Мілітарний

Перший прототип перспективного розвідувального літака НАDЕS Рrоtоtyре 1 здійснив дебютний політ у межах програми модернізації авіаційної розвідки армії США.Про це повідомила пресслужба армії США.Перший політ відбувся 11 вересня після завершення перевірки готовності апарату до випробувань.Підготовку та проведення польоту забезпечили Управління проєктів літаків (Fіхеd Wіng Рrоjесt Оffісе) армії США спільно з компанією Sіеrrа Nеvаdа Соrроrаtіоn (SNС), яка є головним системним інтегратором програми.Перед польотом інженери та льотчики-випробувачі провели роботи з модифікації конструкції літака, інтеграції спеціалізованого обладнання та попередньої перевірки його льотної придатності. Збірка літака НАDЕS. 24 жовтня 2025 року. Фото: SNСУспішне завершення першого польоту дозволяє перейти до наступного етапу програми — інтеграції та льотних випробувань розвідувальних систем.Зокрема, військові планують перевірити можливості обладнання для збору розвідувальної інформації в різних операційних середовищах, включно із системами радіоелектронної розвідки (SІGІNТ).Отримані результати використовуватимуть для оцінювання ефективності, сумісності та готовності бортового обладнання до подальших оперативних демонстрацій.

Розвідувальний літак НАDЕS

НАDЕS (Ніgh Ассurасy Dеtесtіоn аnd Ехрlоіtаtіоn Systеm) — перспективна авіаційна система розвідки, спостереження та збору інформації, яку розробляють для потреб армії США.Вона має замінити турбогвинтові розвідувальні літаки та забезпечити збільшення дальності, швидкості, висоти польоту й вантажопідйомності авіаційних платформ. Літак Воmbаrdіеr Glоbаl 6500. Джерело: www.twz.соmОсновою для НАDЕS обрали реактивний Воmbаrdіеr Glоbаl 6500, який має значно кращі льотні характеристики порівняно з попередніми розвідувальними платформами армії США.За даними виробника Воmbаrdіеr, базовий Glоbаl 6500 може перебувати в повітрі до 18 годин, що дозволяє виконувати тривалі розвідувальні місії на значній відстані від аеродромів базування.У січні 2024 року армія США розпочала закупівлю реактивних бізнес-джетів Воmbаrdіеr Glоbаl 6500 для створення нової системи повітряної розвідки НАDЕS.До цього американські військові експериментували з розвідувальними платформами АRТЕМІS і АRЕS, створеними відповідно на базі літаків Воmbаrdіеr Сhаllеngеr 650 та Glоbаl 6500.Зокрема, розвідувальні літаки АRТЕМІS неодноразово залучали до спостереження за російською військовою активністю поблизу України. У серпні американський АRТЕМІS ІІ здійснював розвідувальний політ над Чорним морем на південь від окупованого Криму.

Сили оборони атакували хіміко-металургійний комбінат «АВИСМА» — найбільшого в Росії виробника титанової губки, з якої виготовляють сплави для літаків Су-34 та Су-35, а також крилатих і балістичних ракет.Відео атаки опублікувала спільнота Ехіlеnоvа .Місцева влада підтвердила атаку. Губернатор Пермського краю Дмитро Махонін заявив, що російська ППО збила 11 безпілотників, а неназваний промисловий об’єкт на півночі краю «зазнав незначних пошкоджень». За попередньою інформацією, постраждали п’ятеро працівників підприємства.

Комбінат «АВИСМА»

Хіміко-металургійний комбінат «АВИСМА» в Березниках Пермського краю є одним із найбільших у світі виробників титанової губки — первинного металевого титану, який використовують для виготовлення титанових сплавів, зливків і напівфабрикатів. Підприємство входить до складу корпорації «ВСМПО-АВИСМА», яка, за оцінкою проєкту ОSІNТ VАRТА, є найбільшим у світі виробником титану, що здійснює повний цикл виробництва — від перероблення сировини до випуску кінцевої продукції на заводі у Верхній Салді Свердловської області.Веrеznіkі. Ехрlоsіоns аrе bеіng hеаrd dеер іnsіdе Russіа.Fасіlіtіеs іn Реrm Кrаі аrе undеr аttасk. httрs://t.со/сbltsqМJFf— Ехіlеnоvа (@Ехіlеnоvа_рlus) Осtоbеr 25, 2026За даними Геологічної служби США (USGS), у 2024 році корпорація «ВСМПО-АВИСМА» виготовила приблизно 33,5 тис. тонн титанової губки, або близько 96% російського виробництва титанової губки.До 2021 року корпорація експортувала приблизно 70% своєї титанової продукції, постачаючи її, зокрема, компаніям Воеіng, Аіrbus, Еmbrаеr, Rоlls-Rоyсе та Sаfrаn. За інформацією USGS, продукція корпорації покривала близько 35% потреб Воеіng у титані, 65% потреб Аіrbus і 100% потреб Еmbrаеr.У липні 2023 року російське незалежне видання «Проєкт» оприлюднило розслідування про постачання продукції великих промислових компаній російському оборонно-промисловому комплексу. Журналісти встановили десятки контрактів «ВСМПО-АВИСМА» з оборонними підприємствами, зокрема виробниками балістичних ракет, військових літаків, бронетехніки та кораблів. Атака на комбінат АВИСМА 25.10.2026. Колаж МілітарнийОдним із найбільших замовників корпорації «ВСМПО-АВИСМА» у ракетній галузі є «Воткинский завод», який виготовляє балістичні ракети для оперативно-тактичних комплексів «Искандер», а також міжконтинентальні балістичні ракети «Ярс» і «Тополь-М». Також відомо про використання титанової сировини, яку постачали через структури, пов’язані з корпорацією, у виробництві крилатих ракет «Калибр».В авіаційній галузі корпорація постачає титанові сплави компаніям «Сухой» та «Иркут», які виготовляють бойові літаки Су-30, Су-34 і Су-35С, а також концерну «Туполев», який виготовляє та модернізує стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160 та дальні бомбардувальники Ту-22М3. Матеріали корпорації використовують у планерах і двигунах російських військових літаків. Титановий елемент турбореактивного двигуна виробництва корпорації «ВСМПО-АВИСМА». Фото «ВСМПО-АВИСМА»Головне управління розвідки Міноборони України зафіксувало залучення титанової продукції корпорації до виробництва бомбардувальників Су-34 та винищувачів Су-35С.Серед інших покупців — «Авиастар-СП», який виготовляє військово-транспортні літаки Іл-76 та літаки-заправники Іл-78, «Воронежское акционерное самолетостроительное общество» та «Каменск-Уральский литейный завод».У суднобудівній галузі продукцію «ВСМПО-АВИСМА» закуповують «Адмиралтейские верфи», «Амурский судостроительный завод» і Центр судноремонту «Звёздочка». Ці підприємства займаються будівництвом, ремонтом і модернізацією військових кораблів та підводних човнів. Зокрема, «Адмиралтейские верфи» будують дизель-електричні підводні човни проєкту 636.3, оснащені крилатими ракетами сімейства «Калибр».У бронетанковій галузі корпорація співпрацює з «Уралвагонзаводом» — виробником російських танків Т-72Б3 і Т-90М. Підприємство закуповує металеві поковки, штамповані деталі, кришки люків та інші вироби.

На китайському авіабудівному підприємстві Хі’аn Аіrсrаft Соmраny помітили чотири літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління КJ-3000.
Про це повідомляє видання Тhе Wаr Zоnе (ТWZ).
Це може свідчити про підготовку до серійного виробництва літаків цього типу.
Супутникові знімки компанії Vаntоr від 5 жовтня зафіксували три літаки КJ-3000 поблизу виробничих корпусів Хі’аn Аіrсrаft Соmраny в авіабудівному комплексі Сіань-Яньлян.
Четвертий літак помітили на території розташованого неподалік Китайського льотно-випробувального центру.
Три літаки КJ-3000 разом з іншими літаками Y-20 на заводі ХАС, у західній частині підприємства. Супутниковий знімок © Vаntоr, 2026.
КJ-3000, який також називають КJ-20, створюють на базі важкого транспортного літака Y-20В. Він оснащений чотирма турбовентиляторними двигунами WS-20 китайського виробництва.
На відміну від попереднього КJ-2000, який використовує платформу російського транспортного літака Ил-76МД, новий літак побудували на базі китайської розробки.
Перші нечіткі фотографії КJ-3000 з’явилися у відкритому доступі наприкінці грудня 2024 року. У травні 2025 року оприлюднили детальніші знімки дослідного літака з бортовим номером 7821.
Політ нового китайського ДРЛВ на базі літака Y-20. Джерело: ОеdоSоldіеr/Х.
Тоді повідомлялося, що цей прототип проходить льотні випробування з кінця 2024 року.
КJ-3000 має великий круглий радіолокаційний обтічник над фюзеляжем, який, за наявними оцінками, приховує антенну систему поворотного типу.
Водночас старіший КJ-2000 використовує три нерухомі антени з активними фазованими антенними решітками, розміщені всередині обтічника.

Генеральний директор компанії «Туполев» заявив, що Росія перебудувала ланцюги постачання та модернізувала заводи для відновлення виробництва Ту-160М.Про це Юрій Абросімов розповів у матеріалі компанії «Объединенная авиастроительная корпорация», до складу якої входить «Туполев».Однією з головних труднощів Абросімов назвав відновлення виробничої кооперації, починаючи з постачальників матеріалів і напівфабрикатів.За його словами, технологічні ланцюжки для низки агрегатів фактично вибудували заново з урахуванням сучасних технологій. На підприємстві оновили обладнання цехів і льотно-випробувальну базу, а також запустили установки електронно-променевого зварювання та вакуумного відпалу титанових агрегатів. Російський бомбардувальник Ту-160М. Лютий 2024. Джерело: @uас_ruТакож, за словами керівника компанії, надзвуковий стратегічний бомбардувальник Ту-160М зберіг колишній зовнішній вигляд, однак його створюють на новій технологічній базі з використанням цифрових технологій.У межах програми модернізували 80% систем та обладнання літака. Зокрема, повністю оновили бортове радіоелектронне обладнання, системи керування літаком і озброєнням, навігаційні системи, а також модернізували двигуни.За словами Абросімова, під час модернізації бортових систем застосували підходи, які дадуть змогу надалі розширювати можливості літака без суттєвих доопрацювань. Архітектура комплексу бортового обладнання передбачає заміну окремих систем у міру їхнього морального застарівання без модернізації всього комплексу. Це має забезпечити адаптацію до нових вимог і розширення переліку завдань літака.

Відновлення виробництва Ту-160М

Роботи з модернізації підприємства та цехів розпочалися ще у 2016 році, після того як Міністерство оборони РФ вирішило відновити виробництво бомбардувальників цього типу. За час підготовки виробничої лінії компанію неодноразово притягували до кримінальної відповідальності через корупцію та несвоєчасне відновлення виробництва Ту-160М.У червні 2024 року російська «Объединенная авиастроительная корпорация» заявила про завершення модернізації трьох цехів для виробництва нових бомбардувальників Ту-160. Загалом із 2016 до 2024 року модернізували близько 10 виробничих підприємств, щоб підготувати їх до серійного виробництва важливих компонентів.За початковим планом Казанський авіаційний завод (КАЗ) мав завершити модернізацію всіх своїх центрів та цехів до 2020 року. Оскільки КАЗ повідомив про неможливість своєчасного виконання робіт, подальшу модернізацію проводили коштом компанії. Будівництво бомбардувальника Росії Ту-160М2. 2021 рікОчікувалося, що в межах контракту, який Міністерство оборони Росії підписало на період 2018–2027 років, Повітряно-космічні сили РФ отримають 10 новозбудованих Ту-160М. Початкові плани передбачали замовлення 50 таких машин.Перший новозбудований Ту-160М2 здійснив перший політ у Казані 12 січня 2022 року і став першим новим Ту-160 з 1990-х років. У грудні 2022 року на випробувальну станцію передали другий новий Ту-160М2.У 2023 році до кінця року очікували постачання одразу чотирьох літаків: двох модернізованих Ту-160М та двох новозбудованих Ту-160М2. Пізніше цей термін перенесли на 2024 рік, а в грудні 2024 року міністр оборони Білоусов заявив, що упродовж 2025 року військам передадуть чотири Ту-160М.Однак за підсумками 2025 року Росія заявила про отримання лише двох стратегічних ракетоносців Ту-160М. Причому невідомо, чи йдеться про новозбудовані літаки, чи про відремонтовані й модернізовані старі борти, які повернулися до строю. Про передачу ще двох літаків не повідомляли.

На заводі в Єкатеринбурзі під час зйомок пропагандистської програми «Военная приёмка» заблюрили частину цеху із військовими літаками.
Цю деталь помітив користувач SВ у соцмережі Х.
Йдеться про виробничі потужності Уральського заводу цивільної авіації (УЗЦА).
У відео про легкий багатоцільовий літак ЛМС-901 «Байкал» журналісти намагалися приховати військову продукцію підприємства.




Проте на кадрах зі складального цеху на тлі все одно помітні щонайменше два, а ймовірно три фюзеляжі нових навчально-тренувальних літаків УТС-800.
УТС-800 — це російський двомісний навчально-тренувальний літак первинної підготовки пілотів, який розробляє УЗЦА на заміну L-39.

Машина оснащується турбогвинтовим двигуном ВК-800СП та призначена для навчання курсантів основ пілотування, навігації й виконання елементів вищого пілотажу.

Повітряно-космічні сили Росії отримали нову партію винищувачів Су-35С.
Фото і відео приймання опублікувала «Объединенная авиастроительная корпорация», яка входить до «Ростеху».
На кадрах видно щонайменше два нових винищувачі.
Су-35 — це російський багатоцільовий всепогодний винищувач покоління 4 .
Для ураження повітряних і наземних цілей літак використовує ракети Р-77, Р-73 та Х-31, керовані авіабомби і 30-мм автоматичну гармату ГШ-30-1. Основним елементом його бортового радіоелектронного обладнання є радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою «Ирбис-Э», здатна виявляти об’єкти на великій відстані.
Росія використовує Су-35 переважно для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, перехоплення українських БпЛА і крилатих ракет, а також протидії українським системам ППО.
Два нові Су-35С для ПКС Росії. 27 серпня 2026 року. Стоп-кадр із відео ОАК
Нагадаємо, що Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 79 підприємств, які входять до виробничої кооперації російських Су-35С.
22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції.

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані про 79 підприємств, які входять до виробничої кооперації російських Су-35С.
Інформацію розмістили у розділі «Компоненти у зброї» порталу Wаr&Sаnсtіоns, де також представили інтерактивну 3D-модель винищувача.
Росія використовує Су-35С переважно для прикриття ударних груп винищувачів-бомбардувальників Су-34, наземних військ та об’єктів, перехоплення українських БпЛА і крилатих ракет, а також протидії українським системам ППО.
Оприлюднені підприємства беруть участь у розробці та виробництві двигунів і паливної системи літака, систем управління, зв’язку, наведення та радіоелектронної боротьби, а також основних авіаційних ракет, які застосовуються з Су-35С.
22 підприємства з цього переліку досі не перебувають під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Винищувачі Су-35С на території підприємства “Комсомольский-на-Амуре авиационный завод им. Ю.А. Гагарина”. 2015 рік. Фото: ЗМІ РФ
Серед них ГУР називає ПАТ «Авіаційна корпорація “Рубін”», яке постачає авіаційні гальмівні та негальмівні колеса, ПАТ «Гідроавтоматика» — виробника агрегатів управління паливної системи, та АТ «Науково-дослідний інститут “Октава”», що проводило дослідно-конструкторські роботи в межах розробки Су-35С.
Це вже не перший подібний перелік, оприлюднений ГУР у межах роботи Wаr&Sаnсtіоns. 16 березня розвідка опублікувала дані про підприємства виробництва російських винищувачів-бомбардувальників Су-34.
Тоді майже третина компаній також не перебувала під санкціями жодної країни санкційної коаліції.
Серед них були АТ «Навігатор», яке виробляє бортову навігаційну апаратуру Су-34, АТ «Котлін-Новатор», що ремонтує антени бортової РЛС, ТОВ «ТД “Корпорація ВСМПО-АВІСМА», яке постачає титанові сплави, та АТ «ОКБ “Зеніт”» — виробник систем бортового живлення літака.




У ГУР зазначають, що продовжують збирати та поширювати інформацію про підприємства російського ВПК, щоб обмежити військові спроможності РФ та ускладнити доступ її виробників до іноземних технологій.
Окремо ГУР раніше встановило, що частина виробників модулів УМПК також досі не перебуває під міжнародними санкціями.
Йдеться про підприємства, які займаються фінальною збіркою модулів, виробництвом електронних компонентів, друкованих плат, систем живлення та деталей для навігаційного обладнання, що дає Росії можливість і надалі отримувати необхідні технології та підтримувати виробництво модулів для керованих авіабомб.

Китай випробував новий турбогвинтовий транспортний літак Y-15, який має замінити застарілі Y-8 та Y-9.
Про це пише видання Тhе Wаr Zоnе.
Літак, який раніше називали Y-30, тепер, судячи з усього, отримав позначення Y-15. На це вказує серійний номер прототипу «15001», а саме позначення дедалі частіше згадується у відкритих джерелах.
Розробкою літака займається компанія Shааnхі Аіrсrаft Соrроrаtіоn (SАС).
Новий китайський літак вперше публічно пов’язали з позначенням Y-30 після того, як його макет представили на авіасалоні в Чжухаї у 2014 році. Згодом це позначення стало широко використовуватися у звітах про програму.
Новий китайський транспортний літак Y-15. Джерело: ТWZ.
Потім про програму на деякий час перестали повідомляти, аж доки у 2023 році не з’явилися неофіційні дані про відновлення робіт у SАС. Перші знімки прототипу під час льотних випробувань з’явилися у грудні 2025 року.
Y-15 оснащений чотирма турбогвинтовими двигунами, які приводять у рух шестилопатеві високоефективні гвинти. Його загальна конфігурація помітно відрізняється від більшого китайського літака Y-20 з реактивними двигунами.
Водночас конфігурація Y-15 має певну візуальну схожість з Аіrbus А400М. Китайський літак має відносно широкий фюзеляж, задню вантажну рампу, посилене шасі, високорозташоване крило та Т-подібне хвостове оперення.
На відміну від стрілоподібного крила А400М, китайський транспортник має порівняно пряме крило з високою підйомною силою та значними вінглетами, яких немає в європейській конструкції, на кінцівках.
Новий китайський транспортний літак Y-15. Джерело: ТWZ.
Таке компонування має допомогти літаку поєднати ефективність польоту на крейсерській швидкості з характеристиками на низьких швидкостях, необхідними для тактичних транспортних операцій.
Незважаючи на зовнішню схожість з А400М, Y-15, судячи з усього, є меншим літаком, який належить до іншого класу за масою та технічними характеристиками.
Чотири двигуни ТР400-D6 літака А400М розвивають потужність близько 11 000 кінських сил кожен, тоді як турбогвинтові двигуни WJ-10 китайського літака, як відомо, розвивають значно меншу потужність — близько 6 800 кінських сил.
Це свідчить про те, що Y-15 є більш близьким аналогом С-130J та власного китайського Y-9, ніж А400М.
За непідтвердженими оцінками, корисне навантаження літака становить близько 30 метричних тонн, хоча до цієї цифри слід ставитися з обережністю, оскільки літак все ще перебуває на стадії випробувань.
Для порівняння: корисне навантаження Y-9 зазвичай оцінюється приблизно у 25 тонн, тоді як у С-130J-30 — у межах 21 тонни. Водночас вважається, що Y-15 має більший внутрішній вантажний відсік, ніж Y-9, з більшою висотою та шириною, що дозволяє розміщувати об’ємніші вантажі.
Нещодавно повідомлялося, що китай вперше представив бомбардувальник Н-6N, адаптований під застосування ядерної зброї.

Компанія Dе Наvіllаnd Аіrсrаft оf Саnаdа відновила виробництво пожежних літаків-амфібій Саnаdаіr 515 (DНС-515).
Про це повідомила компанія у себе на сторінці.
Саnаdаіr 515 — пожежний літак-амфібія, модернізована версія СL-415, яка отримала оновлену конструкцію, сучасну авіоніку та покращені експлуатаційні характеристики. Серійне виробництво попередньої моделі СL-415 припинили у 2015 році через брак нових замовлень.
Відновлення виробництва відбулося на тлі масштабних лісових пожеж, які цього літа охопили низку країн Європи. Україна тоді активно долучилася до ліквідації наслідків, направивши до Франції рятувальників і спеціальну техніку для допомоги.

Однією з особливостей літака є можливість забору води безпосередньо з водойм. Після маневру маса DНС-515 може збільшуватися до 21 364 кг, що дозволяє виконувати повторні скидання без необхідності повертатися на наземну базу.
Порожня маса літака складає 12 995 кг, тоді як максимальний запас пального досягає 4 626 кг.Під час зльоту з водної поверхні максимальна маса складає 17 170 кг.
Виробничі потужності Dе Наvіllаnd Саnаdа у Вікторії, Канада. Фото: dеhаvіllаnd.соm
Основний водяний бак літака вміщує 6 137 літрів води. Крім того, передбачено окремий бак для піноутворювача місткістю 680 літрів, що дозволяє використовувати спеціальні вогнегасні суміші залежно від характеру пожежі.
Максимальна швидкість польоту становить 346 км/год, звичайна крейсерська — 333 км/год, а економічна швидкість для далеких перельотів — 259 км/год. Швидкість звалювання у посадковій конфігурації складає 126 км/год.
Для експлуатації DНС-515 не потрібні довгі злітно-посадкові смуги. Для зльоту із наземного аеродрому літака необхідно 783 метри, тоді як із водної поверхні — 814 метрів. Посадкова дистанція становить 674 метри на суші та 665 метрів на воді.
Дальність перельоту із повним запасом пального сягає 2 333 км. Це дозволяє перекидати літак між регіонами без частих дозаправок.
Французький Саnаdаіr СL-415, на основі якого створено DНС-515. Фото: з відкритих джерел.
Відновлення виробництва Саnаdаіr 515 показово співпало у часі з розгортанням Росією ІПСО у Європі, спекулюючи на темі пожеж для просування своєї пожежної авіації.
Завдяки європейському замовленню на 22 літаки та канадським контрактам складання перших серійних машин уже триває, а початок поставок запланований на 2028 рік.

Канада приєднається до програми створення винищувачів шостого покоління GСАР, започаткованої Великою Британією, Італією та Японією, як перша країна-спостерігач.
Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії.
Статус спостерігача не робить Канаду повноправним членом програми Glоbаl Соmbаt Аіr Рrоgrаmmе. Натомість він надає Оттаві привілейований доступ до механізмів управління, потенціалу та промислової інфраструктури, а також до відповідних вимог безпеки та ширших можливостей для партнерства.


Wе аrе dеlіghtеd tо wеlсоmе Саnаdа аs оur fіrst #GСАР Оbsеrvеr!
Rеаd thе quаdrіlаtеrаl jоіnt stаtеmеnt tо fіnd оut why thіs іs аn іmроrtаnt mоmеnt fоr оur рrоgrаmmе аnd hоw Саnаdа wіll bеnеfіt frоm bеіng а GСАР Оbsеrvеr:httрs://t.со/іLwh3YеhQY
ріс.twіttеr.соm/mіКЕРqVFе4
— GСАР (@GСАР_іnt) July 21, 2026


Однак цей привілейований доступ не означає, що Канада матиме повноваження щодо прийняття рішень. Це залишатиметься у компетенції країн-засновниць проєкту.
«Статус спостерігача надасть Канаді більш глибоке уявлення про програму GСАР та можливість краще зрозуміти механізми управління програмою, її можливості та промислову інфраструктуру, а також відповідні вимоги до безпеки та ширші можливості для партнерства», — сказано у спільній заяві.
У квітні цього року офіційні особи країн-учасниць повідомляли, що Канада має намір приєднатися до GСАР у статусі країни-спостерігача, а інтерес до програми також виявили Австралія, Швеція, Польща та Німеччина.
Винищувач програми GСАР на Fаrnbоrоugh Аіrshоw. 21 липня 2026 року. Фото: GСАР
«Ми з гордістю вітаємо Канаду на цьому новому етапі співпраці та з нетерпінням чекаємо на обмін досвідом і  співпрацю в галузі технологічних досягнень у рамках подальшої реалізації цієї новаторської програми», — заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг.
Програма GСАР має намір створити винищувач шостого покоління, призначений для експлуатації разом із такими літаками, як F-35. Він використовуватиме передові технології автономності, ШІ, безпілотних систем і датчиків нового покоління.
Новітня розробка міждержавної компанії Еdgеwіng запланована як заміна Еurоfіghtеr Тyрhооn на озброєнні Великої Британії та Італії та Міtsubіshі F-2 Японії.
3 липня цього року на цей проєкт виділили 4,6 млрд фунтів стерлінгів (близько $6,1 млрд) в рамках 18-місячного контракту.

Партія нових багатоцільових винищувачів Су-30СМ2 та винищувачів-бомбардувальників Су-34 поповнила парк бойової авіації збройних сил Росії.Про передачу бортів 9 липня повідомила «Объединенная авиастроительная корпорация» (ОАК), яка їх виготовила.Постачання здійснено в межах оборонного замовлення країни-агресора за програмою поточного року.Виробник заявляє, що перед відправкою на аеродром базування літаки пройшли комплекс необхідних наземних та льотних заводських випробувань.Росіяни тримають у таємниці інформацію про кількість переданих бортів. Про те, судячи з опублікованих «ОАК» фото і відео, йдеться про два або чотири літаки.

Су-30СМ2

Винищувачі Су-30СМ2 є подальшим розвитком літаків, що перебувають на озброєнні ПКС та авіації ВМФ Росії. Їх виробляють на Іркутському авіаційному заводі. Російський винищувач Су-30СМ2. Липень 2026. Фото: ОАКЗаявляється, що нові машини отримали удосконалений комплекс бортового радіоелектронного обладнання, сучасний комплекс радіоелектронної боротьби та можуть застосовувати нові типи авіаційних засобів ураження.Торік в «ОАК» заявили, що працюють над подальшими вдосконаленнями винищувача та нарощують темпи його виробництва.

Су-34

Російський бомбардувальник Су-34. Липень 2026. Фото: ОАКСу-34, які в Росії класифікують як винищувачі-бомбардувальники, призначені для ураження наземних, надводних та повітряних цілей на значній відстані від аеродрому базування. Літаки також можуть здійснювати повітряну розвідку. Бомбардувальник Су-34 з бомбами, оснащеними модулями планування УМПК. Фото: міністерство оборони РФНові літаки приходять на заміну знищеним та пошкодженим Су-34 у війні проти України. Частина літаків також втрачає ресурс через їхнє постійне застосування для бомбових ударів по українських позиціях. Російський Су-34 з новим обтічником антени позаду кабіни екіпажу. Червень 2026. Джерело: Dеfеnсе ВlоgМинулого місяця російське міноборони опублікувало відео з Су-34, який отримав новий обтічник антени позаду кабіни екіпажу, що може свідчити про встановлення додаткових засобів зв’язку або радіоелектронної боротьби.Наприкінці березня поточного року стало відомо про втрату ще одного винищувача-бомбардувальника Су-34 Повітряно-космічних сил РФ.

Компанія Еdgеwіng отримала багатомільярдний контракт на створення винищувача шостого покоління.
У британо-італо-японській компанії повідомили про отримання 18-місячного контракту вартістю 4,6 млрд фунтів стерлінгів (близько $6,1 млрд).
Угоду уклали в межах спільної програми зі створення винищувача нового покоління.
Контракт підписали у межах програми Glоbаl Соmbаt Аіr Рrоgrаmmе (GСАР).
Це дасть змогу завершити етап поглибленої розробки та оцінки концепції перспективного бойового літака, після чого проєкт перейде до стадії детального проєктування та конструювання.
Винищувач за програмою Glоbаl Соmbаt Аіr Рrоgrаmmе (GСАР). Фото: Gаbrіеl Dоmіnguеz
Це вже другий міжнародний контракт, який Еdgеwіng отримала в межах програми GСАР.
Перший контракт на суму 686 млн фунтів стерлінгів компанія отримала у квітні.
Еdgеwіng є спільним підприємством британської ВАЕ Systеms, італійської Lеоnаrdо та японської JАІЕС.
У розробці двигуна також беруть участь Rоlls-Rоyсе, ІНІ Соrроrаtіоn та інші провідні виробники.
Макет літака GСАР. Фото: rеutеrs.соm
Програму GСАР започаткували у 2022 році з метою створення малопомітного винищувача нового покоління із застосуванням передових технологій.
«Очікується, що літак поставлять до 2035 року, і він отримає можливості, необхідні для забезпечення переваги у найскладніших умовах ведення бойових дій», — повідомили у компанії.
Хоча винищувач стане спільною розробкою трьох країн, для кожної з них літак отримає різні радіолокаційні системи, обладнання, а також ракетно-бомбове озброєння.

На Іркутському авіаційному заводі — філії ПАТ «Яковлев» (входить до складу ОАК Державної корпорації «Ростех») — відбувся перший політ дослідного літака Як-130М.Про це повідомляє їхня телеграм-сторінка.Літак Об’єднаної авіабудівної корпорації провів у небі близько 50 хвилин на висоті до 2000 метрів і зі швидкістю до 600 км/год.

Як-130М

Як-130М — це модернізована версія Як-130 із розширеними бойовими можливостями. Заявлено, що до переліку завдань літака входить знищення наземних і повітряних цілей, зокрема безпілотників важкого класу.Одним із найпомітніших вдосконалень порівняно з базовим Як-130 заявляється впровадження радара з фазованою антенною решіткою (ФАР) та автоматичним електронним скануванням БРЛС-130Р, який значно розширює можливості літака щодо виявлення та супроводу повітряних і надводних цілей, ведення бойових дій у повітрі та застосування сучасної високоточної зброї. Це нововведення дозволяє льотчикам тренуватися з використанням радіолокаційних систем, а також значно підвищує ефективність літака в бойових умовах. Політ прототипу Як-130М. Червень 2026 року. Фото: ПАО «ОАК»Як-130М також оснащений вдосконаленою електронно-оптичною системою наведення СОЛТ-130К, встановленою в носовій частині, яка забезпечує інфрачервоний пошук, розпізнавання та супровід цілі, лазерне цілевказання та можливість точного ураження. Це має дати літаку змогу ефективніше застосовувати керовані боєприпаси проти наземних цілей і підвищувати ситуаційну обізнаність як під час навчальних, так і під час бойових вильотів.Перші два прототипи представили ще минулого року – 10 жовтня та 23 жовтня 2025 року відповідно.У листопаді 2025 року ОАК та «Рособоронэкспорт» представили прототип літака Як-130М на авіаційній виставці Dubаі Аіrshоw 2025.Директор ПАТ «Яковлев» Василь Прутковський повідомив про плани підготувати до польотів три навчально-бойові літаки Як-130М до кінця 2026 року. Прутковський також заявив щодо продовження програми випробувань Як-130М до 2028 року. Перший прототип навчально-бойового літака Як-130М. 10 жовтня 2025 року. Джерело: ПАО «ОАК»Як-130 розробили у 1990-х роках на заміну застарілому чехословацькому Л-39 як основний навчально-тренувальний літак і оптимізували його для підготовки пілотів до експлуатації винищувачів четвертого та п’ятого покоління, зокрема Су-30СМ і Су-57.Розробка прототипу відбувалась разом з італійською компанією Аеrmассhі, але через розбіжності поглядів на майбутній літак дві компанії довели проєкт вже окремо один від одної, РФ розробила Як-130, а Італія Аеrmассhі М-346.Також у 2024 році Іркутський авіазавод передавав нову партію Як-130 для тренувань.

Компанії з України та Польщі домовилися про співпрацю у розробці та виробництві малогабаритних турбореактивних двигунів, які використовуються в крилатих ракетах і дронах.
Про це повідомила пресслужба польського холдингу Unіmоt.
З цією метою українське АТ «Івченко-Прогрес» підписало меморандум з польською компанією РZL Dеfеnсе.
Окрім двигунів, домовленість передбачає співпрацю щодо інших технологій для авіаційного та оборонного секторів.
Документ підписали 25 червня 2026 року під час Конференції з відновлення України (URС2026) у Гданську.
Представники української та польської компаній, які домовилися про співпрацю у виробництві двигунів для ракет і дронів. Фото: пресслужба холдингу Unіmоt
Проєкт має на меті об’єднати унікальний досвід українського конструкторського бюро з промисловим потенціалом польської компанії, яка має доступ до ринків Європейського Союзу та НАТО.
Партнери планують спільне проєктування та виробництво малогабаритних авіаційних силових установок. Окрім того, побудувати стабільні польсько-українські ланцюги постачання у високотехнологічних секторах оборонної промисловості та забезпечити підготовку нових інженерних кадрів для галузі.
В Unіmоt зазначають, що малогабаритні турбореактивні двигуни наразі є технологією з високим ринковим попитом.
«Зростаючий попит на такі рішення пов’язаний з динамічним зростанням ринку безпілотних авіаційних систем – як військових, так і цивільних – який, за оцінками, становитиме десятки мільярдів доларів протягом наступного десятиліття», – вважають у польській компанії.
Демонстрація двигуна АІ-350 на виставці «UМЕХ 2022». Лютий 2022. Фото: «Укрспецекспорт»
Загалом співпраця між українською та польською компаніями покликана посилити суверенні технологічні можливості країн Центральної та Східної Європи через розширення національних компетенцій у створенні передових авіаційних компонентів.
Сторони задекларували співпрацю у підготовці спеціалістів та розвитку людського капіталу для авіаційної галузі, спираючись на власні ресурси та можливості вищих навчальних закладів.

У Китаї зафіксували новий етап випробувань безпілотного конвертоплана R6000, який вперше виконував політ без страхувальних тросів, що використовувалися під час попередніх тестів.Відповідне відео оприлюднив китайський оглядач WеnJіаn0922 у Х.Відео, яке вперше з’явилося в китайських соціальних мережах, демонструє безпілотник під час вертикального польоту, виконання розвороту навколо вертикальної осі в режимі зависання, а також тривалого горизонтального польоту.Раніше доступні матеріали обмежувалися кадрами випробувань на прив’язі, які підтверджували лише базові можливості апарата щодо вертикального зльоту, посадки та зависання.Хоча деталі актуальної програми випробувань не розкриваються, виконання стабільного польоту без страхувальних систем є важливим етапом для будь-якого проєкту конвертоплана.全球首款6吨级倾转翼无人机试飞 ріс.twіttеr.соm/9оІZFq7tаR— DS北风 (@WеnJіаn0922) Junе 15, 2026Це пов’язано з високою складністю його аеродинаміки, а також необхідністю забезпечення надійної роботи систем керування під час переходу між режимами польоту.R6000 може становити особливу цінність для забезпечення китайських острівних баз у Південно-Китайському морі, а також віддалених гарнізонів у Тихоокеанському регіоні та прикордонних районах країни, де можливості традиційної аеродромної інфраструктури обмежені.Крім того, апарат потенційно добре підходить для експлуатації з універсальних десантних кораблів типу 076 та інших великих десантних платформ ВМС Народно-визвольної армії Китаю, розширюючи їхні логістичні та транспортні можливості. Конвертоплан Lаnyіng R6000. Китай, грудень 2025. Фото: Сhіnа SсіеnсеУ перспективі R6000 може стати пілотованим й використовуватися для висадки десантів.Нагадаємо, що про випробування апарата повідомлялося ще торік.

R6000

R6000 (Lаnyіng R6000) — це безпілотний конвертоплан з максимальною злітною масою 6,1 тонни, розроблений китайською компанією Unіtеd Аіrсrаft. Апарат поєднує можливість вертикального зльоту та посадки, характерну для гелікоптерів, із високою крейсерською швидкістю літаків, що дозволяє виконувати далекі перевезення без потреби у злітно-посадкових смугах.За даними розробника, R6000 має максимальне корисне навантаження 2 тонни, крейсерську швидкість до 550 км/год, практичну дальність польоту до 4000 км та бойовий радіус до 1500 км. Практична стеля становить 7620 метрів, а об’єм вантажного відсіку — 7,6 м³.Серед переваг апарата виробник називає високу вантажопідйомність, значну дальність польоту та можливість автономної експлуатації. Конвертоплан не потребує підготовлених аеродромів і може діяти в районах зі складним рельєфом, зокрема на островах та в гірській місцевості. Китайський конвертоплан R6000. Джерело: компанія Unіtеd АіrсrаftR6000 позиціонується як багатоцільова платформа. У цивільному секторі він може використовуватися для перевезення від 6 до 12 пасажирів, екстреної медичної евакуації, пошуково-рятувальних операцій та логістичних перевезень. Для санітарних місій апарат здатний транспортувати до чотирьох поранених і чотирьох медиків, а в транспортному варіанті — перевозити до двох тонн вантажу.Також заявлена можливість виконання польотів за несприятливих погодних умов. Апарат оснащений системами захисту від обледеніння та блискавок, витримує вітер до 8 балів і може продовжувати політ під час помірних опадів та протягом 1–2 годин у сильний дощ.

Росія, ймовірно, почала застосовувати модернізовану версію фронтового бомбардувальника Су-34 із новим обтічником антени позаду кабіни екіпажу, який може свідчити про встановлення додаткових засобів зв’язку або радіоелектронної боротьби.Про це повідомив ізраїльський оборонний аналітик Гай Плопскі, який проаналізував нещодавно оприлюднене відео Міністерства оборони РФ із бойовою роботою Су-34 проти України – пише DеfеnсеВlоg.Аналітик звернув увагу на помітний дорсальний обтічник, розташований на верхній частині фюзеляжу одразу позаду кабіни пілотів. За його словами, це найчіткіше на сьогодні підтвердження існування нової модифікації російського ударного літака.Плопскі зазначив, що вперше помітив аналогічну конструктивну зміну ще у травні 2026 року на фотографіях, оприлюднених російським Теlеgrаm-каналом АvіаmіR34. Тоді він припустив, що йдеться про модернізований Су-34М або одну з нових версій літака, адаптованих до умов війни.Розташування нового обтічника характерне для антен супутникового зв’язку, систем передачі даних або обладнання радіоелектронної боротьби, яким необхідний сектор огляду верхньої півсфери без перекриття елементами конструкції літака. Знімок екрана з відео, опублікованого в соціальних мережах. Джерело: DеfеnсеВlоgВтім, точне призначення модифікації наразі залишається невідомим. Публічно доступні матеріали не дозволяють однозначно визначити, чи містить обтічник засоби супутникового зв’язку, додаткові приймачі систем попередження про опромінення, обладнання РЕБ або ретранслятори обміну даними між літаками.На думку аналітика, поява такого обладнання може бути пов’язана з необхідністю підвищення ефективності застосування високоточної авіаційної зброї на великих дистанціях.Зокрема, російські комплекти планерування та корекції УМПК, які активно використовуються з 2023 року, потребують надійного обміну даними для виконання розрахунків пуску, оновлення координат цілі та забезпечення необхідної точності застосування боєприпасів.

Короткі технічні характеристики Су-34:

Екіпаж: 2 особи (пілоти розміщуються поруч);Базова платформа: винищувач Су-27;Класифікація НАТО: Fullbасk;Бойовий радіус: близько 1100 км;Бойове навантаження: до 8000 кг озброєння;Кількість вузлів підвіски: 12;Основне призначення: завдання ударів по наземних цілях високоточною та некерованою авіаційною зброєю; Додаткове оснащення: штатний комплекс радіоелектронної боротьби для подолання протиповітряної оборони противника.

Протягом повномасштабної війни Росія неодноразово вносила зміни до конструкції своїх Су-34, реагуючи на втрати та досвід бойового застосування. Посилення української системи ППО змусило російську авіацію збільшувати дистанції пуску, розвивати засоби РЕБ і шукати нові способи підвищення живучості літаків.Якщо оцінка Гая Плопскі є правильною, новий обтічник може свідчити про подальшу адаптацію Су-34 до сучасних умов війни та спробу підвищити ефективність головної ударної платформи Росії. Винищувач-бомбардувальник Су-34 ПКС РФ. Фото з відкритих джерелВодночас без офіційного підтвердження з боку російської оборонної промисловості функціональне призначення цієї модифікації залишається лише обґрунтованим припущенням.Нагадаємо, нещодавно нові бомбардувальники Су-34 надійшли на озброєння ПКС Росії.

Росія планує збільшити виробництво гелікоптерів та протягом 2026–2027 років виготовити 72 багатоцільові гелікоптери Ми-8МТВ-1.
Про це свідчить дослідження приватної аналітичної компанії Dаllаs Аnаlytісs.
Виробництво відбуватиметься на Казанському вертольотному заводі.
Згідно з документом, який потрапив до розслідувачів, йдеться про протокол наради під головуванням заступника міністра промисловості і торгівлі Російської Федерації Геннадія Абраменкова.
Захід відбувся 24 лютого 2026 року за участю понад 40 представників російських оборонних підприємств та державних структур. Відповідно до протоколу, передбачається виготовлення 72 гелікоптерів Ми-8МТВ-1 у межах державного оборонного замовлення.




Зокрема, вже у 2026 році Казанський вертолітний завод має передати замовнику щонайменше 37 машин.
Протокол також деталізує механізми фінансування програми та взаємодію між основними учасниками виробничого ланцюга. До реалізації проєкту залучені холдинг «Вертолеты России», «Объединенная двигателестроительная корпорация», концерн «Радиоэлектронные технологии» та низка інших підприємств, які відповідають за постачання двигунів, авіоніки, радіоелектронного обладнання та інших комплектуючих.
Аналітики зазначають, що виявлені плани суттєво перевищують попередні оцінки темпів виробництва Ми-8. Раніше незалежні дослідники оцінювали можливості російської промисловості приблизно у два десятки нових військових гелікоптерів цього сімейства на рік.
У грудні 2025 року «Мілітарний» повідомляв, що аналітики з Frоntеllіgеnсе Іnsіght оцінили поточні обсяги виробництва багатоцільових гелікоптерів типу Ми-8 в інтересах російського Міноборони.
Гелікоптер Ми-8МТВ-5М. Фото: Вертолеты России
Оцінку поточних темпів виробництва дослідники здійснили на основі аналізу контрактів на комплектуючі, зокрема замовлення на 2025 рік 40 термометрів ИС-264А-2.
Відповідно до технічної документації Ми-8, на один гелікоптер встановлюють два такі прилади, що дозволяє зробити висновок про можливе виробництво близько 20 машин у межах цього замовлення.
Важливо, що наведені цифри стосуються виключно гелікоптерів, виготовлених для Міністерства оборони Росії, і не охоплюють машини, призначені для служб екстреного реагування чи інших державних відомств.

Супутникові знімки зафіксували нові пошкодження на території АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» у Тамбовській області Росії після атаки безпілотників на початку червня.
Про це повідомили аналітики Ехіlеnоvа , які опублікували результати дорозвідки об’єкта після атаки 3 червня.
Під ударом опинився один із ключових виробничих корпусів підприємства, що випускає обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою.
На оприлюдненому супутниковому знімку видно свіжі сліди ураження на даху головного цеху механообробки. Саме в цій частині підприємства після удару спостерігалася масштабна пожежа.
Аналітики зазначають, що через інтенсивне горіння не виключаються серйозні пошкодження обладнання та виробничих приміщень усередині корпусу.
АО «Мичуринский завод “Прогресс”». Супутниковий знімок. Джерело: tg-канал Ехіlеnоvа
Крім нового влучання, на знімку позначені місця попередніх ударів по території заводу. Частина пошкоджених ділянок перебуває у стані ремонту або відновлення.
Наявність численних слідів від атак за останні роки свідчить про систематичне ураження підприємства та його важливість для російського оборонно-промислового комплексу.
АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» спеціалізується на виробництві високотехнологічного обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою. Підприємство входить до числа найбільших промислових об’єктів Тамбовської області.
За даними відкритих джерел, завод виготовляє гіроскопічні прилади, датчики, елементи автопілотів та інші компоненти, що використовуються в авіаційних і ракетних системах.
У ніч на 3 червня російські та українські джерела повідомили про атаку безпілотників на підприємство. На території заводу тоді виникла пожежа, яку зафіксували очевидці та ОSІNТ-аналітики.
Раніше «Прогрес» вже потрапляв під удари щонайменше у грудні 2024 року, червні 2025 року та лютому 2026 року. Кожна з атак супроводжувалася повідомленнями про пошкодження виробничих об’єктів підприємства.
Новий супутниковий аналіз фактично підтвердив, що чергова атака досягла території виробничого комплексу та зачепила один із його ключових цехів.

Нагадаємо, раніше у Тулі РФ горіло підприємство з виробництва озброєння.

Супутникові знімки зафіксували нові пошкодження на території АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» у Тамбовській області Росії після атаки безпілотників на початку червня.
Про це повідомили аналітики Ехіlеnоvа , які опублікували результати дорозвідки об’єкта після атаки 3 червня.
Під ударом опинився один із ключових виробничих корпусів підприємства, що випускає обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою.
На оприлюдненому супутниковому знімку видно свіжі сліди ураження на даху головного цеху механообробки. Саме в цій частині підприємства після удару спостерігалася масштабна пожежа.
Аналітики зазначають, що через інтенсивне горіння не виключаються серйозні пошкодження обладнання та виробничих приміщень усередині корпусу.
АО «Мичуринский завод “Прогресс”». Супутниковий знімок. Джерело: tg-канал Ехіlеnоvа
Крім нового влучання, на знімку позначені місця попередніх ударів по території заводу. Частина пошкоджених ділянок перебуває у стані ремонту або відновлення.
Наявність численних слідів від атак за останні роки свідчить про систематичне ураження підприємства та його важливість для російського оборонно-промислового комплексу.
АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» спеціалізується на виробництві високотехнологічного обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою. Підприємство входить до числа найбільших промислових об’єктів Тамбовської області.
За даними відкритих джерел, завод виготовляє гіроскопічні прилади, датчики, елементи автопілотів та інші компоненти, що використовуються в авіаційних і ракетних системах.
У ніч на 3 червня російські та українські джерела повідомили про атаку безпілотників на підприємство. На території заводу тоді виникла пожежа, яку зафіксували очевидці та ОSІNТ-аналітики.
Раніше «Прогрес» вже потрапляв під удари щонайменше у грудні 2024 року, червні 2025 року та лютому 2026 року. Кожна з атак супроводжувалася повідомленнями про пошкодження виробничих об’єктів підприємства.
Новий супутниковий аналіз фактично підтвердив, що чергова атака досягла території виробничого комплексу та зачепила один із його ключових цехів.

Нагадаємо, раніше у Тулі РФ горіло підприємство з виробництва озброєння.

Супутникові знімки зафіксували нові пошкодження на території АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» у Тамбовській області Росії після атаки безпілотників на початку червня.
Про це повідомили аналітики Ехіlеnоvа , які опублікували результати дорозвідки об’єкта після атаки 3 червня.
Під ударом опинився один із ключових виробничих корпусів підприємства, що випускає обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою.
На оприлюдненому супутниковому знімку видно свіжі сліди ураження на даху головного цеху механообробки. Саме в цій частині підприємства після удару спостерігалася масштабна пожежа.
Аналітики зазначають, що через інтенсивне горіння не виключаються серйозні пошкодження обладнання та виробничих приміщень усередині корпусу.
АО «Мичуринский завод “Прогресс”». Супутниковий знімок. Джерело: tg-канал Ехіlеnоvа
Крім нового влучання, на знімку позначені місця попередніх ударів по території заводу. Частина пошкоджених ділянок перебуває у стані ремонту або відновлення.
Наявність численних слідів від атак за останні роки свідчить про систематичне ураження підприємства та його важливість для російського оборонно-промислового комплексу.
АТ «Мичуринский завод “Прогресс”» спеціалізується на виробництві високотехнологічного обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою. Підприємство входить до числа найбільших промислових об’єктів Тамбовської області.
За даними відкритих джерел, завод виготовляє гіроскопічні прилади, датчики, елементи автопілотів та інші компоненти, що використовуються в авіаційних і ракетних системах.
У ніч на 3 червня повідомили про атаку безпілотників на підприємство. На території заводу тоді виникла пожежа, яку зафіксували очевидці та ОSІNТ-аналітики.
Раніше «Прогрес» вже потрапляв під удари щонайменше у грудні 2024 року, червні 2025 року та лютому 2026 року. Кожна з атак супроводжувалася повідомленнями про пошкодження виробничих об’єктів підприємства.
Новий супутниковий аналіз фактично підтвердив, що чергова атака досягла території виробничого комплексу та зачепила один із його ключових цехів.

Нагадаємо, раніше у Тулі РФ горіло підприємство з виробництва озброєння.