Ціна Держави

Росіяни просуваються все швидше, зменшуючи втратиTexty порівняли дані з просуванням росіян та динамікою втрат.Ось що вони пишуть:На графіку дві криві. Верхня — темпи просування росіян, нижня — їхні втрати. Ідеальний графік в умовах чисельної переваги ворога мав би такий вигляд: верхня лінія йде рівно, а нижня стрімко вгору. Ситуацію можна було б вважати «складною, але контрольованою», коли швидше просування приводило до більших втрат, тобто коли дві лінії йдуть синхронно. Так і було у 2024 році. Але із січня 2025-го ситуація почала погіршуватися, росіяни стали просуватися швидше, а вмирати менше.Це свідчення, того що в армії накопичилася критична маса проблем, про які давно говорять і які ніхто, передусім головнокомандувач Сирський, не вирішує.Перша проблема — наявність цілого прошарку некомпетентних командирів, які прикривають один одного і рішення яких призводять до загибелі бійців, життя яких можна було вберегти і які могли б убивати окупантів, якби в них було розумне керівництво.Неадекватні накази, які призводять до необґрунтованих смертей бійців, трапляються в усіх арміях світу, навіть у найпросунутіших. Але в Україні, хоча дані про втрати закриті, судячи з публічних заяв то одного, то іншого комбата, а також нашого опитування про причини СЗЧ це набуває загрозливих масштабів. А ми не можемо собі цього дозволити, бо наш противних набагато сильніший і численніший за нас.Ми можемо виграти тільки завдяки кращій тренованості, більшій організованості та ініціативності. На жаль, зараз армією керують командири, які звикли свою професійну неспроможність закривати людськими втратами. І Сирський нічого не робить, щоб змінити цю культуру, йому, вочевидь, із такими підлеглими, комфортно. Але ці військові керівники, як показують дані, поступово програють війну.Друга за важливістю проблема — тотальна брехня у звітах і прикрашання реальності. Створення культури чесності чи культури брехні залежить від першого керівника. Якщо керівник не хоче чути правду чи ті, хто її каже, втрачають посади, решта також брехатимуть. Це те, що відбувається в ЗСУ зараз.Третя проблема — інноваційність. Українські бійці й оборонка кілька разів придумали інноваційні методи ведення війни, такі як застосування FVP-дронів чи збиття дронів-розвідників і «Шахедів» зенітними дронами, але росіяни швидко переймають наші винаходи і швидше за нас масштабують їх. Ідеться не тільки про масштабування виробництва, а й про швидшу організацію навчання нових методів і швидше масове застосування нових видів озброєння.Корінь проблеми пояснює полковник британської армії у відставці, військовий експерт Ґлен Ґрант, який багато часу поводить в Україні: «Генеральний штаб займається безпосередньо веденням боїв замість того, щоб планувати завтрашній день».Окремо над цим усім нависає проблема мобілізації, яку має вирішувати цивільна влада на чолі із Зеленським, а не третьорядні полковники Сухопутних військ. Ми та інші журналісти вже втомилися повторювати, що політична влада нічого не робить для того, щоб мобілізація відбувалася адекватно, законно і при цьому поповнювала склад ЗСУ в достатній кількості.📩 Підписуйся на \"Ціну держави\"
http://texty.org.ua/articles/115712/sytuaciya-na-fronti-krytychna-rosiyany-prosuvayutsya-vse-shvydshe-zmenshuyuchy-vtraty/