Суспільне

Справу підприємця із Вінницької області, якого обвинувачують у незаконному експорті деревини до Туреччини, передали до суду. За версією слідства, він підробив документи, аби мати можливість відправити пиломатеріали закордон.Про це повідомили на Fасеbооk-сторінці Бюро економічної безпеки у Вінницькій області.Правоохоронці вважають, що чоловік експортував до Туреччини майже 45 кубометрів дубових пиломатеріалів. «Щоб надати операціям вигляду легальних та підтвердити законність походження деревини, підробив відповідні документи. Надалі на підставі цих документів він отримав сертифікат про походження пиломатеріалів об'ємом 44,6 м³ та можливість експортувати деревину», — стверджують у БЕБ.Чоловіка судитимуть за двома статтями Кримінального кодексу України: підроблення офіційних документів та використання завідомо підроблених документів, частина 1 та частина 4 статті 358; переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України, частина 1 статті 201-1.У Вінницькій обласній прокуратурі уточнили, що якщо провину підприємця доведуть, йому загрожує до пʼяти років увʼязнення. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

Клуб УПЛ «Епіцентр» на останніх хвилинах переміг чинного фіналіста Кубка України «Чернігів» в перенесеному матчі 1/8 фіналу турніру (2:1). Команда стала шостою, яка пройшла до наступного етапу турніру. Футбол. Кубок України. 1/8 фіналу«Чернігів» — «Епіцентр» (Кам'янець-Подільський) 1:2 Голи: Безгубченко, 45 2 — Миронюк, 24, Євпак, 86 Як пройшов матч «Чернігів» — «Епіцентр»? Матч стартував у середу, 28 жовтня, у Чернігові, однак через повітряну тривогу його довелось перервати на восьмій хвилині. Після цього гру поновили, однак знов призупинили її на 22-й хвилині через небезпеку повітряної атаки. Догравання призначили на наступний день, до того ж змінили місце зустрічі — на стадіон «Арсенал-Арена» в селищі Щасливе Київської області. Наступного дня, за дві хвилини після поновлення протистояння, «Епіцентр» відкрив рахунок — Микола Миронюк з меж штрафного майданчика відправив м'яч по діагоналі до лівого кута воріт. Рахунок зрівняв півзахисник «Чернігова» Джиліндо Безгубченко, який майже впритул до воріт пробив головою після того, як його напарник по команді Валерій Рогозинський вивів м'яч до воріт, провівши його з іншої половини поля. Матч призупиняли через повітряну тривогу на 58-й хвилині за рахунку 1:1, однак згодом його поновили. Вирішальним голом відзначився гравець «Епіцентра» — Максим Євпак, забивши на 86-й хвилині. Що означає результат матчу ФК «Чернігів» — Епіцентр»? «Епіцентр» проходить до чвертьфіналу Кубка України, долучившись до «Шахтаря», «Вереса», «Харкова», «Полісся» та «Металіста». Ще дві команди, які пройдуть до наступного раунду визначаться в матчах «Зоря» — «Кривбас», «Карпати» — «Олександрія». Минулого року «Епіцентр» припинив участь у Кубку України після стартового раунду — команда вилетіла від «Агротеху», який грав в аматорському чемпіонаті та вперше брав участь у розіграші Кубку України. «Епіцентр» тоді проводив дебютний сезон в УПЛ. У сезоні 2025/26 «Чернігів» оновив власний рекорд, пройшовши до фіналу Кубка України. У вирішальному матчі команда поступилася «Динамо», та здобула право зіграти у відборі Ліги Європи. Що далі для команд? Наступний матч «Епіцентр» проведе проти «Зорі» в УПЛ в гостях у понеділок, 2 листопада, о 13:00 за київським часом. А «Чернігів» у Першій лізі зіграє на виїзді проти «Фенікс-Маріуполь» у неділю, 1 листопада, об 11:00.

Радник президента Сергій Бескрестнов заявив, що Росія виробляє до трьоїх тисяч реактивних дронів типу Shаhеd на місяць.Про це Сергій Бескрестнов заявив журналістам.Він також повідомив, що дрон типу «Герань-5» — це окремий тип дронів, і їх Росія виробляє до 700 одиниць на місяць. «За відсотком використання я бачу, що вони дійсно намагаються зробити запас для того, щоб атакувати нас взимку. Я постійно кажу, що ми знаходимо уламки шахедів, трапів і бачимо дату виробництва. І ми постійно бачимо, що вони відправляють до нас дрони типу Shаhеd буквально з виробництва. Тобто тиждень — і вже атакують нас. Тобто у них немає великого запасу», — сказав Сергій Бескрестнов.Він заявив, що росіяни масштабують виробництво дронів різних типів. Також радник повідомив, що росіяни диверсифікують виробництво дронів. Вже є щонайменше 5 конструкторських бюро у Росії, які працюють над ракетами та дронами.За його словами, Україна має здешевлювати вартість ППО для збиття дронів типу Shаhеd. «130 тисяч доларів коштує звичайний «Шахед». І зараз, коли ми збиваємо ці «шахеди» ракетами, які коштують 300 тисяч, 400 тисяч, півмільйона, а навіть і мільйон доларів, ну, це трошки божевілля», — сказав Сергій Бескрестнов.Він заявив, що Китай теж залучений до виробництва російських дронів. «Ми бачимо з чого складається Shаhеd: меш-модем китайський, двигуни китайські, камери китайські. Це дуже важливі компоненти Shаhеd, без яких не буде працювати вся система. І також проти нас працюють інженери Китаю. Тобто проти нас працюють одразу дві країни», — сказав Сергій Бескретов.26 серпня уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомляв, що серед залишків російських балістичних ракет 9М723 «Іскандер», 3М22 «Циркон» та РМ-48У для ударів по наземних цілях із комплексів С-300/400 продовжують знаходити іноземні компоненти мікроелектроніки з Китаю, Японії та країн Європи. Найбільше елементів — виробництва США.

23 жовтня перша леді США Меланія Трамп заявила про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо перемир'я в районі тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині для проведення гуманітарної операції. Згодом омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив, що Україна та Росія досягли домовленостей щодо проведення гуманітарної місії . Вони передбачають забезпечення режиму тиші, доставлення гуманітарної допомоги, проведене технічне розмінування та вільне пересування цивільних. 27 жовтня о 3 ранку в Олешках запровадили режим тиші для проведення гуманітарної операції. Все, що відомо про ситуацію на Херсонщині — в онлайні Суспільного.У другий день дотримання режиму тиші комунальники Херсона вийшли працювати у «червоні зони» міста, куди не мали доступу через обстріли та дрони. Вони прибирають наслідки російських влучань, обрізають троянди, облаштовують меморіали з іменами загиблих військових.У кварталах, куди півтора року не могли дістатися ні поліція, ні швидка, ні комунальні служби, працівники зашивають вікна ОSВ-плитами та розчищають дороги.За добу на території Херсонщини обстрілів та влучань по об'єктах цивільної та критичної інфраструктури не фіксували. Про це вранці 29 жовтня у Fасеbооk повідомив керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.У дописі йдеться, що минулої доби з деокупованих громад правобережжя евакуювали шестеро людей.Станом на ранок 29 жовтня українська та російська сторони дотримуються режиму тиші в Олешках, повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.«Режим тиші вже триває 54 години. Він розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Сторони повністю дотримуються погоджених домовленостей, порушень режиму тиші не зафіксовано», — написав він у Fасеbооk.За словами Лубінця, наразі триває розмінування маршрутів, необхідних для проведення гуманітарної місії, та формування гуманітарного вантажу, який планується доставити до Олешок завтра, 30 жовтня.Українська делегація вирушила до тимчасово окупованих Росією Олешок у Херсонській області, щоб забезпечити можливості безпечного виїзду людей, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Лубінець зазначив, що теж перебуває у складі делегації. За його словами, представники України мають намір доправити гуманітарну допомогу людям, які залишаються в місті. «Ця робота відбувається в межах домовленостей, досягнутих з уповноваженою з прав людини в РФ Яною Лантратовою, за сприяння та координації першої леді США Меланії Трамп», — зазначив Дмитро Лубінець.Білоруське державне медіа БЕЛТА заявило, що представники України та Росії вже покинули Білорусь з аеропорту Гомеля та вирушать у тимчасово окуповані Олешки.Директор кримського сафарі-парку «Тайган» та зоопарку «Казка» у Ялті Олег Зубков заявив, що долучиться до російського гуманітарного конвою для евакуації жителів тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині. За його словами, він планує зайнятися вивезенням тварин.Про це 29 жовтня повідомило РІА «Новости Крым» у Теlеgrаm. «Я їду у складі гуманітарного конвою, який вивозитиме жителів Олешок. Деякі з них будуть із домашніми тваринами. А тварин потрібно перевозити окремо», — про це директор кримського сафарі-парку «Тайган» розповів у розмові з російськими журналістами.

В Одеській обласній станції переливання крові 31 жовтня проведуть донорську акцію до Геловіну. Здати кров можна буде з 8:00 до 13:00 без попередньої реєстрації. Нині запаси донорської крові в регіоні критично малі, розповіла Суспільному комунікаційниця Одеської обласної станції переливання крові Діана.За її словами, станція двічі на місяць організовує робочі суботи, щоб люди, які не мають можливості здати кров у будні, могли долучитися до донорства. Цього разу друга робоча субота припала на 31 жовтня — Геловін. Тому медики вирішили використати цю дату, щоб привернути увагу до потреби в донорській крові. «Бо кров потрібна не лише вампірам, а й пацієнтам після операцій, травм, пологів, онкологічного лікування», — зазначила Діана.До акції працівники планують тематично прикрасити станцію. Долучитися можуть як постійні донори, так і люди, які вирішили здати кров уперше. Також можна прийти, щоб підтримати знайомих під час донації. Запаси крові критично малі: скільки донорів може прийняти станціяЗа словами комунікаційниці, нині станція потребує донорів, оскільки запаси крові критично малі. Зокрема, за її даними, майже повністю вичерпались запаси І(-) та ІІІ(-) групи. «Сьогодні запаси критично малі. Ми закликаємо кожного, хто може, долучатись до донорства крові», — повідомила Діана.Щодня станція готова приймати та обробляти кров від понад сотні донорів. Таку саму кількість людей зможуть прийняти й 31 жовтня.Діана зазначила, що заклад забезпечує компонентами крові лікарні всієї Одеської області. Для збільшення кількості донацій медики організовують не лише робочі суботи. Цього літа станція вперше проводила забір крові в парках Одеси. Крім того, майже щодня виїзна бригада відвідує лікарні та громади області, щоб люди могли здати кров ближче до дому. Хто може здати кров 31 жовтня та як підготуватисяДо донорської акції можуть долучитися повнолітні люди з масою тіла понад 50 кілограмів, які не мають медичних протипоказань. Попередньо записуватися не потрібно — охочих прийматимуть у порядку живої черги з 8:00 до 13:00.Із собою необхідно мати паспорт або електронний документ у застосунку «Дія».Перед донацією слід дотримуватися рекомендацій щодо харчування. Зокрема, у день здавання крові не варто вживати молочні продукти, яйця, соління та горіхи. Водночас приходити натщесерце не потрібно: перед процедурою можна поснідати кашею, нежирним м'ясом і випити солодкого чаю.На станції також рекомендують утриматися від алкоголю та приймання ліків протягом 72 годин перед донацією. Водночас можливість здати кров залежить від конкретного препарату та стану здоров'я, тому припиняти призначене лікування без консультації з лікарем не слід.Існують і тимчасові протипоказання. Зокрема, після нещодавньої хвороби на станції рекомендують зачекати щонайменше два тижні, а після стоматологічного лікування — врахувати можливе тимчасове обмеження.За словами Діани, шестимісячне відсторонення від донорства може стосуватися людей, які перенесли великі операції, переливання крові, трансплантацію тканин чи клітин, зробили татуювання або пірсинг. Також обмеження можуть діяти після контакту з чужою кров'ю або тісного побутового контакту з людиною, хворою на гепатит В.Остаточне рішення про допуск до донації ухвалюють медики після огляду та оцінки стану здоров'я. Скільки триває донація та як використовують донорську кровБезпосередньо забір цільної крові триває близько 15 хвилин. Утім, уся процедура, включно з реєстрацією, медичним оглядом та оформленням документів, за сприятливих умов займає до години.За одну донацію у людини беруть близько 450 мілілітрів крові. Донор також проходить передбачені обстеження, отримує довідку про донацію та компенсацію на харчування, яка, за інформацією представниці станції, становить 103 гривні.Після забору кров розділяють на компоненти, які використовують для лікування різних пацієнтів. Термін їхнього зберігання відрізняється: тромбоцити — до п'яти днів; еритроцити — до 42 днів; плазма — до трьох років.Завдяки розділенню крові на компоненти одна донація може допомогти трьом пацієнтам.На станції наголошують, що донорство особливо важливе в умовах постійної потреби лікарень у компонентах крові. Тим, хто хоче стати донором, але вагається, радять спочатку прийти на консультацію та поставити медикам усі запитання. «Сумніви — це нормально. Але ви в цьому не будете самі: приходьте, питайте, дізнавайтесь — і, якщо все гаразд, здавайте кров. Для вас це близько години, а для пацієнтів це шанс на життя», — підсумувала Діана. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та областіСтежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

Російські війська вдень 28 жовтня завдали ударів трьома керованими авіабомбами по Золочеву на Харківщині. Внаслідок атаки 72-річна жінка дістала вибухове поранення та акубаротравму.Про це 29 жовтня повідомив Суспільному очільник Золочівської громади Віктор Коваленко.«Вибухове поранення з пошкодженням м'яких тканин лівого стегна, акубаротравму дістала 72-річна жінка. Постраждалу каретою швидкої допомоги доправили до обласної клінічної лікарні», — каже Коваленко.Росіяни атакували Золочів о 14:20 28 жовтня. Були пошкоджені 13 приватних будинків, газо- та енергомережі мережі та приміщення церкви, повідомляв Віктор Коваленко. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

«Бандероллю» та трьома «Шахедами» росіяни атакували Лозівську громаду на Харківщині 29 жовтня — під ударом приватний сектор та критична інфраструктура. Щонайменше п'ятеро людей дістали пораненьПро це у коментарі Суспільне Харків розповів міський голова Лозової Сергій Зеленський.«За сьогодні вже чотири удари — одна «Бандероль» і три «Шахеди». Три удари по самій Лозовій, один — по одному зі старостинських округів. Б'ють по критичній інфраструктурі та приватному сектору. Ці атаки націлені на знищення жителів Лозівщини», — сказав Зеленський.Маємо п'ятьох поранених, чотирьох з них забрали швидкі. Ще в одного травма легка, його оглушило. Це цивільні люди, переважно жителі приватного сектору. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

У Чернівцях не об'єднуватимуть гімназію №20 із ліцеєм №8. «За» відповідне рішення проголосували 22 депутати міської ради.Про це стало відомо на 84-й сесії міської ради від 29 жовтня.Батьки учнів гімназії втретє прийшли на сесію, щоб виступити проти приєднання закладу. «Ніхто свою думку не змінив і не може змінити, бо немає жодного аргументу, який би нас переконав. У цьому об'єднанні немає ані академічної, ані соціальної, ані економічної доцільності», — сказали представники батьківського комітету.Вони просили депутатів підтримати проєкт звернення щодо вилучення з рішення міської ради від 26 червня згадки про приєднання гімназії №20 до ліцею №8.За рішення не об'єднувати проголосували 22 депутати, проти — жоден. Не голосували — восьмеро. Що відомо про позицію батьківБатьки учнів гімназії №20 раніше виступали проти можливого об'єднання закладу з ліцеєм №8. Під час сесії міської ради 30 липня вони закликали депутатів не підтримувати таке рішення.Представниця батьківського комітету Олександра Віцько заявляла, що аргументи про демографічний спад та потребу в сучасному обладнанні не переконали батьків у доцільності реорганізації. За її словами, ситуація з кількістю учнів у гімназії не відповідала аргументам про демографічні проблеми.Батьки також побоювалися, що після об'єднання частина педагогів може втратити навчальне навантаження, а учнів згодом можуть перевести до іншої будівлі.Проти приєднання виступила й директорка гімназії №20 Світлана Жуковська. Вона розповідала, що спочатку вважала об'єднання можливим, однак після зустрічей із батьками змінила думку. За її словами, вона не побачила фінансової та освітньої вигоди від такого рішення.У травні батьки також зареєстрували петицію із закликом не приєднувати гімназію до ліцею №8. Звернення зібрало понад 250 підписів, необхідних для розгляду. Чому хотіли об'єднати гімназію з ліцеємУ коментарі Суспільному начальниця управління освіти Чернівецької міської ради Ірина Ткачук розповідала, що можливе приєднання гімназії №20 до ліцею №8 було передбачене перспективним планом трансформації мережі закладів освіти, який депутати міської ради затвердили у лютому 2025 року.За її словами, зміни пов'язані насамперед із реформою старшої профільної школи. Вона передбачає, що академічні ліцеї поступово мають стати закладами, де навчатимуться учні 10–12 класів, а початкова та базова школа функціонуватимуть окремо. «Коли ми відділимо маленьких дітей від старших, то зможемо створити для кожної вікової категорії своє освітнє середовище. Це одна з вимог реформи. Також ми зможемо залучити субвенції з державного бюджету для того, щоб змінити середовище, сформувати SТЕМ-лабораторії», — каже Ткачук.Також, за її словами, під час розроблення перспективного плану враховували демографічну ситуацію. «Ми бачимо, що кількість дітей у громаді зменшується. Тому потрібно формувати таку мережу закладів, яка буде спроможною працювати і через кілька років», — сказала Ткачук.За словами Ткачук, учні, які вже навчаються у гімназії №20 та ліцеї №8, завершуватимуть навчання у своїх школах, а зміни відбуватимуться поступово у наступні роки.Зміни мали стосуватися формування перших класів у гімназії №20 — там планували збільшити їхню кількість. «Також випускники дев'ятих класів можуть бути автоматично зараховані до десятих класів цього ж закладу відповідно до порядку зарахування», — сказала Ткачук.За словами Ткачук, об'єднання не передбачало звільнення педагогів з гімназії. «Усі педагоги залишаються на своїй роботі, тому що є діти й є навантаження. Поступово, коли буде виводитися середня школа, годин може ставати менше. Але це не відбудеться за один рік — це тривалий процес. Воно буде реалізовуватися поступово, фактично протягом десятиліття, поки всі діти завершать навчання», — каже Ткачук. Чому хотіли приєднати саме гімназію №20За словами Ткачук, під час підготовки перспективного плану розглядали кілька варіантів — зокрема і гімназію №18 та школу №30, які розташовані поруч.Одним із головних критеріїв була територіальна наближеність закладів. Водночас, каже вона, інші заклади, які розташовані неподалік, не відповідають вимогам або виконують інші функції. «Для того, щоб мати відповідну наповнюваність і отримувати фінансовий ресурс, було ухвалено рішення саме про об'єднання гімназії №20», — сказала Ткачук. Якою була позиція ліцею №8Директорка ліцею №8 Романа Фисюк у коментарі Суспільному розповідала, що заклад не наполягає на приєднанні саме гімназії №20. «Абсолютно не є принципово, щоб до нас доєднали саме 20 гімназію. Ми також шукаємо компромісне рішення. Ми не хочемо нікого образити чи щось забрати», — сказала директорка.Водночас вона каже, що сам ліцей уже кілька років переповнений. «Ми маємо більше дітей, ніж передбачає проєктна потужність будівлі. Через це нам дуже складно організовувати освітній процес так, як цього вимагає реформа», — сказала директорка.За її словами, однією із проблем є те, що в одному приміщенні зараз навчаються діти різного віку — від першокласників до старшокласників. «Ми повинні створити окреме освітнє середовище для молодших дітей і для старшої школи. Це вимога реформи, але в наших умовах зробити це дуже складно», — каже директорка.Також вона пояснила, що ліцей уже багато років співпрацює з німецькими партнерами та бере участь у міжнародному проєкті. Однією з його умов є збереження повної структури закладу — від початкової до старшої школи. «Ми є учасниками міжнародного німецького проєкту. Для нас важливо залишатися закладом повного циклу — від першого до дванадцятого класу. Від цього залежить подальша співпраця та можливість отримувати підтримку в межах цього проєкту», — сказала директорка. Що відомо про реформу старших класівМережу ліцеїв формували за реформою Нової української школи. Вона передбачає, що всі заклади будуть поділені на: початкову школу (1-4 класи); базову школу (5-9 класи); старшу профільну школу (10 -12 класи).На сесії обласної ради директорка обласного департаменту освіти Оксана Сакрієр повідомляла, що при формуванні попередньої мережі першочергово орієнтувалися на демографію, кількість учнів у 6-8 класах, а також територіальну доступність закладів.У Чернівцях затвердили 13 ліцеїв, які будуть академічними. Водночас лише три з них будуть «чистими» – з 10 по 12 класи. У інших закладах в структурі також буде початкова чи середня школа. Профільну освіту з 10 класу учні почнуть здобувати з вересня 2027 року. Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: nеws.сhеrnіvtsі@susріlnе.mеdіа Читайте Суспільне Чернівці у Теlеgrаm: головні новини

Важкохворого політв'язня Тофіка Абдулгазієва росіяни звільнили з увʼязнення за станом здоров'я. Таке рішення суд у Челябінську ухвалив 26 жовтня. 29 жовтня політбранець повернувся в окупований Крим.Про це Суспільне Крим повідомили джерела серед правозахисників у Криму.Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров написав у Fасеbооk, що Тофіку Абдулгазієву заборонили покидати місце проживання.Нагадаємо, росіяни незаконно засудили Тофіка Абдулгазієва на 12 років позбавлення волі у сфабрикованій справі Хізб ут-Тахрір у травні 2022 року. Він провів у неволі 7 років і 7 місяців — з 27 березня 2019 року, коли його затримали окупаційні силовики.Російський суд раніше відкладав клопотання про звільнення кримського політв'язня через важкий стан його здоров'я. Засідання, заплановане на 22 вересня, перенесли на 26 жовтня.З 26 лютого 2026 року сторона захисту кримського татарина надавала комісійний медичний висновок, яким було встановлено, що Тофік Абдулгазієв має захворювання, включене до Переліку недуг, що перешкоджають відбуванню покарання, зокрема онкологічне. Того ж дня відповідні документи були направлені до суду. Проте питання про його звільнення тоді вирішено не було, натомість політв'язня повторно направили на медичний огляд.Лише 29 липня 2026 року лікарська комісія вкотре підтвердила, що Тофік Абдулгазієв страждає на захворювання , що є несумісним з його утриманням у місцях позбавлення свободи. «Правозахисники характеризують цей час як умисне створення російською владою нестерпних умов, внаслідок яких життю Абдулгазієва загрожувала пряма небезпека смерті. Ми поки не знаємо всіх наслідків, до яких призвело це восьмимісячне затягування зі звільненням, коли він міг би вчасно отримати необхідну медичну допомогу. Найважливіше тепер, аби Тофік Абдулгазієв зміг у Криму (де, наскільки нам відомо, йому заборонено покидати місце проживання) отримати належну медичну допомогу, а його життя та здоров'я вдалося врятувати», — написав Чубаров та привітав родину із воззʼєднанням.Нагадаємо, Тофік Абдулгазієв має низку важких захворювань. За висновком консиліуму лікарів, у нього злоякісна пухлина головного мозку — гліобластома, через яку він майже повністю втратив зір. Також він страждає від сильних головних болів, нападів ядухи та втрат свідомості.Серед інших діагнозів — дисемінований туберкульоз легень з ураженням внутрішньогрудних лімфовузлів, критично високий рівень цукру в крові, двостороння пневмонія та гідроторакс, хронічна серцева недостатність і синдром дисплазії сполучної тканини. Також у нього тяжка анемія, камені в нирках та хронічний гастрит. Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у «антиконституційній діяльності» та спробі створити так званий «всесвітній халіфат». Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова. Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , ТіkТоk та YоuТubе Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах.

Військова операція «Велес» триває вже пів року. Її мета полягає в позбавленні росіян логістичного маршруту під землею на Куп'янщині. Основне завдання бійців у рамках операції — витіснити військових РФ із газогону, який є одним зі способів для окупантів пішки дістатися та інфільтруватися в Куп'янськ. Про це Суспільному розповів начальник секції планування 1 батальйону 13 бригади Нацгвардії «Хартія» з позивним «Зануда». Як готують українських військових до боїв під землею та що є найважчим під час перебування в трубі — дивіться в матеріалі Суспільне Харків.

Ексклюзивний коментар 16-річної Анастасії Ковальчук — єдиної представниці України у стрибках у висоту на юнацьких Олімпійських іграх-2026.Олімпійська команда України буде представлена на юнацьких Олімпійських Іграх-2026 у 14 з 35 видів спорту складом із 38 атлетів — 11 юнаків та 27 дівчат. 16-річна Анастасія Ковальчук — одна з чотирьох українських легкоатлетів, що увійшли до складу збірної, та єдина стрибунка в висоту. Суспільне Спорт — офіційний транслятор юнацьких Олімпійських ігор-2026. Дивіться юнацьку літню Олімпіаду-2026 наживо на платформах Суспільне Спорт і місцевих каналах Суспільного. Для Ковальчук юнацька Олімпіада стане новим досвідом міжнародних змагань. Досі Анастасія переважно виступала на внутрішніх стартах (вона є бронзовою призеркою юнацького чемпіонату України), а за кордоном брала участь лише в одному турнірі: здобула «бронзу» юнацького чемпіонату Балканської асоціації легкої атлетики U18 у липні 2026 року, подолавши планку на висоті 1.71 м. «Це [юнацькі Олімпійські ігри] великі змагання, але я їх сприймаю майже так само, тільки на іншому рівні, – каже спортсменка в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт. – Зазвичай стрибаю без очікувань. Трохи нервую, бо інші люди, інша країна, інші традиції. Але хочеться побачити країну, дізнатися щось нове».Ковальчук не ставить перед собою конкретних завдань щодо результату. За словами легкоатлетки, головна мета — отримати задоволення від виступу та спробувати свої сили у конкуренції з найсильнішими спортсменками своєї вікової категорії. «Хочу максимально насолодитися цими змаганнями. Вони майже дорослого рівня», — зазначає Анастасія. На дорослому рівні легкоатлетка вже мала можливість змагатися в одному секторі з провідними українськими стрибунками, зокрема з Ярославою Магучіх та Іриною Геращенко. Наприкінці червня 2026 року Ковальчук взяла участь у Меморіалі Віталія Лонського в Бердичеві — Геращенко перемогла з результатом 1.92 м, а Анастасія встановила особистий рекорд — 1.75 м — і завершила змагання п'ятою. А на чемпіонаті України з легкої атлетики в липні Ковальчук виступила в одному секторі ще й з Магучіх — з результатом 1.70 м посіла сьоме місце. Перед поїздкою до Сенегалу Анастасія мала можливість поспілкуватися з досвідченими українськими стрибунками, які поділилися з нею порадами перед олімпійським дебютом: «Ми розмовляли з Юлією [Левченко] і з Іриною Геращенко. Вони давали настанови».Ковальчук тренується разом з Левченко, а тренер Анастасії Сергій Спільняк є кумом Юлії. В ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт Левченко розповіла, що особливо вболіватиме за молодшу колегу на юнацькій Олімпіаді. «Вболіваю за Анастасію. Звичайно, вболіваю за всю збірну, але за своїх — сильніше. Особливо за стрибунок у висоту».На думку Левченко, сам факт відбору на юнацькі Олімпійські ігри свідчить про готовність спортсменів до змагань такого рівня. «Усі, хто потрапив до олімпійської збірної, готові. Це вже сформовані спортсмени. Їм залишається лише набратися досвіду і показати найкращі результати. Непідготовлених туди не взяли б. У нас дуже дружня атмосфера в команді. Не важливо, хто ти. Усі йдуть до спільної мети — показувати найкращі результати. Порада? Вірити в себе, слухати тренера і мати гарний настрій».Підготовку до юнацької Олімпіади Ковальчук проводила у Києві, де тренувальний процес був непростим. «Досить складно. Тренування переривалися через повітряні тривоги, важко було доїхати. Але ми змогли», — запевняє Анастасія.Тож до змагань українка підходить у хорошому фізичному стані. За її словами, наразі вона не відчуває проблем зі здоров'ям та готова продемонструвати свій рівень: «Досить добре [почуваюся]. Майже все чудово, нічого не болить. Будемо показувати себе».Літні юнацькі Олімпійські ігри відбудуться з 31 жовтня до 13 листопада в Сенегалі. У змаганнях, які об'єднають одразу три міста — Дакар, Діамніадіо та Салі, візьмуть участь близько 2700 юних спортсменів у 35 видах спорту.Пряма трансляція юнацької Олімпіади-2026 в Україні буде показана на платформах Суспільне Спорт і місцевих каналах Суспільного.

Святошинський районний суд визнав винним у вчиненні смертельної дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння колишнього суддю Макарівського суду Олексія Тандира . Суд призначив йому дев'ять років позбавлення волі.Про це 29 жовтня з судової зали повідомляє кореспондентка Суспільного.Також Тандиру заборонили керувати транспортом протягом 10 років. Він перебуває під вартою.За даними слідства, у ніч на 26 травня 2023 року на в'їзді в Київ з боку Житомира сталася ДТП: голова Макарівського райсуду Київської області Олексій Тандир збив автомобілем військовослужбовця Нацгвардії Вадима Бондаренка, який стояв на блокпосту. Військовий загинув на місці від отриманих травм.Перед тим як оголосити вирок у справі, суддя був у нарадчій кімнаті від 21 вересня.Загалом судовий розгляд тривав понад три роки. За весь час Тандир своєї провини не визнавав. Останнє слово обвинуваченого тривало приблизно чотирьох хвилин. Тоді Тандир сказав, що не бачить сенсу в останньому слові.У коментарі журналістам адвокат Тандира Олег Юрченко повідомив, що готуватимуть апеляцію на вирок суду. «Тут питання не в 9, 10 (років — ред.), а питання виключно в законності того, що відбувалося. Суд має має судити не за бажанням громадськості, а за законом. Тому в межах відстоювання цієї законності ми будемо йти до кінця, до вищої інстанції — апеляційної, касаційної», сказав адвокат Тандира Олег Юрченко.Новина доповнюється...

15 грудня в українських біатлоністів стартує сезон 2026–2027 років. Як у прифронтових Сумах готуються до цього сезону спортсмени — бачило Суспільне .У середу, 28 жовтня, на тренування на лижоролерах у сумському парку прийшло близько тридцяти біатлоністів різного віку. Наймолодшій учасниці тренування — шість років, найстаршій — 17.Григорій Шамрай — один із тренерів, які проводили це тренування. Колись він тренував Віту й Валентину Семеренко, Олену Підгрушну, Юлію Джиму, Юлію Журавок. Нині передає свої знання юним біатлоністам Сум.«Сумчани, біатлоністи, та і лижники, готуються завжди. Кожен повинен займатися своєю роботою», — каже тренер.Спортсмени тренувались у біговій роботі на лижоролерах. Була також робота із навантаженням. Серед інших на трасі працювали 15-річна Анастасія Роєнко та 13-річний Максим Горбачов. Саме вони у складі команди Сумщини в лютому цього року посіли перше місце у змішаній естафеті на чемпіонаті України.Анастасія прийшла у біатлон п'ять років тому, Максим — чотири. За ці роки, говорять, багато що змінилось.«Більше тренуюсь, почала їздити на збори, виступати на чемпіонатах України. Більш відповідально почала ставитись до спорту», — говорить біатлоністка.«Мені багато чого дало. Я знайшов багато знайомств. Мені подобається», — додає Максим.Зараз спортсмени працюють над біговою та стрілецькою складовою.«Намагатимусь покращити результат. Але мені здається, що буде тяжче, оскільки я перейшла зараз у середню групу. Дистанція більша, ми почали бігати з гвинтівками. Але працюємо. Над стрільбою працюю, на колах намагаюсь більше викладатися», — говорить Анастасія.«Якщо все буде добре, то взяти призові місця. Якщо буду добре стріляти. Але із цим зараз є проблеми, проте ми працюємо над цим», — каже біатлоніст.«Якщо є прогрес у спортсмена і у тренера, то цікаво працювати, спортсмени працюють із задоволенням», — зазначає тренер.«Мене мотивує передусім мій дід, який також займався біатлоном, присвятив своє життя цьому. Та і просто в команді весело працювати і досягати успіхів», — говорить Максим.Анастасія ж ділиться, що мріє виступати на міжнародних змаганнях, представляти Україну: «Хочу показувати, що ми живемо, ми сильні, ми незламні».Тренер Григорій Шамрай говорить: бажає зберегти всіх спортсменів, і щоб вони залишалися жити у Сумах та представляли Сумщину на змаганнях: «Щоб вони були здорові і їхні родини. І щоб вони показали свій найкращий результат. Але ми працюємо і будемо старатися свої позиції біатлонної столиці міста Суми не віддавати нікому». Читайте Суспільне у Теlеgrаm та WhаtsАрр Дивіться нас у YоuТubе та ТіkТоk Долучайтесь до нашої спільноти у Vіbеr та Fасеbооk Підписуйтеся на наш Іnstаgrаm та Тhrеаds Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах

Поліція Литви оголосила в розшук двох громадян Німеччини через спробу підпалу литовської компанії, яка зберігає обладнання для зв'язку Stаrlіnk.Про це повідомляє литовське видання LRТ.Заступник начальника Бюро кримінальної поліції Литви Саулюс Брігінас оголосив на пресконференції в четвер, що встановлено особи двох підозрюваних у скоєнні підпалу. «Це двоє іноземних громадян, які проживають у Німеччині. Один з них має громадянство Туреччини та Німеччини, другий — громадянство Сербії та Німеччини», — сказав БрігінасПоліція повідомила, що підозрювані не мають жодних зв'язків з Литвою, прибули до країни напередодні злочину, а потім поїхали.Прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що Україна використовує обладнання для Stаrlіnk у Литві для підключення до супутникового звʼязку.18 жовтня прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс повідомив про невдалу спробу підпалу литовської компанії, яка зберігає обладнання для зв'язку Stаrlіnk.23 вересня у Волі-Кробовській у Мазовецькому воєводстві Польщі сталася пожежа на станції Stаrlіnk. Польська прокуратура розслідувала інцидент як диверсію та злочин терористичного характеру. За даними слідства, пожежа виникла внаслідок підпалу, а виконавці могли діяти за вказівкою російських спецслужб.12 жовтня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про затримання двох громадян Туреччини за підозрою у підпалі наземної станції супутникового зв'язку Stаrlіnk.

Понад десять загиблих є поранені через удар реактивним дроном по залізничному вокзалу у Дніпрі . Безпілотник поцілив по платформі, де в цей час перебував поїзд № 866 Дніпро — Запоріжжя, зазначили в Укрзалізниці. На місці працюють екстрені служби, травмованих госпіталізували, повідомили кореспонденти Суспільного.Як розповів журналістам генеральний директор лікарні, куди доправили поранених, Сергій, наразі у медзаклад госпіталізували сімох потерпілих, із них шестеро перебувають у важкому стані.«Дуже багато переломів, закривлені шматки тіла... Поранені різного віку. Бачимо, що в кожної людини десятки вхідних отворів від уламків. Чотирьох пацієнтів відправили на термінові операції. Ще двоє вкрай "важкі", їх намагаються стабілізувати. Можна сказати, що один тільки у стані середньої тяжкості, інші шість — якщо не важкі, то термінові», — повідомив гендиректор лікарні.Новина доповнюється... Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Понад десять загиблих є поранені через удар реактивним дроном по залізничному вокзалу у Дніпрі . Безпілотник поцілив по платформі, де в цей час перебував поїзд № 866 Дніпро — Запоріжжя, зазначили в Укрзалізниці. На місці працюють екстрені служби, травмованих госпіталізували, повідомили кореспонденти Суспільного.Як розповів генеральний директор лікарні, куди доправили поранених, Сергій, наразі у медзаклад госпіталізували сімох потерпілих, із них шестеро перебувають у важкому стані.«Дуже багато переломів, закривлені шматки тіла... Поранені різного віку. Бачимо, що в кожної людини десятки вхідних отворів від уламків. Чотирьох пацієнтів відправили на термінові операції. Двоє вкрай "важкі". Можна сказати, що один тільки у стані середньої тяжкості, інші шість — якщо не важкі, то термінові», — повідомив гендиректор лікарні.Новина доповнюється... Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Замкнений простір, темнота, вибухи поруч, неможливість розігнутися та постійна робота на знеболювальних. У таких умовах бійці 107-ї бригади майже місяць копали тунель під землею, щоб підібратися до російських позицій. Про операцію в трубі в 2024 році на Покровському напрямку розповів військовий з Чернівецької області Ігор Нажига. Каже, що згадати про цей досвід вирішив саме зараз після того, як у медіа набула розголосу операція , адже хоче, щоб суспільство більше знало про складні бойові завдання, які виконують підрозділи територіальної оборони. Завдання — прорити виходи до ворожих позиційЯк розповідає Ігор Нажига, у червні 2024 року 94-й батальйон 107-ї бригади територіальної оборони виконував завдання поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району в складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Бійці підрозділу отримали завдання вирушити на позицію, яку військові називали «Трубою». «Там в полі після розриву був вхід до труби. Це була колишня система зрошення полів. Діаметр труби — 1,3 метра. Довжина цієї ділянки, в якій нам припало виконувати завдання, — 800 метрів», — згадує військовий.За словами Нажиги, завдання полягало в тому, щоб потрапити до металевої труби під землею та прорити з неї два тунелі на поверхню. Вхід розташовувався на підконтрольній Україні території, а виходи мали бути біля російських позицій. «Нам було поставлене завдання зробити вихід з труби в двох точках. По-перше, вирити вихід на нашу стару втрачену позицію, яку вже окупували вороги. Також додатково рили ще один прохід, який дав би нам змогу зайняти ще одну вигідну позицію», — пояснює Нажига.За задумом командування, каже Нажига, це дало б змогу українським військовим вийти на поверхню там, де противник цього не очікує. «Так ми б змогли здійснити вилазку, і раптово з'явитися між двома ворожими позиціями, та нанести їм чималих проблем та ураження», — розповідає військовий.Коли підрозділ прибув на позицію, один із тунелів (із протилежного від входу боку) вже майже завершили попередні підрозділи. Інший довелося прокладати з нуля. Для цього військові мали робити врізку у стінці труби. «Треба було прорізати в металевій трубі достатньо великий прохід і вже далі за допомогою підручних інструментів рити тунель, який би мав виходити замасковано в тій точці, яка була нам визначена. Треба було не просто викопати вихід, а зробити все так, щоб противник не помітив », — каже військовослужбовець. Робота зігнутим у замкненому просторіЯк згадує Нажига, одночасно в трубі перебували приблизно шестеро військових. Переважно це були бійці 107-ї бригади, згодом до них долучалися й військовослужбовці 59-ї. Нажига був одним зі старших за посадою серед тих, хто виконував завдання.За розрахунками, робота мала тривати тиждень або два. Проте, каже військовий, через твердий ґрунт операція під землею відбувалася значно довше. «Донецький ґ рунт настільки міцний, що в нас на це пішло більше часу, ніж ми на те сподівалися. Це була важка праця з ранку до вечора . Так, з передишками, але тим не менше, це постійна робота: довбати землю, робити тунель», — згадує військовий.Через невеликий діаметр труби пересуватися всередині можна було лише зігнувшись. Військові постійно працювали в обмеженому просторі. «Операція була складною, тому що місця було дуже мало. Освітлення ніякого. У трубі не було де розігнутися, хіба що лягти. Коли викопали тунель у землі, там уже можна було стояти на повний зріст, тому ми по черзі переходили туди, щоб трохи розім'ятися», — розповідає військовий.За словами Нажиги, труба була відносно сухою, але всередині було багато пилу та іржі. Також туди потрапляли гризуни, а кілька разів — навіть змії. Як працювали під землеюНажига розповідає, що перший час копали саперними лопатами, згодом їм передали акумуляторний відбійний молоток, що полегшило роботу.Викопаний ґрунт складали в мішки й заносили назад у трубу, щоб із поверхні не було помітно ознак роботи. Перевозити мішки допомагав невеликий візок, який передала група тилового забезпечення. «Дійшло до того, що десь 60 відсотків труби було закладено мішками з однієї сторони, а з іншої ми протискалися », — зазначає Нажига.Спали військові на карематах, розташованих уздовж стін. Удень на поверхню намагалися не виходити, щоб не викрити позицію перед російськими безпілотниками. Для цього доводилося пристосовуватися навіть до базових потреб.Військові відпочивали позмінно. Біля виходу з боку противника чергували, щоб вчасно помітити небезпеку.Комунікацію між кінцями труби організували за допомогою дротового зв'язку. Із командуванням перший час зв'язувалися через посильного. «Десь раз в два-три дні, або коли це було необхідно, посильний виходив до найближчого бліндажа: доповідав як просуваються справи, передавав фото та відео дані, щоб командування розуміло, на якій ми стадії», — розповідає Нажига.На зворотному шляху посильний доставляв провізію, тому проблем із їжею та питною водою не виникало. «Зазвичай прийом їжі був двічі на добу, тому що їсти не хотілося. Хотілося більше води, якої було вдосталь. Єдиним плюсом було те, що на вулиці стояла шалена жара, а у нас під землею було прохолодно», — згадує боєць.Згодом, після облаштування другого виходу, військові змогли встановити рацію й антену, що полегшило комунікацію. Виснаження та робота на знеболювальнихТривала робота в зігнутому положенні позначалася на фізичному стані бійців. За словами Нажиги, у військових сильно боліла спина, тому вони використовували медикаменти, які передавали бойові медики. «Ми фізично дуже важко працювали, і через те, що не могли там нормально розігнутися, спини нам давали такого життя, що капець. Наша медикиня передавала ампули, і ми їх самі собі кололи — так рятувалися від запальних процесів в спинах. Бо розуміли, що завдання треба виконати », — розповідає військовий.Нажига згадує, що через тривале навантаження та перевтому організм не завжди витримував. Ближче до завершення завдання один із військових пережив напад, схожий на епілептичний. «Ми ще в тих умовах надавали йому першу допомогу. Дякувати Богу, все було добре, обійшлося. Навики такмеду теж нам пригодилися навіть в трубі», — каже військовий. Загроза викриття позиціїКрім фізичного виснаження, військові постійно відчували психологічний тиск. Перебування в замкненому просторі та розуміння того, що в разі небезпеки втекти буде складно, викликали відчуття клаустрофобії. «Було розуміння, що при прямому потраплянні в цю трубу вижити майже нереально, тому що втікати з труби немає куди . Один вихід в одній кінці труби, інший — до ворога в іншому кінці труби, і десь посередині ми рили свій вихід», — зізнається військовий.Нажига каже, що під землею було чутно постійні обстріли, які відбувалися на поверхні. Було страшно від того, що снаряд міг пробити металеву конструкцію. «Тоді йшли шалені штурми на Красногорівку та її околиці. Снаряди лягали поряд з трубою і таке було відчуття, що якщо ляже метр вліво, метр вправо, то ми не виживемо. В трубі було видно, що колись потрапляли снаряди «Граду» і пробивали її без проблем. Тому ми розуміли, що її міцність під дуже великим питанням, і це все психологічно давило», — розповідає Нажига.Найбільше бійці боялися, що російські військові виявлять вихід до завершення робіт і застануть їх зненацька. «Якщо противник зрозумів би, де ми перебуваємо, то міг би перекрити виходи. А всередині труби можливостей для захисту було небагато. Боялися, що ворог просто застане нас, і розстріляє, чи закидає гранатами в тій трубі », — пояснює військовий. Загроза дронів та газова атакаОднією з найбільших загроз залишалися російські безпілотники. Під час операції противник застосував газову гранату, скинувши її на вхід до труби з дрона. «Нас врятувало те, що завдяки вже проритому на той час додатковому виходу з'явився протяг, і вітер витягував усе назовні», — згадує військовий.За словами Ігоря, бійці встигли скористатися протигазами, і ніхто не постраждав. «Ми дізналися про це постфактум, коли нам доповіли по рації, що "щось скинули, будьте обережні". На щастя, всі залишилися живі і здорові. Але так ми зрозуміли, що ворог здогадався, що в трубі щось відбувається», — розповідає Нажига.Нажига розповідає, що у цих умовах важливо було підтримувати моральний стан групи, тому намагався підбадьорювати побратимів. «Моя задача, як командира відділення, була підтримати хлопців. Ми завжди трималися разом, і розмовляли про те, що от "ми зробимо, ми зможемо, спокійно все переживемо". І пережили», — ділиться Нажига. «28 днів в тій трубі я, напевно, не забуду ніколи»Ігор Нажига розповідає, що для виконання завдання їм знадобився майже місяць. За цей час вони облаштували виходи та забезпечили можливість для подальшого використання маршруту іншими українськими військовими. «Так, це було складно, але хлопці молодці, працювали невпинно. І врешті-решт ми завдання виконали. Далі цим підкопом користувалися військовослужбовці і вдалося десь ворога застати зненацька », — каже Нажига.За словами Нажиги, невдовзі після завершення операції батальйон перекинули з Покровського напрямку на Куп'янський. «Дякую всім хлопцям, хто був тоді поряд, як з мого підрозділу, так і з хлопцям з 59-ї. Було важко, але ми справились. 28 днів в тій трубі я, напевно, не забуду ніколи », — розповідає Нажига. Побратими, яких уже немаєВійськовий розповідає, що за час, який минув після операції, частина бійців, які виконували з ним операцію, загинули. « Багато хлопців з тих, що були тоді зі мною в трубі, на жаль, вже не з нами. Вони герої. Вони віддали своє життя за волю і майбутнє країни. Але ще багато хлопців є живі, здорові і певен, що ще повоюємо», — говорить Ігор Нажига.Територія, де відбувалася операція, нині окупована російськими військами. Нажига сподівається, що це тимчасово, і вірить, що Україна зможе повернути контроль над цими землями. «Важливо розповідати про роботу ТрО»Ігор Нажига каже, що вирішив поділитися історією операції після того, як у медіа почали обговорювати операцію «Велес». За його словами, робота підрозділів територіальної оборони на складних ділянках фронту часто залишається менш помітною для суспільства. «Так, ця операція була не настільки масштабна, як операція "Велес", але згадав і про наші такі дії. Публічно розповідають про відоміші підрозділи, але на фоні цього забувається, що по всій лінії фронту всі роблять дуже важку, пекельну роботу», — каже військовослужбовець.На думку Нажиги, потрібно розповідати і про бойову роботу підрозділів територіальної оборони, зокрема 107-ї бригади, які виконують завдання в складі інших бригад. «Ми теж були на гарячих напрямках, виконували складні завдання. Але люди часто знають бригаду, у складі якої ми тоді працювали, і не знають, що там були і наші бійці. Хочеться, щоб про територіальну оборону теж говорили, щоб люди розуміли, що ми робимо », — наголошує військовий. Що відомо про Ігоря Нажигу Ігор Нажига з позивним «Депутат» — секретар Новодністровської міської ради Чернівецької області, який четвертий рік у лавах територіальної оборони. Пройшов бої на різних ділянках фронту, зокрема у Часовому Яру та Купʼянську. 2,5 роки був в піхоті на посаді солдата, згодом став командиром відділення однієї з рот у 107-й бригаді ТРО, пізніше очолив цю роту. Зараз обіймає посаду начальника комунікацій бригади, водночас під час запису розмови у жовтні 2026 року перебував у Донецькій області. Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: nеws.сhеrnіvtsі@susріlnе.mеdіа Читайте Суспільне Чернівці у Теlеgrаm: головні новини

У селі Зятківці Гайсинської громади на Вінниччині під час пожежі загинула 55-річна жінка. Загоряння сталося під ранок 29 жовтня у веранді житлового будинку.Про це повідомили на Fасеbооk-сторінці Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.Під час ліквідації пожежі рятувальники спільно з місцевою пожежною командою виявили в одній із кімнат будинку жінку без ознак життя. Наразі причину виникнення займання встановлюють.Рятувальники закликають жителів області дотримуватися правил пожежної безпеки: перевіряти справність електропроводки та опалювальних приладів, не перевантажувати електромережу, не користуватися несправною технікою та не залишати без нагляду розтоплені печі. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

Чи знали ви, що на Черкащині можна зустріти верблюдів та дикобразів, побувати на козацькому цвинтарі та переночувати у трипільському поселенні? Все це можна побачити та спробувати на Звенигородщині, розповів Суспільному директор державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк.Які ще несподіванки приховує цей край — дивіться чотирнадцятий репортаж із тревел-серії «Відпочинок на мінімалках». Читайте нас у Теlеgrаm Дивіться нас на YоuТubе Підписуйтеся на WhаtsАрр Вподобайте наш Іnstаgrаm Стежте за нами у Тіk Тоk

Евакуаційну місію у Зеленому Гаю Чугуївського району вдалося виконати лише наполовину через атаку FРV-дрона на поліцейську автівку, який не помітили детектори. Російський дрон пробив три колеса бронемашини Червоного Хреста, та пошкодив авто «Білих Янголів» — двоє правоохоронців зазнали контузій .Про це розповів командир загону швидкого реагування «Товариство Червоного хреста України» Ігор Клименко в етері Суспільне Студія 29 жовтня.«Були детектори дронів, але нічого не показали. Влучання було несподіваним. Евакуаційна місія у нас була здійснена на 50%: частину людей вивезли, частина людей надалі евакуюватися не змогла. Автівка на цей час знаходиться біля Харкова. Зараз будемо ремонтувати — скільки займе по часу, незрозуміло», — говорить Клименко. Вчора ми мали вивезти семеро підтверджених людей, було п'ятеро непідтверджених — ми мали їх об'їхати й забрати.Командир загону говорить, що евакуацію відновлять за допомогою резервної техніки«Атаки не припиняються, вони набирають обсягів. У нас є ще одна бронеавтівка, евакуаційні заходи будуть продовжуватися. Ми враховуватимемо безпекову складову — закуповуватимемо обладнання, додаткові детектори дронів», — розказує Клименко. Люди є, і з огляду на безпекову ситуацію — немає ні світла, ні зв'язку, починає зима вступати у свої права, скоро буде мінусова температура — евакуація стала активнішою. Навантаження на нас збільшилося. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе