Діпстрайки у жовтні: ракетне виробництво, НПЗ та російська авіаціяУ жовтні діпстрайки Сил оборони України, окрім традиційних ударів по російських НПЗ, зробили фокус на ураженні військових аеродромів та залучених до виробництва балістичних ракет.Особливо великими стали втрати тактичної авіації: три атаки по аеродромах завершилися знищенням щонайменше восьми бойових літаків і пошкодженням ще двох.Основою цього огляду є жовтневі дані Міlіtаrnyі Strіkе — карти глибоких ударів, яку веде GЕОІNТ-команда «Мілітарного», на яку наносяться верифіковані та геолоковані атаки по російській території та вглиб тимчасово окупованих територій.
Географія та основні цілі
Найбільшу групу в жовтневій вибірці становлять об’єкти нафтогазової промисловості — 20 зафіксованих ударів, або близько третини вибірки. На підприємства ОПК припадає дев’ять ударів, на хімічну промисловість — шість. Карта підтверджених та геолокованих уражень російських цілей за жовтень 2026 року. Карта Міlіtаrnyі StrіkеЩе десять атак припали на військові об’єкти, дев’ять — інфраструктуру, чотири — логістику та два — електроенергетику.Найбільше ударів зафіксовано по Самарській області і Санкт-Петербургу — по шість. По чотири припали на Ростовську та Воронезьку області. Географія ударів охоплює також Башкортостан, Пермський край, Республіку Комі та промислові райони Західного Сибіру.Медіанна відстань від фронту до атакованих у жовтні цілей на території РФ становила 551,5 км. Найбільша дальність уражених цілей 2508 км від лінії бойового зіткнення. Найближчою ціллю була нафтобаза в Білгородській області, по якій завдали удару 9 жовтня — 45 км.Серед найбільш віддалених цілей — Сургутський комплекс з перероблення газового конденсату та підприємство «Омский каучук». У карті їхнє віддалення від фронту оцінене приблизно у 2,5 тисячі кілометрів. В Омську того самого дня під удар потрапив і логістичний центр Оzоn.Нафтогазова частина вибірки включає НПЗ, перекачувальні станції, сховища та перевалочні об’єкти. Серед жовтневих цілей — Рязанський, Новокуйбишевський та Ухтинський НПЗ, а також «Башнефть-Новойл».Щонайменше чотири рази під удар потрапила нафтоперекачувальна станція «Самара», що має найбільший резервуарний парк у Європі. На цьому вузлі сходяться чотири магістральні нафтопроводи: «Альметьєвськ — Куйбишев», «Калтасинський — Куйбишев», «Нижньовартовськ — Курган — Куйбишев» і «Гур’єв — Куйбишев». Пожежа на лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) «Самара». 7 жовтня 2026 року. Джерело: Ехіlеnоvа Станція змішування формує потоки нафти із заданими якісними характеристиками. Для цього сировину з різним вмістом сірки змішують у потрібних пропорціях, підтримуючи параметри нафти сорту Urаls для постачання на переробку та експорт.Окремою групою стали дата-центри: компаній «Яндекс», «Сбербанк», «ВКонтакте» та Федеральної податкової служби РФ. Географічно ці об’єкти розташовані у Владимирській, Калузькій, Рязанській, Саратовській, Нижньогородській і Ленінградській областях.За оцінкою профільних видань, удари українських БпЛА по російських дата-центрах, ймовірно, вивели з ладу всі три суперкомп’ютери компанії «Яндекс».Удари по ланцюжку виробництва балістичних ракет
Значну увагу Сили оборони України приділили підприємствам, які виробляють паливні заряди, джерела живлення та мікроелектроніку для балістичних ракет.Міністр оборони України Євген Хмара називає загрозу балістичних ударів критичною: наявних і потенційних постачань протиракет недостатньо, щоб повністю протидіяти їй. Тому паралельно з пошуком нових ракет-перехоплювачів Україна застосовує асиметричну відповідь — уражає російські пускові установки та підприємства виробничої кооперації.3 жовтня Сили оборони атакували підприємство «Восход» — «Калужский радиоламповый завод» у Калузі. Воно виготовляє мікросхеми РУД20 для балістичних ракет 9М723 «Искандер-М», а також електронні компоненти бортового обчислювача та інерціальної навігації крилатої 9М727 «Искандер-К». Завод також постачає електроніку для крилатих ракет Х-101. Будівля заводу “Протон” в місті Орел після влучання ракет 23 жовтня 2026 року. Фото: SuреrNоvа23 жовтня Сили оборони уразили орловське підприємство «Протон» крилатими ракетами, ймовірно Stоrm Shаdоw. Завод виробляє перемикачі-інвертори 249ЛП5 для балістичних ракет 9М723 «Искандер-М», діодні модулі для крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковер» та електронні компоненти для комплексу «Панцирь-С1».25 жовтня крилаті ракети Stоrm Shаdоw уразили завод «Энергия» в Єльці Липецької області. Підприємство виготовляє теплові батареї 9Б283 для балістичних ракет 9М723 «Искандер-М» та джерела живлення ХИТ 59И6 для ударних ракет РМ-48У, які Росія запускає із С-400.«Энергия» також випускає елементи живлення 9Б280-1 для крилатих ракет 9М727 «Искандер-К», батареї для авіабомб з УМПК і боєприпасів УМПБ Д-30СН. Окремі типи джерел живлення завод постачає виробникам ракет «Циркон», «Кинжал» і зенітного комплексу «Панцирь».Того самого дня українські безпілотники атакували комбінат «АВИСМА» у Березниках Пермського краю. Він виробляє 96% титанової губки в Росії, яку переробляють у титанові виробу інші компанії материнської корпорації «ВСМПО-АВИСМА». Титанову продукцію корпорації широко використовують російські виробники військової авіації та ракет різного типу. Пожежа на заводі «Энергия» після удару ракетами Stоrm Shаdоw, 25.10.2026. Фото Ехіlеnоvа 31 жовтня Сили оборони ракетами «Нептун» і дронами уразили «Комбинат Каменский» у Ростовській області. Підприємство виготовляє паливні заряди для двигунів 9Х820 балістичних ракет 9М723 «Искандер-М», а також заряди й запалювачі стартових двигунів 9Х837 для крилатих ракет 9М727 «Искандер-К». Комбінат також забезпечує паливом виробників боєприпасів РСЗВ «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С».Паралельно українські підрозділи атакували ширшу кооперацію — постачальників спеціального палива для крилатих ракет, полімерів, кислот та інших матеріалів для виробництва боєприпасів і військового спорядження.9 жовтня ударні дрони атакували «Редкинский опытный завод» у Тверській області. Підприємство виробляє компоненти спеціального палива «Децилин-М» для крилатих ракет Х-55 і Х-101, а також присадки до дизельного пального й авіаційного гасу.23 жовтня українські безпілотники атакували завод «Азот» у Березниках Пермського краю. Підприємство постачає концентровану азотну кислоту та меланж — суміш кислот для нітрування — пороховим і хімічним заводам. Вони використовують цю сировину для виготовлення вибухових речовин і метальних зарядів.24 жовтня Сили оборони атакували «Тольяттикаучук» у Самарській області. Завод випускає синтетичні каучуки, мономери та високооктанові бензинові присадки. Виробники твердого ракетного палива та гумотехнічних виробів використовують його полімерну продукцію як сировину.Спеціальні марки синтетичного каучуку виконують у сумішевому твердому паливі дві функції: зв’язують компоненти в єдиному заряді та служать паливом, що згорає в ході хімічної реакції.Того самого 24 жовтня українські дрони уразили підприємство «Омский каучук» в Омську. Завод групи «Титан» випускає синтетичні каучуки, фенол, ацетон і паливну присадку МТБЕ. Після влучань на території підприємства виникла потужна пожежа. Пожежа на заводі Омский каучук після атаки дронів, 24.10.2026. Фото Ехіlеnоvа .26 жовтня українські безпілотники атакували «Воронежсинтезкаучук». Підприємство виготовляє синтетичні каучуки й термоеластопласти. Виробники шин і гумотехнічних виробів застосовують ці матеріали, зокрема, для виготовлення деталей військової техніки.28 жовтня діпстрайки атакували завод «Азот» у Новомосковську Тульської області. У 2022–2024 роках підприємство поставило майже 5 тисяч тонн азотної кислоти заводу імені Свердлова в Дзержинську. Той виробляє гексоген та октоген для військових боєприпасів.29 жовтня українські дрони атакували комплекс «Башкирская содовая компания» у Стерлітамаку. Підприємство виробляє терефталоїлхлорид — сировину для високоміцних арамідних волокон. Виробники засобів захисту використовують такі волокна для бронежилетів, шоломів та іншого військового спорядження.Нарощення застосування ракет «Нептун» та втрати авіації
У жовтні можна відзначити значне зростання частоти появи публічної інформації про успішне застосування крилатих ракет «Нептун», що продовжує тренд з початку 2026 року.Так у квітні, травні та червні повідомлялось про 1 випадок,застосування, у серпні та вересні про 2 випадки то в жовтні вже відомо про 3 успішні атаки на аеродроми «Борисоглебск», «Мариновка», а також удару по заводу ракетного палива «Комбинат Каменский».15 жовтня ВМС завдали удару по аеродрому «Борисоглебск» у Воронезькій області. Спочатку військові повідомили про ураження шести Су-34. Супутникові знімки підтвердили знищення щонайменше чотирьох бомбардувальників; ще два літаки зазнали пошкоджень. Знищені літаки Су-34 на аеродромі «Борисоглебск» у Воронезькій області після ураження ракетою «Довгий Нептун». Фото Володимир Зеленський29 жовтня ВМС «Нептунами» атакували аеродром «Мариновка» у Волгоградській області. Супутникові знімки підтвердили знищення двох Су-34. Вибух і подальша пожежа також пошкодили сусідній авіаційний ангар. Загалом ці два ракетні удари знищили шість бомбардувальників і пошкодили ще два.У ніч на 31 жовтня Сили оборони ракетами «Нептун» та ударними дронами уразили «Комбинат Каменский» у Ростовській області. Удар пошкодив щонайменше чотири виробничі цехи та спричинив пожежу на складі готової продукції підприємства, яке виготовляє тверде ракетне паливо. Два російських Су-34 знищені ракетним ударом на аеродронмі «Мариновка» 29.10.2026. Фото КіберБорошно4 жовтня дрони СБУ знищили Су-35 та Су-34 на аеродромі «Ханская» в Адигеї. Супутникові знімки підтвердили втрату обох літаків. Разом із ними українські безпілотники уразили склад боєприпасів.На аеродромах «Борисоглебск», «Мариновка» та «Ханская» Сили оборони знищили щонайменше сім Су-34 і один Су-35, а також пошкодили два Су-34. Знищені літаки Су-35 та Су-34 після атаки на аеродром «Ханская», Республіка Адигея, 4 жовтня 2026 року. Фото: АvіаVесtоrОкрім того, російська авіація зазнала значних небойових втрати. Так 21 жовтня у Калінінградській області розбився винищувач Су-30СМ під час навчально-тренувального польоту. Літак упав у Черняховському районі між населеними пунктами Тимофіївка та Зелений Бір. Обидва пілоти катапультувалися, але зазнали травм.Того самого дня Росія втратила ще один Су-30СМ під час навчально-тренувального польоту. Загинули полковник Олег Єрофєєв та підполковник Володимир Кочетов із пілотажної групи «Русские Витязи». 29 жовтня група підтвердила їхню загибель. Обставини катастрофи залишаються невідомими.29 жовтня на аеродромі «Ахтубинск» в Астраханській області згорів винищувач Су-57. Літак, імовірно, загорівся через нештатну ситуацію під час запуску двигунів. Супутникові знімки показали наслідки пожежі на стоянці. Супутникові знімки аеродрому Ахтубінськ в Астраханській області РФ після пожежі винищувача Су-57, 29 жовтня 2026 року. Джерело: Теlеgrаm-канал «Абсолютно надійне джерело».1 жовтня Росія втратила військово-транспортний Ми-8 у Воронезькій області. Гелікоптер, імовірно, збив російський Су-35 під час відбиття атаки безпілотників: екіпаж винищувача помилково прийняв його за український дрон. Усі троє членів екіпажу Ми-8 загинули.30 жовтня 3-тя ОШБр оприлюднила відео знищення ще одного Ми-8 поблизу Тарасівки на окупованій Луганщині. Бійці взводу SКYFОМ батальйону безпілотних систем бригади дронами НОRNЕТ завдали двох ударів після посадки гелікоптера, і машина згоріла.Загалом Росія лише впродовж жовтня підтверджено безповоротно втратила 11 літаків і два гелікоптери Ми-8. Ще два Су-34 та один Су-30СМ2 отримали пошкодження.