Gazeta.ua

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп уперше утримався від критики президента України Володимира Зеленського. Також він погодився з тим, що Росія є довгостроковою загрозою для НАТО, в ефірі Еспресо сказав дипломат, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко. "Попри свою велику симпатію до Путіна, Трамп погодився на формулювання, яке визнає, що Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для всіх членів Альянсу, тобто й для самого Трампа", - зауважив Огризко. Це свідчить про певний зсув у його свідомості, певне переосмислення того, чим є Росія, зауважив він. Вперше за всі ці зустрічі не було публічної критики з боку Трампа на адресу Зеленського. Український президент уже "став гарним хлопцем", а їхня бесіда - "мила". Вони, очевидно, зробили висновки з неприємної розмови в Овальному кабінеті, коли все відбувалося на камери, зазначив Огризко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хоче більше, ніж просто Україну": Трамп заявив про амбіції Путіна "Дуже добре, що після зустрічі не було пресконференції, бо вона могла б усе зіпсувати. І це було правильне рішення. Кожен сказав своє: Трамп зазначив, що це була мила розмова, що Зеленський - хороший хлопець. Зеленський підкреслив, що обговорили велику кількість важливих для нас питань. Тобто все було розписано, як по нотах. І саме тому Трамп тепер, імовірно, посуватиметься в бік кращого розуміння позиції України", - вважає Огризко. Трамп визнав складнощі з системами Раtrіоt. Водночас з'явилася інформація, що вже йде мова про п'ять таких установок - а це може стати величезною допомогою для України. "Зрозуміло, що це буде за гроші, можливо, за рахунок заморожених російських активів. Але головне - почався певний процес позитивного зсуву в оцінках Трампа щодо подій в Україні. І це, на мою думку, непогано", - резюмував Огризко. Президент України Володимир Зеленський 25 червня на саміті НАТО провів тривалу та змістовну зустріч із президентом США Дональдом Трампом. "Хороша зустріч із президентом США в Гаазі. Торкнулися різних тем - від безпекової співпраці до гуманітарних обмінів", - зазначив Зеленський після перемовин. Ключовою темою зустрічі стало посилення захисту українських міст і цивільного населення за допомогою сучасних засобів протиповітряної оборони. Зеленський наголосив, що Україна готова закуповувати американські системи ППО та підтримати американських виробників озброєння.

Громадяни України почали активніше купувати дорогоцінний метал тоді, коли ціни на нього пішли вгору. У січні-травні 2025 року українці придбали у банках 7394 унцій золота - близько 229,95 кілограма. Загальна вартість придбаного дорогоцінного металу становить 22,47 млн доларів. Про це пише Європейська правда в четвер, 26 червня. За даними Національного банку, обсяги купівлі золота за перші п'ять місяців року перевищили обсяги продажу золота населенням на 1023 унції (або близько 31,8 кг). Загалом, від початку року банки викупили у клієнтів 6370 унцій золота (198,13 кг) на суму 19,36 млн доларів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Песимізм інвесторів щодо долара сягнув 20-річного максимуму Обсяги купівлі золота населенням у 2025 році скоротилися на 2320,9 унції (близько 72,18 кг). За перші п'ять місяців минулого року населення купило у банках 9715 унцій золота на суму 21,59 млн доларів. Обсяги продажу золота банкам становили 13,4 тис. унцій (41,67 кг) на загальну суму 29,59 млн доларів. Загалом у 2024 році українці купили у банках 21,55 тис. унцій золота на загальну суму 51,07 млн доларів. Обсяги продажу золота населенням становили 25,13 тис. унцій на загальну суму 58,8 млн доларів. Зазначається, що українці почали активніше купувати золото тоді, коли ціни на нього пішли вгору. Натомість у 2024 році, до різкого стрибка цін, обсяги продажу золота населенням перевищували обсяги його купівлі. Внаслідок зростання цін на золото у 2024-2025 році міжнародні резерви України збільшилися на понад 1 млрд доларів. Національний банк України на 8 коп. знизив курс долара до гривні. Водночас курс євро становить 48,63 грн за 1 євро.

Українська ракета-дрон "Пекло" нарешті отримала перше відеопідтвердження свого застосування по росіянах. "Пекло" вдало вразив цілі під тимчасово окупованим Луганськом, пише Dеfеnsе Ехрrеss. Також ракети-дрони знищили переправу через річку Айдар на півночі від Луганська та будівлю насосної станції біля неї. "Росіяни помилково ідентифікували ці дрони, як Ан-196 "Лютий", проте це були саме дрони "Пекло", - пише видання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тривають успішні випробування нової української ракети "Рута" - Зеленський Зараз можна зробити висновок, що застосування "Пекла" на фронті стало більш-менш масовим. "Річ у тому, що для появи такого підтвердження має одночасно зійтись цілий ряд факторів - сам результативний удар, наявність доволі великого уламка, який дозволить провести ідентифікацію, наявність самого відео, яке буде активно поширено та помічено і зрештою потрапить в український інфопростір. І такий збіг, на практиці, зазвичай є результатом кількості" - пояснюється у матеріалі. Перша згадка про ракету-дрон "Пекло" з'явилася на початку грудня 2024 року. На той момент стверджувалося, що в активі "Пекла" - щонайменше п'ять вдалих застосувань по російських цілях. Але підтверджень інформації не було. Про сам виріб відомо дуже мало: його швидкість - до 700 км/год завдяки невеликим розмірам та реактивному двигуну, а дальність застосування дрона досягає 700 кілометрів. Інші параметри не розкривалися. З моменту першої презентації "Пекла" стверджувалося, що дрон вже застосовувався для ударів по окупантах. Проте жодних підтверджень цього не надавалося.

Нещодавній саміт НАТО в Гаазі, попри успіхи президента США Дональда Трампа у збільшенні оборонних витрат Європи, залишив відчуття "зради" в Україні та глибокої стурбованості на східному фланзі Альянсу. Відмова НАТО засудити повномасштабне вторгнення РФ та "маргінальна" присутність президента України Володимира Зеленського на саміті вказують на зростання "втоми від України". Таку думку висловив оглядач Тhе Теlеgrарh Самуель Рамані. Саміт НАТО: відсутність засудження та "втома від України" Саміт НАТО мав би посилити безпеку Європи від російської загрози, але "запальні коментарі" Трампа щодо двозначності статті 5 залишили країни Балтії у сумнівах щодо готовності Альянсу протистояти гібридним загрозам РФ. В Україні ж відчуття зради було ще сильнішим. Хоча генеральний секретар Альянсу Марк Рютте повторював "стару мантру" про незворотній шлях України до членства, його слова "звучали порожнішими, ніж будь-коли". Брак ресурсів та європейська підтримка Через понад три роки виснажливої війни, Україні бракує бійців та озброєння для перемоги. Трамп під час зустрічі з Зеленським у Овальному кабінеті попереджав про "нестачу солдатів" в Україні, а його віцепрезидент Джей Ді Венс критикував примусову мобілізацію. Хоча Зеленський скасував давню опозицію до мобілізації 18-24-річних, це не вирішило проблему. Тактичні успіхи Росії біля Покровська були зумовлені нестачею українських захисників, а моральний дух української армії падає через тертя між рядовим складом та вищим командуванням, йдеться у статті. Оскільки Трамп продовжує сигналізувати про свою "відразу" до безстрокової військової допомоги Україні, постачання військового обладнання може ще більше скоротитися. Київ наголошує на пріоритеті систем ППО Раtrіоt у закупівлях зі США та відсуває на другий план запити на більш досконалу наступальну зброю. Перспективи передачі США крилатих ракет Тоmаhаwk або літаків, які могли б нейтралізувати російські винищувачі Су-35, залишаються віддаленими. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дипломати Швеції закликали пришвидшити переговори про вступ України до ЄС Наразі Україна може розраховувати на європейських союзників, щоб компенсувати частину цих недоліків. Німеччина отримала дозвіл від США на передачу 125 далекобійних артилерійських ракет і 100 ракет ППО Раtrіоt. Нідерланди нещодавно передали Україні останні з 24 обіцяних літаків F-16, а Норвегія розглядає подвоєння поставок F-16. Європейські країни також відіграють ключову роль у зміцненні української оборонної промисловості: Велика Британія оголосила про спільні ініціативи з виробництва безпілотників, а Німеччина зобов'язалася інвестувати 5 мільярдів євро у виробництво далекобійних ракет. Вітчизняна збройна промисловість не може розвиватися достатньо швидко, щоб нейтралізувати військову допомогу Північної Кореї Росії, а виснажені європейські армії потребують постачання Україні, замовляючи нову зброю у США. Поки Росія запускає багатосторонній наступ на Донецьк, Харків та Суми, Україна не може задовольнити нагальні потреби своєї армії. Попри ці "негативні зустрічні вітри", незламний патріотизм та тактична винахідливість України можуть сповільнити просування Росії. Заява командувача ЗСУ Олександра Сирського про зупинку російського наступу на Суми та операція "Павутина" проти російських стратегічних бомбардувальників підкреслюють ці безцінні риси. Проте, небажання Росії закінчувати війну попри величезні втрати та повільні здобутки свідчить про те, що Україна не може покладатися лише на рішучість. Це усвідомлення перетворює українців, які ідеалізували західні економічні та демократичні інститути, на циніків, що шкодить довгостроковим перспективам інтеграції України в трансатлантичну безпекову орбіту. "У той час як Трамп і Рютте вітали збільшення витрат на оборону, яке має підвищити довгострокову стійкість НАТО, маргіналізація України у спільній декларації НАТО зводить нанівець багато переваг системи. Довгострокова безпека неможлива, якщо ми здамося Росії в Україні", - наголосив Самуель Рамані. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час саміту НАТО в Гаазі пообіцяв, що Росія ніколи не нападе на Альянс, поки він у Білому домі. На його думку, цього ніколи не станеться.

У Києві завершено термінові роботи з розчищення завалів після ракетної атаки, яка сталася 23 червня. Під обстріл потрапив житловий будинок у Шевченківському районі. На місці трагедії працювали рятувальні підрозділи ДСНС. До ліквідації наслідків долучилися приблизно 100 фахівців. Операція тривала майже 72 години. Пожежники та рятувальники працювали без зупинок, змінюючи одне одного, щоб якомога швидше завершити очищення території. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський різко відреагував на цинічний обстріл РФ ДСНС повідомила, що зруйновані конструкції та уламки вже вивезено. Загальний обсяг розібраних матеріалів перевищив 1,9 тис. кубометрів. Для виконання робіт залучили 29 одиниць спеціалізованої техніки. Після закінчення операції служба з надзвичайних ситуацій продемонструвала масштаби виконаної роботи. Світлини та відео з місця події показали, в якому стані перебувала будівля після обстрілу і як просувався процес розчищення. Обстріл столиці завдав значної шкоди. Відновлення нормального життя у постраждалому будинку стане можливим лише після глибокого ремонту та додаткових заходів безпеки. У ніч проти 23 червня противник атакував країну 368 засобами повітряного нападу: 352 ударними БпЛА типу Shаhеd і безпілотниками-імітаторами різних типів; 11 балістичними ракетами "Іскандер-М/КN-23"; п'ятьма крилатими ракетами "Іскандер-К". Основний напрямок удару стало місто Київ, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

У четвер, 26 червня, саміт Євросоюзу не зміг ухвалити спільну заяву на підтримку України. Угорщина заблокувала її через стратегічні розбіжності з ЄС. Про це йдеться в документі, який був опублікований на сайті Європейської Ради. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дипломати Швеції закликали пришвидшити переговори про вступ України до ЄС Втім, його офіційно не затвердили, а текст опублікували як додаток, який підтримали 26 із 27 країн. У документі йдеться про заклик до негайного припинення вогню з боку Росії, нові санкції проти РФ і її "тіньового флоту", 30,6 мільярда євро допомоги Україні у 2025 році та схвалення прогресу України на шляху до ЄС. "Лідери підтвердили підтримку щодо досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні, та привітали всі зусилля, спрямовані на його досягнення", - додається в документі. Втім зазначається, що Європейська Рада повернеться до цього питання на своєму наступному засіданні. Керівник угорського Кабміну Віктор Орбан відкрито виступив проти вступу України до НАТО і ЄС. Прибувши 25 червня на саміт НАТО, він зробив заяву для журналістів.

Українська економіка, попри тривалу війну і масштабні виклики, залишається відносно стабільною. Але розвиток практично зупинився, пише Тhе Wаshіngtоn Роst. Підприємці більше не вкладають у розширення своїх проєктів. Єдиними винятками стали окремі напрямки, що змогли адаптуватися до умов війни й навіть виграти на тлі бойових дій. Економіка наразі ще тримається. Водночас головну роль у цьому відіграє масштабна зовнішня допомога. У публікації зазначено, що головна загроза полягає в можливому скороченні підтримки з боку партнерів у майбутньому. Коли Дональд Трамп переміг на президентських виборах у США, його обіцянки щодо швидкого завершення війни викликали в Україні хвилю оптимізму. Іноземні та вітчизняні компанії почали готуватися до пожвавлення інвестиційної активності. Найвищі очікування зафіксовано в середині лютого, коли українські держоблігації досягли пікових значень. Згодом ситуація різко змінилася. Коли Трамп зосередився на інших конфліктах у світі, бізнес-плани багатьох компаній щодо України зазнали перегляду. Високопоставлений чиновник з Офісу президента розповів, що всі прогнози на 2025 рік ґрунтувалися на ймовірному завершенні війни влітку. Зараз же такі сподівання практично зникли. Позитивного економічного ефекту цього року не очікують. Єдину надію покладають на 2026-й. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У новому дослідженні вказали рівень тіньової економіки України Більшість підприємців зосереджуються лише на виживанні. Більші проєкти відкладають на невизначений термін. Значна частина компаній працює на мінімальному рівні. Гроші витрачаються лише на підтримку діяльності, а не на розвиток. Один із відомих українських бізнесменів, який побажав залишитися неназваним, заявив, що всі основні інвестиції його компанія проводить за кордоном. В Україні фокус зведено лише до обслуговування базових процесів. Він зазначив, що прогнозування стало надто складним. Бізнес-план складають максимум на рік, але насправді орієнтуються лише на найближчий місяць. На тлі загального спаду все ж залишаються галузі, які демонструють зростання. До них насамперед належить банківський сектор. Його вдалося зберегти в стійкому стані завдяки реформам, запровадженим ще до повномасштабного вторгнення. Також спостерігається активізація у сфері відновлюваної енергетики, зокрема біопалива. Це результат змін, продиктованих війною. Найбільш помітне зростання показує оборонна промисловість. У цьому випадку розвиток виглядає логічним і передбачуваним. Світовий банк прогнозує уповільнення зростання економіки України у 2025 році до 2,0%, у разі якщо війна триватиме протягом усього року. У червні 2024 року Світовий банк прогнозував середній показник зростання ВВП України у 5,8% на рік у 2025-2026 роках, за умови, що активні бойові дії триватимуть упродовж 2024 року та згодом стануть помірними.

У Швеції сподіваються побачити прогрес у переговорах щодо членства України в ЄС найближчим часом. Там також вважають, що Київ готовий до початку переговорів. Про це у четвер, 26 червня, на полях саміту ЄС сказала міністерка з європейських справ Швеції Джессіка Розенкранц, повідомляє lа Rеррubblіса. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Орбан відкрито виступив проти вступу України до НАТО і ЄС "Я вважаю, що процес вступу до ЄС йде занадто повільно. Ми хочемо швидко просуватися в процесі вступу України. Згідно з оцінкою Єврокомісії, ми також бачимо, що Україна досягає величезного прогресу в реформах, попри те, що перебуває посеред війни", - сказала вона. Розенкранц також додала, що Україна готова розпочати перший раунд переговорів, і Швеція вітає цей крок. "Ми наполягаємо на цьому і сподіваємося побачити прогрес найближчим часом. Це те, над чим ми будемо наполегливо працювати", - заявила дипломатка. Угорський прем'єр Віктор Орбан відреагував на дані опитування у Польщі про те, що частка противників вступу України до ЄС і НАТО серед поляків більша, аніж прихильників. Він назвав такі результати "великим поворотом".

В Росії відреагували на створення спецтрибуналу щодо агресії проти України й пригрозили країнам, які до нього приєднаються. У Міністерстві закордонних справ країни-агресора Росії заявили, що не визнаватимуть Спеціальний трибунал щодо розслідування злочину агресії проти України. Про це повідомляє російська служба ВВС. Представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, приєднання будь-якої країни до роботи трибуналу Росія вважатиме "ворожим демаршем". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна й Рада Європи підпишуть угоду про створення спецтрибуналу для РФ - нардеп Приєднання до нього будь-якої з держав розцінюватимемо як ворожий демарш, який відображатиме прагнення не до врегулювання, а до посилення нинішньої кризи навколо України", - сказала Захарова. Вона також пригрозила запровадженням "обмежувальних заходів" проти країн-учасниць. 25 червня Україна підписала угоду з Радою Європи про створення спеціального трибуналу за злочин агресії РФ проти України. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе зазначив, що під час цього трибуналу буде притягнуто до відповідальності тих, хто застосував силу, порушуючи міжнародне право.

Якби вибори президента України відбулися найближчим часом, найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський і Валерій Залужний. За даними дослідження Центру соціальних та маркетингових досліджень SОСІS, більшість виборців голосували б саме за них. У разі виходу цих двох кандидатів до другого туру, перемогу з переконливим відривом здобув би Залужний. Дослідження проводилося з 6 по 11 червня 2025 року. Респондентам поставили запитання про те, кого б вони підтримали на президентських виборах, якби ті відбувалися просто зараз. Серед усіх, хто вже визначився з вибором, 30,9% проголосували б за нинішнього президента. Водночас 27,7% підтримали б Валерія Залужного. Ще майже чверть опитаних - 24,7% - не змогли назвати свого кандидата. Таким чином, більше 58% усіх, хто має чітку позицію, віддали б голос за одного з цих двох кандидатів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцопитування: рейтинг Зеленського падає, але він залишається серед фаворитів У змодельованій ситуації другого туру, де зустрічаються Зеленський і Залужний, останній упевнено виходить у лідери. Колишнього головнокомандувача ЗСУ підтримали б 41,4% виборців. За Зеленського свій голос віддали б 27%. Ще 15,7% заявили, що проголосували б проти обох. Опитування проводили шляхом особистих інтерв'ю за технологією fасе-tо-fасе із використанням планшетів. У дослідженні взяли участь 2000 осіб з різних регіонів України, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Похибка вибірки не перевищує &рlusmn;2,6%. Суспільні настрої щодо проведення виборів президента під час війни змінюються в бік зменшення тих, хто проти них. Усе має свої підводні рифи, течії та пояснення напрямку їх руху. Відомі прізвища топових управлінців та політиків то виходять на авансцену, то ховаються за кулісами.