На Краматорському напрямку 93-тя бригада показала підземний тунель для виходу на позиції
На Краматорському напрямку військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» використовують підземні тунелі для пересування до позицій.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.
Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.
Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.
Після сіток — тунелі: захист від дронів переходить під землю, показує 93-тя бригада «Холодний Яр»
На Краматорському напрямку військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» використовують підземні тунелі для пересування до позицій.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.
Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У повітрі постійно перебувають ворожі безпілотники. Що ближче до передових позицій, то небезпечнішим стає пересування.
Протидронові сітки над дорогами також не гарантують захисту: нові розробки противника дозволяють безпілотникам долати такі загородження. За цих умов бійці облаштовують підземні маршрути.
Одним із таких маршрутів знімальна група дісталася позицій операторів безпілотників, які прикривають українську піхоту на цьому напрямку.
Підземний тунель та вихід на позиції 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Краматорському напрямку. Джерело: кадри з відео ТСН.
Провідником журналістів став військовослужбовець із позивним «Омар». Він показав прохід, який має виходи безпосередньо на позиції та дозволяє скоротити перебування на відкритій місцевості.
«Чудове рішення, яке береже наших військових», — зазначив «Омар».
Під час знімання оператори уразили російську автівку та, ймовірно, гармату. Військові також продемонстрували FРV-дрон зі збільшеною бойовою частиною, здатний, за їхніми словами, зупинити тягач або танк.
Ще 25 лютого 2026 року журналістка Юлія Кирієнко в колонці для «Української правди» порушувала тему «в’єтнамізації» фронту — переходу до підземних шляхів сполучення через загрозу дронів. Вона порівнювала цю тенденцію з використанням тунелів під час війни у В’єтнамі.
Авторка наголошувала на необхідності захищеної логістики не лише для постачання провізії та боєприпасів, а й для евакуації поранених. За її словами, загроза БплА змушувала військових спішуватися й долати десятки кілометрів до позицій, оскільки пересування транспортом було надто ризикованим.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Українська асоціація девелоперів облаштувала мережу підземних фортифікацій на сході України. Система загальною протяжністю два кілометри включає 12 підземних споруд, з’єднаних шляхами сполучення.
Укриття виготовили з гофрованої сталі на запит одного з підрозділів Сил оборони. На основі цього досвіду асоціація підготувала проєктну документацію з вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності споруд.
Brave1 допоможе масштабувати НРК «Десантник» від 93-ї бригади
Бійці батальйону наземних роботизованих комплексів (НРК) Аltеr Еgо у складі 93-ї механізованої бригади розробили технологію десантування бойових НРК за допомогою безпілотників.
Спеціалізований роботизований комплекс «Десантник» та систему його точного скиду з дрона-бомбера бійці підрозділу створили за 10 днів, повідомили «Мілітарному» в кластері оборонних технологій Вrаvе1.
Розроблене рішення дозволяє доставляти наземний роботизований комплекс на десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Схожі технологічні рішення розроблялися у США протягом понад 30 років, однак так і не були доведені до практичного бойового застосування.
Вrаvе1 допоможе масштабувати НРК «Десантник» від 93-ї бригади
Джерело: Вrаvе1 ріс.twіttеr.соm/сАUХVtр3W5
— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Sерtеmbеr 25, 2026
Застосування роботизованого комплексу «Десантник» уже має підтверджені бойові результати зі знищення укриттів та особового складу противника.
Висадка НРК «Десантник». Стоп-кадр із відео Вrаvе1
Вrаvе1 підключився до проєкту та допоміг підрозділу знайти виробничі потужності для переходу від прототипа до серійного випуску.
Нагадаємо, що в Україні працюють над багі з можливістю дистанційного керування.
Спеціалізований роботизований комплекс «Десантник» та систему його точного скиду з дрона-бомбера бійці підрозділу створили за 10 днів, повідомили «Мілітарному» в кластері оборонних технологій Вrаvе1.
Розроблене рішення дозволяє доставляти наземний роботизований комплекс на десятки кілометрів від лінії бойового зіткнення.
Схожі технологічні рішення розроблялися у США протягом понад 30 років, однак так і не були доведені до практичного бойового застосування.
Вrаvе1 допоможе масштабувати НРК «Десантник» від 93-ї бригади
Джерело: Вrаvе1 ріс.twіttеr.соm/сАUХVtр3W5
— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Sерtеmbеr 25, 2026
Застосування роботизованого комплексу «Десантник» уже має підтверджені бойові результати зі знищення укриттів та особового складу противника.
Висадка НРК «Десантник». Стоп-кадр із відео Вrаvе1
Вrаvе1 підключився до проєкту та допоміг підрозділу знайти виробничі потужності для переходу від прототипа до серійного випуску.
Нагадаємо, що в Україні працюють над багі з можливістю дистанційного керування.
На фронті середній життєвий цикл дронів Mavic становить тиждень — інструктор 93-ї бригади
Середній цикл розвідувального дрона DJІ Маvіс на фронті становить приблизно 7 днів.
Про це повідомив пілот-інструктор БпЛА Маvіс «Добрий» батальйону безпілотних систем Вlасk Rаvеn з 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» в інтерв’ю «Мілітарному».
«Якщо дрон прожив тиждень — уже топ, уже добре, уже він відпрацював те, що в нього було вкладено», — повідомив гість.
Також через зупинення виробництва Маvіс 3 на фронті використовуються переважно так звані «франкенштейни» — апарати, зібрані з декількох донорів.
«Зараз основна робота проводиться із “франкенштейнами”, тобто це там з двох-трьох дронів зібраний», — повідомив «Добрий».
Зокрема від цього також падає якість виробу і у нього менша тривалість життєвого циклу на фронті.
DJІ Маvіс 4 Рrо Фото: Drоnаrіum
Нагадаємо, що китайський виробник DJІ вже перейшов на виробництво нової лінійки Маvіс 4.
Про це повідомив пілот-інструктор БпЛА Маvіс «Добрий» батальйону безпілотних систем Вlасk Rаvеn з 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» в інтерв’ю «Мілітарному».
«Якщо дрон прожив тиждень — уже топ, уже добре, уже він відпрацював те, що в нього було вкладено», — повідомив гість.
Також через зупинення виробництва Маvіс 3 на фронті використовуються переважно так звані «франкенштейни» — апарати, зібрані з декількох донорів.
«Зараз основна робота проводиться із “франкенштейнами”, тобто це там з двох-трьох дронів зібраний», — повідомив «Добрий».
Зокрема від цього також падає якість виробу і у нього менша тривалість життєвого циклу на фронті.
DJІ Маvіс 4 Рrо Фото: Drоnаrіum
Нагадаємо, що китайський виробник DJІ вже перейшов на виробництво нової лінійки Маvіс 4.
About news channel
Чесні новини про армію, війну та оборонку з 2009 року
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site militarnyi.com.