🇺🇦 ІСТОРІЯ ЖМЕРИНЩИНИ — ЧАСТИНА 15 ⚔️ УСТИМ КАРМАЛЮК: ЛЮДИНА, ЯКА СТАЛА ЛЕГЕНДОЮ ПОДІЛЛЯ 📍 Жмеринщина, Вінницька область Недалеко від Жмеринки є село Кармалюкове. Колись воно називалося Головчинці. Саме тут у 1787 році в родині селян-кріпаків народився Устим Кармалюк — людина, чиє ім’я згодом стало легендою всього Поділля. 👦 КРІПАК ІЗ ГОЛОВЧИНЦІВ Кармалюк належав поміщикові Пігловському. У 1812 році поміщик віддав його в рекрути до царської армії. Для селянина того часу військова служба могла тривати десятиліттями. Але Устим не змирився. Він утік. Так почалася історія людини, яку згодом називатимуть: ⚔️ народним месником; ⚔️ подільським повстанцем; ⚔️ «останнім гайдамакою»; а іноді навіть — «українським Робін Гудом». 🌳 ПОВСТАНСЬКІ ЗАГОНИ Після втечі Кармалюк повернувся на Поділля. Навколо нього збиралися: 🌾 селяни-кріпаки; ⚔️ солдати-дезертири; 👤 дрібна шляхта; ✡️ представники єврейського населення містечок. Загони нападали на: 🏰 поміщицькі маєтки; 🌾 економії; 🍺 корчми; 💰 господарства заможних людей. За даними Енциклопедії історії України, за роки діяльності повстанців було здійснено понад тисячу нападів. 🔗 ЙОГО ЛОВИЛИ ЗНОВУ І ЗНОВУ Владі неодноразово вдавалося схопити Кармалюка. Його били, ув’язнювали та засилали далеко від Поділля. Але відбувалося майже неймовірне: він тікав і повертався. Документи свідчать, що Кармалюка чотири рази засуджували до сибірської каторги. І він знову з’являвся на Поділлі, долаючи величезні відстані. Так ще за його життя народжувалася легенда про людину, яку неможливо втримати за ґратами. 🗺 ДЕ ДІЯВ КАРМАЛЮК Найактивніше його загони діяли в Літинському та Летичівському повітах. Але виступи охоплювали й інші частини Подільської губернії: 📍 Вінниччину; 📍 Могилівщину; 📍 Проскурівщину; 📍 Балтщину; 📍 окремі райони Бессарабії. І діяльність загонів доходила до місцевості поблизу Великої та Малої Жмеринки. Тому історія Кармалюка — це безпосередньо й частина історії Жмеринщини. ❗ А ЧИ СПРАВДІ У НЬОГО БУЛО 20 ТИСЯЧ ПОВСТАНЦІВ? Таке число часто можна зустріти в популярних розповідях. Але тут є важлива деталь. Документи свідчать, що спеціальна слідча Галузинецька комісія, яка розслідувала діяльність Кармалюка та його спільників, перевірила приблизно 20 тисяч людей. Це були обвинувачені або підозрювані у зв’язках із повстанцями. Тому говорити, що Кармалюк мав армію з 20 тисяч бійців, — неправильно. 📜 ФАКТ І ЛЕГЕНДА Народна пам’ять зробила Кармалюка захисником бідних. З’явилися перекази, ніби все відібране у багатих він роздавав селянам. Історична картина складніша. Серед цілей нападів були не лише поміщики, а й корчмарі та заможні селяни. Тому сучасні історики намагаються відокремлювати реального Кармалюка від героя народних легенд. Але безперечно одне: його рух став одним із найвідоміших проявів соціального протесту на Поділлі першої половини XIX століття. 🔍 ВЛАДА КИДАЄ ВЕЛИЧЕЗНІ СИЛИ Кармалюка шукали роками. У 1833 році створили спеціальну комісію для розслідування діяльності його загонів. Перевіряли сотні сіл і тисячі людей. Сам факт створення такої масштабної системи переслідування показує, наскільки серйозною проблемою повстанці стали для імперської адміністрації. 🕯 ОСТАННЯ НІЧ У ніч на 22 жовтня 1835 року Кармалюка вистежили в селі Шляхові Коричинці. Його застрелив із засідки шляхтич Федір Рудковський. Устиму Кармалюку було 48 років. Його поховали в Летичеві. Але смерть не закінчила його історію. Навпаки — саме після неї легенда стала ще більшою. 🎵 «ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ...» Про Кармалюка складали пісні, легенди й перекази. З ним пов’язали відому народну пісню: «За Сибіром сонце сходить…» У народній уяві він перетворився на невловимого месника, який захищає простих людей від несправедливості. З’явилися навіть фантастичні перекази: нібито Кармалюка не брала звичайна куля;

#МістаУкраїни