🇺🇦 ІСТОРІЯ МІСТ УКРАЇНИ — ЖМЕРИНКА. ЧАСТИНА 7 ✡️ ЄВРЕЙСЬКА ЖМЕРИНКА: ГРОМАДА, ШКОЛИ ТА СИНАГОГИ 📍 Вінницька область Стара Жмеринка була багатонаціональним містом. Разом з українцями, поляками та представниками інших народів тут протягом десятиліть жила велика єврейська громада, яка залишила помітний слід в історії міста. 🚂 ГРОМАДА ЗРОСТАЛА РАЗОМ ІЗ ЗАЛІЗНИЦЕЮ Коли у другій половині XIX століття Жмеринка почала швидко розвиватися як залізничний вузол, сюди приїжджали торговці, ремісники, службовці та робітники. Серед них було багато єврейських родин. 📊 За переписом 1897 року, у Жмеринці проживало 2396 євреїв. До 1910 року їхня кількість зросла приблизно до 3234 осіб. Єврейська громада стала важливою частиною економічного та культурного життя молодого міста. 🧵 ЧИМ ЗАЙМАЛИСЯ ЛЮДИ? Єврейські мешканці Жмеринки працювали: 🔨 ремісниками; 🧵 кравцями; 👞 шевцями; 🛒 торговцями; 🚂 працівниками, пов\'язаними із залізницею; 📚 учителями та службовцями. У 1920-х роках частина продовжувала займатися торгівлею й ремеслами, а пізніше дедалі більше людей працювали на державних підприємствах та в установах. ✡️ СИНАГОГИ ЖМЕРИНКИ Зі зростанням громади з’являлися молитовні будинки. Перша синагога в молодій Жмеринці діяла вже у 1870-х роках. На початку XX століття релігійне життя було дуже активним. За історичними відомостями, у 1910 році в Жмеринці діяло сім синагог. Кожна могла бути пов\'язана з певною частиною громади або професійним середовищем. До наших днів історична єврейська спадщина міста збереглася лише частково. Однією з найвідоміших пам\'яток є будівля, відома як «синагога м\'ясників». 📚 ЄВРЕЙСЬКІ ШКОЛИ Громада приділяла велику увагу освіті. У 1896 році відкрилася початкова єврейська школа для хлопчиків. На початку XX століття з\'явилася також школа для дівчат. У 1909 році в місті вже діяли три єврейські навчальні заклади — чоловічий, жіночий та змішаний. Існувала також Талмуд-Тора, де традиційно навчалися, зокрема, діти з незаможних родин. 📖 МОВА ЇДИШ Після встановлення радянської влади релігійне життя почало обмежуватися. Водночас у 1920-х роках у Жмеринці діяли школи з навчанням мовою їдиш. Працював єврейський культурний осередок. Їдиш можна було почути не лише вдома чи на вулиці — цією мовою навчали дітей і ставили театральні вистави. Згодом радянська політика змінилася. До кінця 1920-х — у 1930-х роках єврейські навчальні та культурні установи поступово закривали або переводили на інші мови навчання. ⚠️ ПОГРОМИ Історія громади мала й трагічні сторінки. У 1881 році в Жмеринці стався єврейський погром. Ще один великий погром відбувся під час революційних подій 1905 року. Такі спалахи насильства були частиною ширшої хвилі антиєврейських погромів у тодішній Російській імперії. Незважаючи на це, громада продовжувала жити, працювати й розбудовувати місто. 🏙 НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ До кінця 1930-х років у Жмеринці проживало приблизно 4630 євреїв. Це була велика громада — майже кожен п\'ятий мешканець міста. Більшість займалася ремеслами, працювала на підприємствах, у державних установах та інших сферах міського життя. Діяла також школа з навчанням їдишем. 👨‍👩‍👧‍👦 Люди жили звичайним життям: ходили на роботу; відправляли дітей до школи; створювали родини; святкували весілля; відвідували родичів; зустрічали свята. Вони ще не знали, що 1941 рік назавжди змінить їхній світ. ⚔️ Після початку німецько-радянської війни значна частина мешканців змогла евакуюватися на схід завдяки залізниці. А ті, хто залишився, незабаром опинилися перед страшною реальністю окупації. У Жмеринці було створено єврейське гетто. Але це вже історія, про яку ми розповіли в Частині 3 нашої серії. 🕯 ПАМ\'ЯТАТИ НЕ ЛИШЕ ТРАГЕДІЮ Коли ми говоримо про єврейську історію Жмеринки, важливо пам\'ятати не тільки Голокост. До війни це були десятиліття життя: ✡️ синагоги; 📚 школи; 🧵 майстерні; 🛒 магазини; 🎭 культура;

#МістаУкраїни