❓Відбудова, добробут і освіта: що пропонує новий уряд. Частина 2Продовжуємо аналіз плану дій нового Уряду (частина 1)Ознайомлення з окремими пунктами по добробуту показує, що уряд принаймні розуміє глибину проблеми й вкотре анонсує перехід до накопичувальної пенсійної системи. Це безперечно позитивний сигнал. Адже ще у квітні 2024 року Верховна Рада ледь не ухвалила відповідний законопроєкт №9212 – забракло всього 12 голосів. Нинішня програма знову встановлює дедлайн до кінця 2025 року. Проте важливо, щоб на цей раз справа не обмежилася деклараціями: потрібні конкретні кроки й механізми реалізації, адже суспільство вже втомилося від багаторічних обіцянок без результату.Нова пенсійна система анонсується як модель з прямим зв’язком між сплаченим ЄСВ і розміром пенсії, трансформацією спецпенсій у професійні та запровадженням обов’язкової накопичувальної системи. Замість виплат “за статусом”, пенсії платитимуться на підставі професійних програм, де визначено три частини виплат: базова пенсійна частина, варіативна частина, що залежатиме від величини ЄСВ і стажу, та професійна пенсійна частина, яка має надаватися спеціальною програмою, ініційованою роботодавцем. Очікується, що у 2026 р. 5 млн українців матимуть мінімальну пенсію не менше 4000 грн завдяки новому порядку нарахування. У нашому звіті ми наголошували на іншій складовій пенсійної реформи – підвищенні пенсійного віку з урахуванням різниці в тривалості життя жінок і чоловіків. Нині дефіцит Пенсійного фонду покривається дотаціями ~4% ВВП. Однак ні в цій, ні в попередніх програмах урядів пенсійний вік вочевидь не збираються підвищувати через політичну непопулярність. І це стосується не лише України – Франція, Бельгія, Данія також підвищують пенсійний вік до 64 і 70 років, тільки в нас демографічна ситуація ще погіршується виїздом населення. Принцип адресності допомоги, на якому наголошує новий Кабмін, раніше вже декларувався. У програмі уряду Дениса Шмигаля 2020 року теж обіцяли “адресну підтримку незахищеним верствам”. На практиці ж у 2021-2022 роках влада запускала масові виплати на кшталт “тисячі від Зеленського” за вакцинацію. Ми вже не перше десятиліття рекомендуємо проведення перевірки матеріального стану, у 2023 році ця позиція була відображена у аналітичному звіті, де пропонується, запровадження єдиного інтегрованого реєстру отримувачів соціальної підтримки та соціальної допомоги та комплексний аналіз усіх попередніх програм на предмет ефективності. Позитивною виглядає ідея конкретні послуги з соціального захисту за принципом “гроші ходять за людиною”. Громадянин сам обиратиме постачальника допомоги серед державних, приватних або некомерційних підрядників, а бюджет платитиме за фактично отримані послуги. Приватні учасники ринку соціальних послуг можуть надавати їх зі значно меншими витратами, ніж держава, й це стимулюватиме додаткову зайнятість поза державним сектором. Попит на це величезний: наразі потреби населення в соцпослугах покриті всього на 13% й близько 80% надають держструктури. 📩 Підписуйся на \"Ціну держави\"
https://www.msp.gov.ua/press-center/news/stratehichna-meta-minsotspolityky-stvorennya-konkurentnoho-rynku-sotsialnykh-posluh#:~:text=%E2%80%9C%D0%9D%D0%B0%D1%88%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%20%E2%80%93%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA,%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B8%CC%86%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%E2%80%9D%2C%20%E2%80%93%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0