірливі стосунки буде набагато складніше, а інколи й узагалі неможливо, якщо донька чи син від вас сильно віддалилися.

<р>Часто дітей варто підтримувати. Іноді ділом, а іноді достатньо лише кількох фраз.
<р>Якщо це стане звичкою для вас - дитина знайде в тобі надійного друга. Якщо навчите її підтримувати себе, вона стане собі надійним другом на усе життя.
<р>Почни з влучних фраз, які будуть зрозумілі малечі, асоціюються з певними позитивними образами та дають простір для власної інтерпретації.

<р>
<р>Підлітковий вік дитини - це величезне випробування для нервової системи батьків. Іноді витримувати їхні протести, закочування очей або ігнорування просто не вистачає ресурсу.
<р>Багатьом знайоме відчуття: ви грюкаєте дверима, сідаєте в іншій кімнаті і... вас накриває хвиля провини. "Знову зірвалася. Знову накричала. Я погана мама". Зупиніться. Видихніть. З вами все нормально.
<р>Ідеальних батьків не існує. Є батьки, які вміють правильно виходити з конфліктів.
<р>Найгірше, що можна зробити після крику - це зробити вигляд, що нічого не сталося, або сказати: "Ти сам винен, бо довів мене".
<р>Це вчить підлітка двох речей: що дорослим не можна довіряти, і що його поведінка керує станом мами чи тата.
<р>Психологиня Людмила Стрельнікова зібрала конкретні фрази-рятівники. Вони допоможуть вибачитися за свій крик, але при цьому не втратити батьківський авторитет.
<р іd="mсе_1">ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 висловлювань, які мають забути батьки у розмовах з дітьми
<р>Вибачатися - не означає скасувати правила. Ви вибачаєтеся за крик і образливі слова, але зберігаєте суть: уроки всеодно мають бути зроблені, а правила дому дотримані.

<р>Примхи дитини можуть викликати різні емоції у батьків: тривогу, роздратування, провину.
<р>Але як правильно реагувати на капризи, особливо якщо батьки не знають як це зробити і почуваються розгубленими. Ось кілька дієвих порад, щоб дитина перестала вередувати і заспокоїлася.

<р>Усі батьки хочуть робити все ідеально. На жаль, це неможливо, адже ми всі час до часу помиляємось. У вихованні дітей головним є баланс.
<р>"Надавши повну свободу вибору дитині ви можете викликати у неї занепокоєння та відчуття, що про них не піклуються. Але з іншого боку неможливість вибору може перешкодити індивідуальному розвитку дитини", - цитує hеаlthywаy.соm американського психолога Еллі Кобб.
<р>"Хитрість полягає в тому, щоб знайти правильну комбінацію свободи й обмежень, - каже вона, - надання певного вибору, а також упорядкована структура дозволяє дітям ефективно розвиватися, вчитися і рости".
<р>1. Не перевантажувати рюкзак дитини

<р>Важлива не тільки вага, а й правильний тип рюкзака. Мануальний терапевт Скотт Баучі консультував дизайнерів рюкзаків, і він вважає, що технологія хоч і поліпшується, але все одно рюкзаки надають серйозне навантаження на спину дитини.
<р>"Для дітей молодшого віку рюкзаки розраховані на те, щоб нести близько 10 відсотків ваги, для дітей старше 12 років 15 відсотків", каже Баучі. "Якщо рюкзак важить більше, варто розподіляти навантаження по-іншому (переносити вагу на дитячі стегна)".
<р>Баучі каже, що кожен четвертий учень носить на спині близько третини ваги свого тіла, що може призвести до травм і м'язово-скелетних розладів. Уявіть 80-кілограмового дорослого, який носить вантаж у 25 кілограмів щодня, і зрозумієте, що це реальна проблема.
<р>Щоб уникнути травм, батьки повинні щодня контролювати вагу рюкзаків. Також важливо вибирати моделі з широкими, зручними ременями та декількома відсіками, які допомагають дітям інтуїтивно правильно розподіляти вагу.
<р>Також діти мають навчитися спочатку ставити свої рюкзаки на стілець або стіл, перш ніж одягати їх на спину; це запобігає різкому скручуванню спини, яке може привести до травми.
<р>2. Не полегшувати страхи дитини

<р>Припустимо, що ваша дитина боїться чужих. І ви, як батько, намагаєтеся забезпечити взаємодію з учителями, родичами та дітьми в безпечному, контрольованому середовищі. Це добрий намір, але він може бути помилковим.
<р>"Часто бажання батьків полегшити тривогу, страхи та фобії дитини призводить до посилення цієї проблеми", розповідає клінічний психолог Анна Пруддовскі.
<р>"Батьки часто відповідають на питання за боязку дитину, або дозволяють дитині, яка боїться темряви, спати в батьківському ліжку або зі світлом нічника. Але ці спроби захистити чадо лише поглиблюють його страхи і занепокоєння".
<р>Уникнення підсилює страх дитини, демонструючи, що стрес це те, про що не можна говорити. Кращий спосіб подолати тривогу, страшні ситуації, або фобії це усвідомити проблему, скласти план і м'яко привчити дитину до того, що змушує її турбуватися.
<р>Наприклад, якщо дитина боїться подорожувати на метро, замість того, щоб їздити на таксі або автобусі, можна спочатку почитати про метро, потім відвідати станцію, потім проїхати дві-три зупинки, подовжуючи поїздки поступово по мірі стихання страху, говорить Фокс.
<р>ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ґаджети впливають на дитячу психіку
<р>3. Не боятися розбудити вдень сплячу дитину

<р>"Це призводить до фрагментарного сну і може викликати нічні пробудження", говорить Денніс Розен, доктор медичних наук, педіатричний пульмонолог і фахівець зі сну, що працює в Бостонській дитячій лікарні.
<р>Розен каже, що, хоча батьки не повинні турбувати сплячих немовлят протягом перших кількох місяців, діти повинні почати отримувати більшу частину свого сну ночами, коли їм виповниться близько 3-6 місяців.
<р>"Підтримка та забезпечення дотримання регулярного і збалансованого плану сну призводить до того, що життя батьків стане простішим. Навіть якщо це означає, що малюк не буде спати по три години вдень", каже Розен.
<р>4. Не робити комп'ютер нянею дитини

<р>Діти повинні вміти використовувати комп'ютером, щоб отримувати інформацію та досягати успіху. Але батьки не повинні дозволяти комп'ютерам, планшетам і смартфонам грати роль няні.
<р>"Привчаючи дітей до гаджетів з раннього віку, батьки створюють численні проблеми, яких могли б уникнути", впевнена Прудовські.
<р>Наприклад, проблеми зі сном можуть бути викликані синім спектром світла екрану, які пригнічують вироблення гормону мелатоніну. Є також докази того, що світло екрана може сприяти проблемам із зором.
<р>"За останні 20 років ми спостерігаємо значне збільшення короткозорості), і це збігається зі збільшенням використання комп'ютерів", каже офтальмолог Гері Хейтінга.
<р>Також було встановлено, що діти, які користуються комп'ютером, погано поділяють реальний і віртуальний світ. Психолог Арік Сигман, доктор філософії, неодноразово попереджав, що надмірний час, проведений біля екрана "пов'язаний зі значними біологічними змінами в їх тілах і мозку, які можуть мати серйозні медичні наслідки".
<р>Американська академія педіатрії рекомендує обмежити час екрану до однієї години на день для дітей у віці від 2 до 5 років. Для дітей старшого віку батьки повинні самі визначити, яку кількість часу їм можна проводити перед екраном.
<р>5. Не перехвалити дитину

<р>Наш батьківський інстинкт хвалити дітей, щоб вони росли зі здоровою самооцінкою. Але є одна проблема: деякі види похвали можуть завдати шкоди самооцінці.
<р>Дослідження виявили, якщо хвалити дітей за їх особисті якості, вони відчувають більший сором після досвіду невдачі. Згодом це почуття сорому переростає у відчуття, що вони самі є невдахами.
<р>Це ні в якому разі не означає, що дітей не треба хвалити. Навпаки. Просто важливо вибрати правильний вид похвали. Похвала процесу або конкретної поведінки не призводить до почуття сорому після невдачі.
<р>Отже, наступного разу, коли ваш малюк принесе додому гарні оцінки, не кажіть: "Ти найрозумніша дитина в світі!" Замість цього скажіть: "Мені подобається, що ти так багато вчився й отримав хороші оцінки!"
<р>Звичайно, стиль похвали не єдиний фактор, який грає роль. Важливо ще кількість схвалення. Знайдіть золоту середину. Коли батьки занадто або недостатньо хвалять своїх дітей за навчання, ці діти з більшою ймовірністю будуть погано вчитися в школі. У них також може виникнути депресія.

<р>Коли дитина починає якусь нову для неї справу, похвала просто необхідна. Це підвищує впевненість, підтримує інтерес, додає додаткову енергію для продовження дії. "Так тримати! У тебе дуже добре виходить!". До речі, після похвали набагато позитивніше сприймаються поради, а запропонована допомога приймається з радістю.

<р>Є три "шкідливі" казки, які не варто читати дітям.
<р>Про них розповів психолог Дмитро Карпачов в Іnstаgrаm.
<р>"Казки - це дуже специфічна річ, яка негативно впливає на розвиток дитини. Виділю топ-3 казки", - каже Дмитро Карпачов.
Карлсон
<р>Карлсон - дає абсолютне викривлене уявлення про дружбу. Малюк весь час підкорюється бажанням Карлсона і жертвує власним комфортом заради "друга" замість того, аби вибудовувати особисті кордони.
Попелюшка
<р>Поведінку жертви визначає як єдиний успішний сценарій для жінки і успішне заміжжя як порятунок від усіх бід. А ще - демонізує мачух як таких. Мені завжди бракувало активної позиції від Попелюшки та розуміння, що ж пішло не так у стосунках мачухи та падчірки.
<р іd="mсе_0">ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Енеїда", "Бабай", "Жив собі чорний кіт": добірка українських мультфільмів, які варто дивитись разом з дітьми
Червоний Капелюшок
<р>Тут питання до всіх. І до матері, що відправляє дитину саму до темного лісу. Чому не піти разом. І дитину убезпечити, і час класно провести. І до самої дівчинки, що без роздумів заговорює до незнайомця у ліс. Вочевидь, розмов про безпеку у цій родині не проводилось. І найбільше - до сцен насилля. Згадайте лишень, що сталося з Вовком.

<р>Є незліченна кількість помилок, які роблять батьки у вихованні дітей.
<р>При цьому вони навіть не усвідомлюють, яку шкоду несуть своєму чаду. Їм здається, що вони все роблять правильно, але все ж варто прислухатись до кількох порад.

Діти часто копіюють поведінку батьків. Це також стосується розваг. Тому велику роль у їхньому вихованні відіграють ігри та спільні розваги, а також навчання та серйозні розмови.
<р>

<р>Деякі чоловічі імена вважаються особливо сильними за енергетикою. Вони нібито притягують до свого носія удачу, матеріальне благополуччя та внутрішню гармонію.
<р>Езотерики впевнені: ім'я здатне впливати на характер, життєвий шлях і навіть успіх у кар'єрі.
<р>Розповімо, які чоловічі імена вважають найщасливішими, і чому їх варто носити з гордістю.
Олександр - "захисник"
<р>Рішучий, товариський, з універсальним складом розуму. Характер справжнього чоловіка.
<р>Саші так і тягнуть до себе слабку стать.
<р>Вони наполегливі в роботі, тому в кар'єрі вони досягають хороших успіхів.
Петро - "камінь"
<р>Відрізняється сильним характером, наполегливістю і стійкістю. Як справжній камінь - його ніщо не може зламати.
<р>До будь-якої роботи підходить з усією відповідальністю, тому в усьому намагається бути кращим.
<р іd="mсе_0">ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як назвати дівчинку, щоб була щаслива: п'ять імен, які притягують удачу
Віктор - "переможець"
<р>Це справжній лідер, з відмінним терпінням, оптимізмом і розсудливістю.
<р>Вони легко прощають і не зациклені на дрібницях. Готові жертвувати собою заради коханих і близьких людей.
<р>Досить вимогливі до людей, але в сім'ї це турботливі чоловіки і хороші батьки.
Станіслав - "той, хто здобуде славу"
<р>Росте доброю і відкритою дитиною з неординарним мисленням.
<р>Власники цього красивого імені щедрі й активні в будь-яких починаннях. Вони не сидять на місці.
<р>У сім'ї вони стають хорошими чоловіками, обожнюють дітей і готові дарувати їм всю свою любов.
Максим - "найвеличніший"
<р>Власники цього імені наділені надзвичайною харизмою та чарівністю. Але при цьому їм часом не вистачає впевненості в собі.
<р>Вони відкриті душею, доброзичливі, і якщо чимось серйозно захоплені, можуть досягти висот.
<р>Дружини, як правило, задоволені, оскільки принцип Максима "все в дім", тому жити з ними " як за кам'яною стіною.

<р>Ім'я людини впливає на її долю. Воно формує ставлення до себе та інших, а також закладає основні риси характеру.
<р>Імена наділяють своїх власниць рішучістю та непереможністю, здатністю завжди домагатися свого. Є чотири жіночі імена, власниці яких долають всі життєві перешкоди і добиваються успіху.

Результати національного мультипредметного тесту (НМТ) щороку стають найважливішим показником рівня освіти в українських школах. У 2025 році було оприлюднено рейтинг закладів, учні яких продемонстрували найкращі знання та підготовку. До десятки найкращих за результатами НМТ 2025 увійшли: 1. Ліцей "Інтелект" (Київ). 2. Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат (Львів). 3. Науковий ліцей ім. М. Сабата (Івано-Франківськ). 4. Заліщицька державна гімназія (Тернопільська обл.). 5. Русанівський ліцей (Київ). 6. Дистанційна школа "Оптіма". 7. Львівська академічна гімназія при НУ "Львівська політехніка" (Львів). 8. Політехнічний ліцей НТУУ "КПІ" (Київ). 9. Ліцей №12 "Інтелект" (Дніпро). 10. Приватний навчальний заклад "Європейський колегіум" (Київ). Серед освітніх лідерів країни єдина дистанційна школа "Оптіма" Найбільша в Україні дистанційна школа "Оптіма" єдина дистанційна школа в десятці лідерів. Цей навчальний заклад посів 6 місце серед усіх шкіл країни, 3 місце серед шкіл Києва та став беззаперечним лідером серед усіх дистанційних шкіл. Наразі в "Оптімі" навчаються понад 20 000 учнів 111 класів. Заклад залишається доступним для кожного, тут немає конкурсного відбору. Цього року НМТ складали 1 825 одинадцятикласників. У школі підкреслюють, що високі результати стали можливими завдяки якісним навчальним матеріалам, сучасній платформі, підтримці вчителів і тьюторів та високому професіоналізму педагогів. В "Оптімі" наголошують, що сьогодні тут здобувають знання діти не лише з України, а й із багатьох країн світу. Для родин, які тимчасово проживають за кордоном, дистанційна освіта можливість залишатися частиною українського освітнього простору та отримувати документи державного зразка. Матеріал підготовлений на основі даних провідних освітніх порталів оsvіtа.uа та еduсаtіоn.uа.

Багато батьків стикаються з проблемою, що дитина відмовляється від їжі. Її починають вмовляти, лякати або навіть шантажувати. Та замість користі такі фрази лише шкодять - формують у малюка негативне ставлення до їжі й погіршують апетит. Важливо знати, чого не варто казати, аби зберегти здорову атмосферу за столом і харчову поведінку у дитини. Про те, що не варто говорити дитині, якщо вона не хоче їсти, розповіла нутриціологиня Ольга Войнікова в Іnstаgrаm. "Харчове насильство - це ситуація, коли людину змушують їсти або відмовлятись від їжі всупереч її бажанню, без урахування її емоцій, потреб чи сигналів тіла", - пояснює Войнікова.. Як проявляється харчове насильство Примус годувати - вимога "з'їсти все до крихти", навіть коли дитина вже сита. Шантаж чи маніпуляції - "якщо не з'їси, не підеш гуляти", "з'їж за маму/тата". Залякування - "якщо не поїси, захворієш", "не виросте". Насмішки чи соромлення - коментарі на кшталт "ти такий вибагливий" або "знову носом крутить". Позбавлення права вибору - коли дитині не дозволяють сказати, що їй смакує, а що ні. Шкідлива звичка - порівнювати дитину з іншими Наприклад: "Дивись, як Петро швидко все з'їв, а ти досі сидиш". Такі слова викликають сором і провину. Дитина починає вважати, що з нею щось не так. Ще гірше, коли їй натякають на зовнішність: "Не їж, бо набереш вагу", або "У тебе й так щічки повні". Це може залишити психологічний слід на все життя. Іноді дорослі використовують їжу як інструмент контролю Наприклад: "Будеш слухняний отримаєш десерт", або навпаки: "Погано поводився, солодкого не буде". Замість того, щоб слухати свої відчуття, дитина вчиться пов'язувати їжу з нагородами та покараннями. Це також формує хибне ставлення до харчування. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як впоратися з дитячою істерикою: спробуйте метод Кейт Міддлтон Проблема в тому, що подібна модель поведінки може бути не лише вдома. У садочках і школах іноді змушують дітей доїдати, навіть якщо вони не хочуть. Мовляв, така норма. Але кожна дитина має свої потреби. І якщо дорослі їх не враховують, це лише посилює відчуття дискомфорту. Замість примусу варто дати дитині вибір Наприклад, запропонувати кілька варіантів страв або дозволити зупинитись, коли вона відчула ситість. Не варто коментувати, скільки саме вона з'їла. Їжа має бути джерелом приємних емоцій, а не напруженням. Здорове ставлення до харчування формується з дитинства. І найкраще, що можуть зробити батьки - це бути уважними. Слухати дитину, поважати її почуття і створювати позитивну атмосферу за столом. Саме це допоможе їй вирости впевненою і зберегти здорові стосунки з їжею на все життя. Багато батьків стикаються з ситуацією, коли дитина наче навмисно ігнорує прохання, не реагує на зауваження й постійно провокує конфлікти. Психолог Дмитро Карпачов пояснює, що у більшості випадків справа не в поганому характері, а в прихованих причинах, які дорослим не завжди очевидні. Він пропонує простий тест, що допоможе з'ясувати, чому дитина не слухається, і знайти правильний підхід до виховання.

Ранок може починатися зі стресу й метушні, але всього кілька простих звичок допоможуть навести лад у розкладі та подарують відчуття спокою. Якщо зробити їх частиною щоденного життя, то прокидатися стане легше, а день розпочинатиметься без хаосу. Як не дивно, ідеальний ранок починається ще звечора. Спроба вирішити всі справи в ранковій метушні - це свідомо програшна стратегія. Психологи наголошують: для дитини передбачуваність дорівнює безпеці. Коли вона знає, що на неї чекає, рівень тривожності знижується в рази. Тому присвятіть 15-20 хвилин перед сном спільній підготовці. Майбутній образ. Замість того, щоб вранці сперечатися про одяг, перетворіть вибір на вечірню гру. Запропонуйте дитині два-три прийнятні варіанти на вибір. Так вона відчує свою важливість та контроль, а ви будете впевнені, що одяг відповідає погоді. Все на своїх місцях. Разом зберіть рюкзак, перевірте щоденник, складіть спортивну форму. Це не лише економить дорогоцінні хвилини вранці, але й навчає дитину відповідальності та самоорганізації. План сніданку. Обговоріть, що будете їсти. Це позбавить вас ранкових вагань та капризів. Порада для батьків: вставайте на 20-30 хвилин раніше за дітей. Не для того, щоб встигнути більше, а для того, щоб встигнути&hеllір; нічого. Випити кави в тиші, налаштуватися на день. Пам'ятайте, ваш спокій - це головний камертон, за яким налаштовується вся родина. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збираємося до школи: як підготувати дітей та себе до нового навчального року Сам процес ранкових зборів стає значно простішим. Головне завдання тут - створити чітку, незмінну послідовність дій, яка з часом дійде до автоматизму. Дитина, яка знає, що за чим іде, менше відволікається і чинить опір. Створіть ваш власний "чек-лист" спокійного ранку. Для дошкільнят чудово працює візуалізація: намалюйте або роздрукуйте прості картинки-підказки та повісьте на видному місці. Наприклад, ваш алгоритм може виглядати так: Прокинулись, потягнулись, обійнялись. Туалет та гігієнічні процедури. Сніданок. Чищення зубів. Одягання. Щоб процес був не нудним, увімкніть улюблену музику дитини або аудіоказку. Дослідження показують, що приємний звуковий фон допомагає мозку легше сприймати прохання та інструкції. Можна навіть влаштувати змагання: "Анумо, хто швидше одягнеться, поки грає ця пісня!". Для найменших чудово працює мотиваційна дошка: за кожен спокійний ранок без сліз - яскрава наклейка. П'ять наклейок - маленький приз на вихідних. Це не про підкуп, а про позитивне підкріплення правильної поведінки. Після довгих канікул повернення до школи для дітей може стати справжнім випробуванням. Ранкові істерики, небажання вставати та відмова збирати портфель знайомі багатьом батькам. Але замість примусу варто застосувати кілька простих тактик, які допоможуть дитині швидше адаптуватися й повернутися до навчального ритму без стресу.Дуже важливо плавно повернутися до режиму. Не варто в останню ніч канікул вкладати дитину спати о дев'ятій вечора.

Після довгих канікул повернення до школи для дітей може стати справжнім випробуванням. Ранкові істерики, небажання вставати та відмова збирати портфель знайомі багатьом батькам. Але замість примусу варто застосувати кілька простих тактик, які допоможуть дитині швидше адаптуватися й повернутися до навчального ритму без стресу. Іноді дитині потрібно просто почути: "Я розумію, що тобі сумно прощатися з відпочинком. Це абсолютно нормально". Визнання почуттів, а не їх заперечення, - це перший крок до подолання тривоги. Ви не просто слухаєте, ви показуєте, що її емоції важливі. Коли емоційний фон вирівнявся, час зміщувати фокус з негативу на позитив. Але робіть це ненав'язливо! Замість прямолінійного "Але ж у школі так класно!", допоможіть дитині самій згадати приємні моменти. "До речі, а ви з Марійкою вже домовились, як будете разом повертатися додому?", "Пам'ятаєш, як тобі подобалось на уроках малювання? Цікаво, що ви будете створювати цього року". Створюйте маленькі, але приємні ритуали, пов'язані зі школою. Це можуть бути: Спільний похід за новою канцелярією, де дитина сама обере яскравий щоденник чи кумедні ручки. Особливий сніданок у перший навчальний день. План на перші вихідні після початку навчання - похід у кіно чи на піцу як "нагорода" за важкий тиждень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збираємося до школи: як підготувати дітей та себе до нового навчального року Дуже важливо плавно повернутися до режиму. Не варто в останню ніч канікул вкладати дитину спати о дев'ятій вечора. Почніть за тиждень, щодня зміщуючи час сну та підйому на 15-20 хвилин. Запропонуйте дитині самій скласти план: "Давай разом подумаємо, як нам зробити ранки легшими?". Це дає відчуття контролю та відповідальності. Коли "не хочу" - це сигнал тривоги Важливо відрізняти звичайну хандру після канікул від глибинної проблеми. Якщо небажання йти до школи супроводжується сльозами, істериками, скаргами на біль у животі чи голові, апатичністю - це може бути сигналом про серйозніші труднощі. Можливо, причина у конфліктах з однокласниками (булінг), непорозумінні з учителем або труднощах у навчанні, про які дитина соромиться говорити. Не влаштовуйте допит, а спробуйте обережно промацати ґрунт під час спільної прогулянки чи поїздки в авто. Можливо, варто поговорити з класним керівником, щоб подивитися на ситуацію з іншого боку. Щоб дитина була успішною у навчанні, потрібно звернути увагу на її харчування. Раціон школяра впливає також в першу чергу на здоров' я та фізичну активність. Дитина має обов'язково снідати, обідати з двома перекусами та вечеряти. Напої варто замінити негазованою водою. Вдень дитина має їсти овочі та фрукти.

Під час візиту до Польщі у 2017 році в аеропорту Гамбурга багато хто стали свідками того, як принцеса Кейт Міддлтон майстерно впоралася з дитячою істерикою на публіці. Її донька Шарлотта стала різко капризною. Проте мама проявила стриманість і турботу, чим продемонструвала свої батьківські навички навіть під прицілом камер усього світу. Експерти називають цей підхід прикладом мудрого виховання. Дитяча та підліткова терапевтка із Swіft Рsyсhоlоgy Лора Гвілт високо оцінює методику, за допомогою якої королівська мати справляється з цією складною взаємодією з дочкою. "У цьому випадку, коли принцеса Шарлотта, схоже, засмучена, реакція Кейт - тихо опустившись на коліна, щоб заспокоїти Шарлотту, піднявши її на руки і заговоривши заспокійливо, є класичним прикладом чуйної турботи в дії", - цитує її слова журнал Неllо! ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тенісний корт і вісім спалень: принц Вільям і Кейт Міддлтон переїжджають у 300-річний особняк У такі моменти дослідження в галузі психології розвитку наголошують на важливості чуйної батьківської реакції: визнання емоцій дитини, збереження спокою та втіхи замість лайки", наголосила терапевтка. Лора пояснює, що в моменти стресу такі стратегії можуть сприяти так званому спільному регулюванню. Багато батьків стикаються з ситуацією, коли дитина наче навмисно ігнорує прохання, не реагує на зауваження й постійно провокує конфлікти. Психолог Дмитро Карпачов пояснює, що у більшості випадків справа не в поганому характері, а в прихованих причинах, які дорослим не завжди очевидні. Він пропонує простий тест, що допоможе з'ясувати, чому дитина не слухається, і знайти правильний підхід до виховання.