Gazeta.ua

Письмо від руки допомагає дітям швидше вивчати алфавіт і запам'ятовувати слова, аніж друк на клавіатурі. Коли діти пишуть від руки, вони краще запам'ятовують літери та слова. Такий спосіб навчання активує ділянки мозку, відповідальні за мислення й пам'ять, тож письмо на папері виявляється ефективнішим за набір тексту на клавіатурі, особливо на етапі вивчення алфавіту. Такі висновки нового дослідження, яке опублікували у Jоurnаl оf Ехреrіmеntаl Сhіld Рsyсhоlоgy, пише Рhys.оrg. "Оскільки діти все менше пишуть від руки, ми хотіли дослідити вплив цього заняття на вивчення алфавіту. Іншими словами, ми хотіли побачити, чи розвивається по-різному здатність вивчати літери, а також засвоювати та запам'ятовувати структуру слів", - пояснила дослідниця Джоана Ача. Участь у експерименті взяли 50 дітей віком від п'яти до шести років. Їхнім завданням було вивчити дев'ять літер грузинського та вірменського алфавітів, а також 16 вигаданих слів, які придумали дослідники спеціально для експерименту. "Ми вирішили використовувати слова, які були абсолютно новими для дітей, щоб переконатися, що вони навчаються з нуля", - сказала Ача. Половину дітей попросили переписувати літери та слова від руки, а решту - набирати на клавіатурі. "Після того, як ми навчили кожну групу дітей новим літерам і словам за одним методом, ми провели з ними три тести для оцінки отриманих знань. Зокрема, ми перевірили їхню здатність розпізнавати, писати та вимовляти як літери, так і псевдослова. Результати чітко показали, що ті, хто писав вручну, розвинули кращі навички. Різниця була очевидною з псевдословами: майже всі, хто навчався на комп'ютері, не змогли відтворити правильну послідовність літер. Тож наша робота підтверджує, що графомоторна функція є важливою для запам'ятовування літер і структур слів", - пояснила Ача. Окрім цього, дослідники провели ще один експеримент: обидві групи дітей поділили на ще дві підгрупи. Одну половину групи, яка писала від руки, під час написання літер просили дотримувались строгих інструкцій. Іншим дозволяли вільно копіювати літери на чистий аркуш. Аналогічно поділили групу, що вчилася за комп'ютером: перша підгрупа використовувала один шрифт, а інша могла обирати шрифт на власний розсуд. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Школа не має права забороняти" - омбудсменка розповіла про ґаджети під час навчання Згідно з дослідженням, найкращі результати були у тих дітей, які вільно копіювали літери від руки. "Ми дійшли висновку, що спочатку дітям допомагає необхідність обводити літери за зразком. Але як тільки вони зможуть робити більш-менш дрібні, точні рухи, доцільно перейти до вільного письма. Та найбільш очевидним є необхідність пріоритезації письма від руки під час навчання. Технологічні пристрої слід використовувати лише як доповнення", - зауважила дослідниця. Інтелект дитини визначається спадковими факторами лише на 4060%. Решта залежить від впливу середовища. Науковці з'ясували, що в цих відсотках головна - мама. Татові гени здебільшого відповідають за сексуальну поведінку, ступінь агресивності, харчову поведінку. А ось за когнітивні функції відповідають мамині гени: мислення, аналітичні здібності, прогнозування і т.д., залежать саме від жінки.

Багато батьків стикаються з дилемою: допомагати дитині з домашніми завданнями чи дати їй повну самостійність. Одні вважають, що спільне виконання уроків покращує знання та дисциплінує, інші - що це лише шкодить. Психологиня Катерина Гольцберг розповіла "Освіторії", що діти мають справлятися з домашніми завданнями самостійно, а батькам не варто "підміняти" учителів. "Батькам краще стимулювати самостійність дитини у виконанні "домашок" та навчити її не боятися можливих помилок", - каже Катерина Гольцберг. Якщо школяр усе ж звик робити уроки вдома з батьками, то психологиня радить кілька правил, щоб виправити ситуацію. Домашні завдання - це відповідальність саме дитини. Так само і її відповідальністю є рішення не робити "домашку". Але батьки мають пояснити, що тоді вона відчуватиме наслідки такого рішення - через погані оцінки. Завдання батьків у цій ситуації - підтримувати свою дитину й не забувати: ви не "погані батьки", ви дозволили дитині взяти на себе відповідальність. Якщо дитина хоче робити уроки з батьками Поговоріть про те, чи готова дитина взяти на себе повну відповідальність за навчання - домашні завдання теж входять у навчальний процес. Почніть розмову про те, які предмети для дитини є складними, а які даються легше. Далі варто поговорити про самоорганізацію. Можна дати поради, як використовувати свій час: дитина прийшла додому, перевдягнулася, поїла, трохи відпочила, а потім варто сісти за виконання домашнього завдання. Розпочинати краще зі складнішого. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Школа не має права забороняти" - омбудсменка розповіла про ґаджети під час навчання Домовтеся, що "затягувати" виконання домашньої роботи не варто. Поговоріть, скільки часу дитина має виділяти на певний предмет - математика, мова, фізика, біологія. Домовтеся з дитиною, що проводите разом експеримент. Протягом місяця дитина буде самостійно виконувати "домашки". На цей час ви взагалі не берете участі в її "урочному" житті. Інтелект дитини визначається спадковими факторами лише на 4060%. Решта залежить від впливу середовища. Науковці з'ясували, що в цих відсотках головна - мама. Татові гени здебільшого відповідають за сексуальну поведінку, ступінь агресивності, харчову поведінку. А ось за когнітивні функції відповідають мамині гени: мислення, аналітичні здібності, прогнозування і т.д., залежать саме від жінки.

Сучасний світ змінюється стрімкими темпами, і вміння програмувати стає такою ж важливою навичкою, як знання іноземних мов. Однією з найпопулярніших мов програмування для початківців є Рythоn - проста, гнучка та широко застосовувана в різних сферах. Вона ідеально підходить для дітей, які тільки починають свій шлях у програмуванні. Однак багато батьків не підозрюють, що успішне вивчення Рythоn напряму пов'язане з математикою. Алгоритми, логіка, розрахунки - усе це вимагає добре розвиненого математичного мислення. Саме тому курси Рythоn для дітей онлайн стають дедалі популярнішими: вони допомагають не лише опанувати програмування, а й покращити математичні навички. Чому Рythоn - найкраща мова програмування для дітей? Рythоn обрали для навчання навіть в таких провідних університетах, як Гарвард та МІТ. Його простий синтаксис дозволяє швидко зрозуміти основи кодування без складних технічних бар'єрів. Переваги Рythоn для дітей: Легкість у вивченні - зрозуміла структура коду, мінімум правил, схожий на англійську мову. Можливість створювати реальні проєкти - ігри, чат-боти, сайти. Використання у топових сферах - штучний інтелект, кібербезпека, аналіз даних. Логічне мислення - Рythоn вчить дитину будувати послідовність дій і знаходити оптимальні рішення. Цікаві факти про Рythоn: 80% університетів використовують Рythоn для викладання основ програмування. Іnstаgrаm, YоuТubе, Gооglе працюють на Рythоn. Один із розробників Рythоn, Гвідо ван Россум, створив цю мову так, щоб її міг зрозуміти навіть школяр! Як Рythоn змінює майбутнє дітей та які перспективи він відкриває? Рythоn - це не просто зручна мова для навчання, а й одна з найбільш популярних у світі ІТ. Вона активно використовується у Dаtа Sсіеnсе, машинному навчанні, веброзробці, автоматизації та створенні штучного інтелекту. Щорічне опитування серед українських програмістів від DОU дає уявлення про найпопулярніші мови програмування в Україні. У 2025 році Рythоn займає друге місце завдяки своїй універсальності та широкому застосуванню. Це ще раз підтверджує, що вивчення Рythоn - чудовий вибір для майбутнього кар'єри! Як математика допомагає в програмуванні? Часто діти думають, що програмування - це просто набір команд, але насправді воно тісно пов'язане з математикою. Якщо дитина добре знає числа, рівняння, геометрію - їй набагато легше розуміти цикли, алгоритми, логічні оператори. Де програміст використовує математику? Алгебра - основа алгоритмів, обробки даних і шифрування. Геометрія та тригонометрія - використовуються у комп'ютерній графіці та 3D-іграх. Ймовірність і статистика - ключові в штучному інтелекті та аналізі даних. Лінійна алгебра - необхідна для нейромереж та комп'ютерного зору. Саме тому важливо поєднувати вивчення Рythоn із сильними математичними навичками. Для цього варто звернути увагу на курси математики для дітей, які допомагають не лише підтягнути рівень знань, а й розвинути аналітичне мислення. 70% дітей, які знають математику, швидше освоюють програмування. Кількість вакансій для Рythоn-розробників зросла на 25% у 2024 році. Діти, які займаються програмуванням, на 50% краще справляються з математичними задачами (за даними досліджень Stаnfоrd Unіvеrsіty). Поєднання Рythоn та математики дає дітям потужний старт у майбутнє. Вони не тільки отримують навички програмування, а й вчаться мислити логічно, аналізувати дані та розв'язувати складні задачі.

Прості заборони на використання телефонів у школах є неефективними в боротьбі з негативними наслідками їхнього використання. До такого висновку дійшли науковці міжнародної групи, які провели масштабне дослідження. Його присвятили впливу телефонів і соціальних мереж на підлітків, пише bіrmіnghаm. У дослідженні взяли участь 1227 учнів із 30 шкіл Англії. Учені проаналізували дані про використання телефонів і соціальних мереж, а також про психічне здоров'я, благополуччя та успішність підлітків. Виявилося, що у 20 школах діють різні форми обмежень на використання телефонів, аж до повної заборони протягом навчального дня. Однак, дослідження не виявило суттєвих відмінностей у показниках психічного здоров'я, успішності та поведінки між учнями, які відвідують школи з різними правилами використання телефонів. Заборона на використання телефонів у школах призвела до незначного скорочення часу, який підлітки проводять із телефонами та в соціальних мережах у школі (приблизно на 40 і 30 хвилин відповідно). Однак, це не призвело до істотного скорочення загального часу, який підлітки проводять з телефонами і в соціальних мережах протягом дня. "Це перше у своєму роді всесвітнє дослідження, спрямоване на оцінку впливу політики шкільних телефонів на психічне здоров'я і добробут підлітків, а також на інші показники здоров'я та освіти", - каже доктор, провідний автор дослідження Вікторія Гудієр. Ми виявили зв'язок між великою кількістю часу, проведеного за телефонами і в соціальних мережах, і гіршими результатами, включно з погіршенням психічного благополуччя і стану психічного здоров'я, меншою фізичною активністю і гіршим сном, нижчою успішністю та вищим рівнем недисциплінованої поведінки в класі. Це говорить про те, що скорочення часу, який провели за телефонами, є важливим завданням. Але нам потрібно зробити більше, ніж зосередитися тільки на школах, і розглянути використання телефону в школі і за її межами, протягом усього дня і всього тижня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від кого з батьків діти успадковують інтелект: дослідження науковців Науковці зазначають, що шкільна політика не є панацеєю від негативного впливу використання смартфонів і соціальних мереж. Необхідно розробити комплексний підхід до розв'язання цієї проблеми, який включатиме в себе не тільки обмеження в школі, а й роботу з батьками, вчителями та самими підлітками. "Наше дослідження показує, що шкільна політика не є панацеєю від згубного впливу використання смартфонів і соціальних мереж", - каже професор, старший автор дослідження Міранда Паллан, Обмежувальна політика щодо використання телефонів у розважальних цілях у школах не призводить до поліпшення результатів серед учнів, але що розв'язання проблеми спільного використання телефонів має стати пріоритетом для поліпшення здоров'я і благополуччя підлітків. Дослідження також показало, що в середньому підлітки, незалежно від правил, що діють у їхніх школах, проводять із телефонами 4-6 годин на день. В наш час ще є батьки, які заохочують своїх доньок поводитися як ніжні принцеси, що приїде чарівний принц і зробить їх щасливими. Та ці думки лише шкодять їхньому майбутньому, заважаючи їм повністю реалізувати свій потенціал, мрії та процвітати. Експерти виділили ефективні методи навчання як донькам стати сильними жінками.

Рішення рідних, чи вести дитину на похорон, залежить від віку та готовності дитини. Іноді маленькій дитині достатньо побути на церемонії прощання, а не на самих похоронах, пише УП. "Якщо маленькі діти не усвідомлюють, що сталося можливо, їх не треба брати. Якщо дитина більш доросла і свідома, то ми маємо з нею це обговорити. Дитині важливо попрощатися, побачити, що тата дійсно вже немає. Можна запитати її, чи хоче вона піти. Якщо ж ви одноосібно прийняли це рішення, дитина у дорослому віці навіть може докоряти, мовляв, "через тебе я не був на похоронах батька", каже психологиня Анна Покровська. Також перед похоронами психологиня радить пояснити дитині, що відбуватиметься, щоб вона не була налякана. Якщо ж дитина не хоче йти на похорон, не можна її примушувати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не намагайтесь "вберегти" від правди: як дітям сказати про загибель батьків "Діти вже 1,5 роки живуть у важкому стресі від війни, і не всі діти навіть підліткового віку готові йти на похорони до рідних. Якщо дитина відмовляється, то не треба її змушувати і травмувати ще більше", додає Анна Покровська. Полон або зникнення безвісти це не лише розлука з людиною, а й постійне відчуття невідомості та безпорадності, яке супроводжує її рідних. У таких випадках важливо чесно говорити з дитиною і не давати хибних надій. Ще одна ідея, як подолати таку розлуку писати листи, повідомлення або щоденник для батьків, які в полоні. Розповідати усе хороше й цікаве, що сталося за день, щоб не забути розповісти це, коли рідна людина повернеться додому.

Психологи добре знають, як слова можуть впливати на розвиток дитини та її емоційний стан. Деякі фрази, які здаються нам невинними, можуть залишати глибокий слід у дитячій свідомості. Вони здатні знижувати самооцінку, формувати страхи або обмежувати віру в себе. Розповімо, які фрази професійні психологи ніколи не говорять своїм дітям і чому вам також варто уникати їх у спілкуванні з малюками. Ти мене розчарував Чути це дуже боляче. І це може призвести до небажаних наслідків у майбутньому. Дитина може стати надчутливою до помилок, намагатиметься догодити батькам, щоб не почути більше образливих слів. Перфекціонізм, тривожність - це все позбавляє дитину та майбутнього дорослого впевненості у собі. Заспокойся Вірний спосіб роздратувати кого завгодно. Це слово нікого не заспокоює, навпаки, розганяє конфлікт. Воно виражає зневажливе ставлення, заборону на вираження емоцій. Дитині потрібно дати конкретну інструкцію, що зробити, щоб заспокоїтися, - емоції мають вийти назовні. Подивися на мене, давай подихаємо, давайте дитині способи впоратися з емоціями, радять фахівці. Скажи нормально Коли дитина пхикає, впадає в істерику, говорить невиразно, вона перебуває у стресі. Вимагати, щоб вона говорила нормально, спокійно та розбірливо - це означає додатково натиснути на неї, що ще більше посилить стрес. Ти дуже лінивий Дітям не завжди ліньки робити те, що від них вимагають. Іноді у малюка може бути просто недостатньо навичок для того, щоб це зробити. Важливо з'ясувати, що саме заважає йому виконати ваше прохання. Припини плакати Заборона на емоції - це одна з найшкідливіших речей, які тільки можна зробити у спілкуванні з дитиною. Плакати - це нормально. А заборона це робити - демонстрація, що ви дитині не співчуваєте. Згодом дитина навчиться придушувати свої почуття, емоції. Це призведе до тривожності, депресій. Я так багато для тебе роблю Вимагати подяки це може бути зрозуміло, але не зовсім розумно. Діти не завжди вміють висловлювати подяку так, щоби було зрозуміло дорослим. Дітям ще потрібно навчитися обробляти свої думки та почуття таким чином, щоб розуміти та інтерпретувати їх. Тим більше, говорити про них вголос. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім причин, чому дитина стає агресивною Це не твоя справа Фраза дуже груба. Уявіть, що ви кажете її своїй подрузі - вірний шлях до сварки, чи не так? Отже, якщо не хочете, щоб діти втручалися у вашу розмову, не заводьте при них дорослих обговорень. Бо я так сказала Змусити щось робити чи навпаки, щось заборонити, не пояснюючи причин свого рішення - не найкращий спосіб комунікацій з дитиною. Воно руйнує довіру і виховує у дитині почуття невпевненості у собі. Поясніть своє рішення і постарайтеся зробити це ввічливо. Батьки часто дошкуляють своїм дітям, примовляючи: "тихо поводься", "сиди прямо", "поспішай". Більшість таких висловлювань можуть завдати великої шкоди психіці ваших дітей. Визначили список висловлювань, які варто назавжди виключити зі словника батьків.

Батьки часто дошкуляють своїм дітям, примовляючи: "тихо поводься", "сиди прямо", "поспішай". Більшість таких висловлювань можуть завдати великої шкоди психіці ваших дітей, пише nоwіvеsееnеvеrythіng. Визначили список висловлювань, які варто назавжди виключити зі словника батьків. "Твій батько ні на що не здатний!" Батьки можуть бути незадоволені один одним і під впливом емоцій можуть почати критикувати один одного прямо на очах у дітей. Але ці слова можуть залишити глибокий слід у серці дитини. Кожного разу, коли один з батьків висміює або критикує іншого, дитина змушена зробити неприємний вибір: погодитися з ними, захистити іншого з батьків або промовчати. І якщо дитина починає вірити, що її тато чи мама ні на що не здатні, вона може втратити віру в себе та свій життєвий шлях. "Коли я був у вашому віці..." Деякі батьки вважають, що, порівнюючи свою дитину з собою, вони мотивують її стати кращою. Насправді конкуренція не спонукає дитину бути більш активною та винахідливою. Навпаки, дитина може відчувати пригніченість і розчарування. "Я маю казати тобі це 100 разів?" Напевно, кожен батько хоч раз ставив це питання своїй дитині. І діти не можуть це зрозуміти, тому вони просто вважають за краще ігнорувати це. Замість цього краще сказати: "Я вже казав тобі це раніше, але чи не міг би ти&hеllір;" "Це неважливо". Для вас це не має великого значення, але для вашої дитини є. Оскільки вона, очевидно, засмучена та плаче. Говорячи їм, що їхня реакція надто сильна, ви лише змушуєте їх соромитися своїх емоцій. "Добре, ти залишайся тут я йду". Мабуть, деякі батьки відчували розчарування або злість, коли їм потрібно було залишити ігровий майданчик чи парк, але їхня дитина просто відмовлялася припинити гру. Однак якщо ви погрожуєте залишити їх там самих, ви формуєте у дитини відчуття беззахисності. Вони раптом розуміють, що батьки можуть залишити їх самих у цьому страшному світі. Підростаючи, ці діти схильні робити більше помилок у стресових ситуаціях. "Поспішай!" Маленькі діти не зовсім розуміють поняття часу. Ось чому це слово немає впливу, оскільки воно лише змушує дітей відчувати більше стресу. Краще конкретніше визначити, що має статися далі. Таким чином ви зможете уникнути зайвого стресу для себе та дитини. "Не змушуй мене робити це!" Використання погроз часто є технікою дисципліни за замовчуванням. Тому, якщо ви погрожуєте щось зробити, будьте готові виконати свою погрозу. Інакше цей трюк перестане працювати, як тільки ваша дитина зрозуміє, що за вашими погрозами не йдуть реальні дії. "Я не знаю, як ми оплачуватимемо рахунки цього місяця". Найкраще не надавати своїм дітям занадто багато фінансової інформації. Навіть якщо у батьків фінансові труднощі, немає сенсу ділитися цим з дитиною. Вони не можуть нічого змінити, і вони просто відчуватимуть тривогу та страх. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жодних кексиків, краників, квіточок: як легко говорити з дітьми про секс "Поділитися це турбота". Часто батьки намагаються прищепити своїм дітям щедрість змалку. Але маленькі діти не зовсім розуміють, що таке співпереживання і чому вони повинні ділитися своїми іграшками з іншими дітьми. Змушуючи свою дитину ділитися, батьки часто передають їй неправильний меседж, що вони повинні віддати все, що є для них важливим, як тільки їх про це попросять. "Сядь прямо! Не горбся!" Ці зауваження абсолютно марні, тому що навряд чи знайдеться в цьому світі людина, яка перестала горбитись завдяки причіпкам батьків. Бажаючи своїй дитині всього найкращого, дорослі часто переходять межу між наставництвом і контролем поведінки. І часто це відбувається тому, що батьки хочуть контролювати своє потомство. Дитина, якій постійно дошкуляють батьки, може втратити їхню впевненість і звикнути до критики, сприймаючи її за любов і турботу. І їм буде дуже важко побудувати здорові стосунки зі своїм партнером. Примхи дитини можуть викликати різні емоції у батьків: тривогу, роздратування, провину. Але як правильно реагувати на капризи, особливо якщо батьки не знають як це зробити і почуваються розгубленими. Ось кілька дієвих порад, щоб дитина перестала вередувати і заспокоїлася.

Коли дитина старається, батькам хочеться похвалити за усі її досягнення. Зазвичай, говорять банальне "молодець". Насправді, краще відмовитись від такого слова. Чим його можна замінити, розповів психолог Дмитро Карпачов у своєму дописі в Іnstаgrаm. "Молодець" не несе в собі жодного смислового значення. Треба бути конкретними та дати дитині зрозуміти, що ви помітили її зусилля і сам вчинок. Наприклад, "ти допоміг мені розібрати пакети з продуктами з магазину, дякую", - пояснює Дмитро Карпачов. Батьки повинні хвалити за старання. Покажіть дитині, що помічаєте навіть маленькі досягнення, особливо за реальні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три казки, які не варто читати дітям - порада Карпачова "Важливо хвалити дитину саме одразу. Все тому, якщо зробити це ввечері, то ефект не буде такий самий. Діти чекають, що дорослі одразу помітять їхні старання і похвалять", - зазначив психолог. Не отримуючи визнання, у дитини формується низька самооцінка. Є незліченна кількість помилок, які роблять батьки у вихованні дітей. При цьому вони навіть не усвідомлюють, яку шкоду несуть своєму чаду. Їм здається, що вони все роблять правильно, але все ж варто прислухатись до кількох порад. Діти часто копіюють поведінку батьків. Це також стосується розваг. Тому велику роль у їхньому вихованні відіграють ігри та спільні розваги, а також навчання та серйозні розмови.

Спілкування дітей із собаками не лише приносить радість, але й позитивно впливає на їхнє здоров'я. Дослідження показують, що взаємодія з чотирилапими друзями здатна знижувати рівень кортизолу - гормону стресу у дитячому організмі. Обійми, ігри та просто час, проведений з улюбленим собакою, допомагають дітям почуватися спокійніше та щасливіше. Науковці Wаlthаm Реtсаrе Sсіеnсе Іnstіtutе зібрали докази того, як взаємодія з собаками позитивно впливає на фізичний та емоційний розвиток дітей. Спілкування дітей з собаками справді знижує рівень кортизолу Особливо, у дітей, які мають прив'язаність до вихованців. Нове дослідження виявило, що рівень окситоцину - гормон щастя - значно підвищується під час ігор з тваринами, незалежно від того, чи це власна домашня тварина, чи собака-терапевт. На собак спілкування з дітьми здійснює аналогічний ефект: позитивно впливає на рівень окситоцину і знижує рівень кортизолу. Окрім цього, діти, які мають улюбленців, демонструють краще розвинені соціальні навички, вищу самооцінку та рідше страждають від самотності. Також дослідження показало, що хатні тварини надають соціальну підтримку. Це пояснюється тим, що вихованці не лише отримують увагу від маленьких господарів, а й відповідають на неї - граються, виявляють прихильність та емоційно реагують на спілкування. Дослідники виявили й прямий зв'язок між наявністю домашнього улюбленця та нижчим рівнем тривожності у дітей. За результатами оцінювання за шкалою SСАRЕD-5, лише 12% дітей, які мають собаку, показали підвищений рівень тривожності. Натомість серед дітей без домашніх собак цей показник сягав 21%. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали сім порід собак, яким важко вжитися із дітьми Зокрема встановили, як взаємодія з собакою впливає на зниження рівня стресу протягом навчального семестру в школярів. Позитивний стійкий довготривалий ефект спостерігали, як у звичайних школах, так і в закладах зі спеціальними освітніми програмами. Під час порівняння груп дітей, які взаємодіяли з собаками, практикували релаксацію або не мали додаткових активностей, експерти виявили найкращі результати саме у групі з тваринами. У цих дітей рівень кортизолу залишався стабільно низьким протягом всього терміну дослідження. Ба більше, позитивний ефект спостерігався вже після першого заняття з собакою та зберігався між сесіями. Тоді як у групі релаксації помітне зниження стресу з'являлося лише після кількох занять і не мало такого тривалого ефекту. Є породи собак, яких можна вважати найспокійнішими. Вони не метушаться, не гавкають на перехожих та на телевізор, а замість активних ігор віддають перевагу солодкому сну біля ніг свого господаря. Вони легко адаптуються, добре піддаються дресируванню і доброзичливі. Зокрема, бернські зенненгунди люблять розслаблятися. Це чудові сімейні собаки, які однаково раді кататися з дітьми на санчатах і знаходити сонячне місце, щоб подрімати.