💸ПДВ для ФОП із 1 млн грн обороту: “вигідна реформа” чи дорогий удар по мікробізнесу?Розбір законопроекту Мінфіна про ПДВ для ФОПів від старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського.Ключові тези:📌 Що каже Мінфін:- під дію правила потрапляють 660 тис. платників ЄП із оборотом 2024 року понад 1 млн грн;- вони мають “додатково сплатити” до бюджету ≈ 40 млрд грн;- витрати бізнесу на адміністрування ПДВ — ≈ 2 млрд грн;- громадяни нібито “нічого не втратять”.Але проблема в тому, що це методологічно неправильна оцінка. Бо ПДВ — податок на кінцеве споживання, а отже ці 40 млрд грн — це не “вигода”, а втрати громадян через зростання цін (або втрати бізнесу, якщо він змушений буде частково “взяти це на себе”). Фіскальний ефект — це фактично перекладання грошей із приватної кишені в державну.⚠️ Найбільший провал — в оцінці адміністрування.Мінфін заклав у розрахунок припущення, що підприємець витратить на ПДВ лише 56 людино-годин на рік (!). Це не відповідає реальності хоча б тому, що ПДВ потребує бухгалтерського обліку.🔎 Дані дослідження CASE Україна (2025):різниця в трудовитратах на податкове адміністрування між ФОП на ЄП без ПДВ і з ПДВ становить 140,2 людино-дня на рік— це у 20 разів більше, ніж у Мінфіну.📌 Додатково:- ймовірність перевірки для платника ЄП з ПДВ утричі вища, ніж без нього;- кожного третього платника ПДВ перевіряли;- майже кожна друга перевірка — зі штрафом або пенею;- є окрема проблема блокування податкових накладних, яку без кваліфікованого бухгалтера (а іноді й адвоката) часто не вирішити.🧾 Скільки це реально коштуватиме?Якщо для адміністрування ПДВ потрібно в середньому один бухгалтер на два мікробізнеси, то для всіх нових платників ПДВ треба ≈ 330 тис. бухгалтерів, яких просто немає на ринку праці.Виходячи із середньої зарплати 27 тис. грн/місяць, сумарні адміністративні витрати бізнесу становитимуть щонайменше 107 млрд грн на рік — тобто це чисті втрати суспільного добробуту.І це узгоджується з ринковою практикою: бухгалтерське обслуговування ФОПа з ПДВ на ЄП коштує від 10 тис. грн/місяць.🏪 Наслідки для ринку:- у роздрібній торгівлі націнка 20–30%, тобто з обороту 1 млн грн бізнес має лише 200–300 тис. грн, з яких ще треба оплачувати оренду, електроенергію та інші витрати;мікробізнес такого рівня не потягне бухгалтера, а отже або:- залишаться ще дрібніші “бізнеси для виживання”,- або бізнес почне приховувати доходи.Це посилить ринкову владу великих мереж, тиснутиме на постачальників, сприятиме зростанню цін — як це відбувається в країнах ЄС, де спрощені режими відсутні/обмежені та діють низькі пороги ПДВ.🧨 Але реалістичний сценарій може бути ще гіршим:- мікробізнеси почнуть масово закриватися,- йти в тінь або “відкуповуватися” від податкової,- а висококваліфіковані фрилансери активніше шукатимуть роботу за кордоном, де за подібні податки — краща якість держави і менше контактів із податківцями.✅ Що можна зробити натомість?Логічним рішенням було б встановити поріг реєстрації ПДВ на рівні верхнього ліміту спрощеної системи:якщо не 3-ї групи (≈10 млн грн), то хоча б 2-ї (≈7 млн грн).У ЄС поріг становить 85 тис. євро/рік (а для транскордонних операцій — 100 тис. євро), але для України він має бути вищим, бо наша система адміністрування ПДВ — одна з найобтяжливіших, а чим складніше адміністрування, тим вищим має бути поріг.Нинішній поріг в Україні встановили у 2015 році, і якщо індексувати його на зростання мінімальної зарплати — як це роблять для фіксованого ЄП та ЄСВ — то виходить приблизно ті ж 7 млн грн.❗️Якщо рахувати не “фіскальні надходження”, а реальні суспільні втрати — то варіант “залишити як є” виглядає набагато привабливішим, ніж запропонована “реформа”.Читати всю статтю📩 Підписуйся на \"Ціну держави\"
https://zn.ua/ukr/finances/pdv-dlja-fop-realnij-analiz-vihod-i-vitrat.html